КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
| від 2 лютого 2011 р. № 98 Київ |
Про суми та склад витрат на відрядження державних службовців, а також інших осіб, що направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів
( Із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ № 411 від 13.04.2011 № 968 від 07.09.2011 № 1411 від 28.12.2011 № 667 від 25.07.2012 № 978 від 24.10.2012 № 380 від 29.05.2013 № 427 від 19.06.2013 № 272 від 17.07.2014 № 366 від 20.08.2014 № 46 від 11.02.2015 № 322 від 25.05.2015 № 595 від 19.08.2015 № 678 від 08.09.2015 № 844 від 28.10.2015 № 1005 від 02.12.2015 № 53 від 03.02.2016 № 353 від 08.06.2016 № 371 від 08.06.2016 № 681 від 05.10.2016 № 950 від 14.12.2016 № 227 від 05.04.2017 № 241 від 05.04.2017 № 806 від 25.10.2017 № 810 від 25.10.2017 № 880 від 22.11.2017 № 362 від 10.05.2018 № 480 від 20.06.2018 № 679 від 29.08.2018 № 963 від 14.11.2018 № 332 від 17.04.2019 № 918 від 03.11.2019 № 1027 від 11.12.2019 № 606 від 15.07.2020 № 18 від 13.01.2021 № 643 від 23.06.2021 № 670 від 30.06.2021 № 1355 від 23.12.2021 № 321 від 19.03.2022 № 744 від 01.07.2022 № 658 від 30.06.2023 № 913 від 25.08.2023 № 1272 від 05.12.2023 № 1360 від 22.12.2023 № 731 від 21.06.2024 )( Відшкодування витрат на відрядження, пов’язаних з виконанням обов’язків члена комісії референдуму, здійснюється відповідно до цієї Постанови згідно з Постановою КМ № 123 від 20.02.2013 )( Установити, що розмір компенсації витрат на відрядження представників територіальних органів Пенсійного фонду України з метою проведення заходів щодо оформлення документів для призначення пенсій особам, засудженим до позбавлення волі, визначається відповідно до цієї Постанови згідно з Постановою КМ № 454 від 17.09.2014 )( Установити, що відшкодування витрат на відрядження, пов’язаних з виконанням обов’язків члена окружної, дільничної комісії з всеукраїнського референдуму, здійснюється відповідно до цієї Постанови згідно з Постановою КМ № 852 від 11.08.2021 )( Установити, що на період дії воєнного стану, відшкодування фактичних витрат, що перевищують граничну суму витрат на найм житлового приміщення за добу, визначену для України додатком 1 до цієї Постанови, здійснюється з дозволу керівника згідно з підтвердними документами та не може перевищувати 1800 гривень (без урахування витрат на оплату податку на додану вартість) згідно з Постановою КМ № 345 від 21.03.2022 )
Відповідно до підпункту 170.9.1 пункту 170.9 статті 170 Податкового кодексу України Кабінет Міністрів України постановляє:
( Вступна частина із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 46 від 11.02.2015 )
1. Затвердити суми витрат на відрядження державних службовців, а також інших осіб, що направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів, згідно з додатком 1.
2. Установити, що в разі коли працівники, відряджені за кордон, за умовами запрошення безоплатно забезпечуються харчуванням стороною, яка приймає, або коли працівники, відряджені в межах України для участі у переговорах, конференціях, симпозіумах з питань, що стосуються основної діяльності підприємства, установи та організації, які відряджають працівників, за умовами запрошення безоплатно забезпечуються харчуванням організаторами таких заходів, добові витрати відшкодовуються у розмірах, що визначаються у відсотках сум добових витрат для відповідної держави згідно з додатком 1 до цієї постанови, зокрема 80 відсотків при одноразовому, 55 відсотків - дворазовому, 35 відсотків - триразовому харчуванні.
Витрати на найм житлового приміщення під час відрядження відшкодовуються за наявності підтвердних документів (далі - підтвердні документи).
( Абзац другий пункту 2 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 913 від 25.08.2023 )
Витрати на харчування, вартість якого включена до рахунків на оплату вартості проживання у готелях (мотелях), інших житлових приміщеннях або до проїзних документів, оплачуються відрядженим працівникам за рахунок добових витрат.
