• Посилання скопійовано
Документ підготовлено в системі iplex

Справа «Черней проти України» (Заява № 26759/13)

Європейський суд з прав людини, Міжнародні суди | Рішення, Заява, Справа від 18.11.2021
Реквізити
  • Видавник: Європейський суд з прав людини, Міжнародні суди
  • Тип: Рішення, Заява, Справа
  • Дата: 18.11.2021
  • Статус: Документ діє
  • Посилання скопійовано
Реквізити
  • Видавник: Європейський суд з прав людини, Міжнародні суди
  • Тип: Рішення, Заява, Справа
  • Дата: 18.11.2021
  • Статус: Документ діє
Документ підготовлено в системі iplex
ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СУД З ПРАВ ЛЮДИНИ
П’ята секція
РІШЕННЯ
Справа "Черней проти України" (Заява № 26759/13)
СТРАСБУРГ
18 листопада 2021 року
Автентичний переклад
Це рішення є остаточним, але може підлягати редакційним виправленням.
У справі "Черней проти України"
Європейський суд з прав людини (п’ята секція), засідаючи комітетом, до складу якого увійшли:
Лятіф Гусейнов (<…>), Голова,
Ладо Чантурія (<…>),
Арнфінн Бордсен (<…>), судді,
та Вікторія Марадудіна (<…>), в.о. заступника Секретаря секції,
після обговорення за зачиненими дверима 21 жовтня 2021 року
постановляє таке рішення, що було ухвалено у той день:
ПРОЦЕДУРА
1. Справу було розпочато за заявою, поданою 11 квітня 2013 року до Суду проти України на підставі статті 34 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція).
2. Заявника представляв п. Б.В. Фокій - юрист, який практикує в м. Чернівці, Україна.
3. Уряд України (далі - Уряд) було повідомлено про заяву. Уряд заперечив проти розгляду заяви комітетом. Розглянувши заперечення Уряду, Суд відхиляє його.
ФАКТИ
4. Відомості про заявника та інформація щодо заяви наведені у таблиці в додатку.
5. Заявник скаржився на неефективне розслідування смерті його брата, який загинув внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. Він також висунув інші скарги за різними статтями Конвенції.
ПРАВО
I. СТВЕРДЖУВАНЕ ПОРУШЕННЯ СТАТТІ 2 КОНВЕНЦІЇ
6. Заявник скаржився на непроведення ефективного розслідування смерті його брата внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. Він посилався на статтю 2 і пункт 1 статті 6 Конвенції, а також статтю 13 Конвенції.
7. Суд, якому належить провідна роль щодо здійснення юридичної кваліфікації фактів справи, вважає, що зазначені скарги мають розглядатися за статтею 2 Конвенції (див. рішення у справі "Ігор Шевченко проти України" (Igor Shevchenko v. Ukraine), заява № 22737/04, пункт 38, від 12 січня 2012 року). Відповідна частина цього положення передбачає:
Пункт 1 статті 2 Конвенції
"1. Право кожного на життя охороняється законом".
8. Насамперед Суд зазначає, що цю справу слід розглядати з точки зору зобов’язання держави за процесуальним аспектом статті 2 Конвенції провести ефективне розслідування. Відповідні загальні принципи щодо ефективності розслідування у розумінні статті 2 Конвенції наведені в рішенні у справі "Мустафа Тунч і Феджіре Тунч проти Туреччини" [ВП] (<...>) [GC], заява № 24014/05, пункти 169-182, від 14 квітня 2015 року. Зокрема, після виникнення зобов’язання провести ефективне розслідування дотримання процесуальних вимог за статтею 2 Конвенції оцінюється на підставі декількох основних критеріїв: належність слідчих дій, оперативність розслідування, залучення членів родини померлого та незалежність розслідування. Ці елементи взаємопов’язані і кожен з них окремо не може бути самоціллю (там само, пункт 225).
9. Крім того, зобов’язання провести розслідування є не обов’язком досягнення результатів, а обов’язком вжиття заходів. Суд погоджується, що не кожне розслідування обов’язково має бути успішним або дійти висновку, який співпадає з викладом подій скаржника. Проте воно, в принципі, має бути здатним призвести до встановлення фактів справи, а якщо твердження виявляться правдивими - до встановлення та покарання винних осіб (див. рішення у справі "Пол та Одрі Едвардс проти Сполученого Королівства" (Paul and Audrey Edwards v. The United Kingdom), заява № 46477/99, пункт 71, ЄСПЛ 2002-II).
