• Посилання скопійовано
Документ підготовлено в системі iplex

Справа «Горопацький та інші проти України» (Заява № 63243/13 та 5 інших заяв)

Європейський суд з прав людини, Міжнародні суди | Рішення, Заява, Справа від 04.02.2021
Реквізити
  • Видавник: Європейський суд з прав людини, Міжнародні суди
  • Тип: Рішення, Заява, Справа
  • Дата: 04.02.2021
  • Статус: Документ діє
  • Посилання скопійовано
Реквізити
  • Видавник: Європейський суд з прав людини, Міжнародні суди
  • Тип: Рішення, Заява, Справа
  • Дата: 04.02.2021
  • Статус: Документ діє
Документ підготовлено в системі iplex
ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СУД З ПРАВ ЛЮДИНИ
П’ята секція
РІШЕННЯ
Справа "Горопацький-1 та інші проти України" (Заява № 63243/13 та 5 інших заяв)
У текст рішення 09 квітня 2021 року було внесено зміни відповідно до правила 81 Регламенту Суду
СТРАСБУРГ
04 лютого 2021 року
Автентичний переклад
Це рішення є остаточним, але може підлягати редакційним виправленням.
У справі "Горопацький-2 та інші проти України"
Європейський суд з прав людини (п’ята секція), засідаючи комітетом, до складу якого увійшли:
Лятіф Гусейнов (<...>), Голова,
Ладо Чантурія (<...>),
Маттіас Гуйомар (<...>), судді,
та Мартіна Келлер (<...>), заступник Секретаря секції,
з огляду на:
заяви № 63243/13, № 76040/13, № 37806/15, № 23618/16, № 55825/16 та № 21113/17, подані у різні дати, зазначені в таблиці у додатку, до Суду проти України на підставі статті 34 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція),
рішення повідомити Уряд України (далі - Уряд),
зауваження сторін,
після обговорення за зачиненими дверима 14 січня 2021 року
постановляє таке рішення, що було ухвалено у той день:
__________
-1 Виправлено 09 квітня 2021 року: текст був "Горопацькій".
-2 Виправлено 09 квітня 2021 року: текст був "Горопацькій".
ВСТУП
1. Ці справи стосуються неефективного розслідування насильницької смерті родичів заявників, проте за відсутності доказів причетності до неї представників держави.
ФАКТИ
2. Деталі та відповідні факти щодо заявників наведені в таблицях у додатку.
3. Уряд представляв його Уповноважений, п І. Ліщина.
ПРАВО
I. ОБ’ЄДНАННЯ ЗАЯВ
4. Беручи до уваги схожість порушених за Конвенцією питань, Суд відповідно до пункту 1 правила 42 Регламенту Суду вирішує об’єднати заяви та розглянути їх спільно в одному рішенні.
II. СТВЕРДЖУВАНЕ ПОРУШЕННЯ СТАТТІ 2 КОНВЕНЦІЇ
5. Заявники скаржилися на те, що розслідування насильницьких смертей їхніх родичів було неефективним. Заявники посилалися на статтю 2, пункт 1 статті 6 та статтю 13 Конвенції.
6. Суд, якому належить провідна роль щодо здійснення юридичної кваліфікації фактів справи, вважає, що зазначені скарги мають розглядатися за статтею 2 Конвенції (див. рішення у справі "Ігор Шевченко проти України" (Igor Shevchenko v. Ukraine), заява № 22737/04, пункт 38, від 12 січня 2012 року). Відповідна частина цього положення передбачає:
"1. Право кожного на життя охороняється законом.".
А. Прийнятність
7. Щодо заяви № 23618/16 Уряд вважав, що скарги заявниці за статтею 2 Конвенції були явно необґрунтованими у розумінні підпункту "а" пункту 3 статті 35 Конвенції. Зокрема, Уряд зазначив, що протягом розумного строку органи досудового слідства встановили як причину смерті матері заявниці, так і особу, яка вчинила вбивство; останню визнали винною та обрали покарання у виді позбавлення волі, а заявниці було надано відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок злочину, вчиненого проти її матері. Уряд також наголосив, що кримінальна справа ніколи не поверталася на додаткове розслідування у зв’язку з недостатністю та наявністю будь-яких недоліків; ніщо не свідчило про те, що заявниця не брала участі у кримінальному провадженні або що незалежність розслідування ставилася під сумнів.
8. Заявниця заперечувала і стверджувала, що заява була прийнятною. Зокрема, заявниця доводила, що твердження Уряду стосовно цього ґрунтуються на неправильних фактах, а ефективного розслідування смерті її матері проведено не було.