Державним службовцям, а також іншим особам, що направляються у відрядження, перебувають за кордоном тривалий строк і отримують заробітну плату в іноземній валюті, у разі відрядження в межах держави перебування добові витрати відшкодовуються у розмірі 80 відсотків сум добових витрат, зазначених у додатку 1 до цієї постанови для відповідної держави. У разі відрядження у межах держави перебування строком на одну добу добові витрати відшкодовуються у розмірі 40 відсотків сум добових витрат, зазначених у додатку 1 до цієї постанови для відповідної держави.
( Абзац четвертий пункту 2 в редакції Постанови КМ № 427 від 19.06.2013; із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 332 від 17.04.2019 )
У разі коли працівники дипломатичної служби, направлені у довготермінове відрядження, або працівники, які виконують функції з обслуговування, з числа осіб, які мають дозвіл на постійне проживання та/або працевлаштування в державі розміщення закордонної дипломатичної установи України, або іноземці, призначені за контрактами на посади закордонної дипломатичної установи України, направляються у відрядження, то відшкодування добових витрат, зазначених у додатку 1 до цієї постанови, для відповідної держави не здійснюється.
( Пункт 2 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ № 427 від 19.06.2013; в редакції Постанови КМ № 332 від 17.04.2019 )( Пункт 3 виключено на підставі Постанови КМ № 1355 від 23.12.2021 )
4. Суми добових витрат і граничні суми витрат на найм житлових приміщень для державних службовців та осіб, які направляються у відрядження за кордон підприємствами, установами та організаціями, що повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів, переглядаються у разі потреби за поданням Міністерства фінансів на підставі обґрунтованих пропозицій Міністерства закордонних справ.
5. Підприємства, установи та організації, що направляють працівників у відрядження, забезпечують їх коштами як аванс для здійснення поточних витрат (у межах України - у національній валюті, за кордон - у валюті держави, до якої відряджається працівник, або у доларах США/євро, або у гривневому еквіваленті за офіційним курсом Національного банку, встановленим на день подання уповноваженому банку розрахунку витрат на відрядження). Аванс перераховується на поточний рахунок працівника, операції за яким можуть здійснюватися з використанням платіжних карток, або рахунок підприємства, установи, організації, що направляють працівника у відрядження, операції за яким можуть здійснюватися з використанням корпоративних платіжних карток.
( Абзац перший пункту 5 в редакції Постанови КМ № 918 від 03.11.2019; із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 1027 від 11.12.2019 )
Державним службовцям, а також іншим особам, які направляються у відрядження Офісом Президента України, Апаратом Верховної Ради України, Секретаріатом Кабінету Міністрів України, Міністерством економіки у складі закордонних делегацій на чолі з Президентом України, Головою Верховної Ради України, Прем’єр-міністром України, віце-прем’єр-міністрами, міністрами та заступниками міністрів, а також у складі передових груп, що забезпечують підготовку закордонних візитів зазначених посадових осіб, аванс може видаватися готівкою.
( Пункт 5 доповнено новим абзацом згідно з Постановою КМ № 606 від 15.07.2020; із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 913 від 25.08.2023 )
Особам, які направляються у відрядження державними органами і військовими формуваннями, утвореними ними в установленому порядку установами та організаціями, на які законодавством покладені завдання і повноваження з розвідувальної, контррозвідувальної та оперативно-розшукової діяльності, аванс також може видаватися готівкою.
( Пункт 5 доповнено новим абзацом згідно з Постановою КМ № 1027 від 11.12.2019 )
Сума надміру витрачених коштів (залишок коштів понад суму, витрачену згідно із звітом про використання коштів/електронних грошей, виданих на відрядження або під звіт (далі - звіт про використання коштів, виданих на відрядження), підлягає поверненню працівником на відповідний рахунок підприємства, установи, організації, що їх видали (у разі відрядження за кордон - у грошових одиницях, в яких було видано аванс), а особам, зазначеним в абзацах другому і третьому цього пункту, які отримали аванс готівкою, - до каси відповідного державного органу, військового формування, відповідної установи чи організації.