10. Розглядаючи факти цієї справи у контексті зазначених принципів, Суд вважає, що розслідування у цій справі характеризувалося суттєвими недоліками, які підірвали здатність органів досудового розслідування встановити обставини смерті брата заявника і відповідальних осіб, якщо такі були. Конкретні недоліки вказані у таблиці в додатку.
11. У керівних справах "Басюк проти України" (Basyuk v. Ukraine), заява № 51151/10, від 05 листопада 2015 року, "Поживотько проти України" (Pozhyvotko v. Ukraine), заява № 42752/08, від 17 жовтня 2013 року, та "Качурка проти України" (Kachurka v. Ukraine), заява № 4737/06, від 15 вересня 2011 року, Суд уже встановлював порушення щодо питань, аналогічних тим, що розглядаються у цій справі.
12. Розглянувши всі надані йому матеріали, Суд не вбачає жодних фактів або аргументів, здатних переконати його дійти іншого висновку щодо прийнятності та суті цих скарг. З огляду на свою практику з цього питання Суд вважає, що у цій справі розслідування не відповідало критеріям ефективності.
13. Отже, ці скарги є прийнятними та свідчать про порушення процесуального аспекту пункту 1 статті 2 Конвенції.
II. ІНШІ СКАРГИ
14. Заявник також висунув інші скарги за різними статтями Конвенції.
15. Суд розглянув заяву та вважає, що з огляду на всі наявні у нього матеріали та належність оскаржуваних питань до сфери його компетенції, ці скарги не відповідають критеріям прийнятності, встановленим статтями 34 та 35 Конвенції, або не виявляють жодних ознак порушення прав і свобод, гарантованих Конвенцією або протоколами до неї.
З цього випливає, що ця частина заяви має бути відхилена на підставі пункту 4 статті 35 Конвенції.
III. ЗАСТОСУВАННЯ СТАТТІ 41 КОНВЕНЦІЇ
16. Стаття 41 Конвенції передбачає:
"Якщо Суд визнає факт порушення Конвенції або протоколів до неї і якщо внутрішнє право відповідної Високої Договірної Сторони передбачає лише часткове відшкодування, Суд, у разі необхідності, надає потерпілій стороні справедливу сатисфакцію".
17. З огляду на наявні в нього документи та свою практику (див., зокрема, згадане рішення у справі "Басюк проти України" (Basyuk v. Ukraine) пункти 74-80) Суд вважає за доцільне присудити суми, зазначені у таблиці в додатку, та відхиляє висунуті заявником додаткові вимоги щодо справедливої сатисфакції.
18. Суд вважає за належне призначити пеню на підставі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, до якої має бути додано три відсоткові пункти.
ЗА ЦИХ ПІДСТАВ СУД ОДНОГОЛОСНО
1. Оголошує прийнятними скарги стосовно неефективності розслідування смерті брата заявника, а решту скарг у заяві - неприйнятними.
2. Постановляє, що ці скарги свідчать про порушення пункту 1 статті 2 Конвенції у зв’язку з неефективним розслідуванням смерті брата заявника.
3. Постановляє, що:
(a) упродовж трьох місяців держава-відповідач повинна сплатити заявнику суми, зазначені у таблиці в додатку, які мають бути конвертовані в національну валюту держави-відповідача за курсом на день здійснення платежу;
(b) із закінченням зазначеного тримісячного строку до остаточного розрахунку на зазначені суми нараховуватиметься простий відсоток (simple interest) у розмірі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, що діятиме в період несплати, до якої має бути додано три відсоткові пункти.
4. Відхиляє решту вимог заявника щодо справедливої сатисфакції.
Учинено англійською мовою та повідомлено письмово 18 листопада 2021 року відповідно до пунктів 2 та 3 правила 77 Регламенту Суду.

