ЗАЯВА
про внесок Світової організації торгівлі у досягнення більшої узгодженості у визначенні світової економічної політики
1. Міністри визнають, що глобалізація світової економіки призвела до все більшого зростання взаємодії між економічною політикою окремих країн, у тому числі взаємодії між структурними, макроекономічними, торговельними, фінансовими аспектами та аспектами розвитку визначення економічної політики. Завдання досягнення гармонії між цими політиками лягає, головним чином, на уряди на національному рівні, але їхня узгодженість у міжнародному масштабі є важливим і значущим елементом підвищення ефективності цієї політики на національному рівні. Угода, досягнута в ході Уругвайського раунду, свідчить, що всі уряди-учасники раунду, усвідомлюють, який внесок може зробити політика ліберальної торгівлі у процес стабільного росту і розвитку економіки своїх власних країн та світової економіки в цілому.
2. Успішна взаємодія у всіх сферах економічної політики сприяє прогресу в інших сферах. Зростання стабільності обмінного курсу на основі більш планомірних економічних та фінансових процесів, що лежать в основі, сприятиме розширенню торгівлі, значному росту та розвитку, а також коригуванню зовнішнього балансу. Також існує необхідність адекватного та вчасного надходження концесійних та неконцесійних фінансових інвестицій та капіталовкладень у реальний основний капітал до країн, що розвиваються, а також подальших зусиль, спрямованих на вирішення проблем боргу, з метою надання допомоги у забезпеченні економічного росту та розвитку. Лібералізація торгівлі складає все більш важливий компонент успішного виконання програм структурної перебудови, які здійснюються у багатьох країнах, і часто супроводжуються значними соціальними витратами у перехідний період. Міністри відзначають роль Світового банку та МВФ у підтримці структурної перебудови лібералізації торгівлі, у тому числі підтримку країн, що розвиваються, чистих імпортерів продуктів харчування, перед якими постає потреба короткострокових витрат внаслідок проведення реформ торгівлі сільськогосподарськими продуктами.
3. Позитивним результатом Уругвайського раунду є значний крок до більш узгодженої та всебічної міжнародної економічної політики. Результати Уругвайського раунду забезпечують вигідний для всіх країн доступ до ринку, а також базу для зміцнення багатосторонньої торговельної дисципліни. Вони також гарантують, що торговельна політика буде проводитися більш прозоро і з більшим усвідомленням вигод для внутрішньої конкурентноспроможності відкритого торгового середовища. Зміцнена система багатосторонньої торгівлі, яка виникла внаслідок проведення Уругвайського раунду, спроможна забезпечити ширший форум для лібералізації, сприяти більш ефективному спостереженню та забезпечити суворе дотримання погоджених у багатосторонньому порядку правил та принципів. Ці вдосконалення означають, що торговельна політика може в майбутньому відігравати більш значну роль у забезпеченні узгодженості у визначенні світової економічної політики.
4. Міністри визнають, однак, що труднощі, причини яких лежать поза межами торгівлі, не можна подолати шляхом здійснення заходів лише у сфері торгівлі. Це є недооцінкою важливості зусиль, спрямованих на вдосконалення інших елементів визначення глобальної економічної політики, з метою доповнення ефективного впровадження результатів, досягнутих в ході Уругвайського раунду.
5. Взаємозв'язки між різними аспектами економічної політики вимагають, щоб міжнародні інститути, які мають зобов'язання у кожній із цих сфер, проводили послідовну політику взаємної підтримки. Світова організація торгівлі, відтак, повинна проводити і розвивати співробітництво з міжнародними організаціями, які займаються монетарними та фінансовими питаннями, водночас поважаючи повноваження, вимоги конфіденційності та необхідну автономію в процесі прийняття рішень кожного з інститутів, а також уникаючи ситуацій, коли на уряди накладаються перехресні умови або додаткові умови. Міністри закликають Генерального директора СОТ і надалі розглядати разом з Керівним директором Міжнародного валютного фонду та Президентом Світового банку результати здійснення СОТ своїх зобов'язань для співробітництва зі створеними у Бреттон Вудз інститутами, а також форми такого співробітництва з метою досягнення більшої погодженості у визначенні світової економічної політики.