( Абзац пункту 5 із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ № 918 від 03.11.2019, № 1027 від 11.12.2019, № 606 від 15.07.2020, № 913 від 25.08.2023 )
Під час складання звіту про використання коштів, виданих на відрядження, перерахунок здійснених у відрядженні витрат, які підтверджені документально, здійснюється відповідно до фактичного обмінного курсу, застосованого банком, у разі відсутності підтвердних документів про обмін валюти - виходячи з крос-курсу, розрахованого за офіційним обмінним валютним курсом, що встановлений Національним банком України на день затвердження такого звіту.
( Пункт 5 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ № 1027 від 11.12.2019; із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 913 від 25.08.2023 )
Звіт про використання коштів, виданих на відрядження, разом із підтвердними документами працівник зобов’язаний подати до закінчення п’ятого банківського дня, що настає за днем прибуття до місця постійної роботи. У зазначений строк також повертається сума надміру витрачених коштів.
( Пункт 5 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ № 913 від 25.08.2023 )
У разі коли відряджений працівник отримав аванс на службове відрядження готівкою, він подає звіт про використання коштів, виданих на відрядження, і повертає суму надміру витрачених коштів до закінчення третього банківського дня, що настає за днем прибуття до місця постійної роботи.
( Пункт 5 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ № 913 від 25.08.2023 )
У разі коли під час службового відрядження відряджений працівник застосував платіжні картки для проведення розрахунків у безготівковій формі, керівник підприємства, установи чи організації за наявності поважних причин може продовжити строк подання звіту про використання коштів, виданих на відрядження, до 20 банківських днів.
( Пункт 5 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ № 913 від 25.08.2023 )
6. Строк одного відрядження визначається керівником, але не може перевищувати в межах України 30 календарних днів, за кордон - 60 календарних днів, крім випадків, зазначених в абзацах другому -вісімнадцятому цього пункту.
( Абзац перший пункту 6 із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ № 1411 від 28.12.2011, № 366 від 20.08.2014, № 595 від 19.08.2015, № 678 від 08.09.2015, № 681 від 05.10.2016, № 806 від 25.10.2017, № 810 від 25.10.2017, № 321 від 19.03.2022, № 1272 від 05.12.2023, № 1360 від 22.12.2023 )
Строк відрядження працівників, які направляються для виконання у межах України монтажних, налагоджувальних, ремонтних і будівельних робіт, не повинен перевищувати строк будівництва об'єктів.
Строк відрядження працівників, які направляються за кордон за зовнішньоекономічними договорами (контрактами) для виконання монтажних, налагоджувальних, ремонтних, проектних, проектно-пошукових, будівельних, будівельно-монтажних і пусконалагоджувальних робіт, здійснення шефмонтажу та авторського нагляду під час будівництва, обслуговування та забезпечення функціонування національних експозицій на міжнародних виставках, проведення гастрольних та інших культурно-мистецьких заходів, не повинен перевищувати один рік.
Підприємства, установи та організації, що направляють працівників у відрядження за кордон за зовнішньоекономічними договорами (контрактами), забезпечують належні соціально-побутові умови, медичне обслуговування, страхування та необхідний правовий захист громадян України, які відряджаються за її межі для виконання робіт, зазначених в абзаці третьому цього пункту.
Строк відрядження військовослужбовців, направлених на навчання в системі перепідготовки, удосконалення, підвищення кваліфікації кадрів, на навчальні та підсумково-випускні збори слухачів заочних факультетів вищих військових навчальних закладів, та поліцейських, направлених для підвищення кваліфікації, перепідготовки, спеціалізації до закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання та закладів професійної (професійно-технічної) освіти, що здійснюють підготовку поліцейських, не повинен перевищувати 90 днів, а за умови відшкодування витрат стороною, що приймає, - 18 місяців.
( Абзац п'ятий пункту 6 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 670 від 30.06.2021 )
Строк відрядження працівників авіаційних компаній, які направляються за кордон для здійснення авіаційних перевезень пасажирів та вантажів у миротворчих місіях Організації Об'єднаних Націй згідно з контрактами між авіаційними компаніями України та Організацією Об'єднаних Націй, не повинен перевищувати шість місяців.