9. Уряд не подав зауважень щодо прийнятності решти заяв.
10. Суд зазначає, що заяви не є явно необґрунтованими у розумінні підпункту "а" пункту 3 статті 35 Конвенції. Він також зазначає, що вони не є неприйнятними з будь-яких інших підстав. Отже, вони мають бути визнані прийнятними.
В. Суть
1. Доводи сторін
11. Уряд доводив, що статтю 2 Конвенції порушено не було. Зокрема Уряд зазначив, що органи досудового слідства своєчасно розпочали дослідчі перевірки або порушили кримінальні справи за фактом смерті родичів заявників; вони діяли сумлінно та оперативно; слідчі органи здійснили усе можливе для розслідування обставин справ; тривалість слідства була об’єктивно виправдана необхідністю провести значну кількість слідчих дій; тривалість слідства не призвела до псування чи знищення доказів, що вплинуло б на результати кримінального провадження; а заявники брали участь у провадженні і не ставили під сумнів незалежність розслідування.
12. Заявники не погодилися із твердженнями Уряду та підтвердили свої скарги за статтею 2 Конвенції. Вони доводили, що органи досудового слідства не провели ефективного розслідування смертей їхніх родичів.
2. Оцінка Суду
13. Насамперед Суд зазначає, що ці справи слід розглядати з точки зору зобов’язання держави провести ефективне розслідування за процесуальним аспектом статті 2 Конвенції. Відповідні загальні принципи щодо ефективності розслідування у розумінні статті 2 Конвенції наведені в рішенні у справі "Мустафа Тунч і Фечіре Тунч проти Туреччини" [ВП] (<...>) [GC], заява № 24014/05, пункти 169-182, від 14 квітня 2015 року).
Зокрема, після виникнення зобов’язання провести розслідування дотримання процесуальних вимог за статтею 2 Конвенції оцінюється на підставі декількох основних критеріїв: належність слідчих дій, оперативність розслідування, залучення членів родини померлого та незалежність розслідування. Ці елементи є взаємопов’язаними і кожен з них окремо не може бути самоціллю (див. рішення у справі "Мустафа Тунч і Фечіре Тунч проти Туреччини" [ВП] (<...>) [GC], там само, пункт 225).
14. Крім того, зобов’язання провести розслідування є не обов’язком досягнення результатів, а обов’язком вжиття заходів. Суд погоджується, що не кожне розслідування обов’язково має бути успішним або дійти висновку, який співпадає із викладом подій скаржника. Проте воно, в принципі, має бути здатним призвести до встановлення фактів справи, а якщо твердження виявляться правдивими - до встановлення та покарання винних осіб (див. рішення у справі "Пол та Одрі Едвардс проти Сполученого Королівства" (Paul and Audrey Edwards v. the United Kingdom), заява № 46477/99, пункт 71, ЄСПЛ 2002-II).
15. Розглядаючи факти цих справ у контексті зазначених принципів, Суд вважає, що на попередніх стадіях у цих справах існували суттєві недоліки. З наявної інформації не вбачається, що після порушення кримінальних справ здійснювалося належним чином організоване слідство. Слідство характеризувалося неодноразовим закриттям і відновленням внаслідок невжиття слідчими достатніх заходів, а також поступовим псуванням доказів (див. конкретні відомості в таблицях у додатку).
16. З наявних у Суду документів вбачається, що неспроможність слідчих органів своєчасно вжити необхідних заходів підірвала їхню здатність встановити обставини, пов’язані зі смертями родичів заявників, та осіб, якщо такі були,що мали понести відповідальність (див. конкретні відомості в таблицях у додатку). Провадження у цих справах тривало від більш ніж 6 років до понад 12 років. У зв’язку з цим Суд зазначає, що суттєва затримка під час встановлення причин смерті, якщо вона не виправдана об’єктивними обставинами, може сама собою підірвати довіру суспільства до забезпечення верховенства права і, таким чином, порушити питання за статтею 2 Конвенції. Суд уже встановлював порушення стосовно питань, подібних до тих, що розглядаються у цих справах (див. рішення у справах "Любов Єфіменко проти України" (Lyubov Efimenko v. Ukraine), заява № 75726/01, пункти 76-80, від 25 листопада 2010 року, "Поживотько проти України" (Pozhyvotko v. Ukraine), заява № 42752/08, пункти 37-42, від 17 жовтня 2013 року, "Зоріна та інші проти України" [Комітет] (Zorina and Others v. Ukraine) [Committee], № 20295/07 та 3 інші заяви, пункти 13-22, від 14 лютого 2019 року).
