Справа «Бантиш та інші проти України» (Заява № 13063/18 та 3 інші заяви - див. перелік у додатку)

Це рішення є остаточним, але може підлягати редакційним виправленням.

У справі "Бантиш та інші проти України"

Європейський суд з прав людини (п’ята секція), засідаючи комітетом, до складу якого увійшли:

Стефані Моро-Вікстром (<…>), Голова,

Івана Джеліч (<…>),

Катержіна Шімачкова (<…>), судді,

та Вікторія Марадудіна (<…>), в.о. заступника Секретаря секції,

після обговорення за зачиненими дверима 25 серпня 2022 року

постановляє таке рішення, що було ухвалено у той день:

1. Справу було розпочато за заявами, поданими у різні дати, зазначені в таблиці у додатку, до Суду проти України на підставі статті 34 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція).

2. Про заяви було повідомлено Уряд України (далі - Уряд).

3. Перелік заявників і відповідні деталі заяв наведені в таблиці у додатку.

4. Заявники скаржилися на неупередженість суду з огляду на відсутність сторони обвинувачення під час провадження у справі про адміністративне правопорушення.

5. Беручи до уваги схожість предмета заяв, Суд вважає за доцільне розглянути їх спільно в одному рішенні.

6. Заявники скаржилися, головним чином, на відсутність сторони обвинувачення під час провадження у справі про адміністративне правопорушення. Вони посилалися, прямо чи по суті, на пункт 1 та/або пункт 2 статті 6 Конвенції. Суд, до компетенції якого належить здійснення юридичної кваліфікації фактичних обставин будь-якої справи, яка ним розглядається (див. рішення у справі "Акденіз проти Туреччини" (Akdeniz v. Turkey), заява № 25165/94, пункт 88, від 31 травня 2005 року), вважає, що ці скарги мають розглядатись за пунктом 1 статті 6 Конвенції, яка передбачає:

"Кожен має право на справедливий … розгляд його справи … незалежним і безстороннім судом, …, який … встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення".

7. Відповідні принципи практики Суду щодо вимоги про безсторонність відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції наведені в рішенні у справі "Карелін проти Росії" (Karelin v. Russia), заява № 926/08, пункти 51-57, від 20 вересня 2016 року з подальшими посиланнями).

8. У керівній справі "Михайлова проти України" (Mikhaylova v. Ukraine), заява № 10644/08, від 06 березня 2018 року) Суд уже встановлював порушення щодо питань, аналогічних тим, що розглядаються у цій справі.

9. Розглянувши всі надані йому матеріали, Суд не вбачає жодних фактів або аргументів, здатних переконати його дійти іншого висновку у цій справі щодо прийнятності та суті цих скарг.

10. Отже, ці скарги є прийнятними та свідчать про порушення пункту 1 статті 6 Конвенції у зв’язку з небезсторонністю суду з огляду на відсутність сторони обвинувачення під час провадження у справі про адміністративне правопорушення.

11. Стаття 41 Конвенції передбачає:

"Якщо Суд визнає факт порушення Конвенції або протоколів до неї і якщо внутрішнє право відповідної Високої Договірної Сторони передбачає лише часткове відшкодування, Суд, у разі необхідності, надає потерпілій стороні справедливу сатисфакцію".

12. З огляду на наявні в нього документи та свою практику (див., зокрема, згадане рішення у справі "Михайлова проти України" (Mikhaylova v. Ukraine)), Суд вважає за доцільне присудити суми, зазначені у таблиці в додатку.

14. Суд також вважає за належне призначити пеню на підставі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, до якої має бути додано три відсоткові пункти.

1. Вирішує об’єднати заяви.

2. Оголошує заяви прийнятними.

3. Постановляє, що ці заяви свідчать про порушення пункту 1 статті 6 Конвенції у зв’язку з небезсторонністю суду з огляду на відсутність сторони обвинувачення під час провадження у справі про адміністративне правопорушення.

4. Постановляє, що:

(а) упродовж трьох місяців держава-відповідач повинна сплатити заявникам суми, зазначені у таблиці в додатку; ці суми мають бути конвертовані в національну валюту держави-відповідача за курсом на день здійснення платежу;

(b) із закінченням зазначеного тримісячного строку до остаточного розрахунку на зазначені суми нараховуватиметься простий відсоток (simple interest) у розмірі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, що діятиме в період несплати, до якої має бути додано три відсоткові пункти.

Учинено англійською мовою та повідомлено письмово 06 жовтня 2022 року відповідно до пунктів 2 та 3 правила 77 Регламенту Суду .