Строк відрядження працівників Державної аудиторської служби, її міжрегіональних територіальних органів, які направляються для проведення контрольних заходів, не повинен перевищувати період проведення таких заходів.
( Абзац сьомий пункту 6 із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ № 968 від 07.09.2011, № 950 від 14.12.2016 )
У разі направлення осіб до вищих навчальних закладів або наукових установ за кордоном з метою навчання або стажування строк навчання студентів та стажування (наукового стажування) аспірантів, ад’юнктів, докторантів, наукових (науково-педагогічних) працівників не може перевищувати двох років.
( Абзац восьмий пункту 6 в редакції Постанов КМ № 411 від 13.04.2011, № 1411 від 28.12.2011; із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 227 від 05.04.2017 )
Строк відрядження військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу та працівників, які в особливий період направляються в межах України в райони воєнних (бойових) дій для участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, а також здійснення заходів із забезпечення правопорядку на деокупованих територіях та на державному кордоні, не повинен перевищувати період здійснення таких заходів.
( Пункт 6 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ № 366 від 20.08.2014; із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ № 963 від 14.11.2018, № 670 від 30.06.2021; в редакції Постанови КМ № 658 від 30.06.2023 )
Строк відрядження військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу та працівників, направлених для лікування та реабілітації у зв’язку з пораненням (контузією, травмою або каліцтвом), отриманим під час безпосередньої участі в антитерористичній операції та/або забезпеченні її проведення (здійснення заходів, пов’язаних із запобіганням, виявленням і припиненням терористичної діяльності), здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та в період здійснення зазначених заходів та осіб, які супроводжують таких військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу та працівників, не повинен перевищувати строк лікування та реабілітації.
( Пункт 6 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ № 322 від 25.05.2015; із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ № 963 від 14.11.2018, № 670 від 30.06.2021, № 744 від 01.07.2022 )( Абзац одинадцятий пункту 6 виключено на підставі Постанови КМ № 1005 від 02.12.2015 )
Строк відрядження посадових осіб Державної прикордонної служби та Державної митної служби, які направляються за кордон для проведення контрольних заходів стосовно вантажів гуманітарної допомоги, що надходять з території Російської Федерації у район проведення антитерористичної операції на території України, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, не повинен перевищувати період проведення таких заходів.
( Пункт 6 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ № 678 від 08.09.2015; із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ № 963 від 14.11.2018, № 643 від 23.06.2021 )( Абзац тринадцятий пункту 6 виключено на підставі Постанови КМ № 806 від 25.10.2017 )
Строк відрядження державних службовців, які направляються для запобігання або ліквідації наслідків стихійного лиха, епідемій, епізоотій, виробничих аварій, а також усунення інших обставин, які створили або можуть створити загрозу життю чи умовам життєдіяльності людей, не може перевищувати один рік.
( Пункт 6 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ № 681 від 05.10.2016 )
Строк відрядження як тимчасове переведення суддів до іншого суду того самого рівня і спеціалізації для здійснення правосуддя не може перевищувати один рік, а у випадках, установлених законом, загальний строк відрядження не може перевищувати два роки.
( Пункт 6 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ № 810 від 25.10.2017; із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 1360 від 22.12.2023 )
У період надзвичайного чи воєнного стану та протягом 30 днів з дня його припинення або скасування строк відрядження судді як тимчасове переведення в умовах надзвичайного чи воєнного стану може перевищувати загальний строк відрядження, передбачений абзацом п’ятнадцятим цього пункту.
( Пункт 6 доповнено новим абзацом згідно з Постановою КМ № 1360 від 22.12.2023 )
Строк відрядження, пов’язаного із забезпеченням діяльності державних органів влади в особливому режимі в умовах воєнного стану, працівників державних органів, а також підприємств, установ та організацій, які здійснюють функції з обслуговування державних органів влади не може перевищувати 180 днів.
( Пункт 6 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ № 321 від 19.03.2022 )
Строк відрядження військовослужбовців, які під час дії правового режиму воєнного стану направляються за кордон для участі у заходах міжнародного співробітництва з питань національної безпеки з метою нарощування спроможності сил оборони до виконання завдань за призначенням та формування боєздатних, підготовлених і всебічно забезпечених складових сил оборони, не повинен перевищувати період проведення таких заходів.