17. У зв’язку з цим Суд вважає встановленим, що проведені у цих справах розслідування не відповідали критерію ефективності. Тому ці скарги свідчать про порушення процесуального аспекту статті 2 Конвенції.
III. ЗАСТОСУВАННЯ СТАТТІ 41 КОНВЕНЦІЇ
18.Стаття 41 Конвенції передбачає:
"Якщо Суд визнає факт порушення Конвенції або протоколів до неї і якщо внутрішнє право відповідної Високої Договірної Сторони передбачає лише часткове відшкодування, Суд, у разі необхідності, надає потерпілій стороні справедливу сатисфакцію.".
19. З огляду на наявні в нього документи та свою практику Суд вважає за доцільне присудити заявникам суми, зазначені у таблицях в додатку. Він відхиляє решту вимог заявників щодо справедливої сатисфакції.
20. Суд вважає за належне призначити пеню на підставі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, до якої має бути додано три відсоткові пункти.
ЗА ЦИХ ПІДСТАВ СУД ОДНОГОЛОСНО
1.Вирішує об’єднати заяви.
2.Оголошує заяви прийнятними.
3.Постановляє, що було порушено процесуальний аспект статті 2 Конвенції у зв’язку зі скаргами на неефективне розслідування смертей родичів заявників.
4.Постановляє, що:
(а) упродовж трьох місяців держава-відповідач повинна сплатити заявникам суми, зазначені у таблиці в додатку, які мають бути конвертовані в національну валюту держави-відповідача за курсом на день здійснення платежу;
(b) із закінченням зазначеного тримісячного строку до остаточного розрахунку на зазначені суми нараховуватиметься простий відсоток (simple interest) у розмірі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, що діятиме в період несплати, до якої має бути додано три відсоткові пункти.
5.Відхиляє решту вимог заявників щодо справедливої сатисфакції.
Учинено англійською мовою та повідомлено письмово 04 лютого 2021 року відповідно до пунктів 2 і 3 правила 77 Регламенту Суду.
Заступник СекретаряМартіна КЕЛЛЕР
ГоловаЛятіф ГУСЕЙНОВ
Додаток
1. Заява № 63243/13
п. Анатолія Сергійовича ГОРОПАЦЬКОГО
громадянина України 1949 року народження, проживає у м. Біла Церква, Україна
Подана 18 серпня 2013 року
A. Скарга за статтею 2
Конвенції
: процесуальний аспект
Події, що передували справі, та провадження на національному рівніКлючові питання
1. Обставини події:
03.01.2008 - батьків заявника знайшли мертвими після пожежі в їхній квартирі-3. Наступного дня були призначені судово-медичні експертизи їхніх трупів, і згідно з висновками смерть матері заявника була спричинена гострим отруєнням монооксидом вуглецю, а смерть його батька - опіковим шоком; жодних тілесних ушкоджень, крім опіків, виявлено не було.
2. Процес розслідування та зроблені за його результатами висновки:
(i) 03.01.2008 - Білоцерківський міській відділ ГУМВС України в Київській області розпочав дослідчу перевірку за фактом смерті батьків заявника.
(ii) У період з 11.01.2008 по 13.11.2008 - винесено чотири постанови про відмову у порушенні кримінальної справи у зв’язку з відсутністю складу злочину. Усі ці постанови були скасовані Білоцерківською місцевою прокуратурою Київської області та Білоцерківським міськрайонним судом Київської області як передчасні та необґрунтовані, зокрема, у зв’язку з невстановленням причини пожежі, обставин смерті батьків заявника та відсутністю перевірки версії заявника, що його батьків пограбували, а потім вбили їхні сусіди, які приховали злочин за допомогою підпалу.
(iii) 30.07.2009 - порушення кримінальної справи за фактом підпалу, який спричинив загибель батьків заявника.
(iv) 09.12.2009 - направлення справи до Головного управління МВС у Київській області для подальшого розслідування.
(v) 17.12.2009 - зупинення досудового слідства у кримінальній справі (причини сторонами повідомлені не були). Ця постанова була скасована прокуратурою Київської області менш ніж за місяць.
(vi) 12.11.2010 - винесення постанови про закриття кримінальної справи. Шевченківський районний суд міста Києва скасував цю постанову у зв’язку з непроведенням ексгумації трупів батьків заявника та судово-медичної експертизи для встановлення обставин їхньої смерті, невзяттям зразків пожежного сміття та непроведенням їхньої експертизи, невстановленням причин та обставин пожежі. Апеляційний суд міста Києва залишив без змін постанову суду першої інстанції.
