Заява № 26983/19, подана Сергієм Миколайовичем Бабуром проти України (див. таблицю у додатку)

22 квітня 2021 року Європейський суд з прав людини (п’ята секція), засідаючи комітетом, до складу якого увійшли:

Стефані Моро-Вікстром (<…>), Голова,

Йован Ілієвський (<…>),

Маттіас Гуйомар (<…>), судді,

та Вікторія Марадудіна (<…>), в.о. заступника Секретаря секції,

беручи до уваги зазначену заяву, подану 07 травня 2019 року,

з огляду на декларацію щодо вилучення Судом заяви з реєстру своїх справ, подану Урядом держави-відповідача,

після обговорення постановляє таке рішення:

Відомості щодо заявника наведені в таблиці у додатку.

Про скаргу заявника за пунктом 1 статті 6 та статтею 13 Конвенції на надмірну тривалість кримінального провадження та на відсутність у національному законодавстві ефективного засобу юридичного захисту було повідомлено Уряд України (далі - Уряд).

Уряд повідомив Суд про односторонню декларацію з метою врегулювання питань, які порушувались цими скаргами. Урядом також було запропоновано Суду вилучити заяву з реєстру справ відповідно до статті 37 Конвенції .

Уряд визнав надмірну тривалість кримінального провадження та відсутність у національному законодавстві ефективного засобу юридичного захисту. Уряд запропонував сплатити заявнику суму, наведену в таблиці у додатку, та закликав Суд вилучити заяву з реєстру справ відповідно до підпункту "с" пункту 1 статті 37 Конвенції . Ця сума буде конвертована в національну валюту держави-відповідача за курсом на день здійснення платежу та виплачена протягом трьох місяців з дати отримання повідомлення про ухвалення Судом рішення. У випадку несплати цієї суми упродовж зазначеного тримісячного строку Уряд зобов’язався сплатити пеню у розмірі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, до якої має бути додано три відсоткові пункти, що нараховуватиметься з часу закінчення тримісячного строку і до моменту остаточного розрахунку.

Виплата зазначеної суми становитиме остаточне вирішення справи.

Заявника було повідомлено про умови односторонньої декларації Уряду за кілька тижнів до дати постановлення цього рішення. Суд не отримав відповіді від заявника про прийняття умов односторонньої декларації.

Суд зазначає, що підпункт "с" пункту 1 статті 37 Конвенції дозволяє йому вилучити заяву з реєстру справ, якщо:

"… на будь-якій іншій підставі, встановленій Судом, подальший розгляд заяви не є виправданим".

Таким чином, Суд може вилучити заяви відповідно до підпункту "с" пункту 1 статті 37 Конвенції на підставі односторонньої декларації Уряду держави-відповідача, навіть якщо заявник бажає продовження розгляду його справи (див., зокрема, рішення у справі "Тахсін-Аджар проти Туреччини" (Tahsin Acar v. Turkey) (попередні зауваження) [ВП], заява № 26307/95, пп. 75-77, ЄСПЛ 2003-VI).

Суд встановив чітку та вичерпну практику з приводу скарг щодо надмірної тривалості кримінальних проваджень (див., наприклад, рішення у справі "Меріт проти України" (Merit v. Ukraine), заява № 66561/01, від 30 березня 2004 року).

З огляду на визнання, які містяться в декларації Уряду, а також запропоновану суму відшкодування, яка є співмірною із сумами, що присуджуються у подібних справах, Суд вважає, що подальший розгляд цієї заяви є невиправданим (підпункт "с" пункту 1 статті 37 Конвенції ).

У світлі викладених міркувань Суд переконаний, що повага до прав людини, визначених у Конвенції та протоколах до неї, не вимагає продовження розгляду заяви (пункт 1 статті 37 in fine).

Насамкінець Суд наголошує, що якщо Уряд не дотримається умов односторонньої декларації, заява може бути поновлена у реєстрі справ відповідно до пункту 2 статті 37 Конвенції (ухвала щодо прийнятності у справі"Йосіповіч проти Сербії" (<...>), заява № 18369/07, від 4 березня 2008 року).

Враховуючи викладене, справу слід вилучити з реєстру справ.

Бере до уваги умови декларації Уряду держави-відповідача та засоби забезпечення дотримання зазначених у ній зобов’язань.

Вирішує вилучити заяву зі свого реєстру справ відповідно до підпункту "с" пункту 1 статті 37 Конвенції .

Учинено англійською мовою та повідомлено письмово 20 травня 2021 року.