( Пункт 6 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ № 1272 від 05.12.2023 )
6-1. Строк відрядження державного службовця протягом одного календарного року не може перевищувати 60 календарних днів, крім випадків, визначених законодавством.
( Постанову доповнено пунктом 6-1 згідно з Постановою КМ № 806 від 25.10.2017 )
7. Установити, що державним службовцям, а також іншим особам, які направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, що повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок коштів бюджетів, за наявності підтвердних документів, поданих у паперовій або електронній формі, відшкодовуються:
( Абзац перший пункту 7 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 913 від 25.08.2023 )
1) витрати:
на проїзд (у тому числі на перевезення багажу, бронювання транспортних квитків) до місця відрядження і назад, а також за місцем відрядження (у тому числі на орендованому транспорті);
на оплату вартості проживання у готелях (мотелях), інших житлових приміщеннях;
на побутові послуги, що включені до рахунків на оплату вартості проживання у місцях проживання (прання, чищення, лагодження та прасування одягу, взуття чи білизни), але не більш як 10 відсотків сум добових витрат для держави, до якої відряджається працівник, визначених у додатку 1 до цієї постанови, за всі дні проживання;
на бронювання місць у готелях (мотелях) у розмірах не більш як 50 відсотків вартості місця за добу;
на користування постільними речами в поїздах;
на оформлення закордонних паспортів;
на оформлення дозволів на в'їзд (віз);
на оплату вартості страхового поліса життя або здоров'я відрядженого працівника або його цивільної відповідальності (у разі використання транспортного засобу) за наявності документального підтвердження про сплату страхового платежу, якщо згідно із законами держави, до якої відряджається працівник, або держав, територією яких здійснюється транзитний рух до зазначеної держави, необхідно здійснити таке страхування;
( Абзац дев'ятий підпункту 1 пункту 7 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 913 від 25.08.2023 )
на обов'язкове страхування та інші документально оформлені витрати, пов'язані з правилами в'їзду та перебування у місці відрядження;
на оплату службових телефонних розмов;
2) комісійні витрати у разі обміну валюти, комісійні винагороди за надані банком послуги.
( Абзац перший підпункту 2 пункту 7 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 1027 від 11.12.2019 )
Відшкодування зазначених та добових витрат здійснюється також супроводжуючому (не більше ніж одному) особи, визначеної в абзаці першому цього пункту, в разі, коли вона має інвалідність I групи внаслідок порушення опорно-рухового апарату та зору.
( Пункт 7 доповнено новим абзацом згідно з Постановою КМ № 353 від 08.06.2016; із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 679 від 29.08.2018 )
Крім того, особам, що забезпечують урядовим зв’язком Президента України та Прем’єр-міністра України під час здійснення ними офіційних і робочих візитів за кордон, за наявності підтвердних документів відшкодовуються витрати, які пов’язані з виконанням службової діяльності:
( Пункт 7 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ № 53 від 03.02.2016 )
на наймання приміщень (кімнат) для урядового зв’язку;
( Пункт 7 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ № 53 від 03.02.2016 )
на оплату прокладання ресурсу телекомунікаційних мереж;
( Пункт 7 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ № 53 від 03.02.2016 )
на оплату підключення та інсталяції виділених ліній Інтернету і їх тарифікації;
( Пункт 7 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ № 53 від 03.02.2016 )
на придбання карток мобільного зв’язку місцевих мобільних операторів з доступом до Інтернету;
( Пункт 7 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ № 53 від 03.02.2016 )
на придбання додаткових квитків для перевезення обладнання урядового зв’язку.
( Пункт 7 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ № 53 від 03.02.2016 )
Членам офіційних делегацій на чолі з Президентом України, Головою Верховної Ради України, Прем’єр-міністром України під час здійснення офіційних і робочих візитів за кордон та робочих поїздок у межах України та передових груп, що забезпечують підготовку таких візитів, та співробітникам Управління державної охорони, які їх супроводжують, за наявності підтвердних документів відшкодовуються витрати на обслуговування в залах офіційних делегацій в аеропортах.