(vii) У період з 31.03.2015 по 30.06.2015 - винесення двох постанов про закриття кримінальної справи. Ці постанови були скасовані прокуратурою Київської області.
(viii) 05.09.2015 - порушення кримінальної справи за фактом вбивства батьків заявника невідомими особами та об’єднання цієї справи із кримінальною справою щодо підпалу.
(ix) 02.06.2017 - справу повернуто до Білоцерківського міського відділу ГУМВС України в Київській області.
(x) 19.05.2019 - винесення постанови про закриття кримінальної справи.
Білоцерківський міськрайонний суд Київської області скасував цю постанову як передчасну у зв’язку з невстановленням причин пожежі та обставин смерті батьків заявника.
(xi) Як вбачається з наявних матеріалів справи, наразі розслідування кримінальної справи триває.
(i) Протягом майже півтора року обставини смерті батьків заявника розслідувалися виключно шляхом проведення дослідчої перевірки. Такі слідчі процедури не відповідають принципам ефективного засобу юридичного захисту, оскільки слідчий може вживати лише обмежений перелік дій, а потерпілий не має офіційного статусу, тобто його ефективна участь у процедурі виключена (див., mutatis mutandis, рішення у справі "Строган проти України" (Strogan v. Ukraine), заява № 30198/11, пункт 53, від 06 жовтня 2016 року). Крім того, чотири рази виносилися постанови про відмову у порушенні кримінальної справи без належного вивчення обставин справи, оскільки прокуратура та суд скасували ці постанови як передчасні та необґрунтовані. У результаті повноцінне розслідування смерті батьків заявника розпочалося із значним запізненням (див., серед інших джерел, рішення у справі "Антонов проти України" (Antonov v. Ukraine), заява № 28096/04, пункт 50, від 03 листопада 2011 року).
(ii) Після порушення справи слідство проводилося недостатньо ретельно, оскільки характеризувалося неодноразовим поверненням справи, закриттям і відновленням слідства внаслідок невжиття слідчими достатніх заходів, а також поступовим псуванням доказів, зокрема, у зв’язку з непроведенням ексгумації трупів батьків заявника для подальшої судово-медичної експертизи та невзяттям зразків пожежного сміття з квартири батьків заявника для проведення експертизи. Неодноразове винесення постанов про повернення справи свідчить про наявність серйозних недоліків у кримінальному провадженні (див., mutatis mutandis, рішення у справі "Зубкова проти України" (Zubkova v. Ukraine), заява № 36660/08, пункт 40, від 17 жовтня 2013 року).
(iii) Таким чином, провадження триває більше дванадцяти років і семи місяців, а обставини смерті батьків заявника, у тому числі причини та обставини пожежі, залишаються невстановленими, що підірвало ефективність розслідування (див., наприклад, рішення у справі "Чумак проти України"
[Комітет] (Chumak v. Ukraine)[Committee], заява № 60790/12, пункт 27, від 19 травня 2016 року).
B. Справедлива сатисфакція
Доводи сторінПрисуджена Судом сума
Заявник:
Моральна шкода: 606 386 євро
Матеріальна шкода: 62 808 євро
Уряд:
Вимоги надмірні та необґрунтовані
Моральна шкода:
6 000 євро
Додатково суму будь-якого податку, що може нараховуватися заявнику
2. Заява № 76040/13
п. Андрія Пилиповича ПОПРОЦЬКОГО
громадянина України 1951 року народження, проживає у с. Червона Слобода, Україна
Подана 18 листопада 2013 року
A. Скарга за статтею 2
Конвенції
: процесуальний аспект
Події, що передували справі, та провадження на національному рівніКлючові питання
1. Обставини події:
01.10.2004 - близько 00 год. 24 хв. сина заявника, працівника міліції, знайшли мертвим під мостом у парку в м. Черкасах. Того ж дня було проведено огляд місця події та судово-медичну експертизу трупа сина заявника, за результатами якої було встановлено, що він помер внаслідок тілесних ушкоджень, які могли бути отримані через падіння з мосту.
2. Процес розслідування та зроблені за його результатами висновки:
(i) 01.10.2004 - прокуратура Соснівського району міста Черкаси розпочала дослідчу перевірку щодо смерті сина заявника.