В.о. заступника Секретаря

Вікторія МАРАДУДІНА

Голова

Лятіф ГУСЕЙНОВ
ДОДАТОК
ЗАЯВА
зі скаргами за пунктом 1 статті 2 Конвенції (неефективне розслідування смерті, заподіяної приватними особами або за обставин, які виключають причетність представників держави)
№ заяви,
дата подання
П.І.Б. заявника,
рік народження
Обставини справи та провадження на національному рівні Ключові питання Сума, присуджена в якості відшкодування моральної шкоди
(в євро)-1
Сума, присуджена в якості компенсації судових та інших витрат
(в євро)-2
26759/13
11.04.2013
Леонід Дмитрович
ЧЕРНЕЙ
1963
1. Обставини події:
близько опівночі 01.12.2000 брат заявника, Ч., перебуваючи у стані сильного алкогольного сп’яніння, вийшов на проїзну частину і був збитий автомобілем. У результаті він помер. Водій Б. був працівником місцевої прокуратури. Після події він був звільнений.
2. Розслідування:
(i) 08.12.2000 - порушено кримінальну справу за фактом смерті, заподіяної внаслідок порушення правил безпеки дорожнього руху;
(ii) 12.12.2000 - заявнику надано статус потерпілого;
(iii) 28.04.2001 - Генеральна прокуратура України повідомила заявника, що слідчому було надано вказівку прискорити проведення розслідування;
(iv) Справа неодноразово закривалася; згодом суди скасовували ці постанови як необґрунтовані та передчасні і давали вказівку провести подальше розслідування. Зокрема, були скасовані такі постанови слідчих:
- 03.12.2007 у зв’язку з невстановленням експертами, чи міг Б. уникнути наїзду, виконавши певні маневри, передбачені правилами дорожнього руху, а також невстановленням точного місця зіткнення тощо;
- 16.01.2013 у зв’язку з непроведенням органами досудового розслідування дослідження питання законності переобладнання автомобіля Б. тощо;
- 28.04.2014 у зв’язку з відсутністю перевірки щодо відповідності дій Б. правилам дорожнього руху;
- 16.02.2015 у зв’язку з наявністю в матеріалах справи суперечностей у показаннях свідків, записаних на відео та наданих письмово, і слідчий не взяв до уваги ці суперечності;
- 21.10.2015 у зв’язку з відсутністю ретельної оцінки слідчим дій Б. і всіх наявних доказів; не досліджено технічний стан транспортного засобу, а постанова про закриття кримінальної справи не містила відомостей про проведені слідчі дії;
(v) 13.07.2018 суд вкотре скасував постанову про закриття кримінального провадження, зазначивши, що з 23.10.2015 слідчі дії не проводилися, а слідчий не виконував вказівок, наведених в ухвалі від 21.10.2015;
(vi) 19.06.2019, 06.08.2019, 30.08.2019, 26.09.2019 суд давав слідчому вказівки розглянути клопотання заявника
щодо пред’явлення обвинувачення Б., враховуючи, що провадження на той момент тривало вже 19 років, особа водія була встановлена, але нікому не було пред’явлено обвинувачення;
(vii) згідно з останньою інформацією від заявника станом на 26.09.2020 розслідування тривало
на етапі досудового слідства було вжито недостатньо заходів (рішення у справі "Качурка проти України"
(Kachurka v. Ukraine), заява № 4737/06, пункт 52, від 15 вересня 2011 року),
відсутність ретельності та оперативності підірвала здатність органів державної влади встановити обставини справи (рішення у справах "Ігор Шевченко проти України" (Igor Shevchenko v. Ukraine), заява № 22737/04, пункт 60, від 12 січня 2012 року, та "Зубкова проти України" (Zubkova v. Ukraine), заява № 36660/08, пункт 40, від 17 жовтня 2013 року),
органи досудового розслідування насправді не намагалися провести ретельне розслідування (рішення у справах "Юрій Слюсар проти України" (Yuriy Slyusar v. Ukraine), заява № 39797/05, пункти 84-88, від 17 січня 2013 року, та "Любов Єфіменко проти України"
(Lyubov Efimenko v. Ukraine), заява № 75726/01, пункти 76-80, від 25 листопада 2010 року),
численні недоліки у зборі доказів (рішення у справі "Басюк проти України"
(Basyuk v. Ukraine), заява № 51151/10, пункт 67, від 05 листопада 2015 року),
неодноразове повернення справи на додаткове розслідування внаслідок невжиття слідчими достатніх заходів (рішення у справі "Антонов проти України" (Antonov v. Ukraine), заява № 28096/04, пункт 50, від 03 листопада 2011 року)
6 000 250
__________
-1 Та додатково суму будь-якого податку, що може нараховуватися заявнику.
-2 Та додатково суму будь-якого податку, що може нараховуватися заявнику.