( Пункт 7 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ № 362 від 10.05.2018 )
8. Державним службовцям, а також іншим особам, які направляються у відрядження за кордон на строк до 60 календарних днів підприємствами, установами та організаціями, що повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів, відшкодовується вартість страхового поліса (за наявності документального підтвердження про сплату страхового платежу), за яким передбачено відшкодування витрат на:
( Абзац перший пункту 8 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 913 від 25.08.2023 )
надання швидкої та невідкладної (екстреної) медичної допомоги страхувальнику і придбання необхідних медикаментів;
переміщення страхувальника на територію України для надання йому медичної допомоги;
відправлення труни з тілом (урни з прахом) страхувальника до місця поховання на території України та інших пов'язаних з цим витрат.
У разі коли правилами в'їзду та перебування у державі, до якої відряджається страхувальник, встановлені вимоги щодо розміру страхової суми, у договорі страхування визначається мінімальна страхова сума. При цьому строк дії договору страхування повинен відповідати строку відрядження.
Якщо в державі, до якої відряджається страхувальник, медична допомога надається іноземним громадянам безоплатно, вартість страхового поліса не відшкодовується.
9. Витрати на проїзд державних службовців, а також інших осіб, які направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, що повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів, у м'якому вагоні, суднами морського та річкового транспорту, повітряним транспортом за квитками 1 класу та бізнес-класу, фактичні витрати, що перевищують граничні суми витрат на найм житлового приміщення та на перевезення багажу понад вагу, вартість перевезення якого входить до вартості квитка того виду транспорту, яким користується працівник, відшкодовуються з дозволу керівника згідно з підтвердними документами.
Дозволи міністрам та керівникам інших центральних органів виконавчої влади на відшкодування зазначених витрат надаються Першим віце-прем’єр-міністром, а також віце-прем’єр-міністрами згідно з розподілом функціональних повноважень.
( Пункт 9 доповнено новим абзацом згідно з Постановою КМ № 272 від 17.07.2014 )
Витрати, відшкодовані згідно з цим пунктом, не є надміру витраченими коштами.
( Абзац третій пункту 9 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 272 від 17.07.2014 )
10. У разі відрядження за кордон на службовому автомобілі витрати на пально-мастильні матеріали відшкодовуються з урахуванням встановлених норм за 1 кілометр пробігу відповідно до затвердженого маршруту.
11. У разі коли сторона, яка приймає, забезпечує працівника, відрядженого за кордон, додатковими коштами в іноземній валюті у вигляді компенсації поточних витрат (крім витрат на проїзд до держави відрядження і назад та на найм житлового приміщення) або добових витрат, сторона, яка направляє, виплату добових витрат зазначеним особам зменшує на суму додатково наданих коштів. Якщо сума, надана стороною, яка приймає, перевищує затверджену суму добових витрат або дорівнює такій сумі, сторона, яка направляє, виплату добових витрат зазначеним особам не проводить.
12. Міністерству фінансів внести зміни до Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, що випливають із цієї постанови.
13. Особливості направлення у відрядження військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, які проходять службу в органах і підрозділах цивільного захисту, працівників Національного антикорупційного бюро, працівників Державного бюро розслідувань, працівників Бюро економічної безпеки визначаються за погодженням з Міністерством фінансів відповідно Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Службою безпеки, Службою зовнішньої розвідки, Управлінням державної охорони, Адміністрацією Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації, Національним антикорупційним бюро, Державним бюро розслідувань, Бюро економічної безпеки.
( Абзац перший пункту 13 в редакції Постанов КМ № 880 від 22.11.2017, № 18 від 13.01.2021, № 731 від 21.06.2024 )
Особливості направлення працівників дипломатичної служби України у довготермінове відрядження та на роботу до секретаріатів міжнародних організацій за квотою України визначаються Законом України "Про дипломатичну службу".
( Абзац другий пункту 13 в редакції Постанови КМ № 806 від 25.10.2017 )
Особливості направлення державних службовців у відрядження для виконання своїх посадових обов’язків поза межами постійного місця служби, зокрема на роботу до секретаріатів міжнародних організацій, представництв міжнародних організацій в інших країнах або органів влади іноземних держав, визначаються відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.