(ii) У період з 25.10.2004 по 25.12.2004 - винесено дві постанови про відмову у порушенні кримінальної справи у зв’язку з відсутністю складу злочину. Обидві постанови були скасовані прокуратурою Черкаської області як передчасні та необґрунтовані.
(iii) 05.01.2005 - порушення кримінальної справи прокуратурою Черкаської області за фактом доведення сина заявника до самогубства та направлення справи до прокуратури Соснівського району міста Черкаси для розслідування.
(iv) 12.05.2005 - у висновку посмертної судово-психологічної експертизи було зазначено, що на рішення сина заявника покінчити життя самогубством могли вплинути його індивідуально-психологічні особливості.
(v) 30.06.2005 - винесення постанови про закриття кримінальної справи. Прокуратура Черкаської області скасувала цю постанову.
(vi) 29.08.2005 - направлення справи до прокуратури Придніпровського району міста Черкаси для подальшого розслідування.
(vii) У період з 14.04.2006 по 20.12.2010 - винесено сім постанов про закриття кримінальної справи. Всі ці постанови були скасовані як передчасні Придніпровським районним судом міста Черкаси, Апеляційним судом Черкаської області та прокуратурою Придніпровського району міста Черкаси у зв’язку з непроведенням необхідних слідчих дій, ненаданням належної оцінки наявним доказам і неналежною перевіркою заяви заявника про доведення його сина до самогубства.
(viii) 10.12.2012 - направлення справи до прокуратури міста Черкаси для подальшого розслідування.
(ix) 26.12.2012 - винесення постанови про закриття кримінальної справи. Придніпровський районний суд міста Черкаси скасував цю постанову у зв’язку з ненаданням заявнику можливості оскаржити постанову слідчого про відмову у задоволенні його клопотання про проведення слідчих дій. Заявник також оскаржив зазначену постанову слідчого, але Придніпровський районний суд міста Черкаси відмовив у задоволенні його скарги.
(x) 23.04.2013 - винесення постанови про закриття кримінальної справи у зв’язку з відсутністю складу злочину; було встановлено, що син заявника покінчив життя самогубством без доведення його до цього. Придніпровський районний суд міста Черкаси та Апеляційний суд Черкаської області залишили цю постанову без змін.
(xi) 10.09.2013 - Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ відмовив у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою заявника на рішення зазначених судів.
(i) Протягом більш ніж трьох місяців обставини смерті сина заявника розслідувалися виключно шляхом проведення дослідчої перевірки. Такі слідчі процедури не відповідають принципам ефективного засобу юридичного захисту, оскільки слідчий може вживати лише обмежений перелік дій, а потерпілий не має офіційного статусу, тобто його ефективна участь у процедурі виключена (див., mutatis mutandis, рішення у справі "Строган проти України"(Strogan v. Ukraine), заява № 30198/11, пункт 53, від 06 жовтня 2016 року). Крім того, двічі виносилися постанови про відмову у порушенні кримінальної справи без належного вивчення обставин справи, оскільки прокуратура скасувала ці постанови як передчасні та необґрунтовані. В результаті повноцінне розслідування смерті сина заявника розпочалося із значним запізненням (див., наприклад, рішення у справі "Прилуцький проти України" (Prilutskiy v. Ukraine), заява № 40429/08, пункт 44, від 26 лютого 2015 року).
(ii) Після порушення справи слідство проводилося недостатньо ретельно, оскільки характеризувалося неодноразовим переданням справи між різними слідчими органами, поверненням справи на додаткове розслідування у зв’язку з, inter alia, невжиттям слідчим необхідних заходів, ненаданням належної оцінки наявним доказам і неналежною перевіркою заяви заявника про доведення його сина до самогубства. У результаті провадження тривало майже дев’ять років (див., серед інших джерел, рішення у справі "Басюк проти України"
(Basyuk v. Ukraine), заява № 51151/10, пункт 67, від 05 листопада 2015 року).