( Пункт 13 із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ № 667 від 25.07.2012, № 978 від 24.10.2012, № 380 від 29.05.2013, № 427 від 19.06.2013, № 844 від 28.10.2015; в редакції Постанови КМ № 681 від 05.10.2016 )
13-1. Дія абзацу другого пункту 2, пунктів 5 і 7-9 цієї постанови не поширюється на студентів, аспірантів, ад’юнктів, докторантів, наукових і науково-педагогічних працівників, направлених на навчання, стажування у вищих навчальних закладах та наукових установах за кордоном відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 р. № 411 "Питання навчання студентів та стажування аспірантів, наукових і науково-педагогічних працівників у провідних вищих навчальних закладах та наукових установах за кордоном" (Офіційний вісник України, 2011 р., № 28, ст. 1195).
( Постанову доповнено пунктом 13-1 згідно з Постановою КМ № 1411 від 28.12.2011; із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 227 від 05.04.2017 )
14. Визнати такими, що втратили чинність, постанови Кабінету Міністрів України згідно з переліком, що додається.
15. Ця постанова набирає чинності з 1 квітня 2011 року.
| Прем'єр-міністр України | М.АЗАРОВ |
| Інд. 26 | |
Додаток 1
до постанови Кабінету Міністрів України
від 2 лютого 2011 р. № 98
(в редакції постанови Кабінету Міністрів України
)
СУМИ
витрат на відрядження державних службовців, а також інших осіб, що направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів
(доларів США)
| Примітки. | 1. Граничні суми витрат на найм житлового приміщення за добу встановлені з урахуванням включених до рахунків на оплату вартості проживання витрат на користування телефоном (крім витрат на службові телефонні розмови), холодильником, телевізором та інших витрат (крім витрат на побутові послуги, які відшкодовуються у розмірі, встановленому пунктом 7 постанови, та витрат на оплату податку на додану вартість). |
| 2. Забезпечення працівників коштами у разі відрядження за межі України здійснюється з урахуванням затвердженої суми витрат на відрядження чи в сумі, еквівалентній зазначеній сумі в іноземній валюті, за офіційним курсом Національного банку, встановленим на день подання уповноваженому банку розрахунку витрат на відрядження, або у гривневому еквіваленті за офіційним курсом Національного банку, встановленим на день видачі авансу. | |
| 3. Гранична сума витрат на найм житлового приміщення за добу становить 125 відсотків затверджених сум витрат на найм приміщення залежно від держави відрядження для посадових осіб, керівників, керівних працівників, посади яких зазначено у додатку до постанови Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2016 р. № 304 "Про умови оплати праці посадових осіб, керівників та керівних працівників окремих державних органів, на яких не поширюється дія Закону України "Про державну службу" (Офіційний вісник України, 2016 р., № 34, ст. 1327, № 61, ст. 2097), керівників інших державних органів, у тому числі тих, що очолюють делегації, мають повноваження брати участь у заходах міжнародного характеру та/або за рішеннями Президента України чи Кабінету Міністрів України підписувати міжнародні договори, а також для членів таких делегацій. |
( Додаток 1 із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ № 371 від 08.06.2016, № 241 від 05.04.2017, № 806 від 25.10.2017, № 480 від 20.06.2018, № 918 від 03.11.2019; в редакції Постанови КМ № 1355 від 23.12.2021 )( Додаток 2 виключено на підставі Постанови КМ № 1355 від 23.12.2021 )
ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 2 лютого 2011 р. № 98
ПЕРЕЛІК
постанов Кабінету Міністрів України, що втратили чинність
1. Постанова Кабінету Міністрів України від 23 квітня 1999 р. № 663 "Про норми відшкодування витрат на відрядження в межах України та за кордон" (Офіційний вісник України, 1999 р., № 17, ст. 720).
2. Постанова Кабінету Міністрів України від 30 травня 2000 р. № 850 "Про внесення змін і доповнень до постанови Кабінету Міністрів України від 23 квітня 1999 р. № 663" (Офіційний вісник України, 2000 р., № 22, ст. 902).