(iii) Незважаючи на остаточне закінчення розслідування смерті сина заявника та висновок, що він покінчив життя самогубством, воно тривало надмірно довго і характеризувалося суттєвими недоліками (див., mutatis mutandis, рішення у справі "Сергієнко проти України" (Sergiyenko v. Ukraine), заява № 47690/07, пункти 51-53, від 19 квітня 2012 року)
B. Справедлива сатисфакція
Доводи сторінПрисуджена Судом сума
Заявник:
Моральна шкода: 300 000 євро
Судові та інші витрати: 3 000 євро в якості компенсації витрат на правову допомогу
Підтверджуючі документи:
Договір про надання правової допомоги
Уряд:
Вимоги надмірні та необґрунтовані
Моральна шкода:
6 000 євро
Судові та інші витрати:
Нічого не присуджено, оскільки під час провадження у Суді у заявника не було офіційного представника
Додатково суму будь-якого податку, що може нараховуватися заявнику
3. Заява № 37806/15
пані Людмили Михайлівни РУДАКОВОЇ
громадянки України 1956 року народження, проживає у м. Бердянську, Україна
Подана 22 липня 2015 року
A. Скарга за статтею 2
Конвенції
: процесуальний аспект
Події, що передували справі, та провадження на національному рівніКлючові питання
1. Обставини події
09.06.2011 - сина заявниці знайшли мертвим у приватній квартирі. Під час огляду місця події було виявлено, що його труп було повішено за допомогою кабелю живлення від праски.
Окрім незамкнутої странгуляційної борозни у верхній третині шиї, інших тілесних ушкоджень виявлено не було. Крім того, не було ознак проникнення в квартиру чи викрадене майно. Згідно з результатами судово-медичної експертизи, проведеної наступного дня, було встановлено, що син заявниці повісився сам.
2. Процес розслідування та зроблені за його результатами висновки
(i) 09.06.2011 - Бердянський міський відділ ГУМВС України в Запорізькій області розпочав дослідчу перевірку щодо смерті сина заявниці. Жодних ознак боротьби або насильницької смерті, слідів крові всередині квартири виявлено не було; натомість було встановлено, що син заявниці страждав депресією, зловживав алкоголем, говорив про самогубство і згодом повісився.
(ii) У період з 17.06.2011 по 16.11.2012 - винесено вісім постанов про відмову у порушенні кримінальної справи у зв’язку з відсутністю складу злочину. Всі ці постанови були скасовані Бердянською міськрайонною прокуратурою Запорізької області та Бердянським міськрайонним судом Запорізької області у зв’язку з неповнотою дослідчої перевірки, необхідністю проведення низки слідчих дій та невиконанням вказівок, наданих прокуратурою щодо заходів, які слід було вжити.
(iii) 24.04.2013 - порушення кримінальної справи за фактом вбивства сина заявниці.
(iv) У період з 31.07.2013 по 26.01.2018 - винесення чотирьох постанов про закриття кримінальної справи у зв’язку з відсутністю складу злочину. Усі ці постанови були скасовані як передчасні прокуратурою та судом у зв’язку з невстановленням осіб, яким син заявниці раніше надавав квартиру в оренду і з якими він розмовляв перед подією, непроведенням слідчих дій відповідно до вказівок прокуратури, ненаданням належної оцінки наявним доказам і неналежним розглядом клопотань заявниці стосовно проведення слідчих дій.
(v) Як вбачається з наявних матеріалів справи, розслідування досі триває.
(i) Протягом більше двох років обставини смерті сина заявниці розслідувалися виключно шляхом проведення дослідчої перевірки. Такі слідчі процедури не відповідають принципам ефективного засобу юридичного захисту, оскільки слідчий може вживати лише обмежений перелік дій, а потерпілий не має офіційного статусу, тобто його ефективна участь у процедурі виключена (див., mutatis mutandis, рішення у справі "Строган проти України"(Strogan v. Ukraine), заява № 30198/11, пункт 53, від 06 жовтня 2016 року). Крім того, вісім разів виносилися постанови про відмову у порушенні кримінальної справи без належного вивчення обставин справи, оскільки прокуратура та суд неодноразово скасовували ці постанови як передчасні та необґрунтовані. У результаті повноцінне розслідування смерті сина заявниці розпочалося із значним запізненням (див., наприклад, рішення у справі "Дерновий та Дернова проти України"
[Комітет] (Dernovyy and Dernova v. Ukraine)[Committee], заява № 20142/10, пункт 25, від 02 червня 2016 року).
(ii) Загальна тривалість розслідування та недостатня ретельність під час його проведення призвели до неможливості встановлення обставин події, а саме: до неможливості встановити осіб, яким син заявниці раніше надавав квартиру в оренду і з якими розмовляв перед подією. Зокрема, розслідування події тривало більше дев’яти років, і після декількох повернень справи на додаткове розслідування у зв’язку з невиконанням слідчим вказівок вищих органів державної влади Справа досі перебуває на стадії досудового слідства. Несвоєчасний збір доказів і неодноразове повернення справи на додаткове розслідування внаслідок невжиття слідчими необхідних заходів, практично унеможливили встановлення істини, що підірвало ефективність розслідування (див. наприклад, рішення у справі "Чумак проти України"
[Комітет] (Chumak v. Ukraine)[Committee], заява № 60790/12, пункт 27, від 19 травня 2016 року)
B. Справедлива сатисфакція
Доводи сторінПрисуджена Судом сума
Заявниця:
Моральна шкода: 6 000 євро
Уряд:
Вимоги необґрунтовані
Моральна шкода:
6 000 євро
як вимагала заявниця
Додатково суму будь-якого податку, що може нараховуватися заявниці
4. Заява № 23618/16
пані Інги Артурівни АВЕТІСОВОЇ
громадянки України 1991 року народження, проживає у м. Одеса, Україна,
представляв п. Дмитро Вікторович Ягунов - юрист, який практикує у цьому ж місті
Подана 20 квітня 2016 року
A. Скарга за статтею 2
Конвенції
: процесуальний аспект
Події, що передували справі, та провадження на національному рівніКлючові питання
1. Обставини події
03.05.2010 - мати заявниці зникла. 07.06.2010 заявниця звернулася до Приморського районного відділу Одеського міського управління ГУМВС України із заявою про зникнення своєї матері. Зокрема, заявниця зазначила, що востаннє бачила матір, коли вона була зі своєю знайомою У.
2. Процес розслідування та зроблені за його результатами висновки
(i) 07.06.2010 - працівники міліції вжили певні оперативно-розшукові заходи, а саме: матір заявниці було визнано зниклою безвісти; були перевірені лікарні, ринки, бари та ресторани м. Одеси; проведено допити її сусідів і знайомих, зокрема У.
(ii) У період з 15.06.2010 по 08.02.2011 - винесено три постанови про відмову у порушенні кримінальної справи за фактом зникнення матері заявниці. Усі ці постанови були скасовані як передчасні прокуратурою Приморського району міста Одеси у зв’язку з недостатньою кількістю вжитих працівниками міліції оперативно-розшукових заходів.
(iii) 06.11.2012 - було виявлено труп матері заявниці, похований на земельній ділянці за межами м. Одеси (як вбачається з матеріалів справи, він був виявлений випадково). Того ж дня прокуратура Одеської області порушила кримінальну справу за фактом вбивства. Наступного дня У. зізналася, що вбила матір заявниці. Зокрема, У. пояснила, що вона і потерпіла разом розпивали спиртні напої, у них виникла суперечка, і тому вона вдарила потерпілу стільцем по голові та вбила.
(iv) 05.02.2013 - було складено обвинувальний акт відносно У. і направлено до Приморського районного суду міста Одеси для розгляду по суті.
(v) 15.06.2016 - У. було визнано винною у вчиненні зазначеного злочину та обрано покарання у виді позбавлення волі на строк 9 років; заявниці було присуджено 9 683 грн в якості відшкодування матеріальної шкоди та 100 000 грн в якості відшкодування моральної шкоди.
(vi) 29.12.2016 - Апеляційний суд Одеської області частково змінив зазначений вирок: У. було обрано покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років, 3 місяці та 14 днів.
(i) Факти цієї справи свідчать про те, що після того, як заявниця звернулася до міліції із заявою про зникнення матері, було вжито недостатньо оперативно-розшукових заходів, і це було прямо визнано прокуратурою під час скасування як передчасних трьох постанов про відмову у порушенні кримінальної справи. Лише після виявлення трупа матері заявниці було розпочато повноцінне розслідування злочину. З цього випливає, що з самого початку розслідування зникнення матері заявниці не відповідало вимозі оперативності та розумної швидкості (див., наприклад, рішення у справі "Юрій Слюсар проти України"(Yuriy Slyusar v. Ukraine), заява № 39797/05, пункти 79-82, від 17 січня 2013 року).