3. Постанова Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2000 р. № 1355 "Про доповнення пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 23 квітня 1999 р. № 663" (Офіційний вісник України, 2000 р., № 35, ст. 1507).
4. Постанова Кабінету Міністрів України від 6 вересня 2000 р. № 1398 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 23 квітня 1999 р. № 663" (Офіційний вісник України, 2000 р., № 36, ст. 1548).
5. Постанова Кабінету Міністрів України від 6 травня 2001 р. № 423 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 23 квітня 1999 р. № 663" (Офіційний вісник України, 2001 р., № 20, ст. 841).
6. Постанова Кабінету Міністрів України від 11 липня 2002 р. № 977 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 23 квітня 1999 р. № 663" (Офіційний вісник України, 2002 р., № 29, ст. 1366).
7. Пункт 3 постанови Кабінету Міністрів України від 24 липня 2003 р. № 1157 "Деякі питання відрядження працівників Української державної корпорації по транспортному будівництву "Укртрансбуд" та будівельної корпорації "УкрАзіаБуд" до Туркменистану" (Офіційний вісник України, 2003 р,, № 31, ст. 1614).
8. Постанова Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2003 р. № 1732 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 23 квітня 1999 р. № 663" (Офіційний вісник України, 2003 р., № 45, ст. 2364).
9. Пункт 2 постанови Кабінету Міністрів України від 20 листопада 2003 р. № 1795 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо умов матеріального забезпечення осіб, направлених за кордон на навчання" (Офіційний вісник України, 2003 р., № 47, ст. 2439).
10. Постанова Кабінету Міністрів України від 26 травня 2004 р. № 682 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 23 квітня 1999 р. № 663" (Офіційний вісник України, 2004 р., № 21, ст. 1430).
11. Постанова Кабінету Міністрів України від 29 червня 2004 р. № 818 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 23 квітня 1999 р. № 663" (Офіційний вісник України, 2004 р., № 26, ст. 1702).
12. Постанова Кабінету Міністрів України від 12 березня 2005 р. № 184 "Про доповнення пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 23 квітня 1999 р. № 663" (Офіційний вісник України, 2005 р., № 11, ст. 525).
13. Постанова Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2005 р. № 952 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 23 квітня 1999 р. № 663" (Офіційний вісник України, 2005 р., № 39, ст. 2465).
14. Постанова Кабінету Міністрів України від 8 лютого 2006 р. № 116 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 23 квітня 1999 р. № 663" (Офіційний вісник України, 2006 р., № 6, ст. 301).
15. Пункт 22 змін, що вносяться до актів Кабінету Міністрів України з питань діяльності Служби зовнішньої розвідки, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 25 травня 2006 р. № 726 (Офіційний вісник України, 2006 р., № 22, ст. 1609).
16. Пункт 1 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України з питань проведення інспектування органами державної контрольно-ревізійної служби, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 16 листопада 2006 р. № 1618 (Офіційний вісник України, 2006 р., № 46, ст. 3085).
17. Пункт 1 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007 р. № 108 (Офіційний вісник України, 2007 р., № 8, ст. 314).
18. Постанова Кабінету Міністрів України від 21 березня 2007 р. № 514 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 23 квітня 1999 р. № 663" (Офіційний вісник України, 2007 р., № 22, ст. 874).
19. Пункт 4 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26 червня 2007 р. № 859 (Офіційний вісник України, 2007 р., № 47, ст. 1933).
20. Постанова Кабінету Міністрів України від 19 березня 2008 р. № 209 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 23 квітня 1999 р. № 663" (Офіційний вісник України, 2008 р., № 23, ст. 683).
21. Постанова Кабінету Міністрів України від 20 травня 2009 р. № 483 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 23 квітня 1999 р. № 663" (Офіційний вісник України, 2009 р., № 37, ст. 1254).
22. Пункт 2 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 23 вересня 2009 р. № 1015 "Питання стажування аспірантів, докторантів, наукових і науково-педагогічних працівників у провідних вищих навчальних закладах та наукових установах в Україні та за кордоном" (Офіційний вісник України, 2009 р., № 74, ст. 2541).