(ii) Незважаючи на проведення досить ретельного розслідування після надання У. зізнавальних показань щодо вбивства матері заявниці, суттєві недоліки, допущені на його попередній стадії, призвели до того, що провадження тривало більше шести років і шести місяців (див., mutatis mutandis, рішення у справі "Сергієнко проти України" (Sergiyenko v. Ukraine), заява № 47690/07, пункти 51-53, від 19 квітня 2012 року)
B. Справедлива сатисфакція
Доводи сторінПрисуджена Судом сума
Заявниця:
Моральна шкода: 80 000 євро
Матеріальна шкода: 50 000 євро
Судові та інші витрати: 10 000 євро в якості компенсації витрат на правову допомогу та 800 євро компенсації поштових витрат
Підтверджуючі документи:
Договір про надання правової допомоги
Уряд:
Вимоги надмірні та необґрунтовані
Моральна шкода:
6 000 євро
Судові та інші витрати:
Нічого не присуджено у зв’язку з відсутністю доказів, що будь-які виплати мали бути чи були здійснені
Додатково суму будь-якого податку, що може нараховуватися заявниці
5. Заява № 55825/16
пані Любов Андріївни БАЛУЦЬКОЇ та п. Івана Михайловича БАЛУЦЬКОГО
громадян України 1962 та 1957 років народження відповідно, проживають у м. Червонограді, Україна
представляв п. Михайло Йосипович Бордюк - юрист, який практикує у цьому ж місті
Подана 13 вересня 2016 року
A. Скарга за статтею 2
Конвенції
: процесуальний аспект
Події, що передували справі, та провадження на національному рівніКлючові питання
1. Обставини події
11.07.2011 - близько 11 год. 00 хв. сина заявників знайшли мертвим на вулиці біля покинутого гуртожитка. Під час огляду місця події ознак спричинення насильницької смерті сину заявників виявлено не було, всередині згаданої будівлі ознаки боротьби або застосування насильства відсутні; його смерть була спричинена падінням з висоти.
2. Процес розслідування та зроблені за його результатами висновки
(i) 12.07.2011 - Червоноградський міський відділ ГУМВС України у Львівській області розпочав дослідчу перевірку. За результатами проведення дослідчої перевірки було встановлено, що син заявників покінчив життя самогубством.
(ii) У період з 20.07.2011 по 17.08.2012 - винесено одинадцять постанов про відмову у порушенні кримінальної справи за фактом смерті сина заявників у зв’язку з відсутністю складу злочину. Усі ці постанови були скасовані Червоноградською місцевою прокуратурою Львівської області та Червоноградським міським судом Львівської області у зв’язку з неповнотою дослідчої перевірки та необхідністю проведення низки слідчих дій, які, на думку суду, можна було провести лише після порушення кримінальної справи.
(iii) 04.01.2013 та 04.04.2014 - порушення кримінальної справи за фактом доведення сина заявників до самогубства та за фактом вбивства сина заявників його одногрупником Г.
(iv) У період з 25.04.2013 по 29.06.2017 - винесення дев’яти постанов про закриття кримінальної справи у зв’язку з відсутністю складу злочину. Усі ці постанови були скасовані Червоноградським міським судом Львівської області, Червоноградською місцевою прокуратурою Львівської області та Апеляційним судом Львівської області у зв’язку з:
- необхідністю встановити осіб, які інколи бували в гуртожитку, допитати мешканців сусідніх будинків, встановити осіб, які могли розпивати спиртні напої разом із сином заявників до інциденту та де останній міг придбати спиртні напої, оскільки в його крові був виявлений алкоголь, а відповідно до показань одного свідка в його кишені був чек із магазина, необхідністю перевірити алібі Г. і стосунки сина заявників з іншими одногрупниками, усунути протиріччя в показаннях свідків щодо контактів між сином заявників і Г. до інциденту, перевірити дзвінки з мобільного телефону стосовно контактів між Г. і сином заявників, встановити, куди зникли ключі та сім-картка сина заявників, провести посмертну судово-психологічну психіатричну експертизу та комплексну судово-медичну медико-криміналістичну експертизу;
- невиконанням вказівок щодо перевірки алібі Г., його дзвінків, встановлення, чи купував та вживав син заявників спиртні напої до інциденту, і куди зникли його ключі та сім-картка, усунення суперечностей у показаннях свідків щодо контактів між сином заявників і Г. до інциденту, проведення комплексної судово-медичної медико-криміналістичної експертизи;
- невстановленням причин та обставин смерті сина заявників, зокрема, чому і як він опинився в гуртожитку, з якої висоти впав, якою була траєкторія падіння, механізм утворення тілесних ушкоджень, яких він зазнав.
(v) Як вбачається з наявних матеріалів справи, наразі справа перебуває на стадії досудового розслідування.
(i) Протягом майже півтора року обставини смерті сина заявників розслідувалися виключно шляхом проведення дослідчої перевірки. Такі слідчі процедури не відповідають принципам ефективного засобу юридичного захисту, оскільки слідчий може вживати лише обмежений перелік дій, а потерпілий не має офіційного статусу, тобто його ефективна участь у процедурі виключена (див., mutatis mutandis, рішення у справі "Строган проти України" (Strogan v. Ukraine), заява № 30198/11, пункт 53, від 06 жовтня 2016 року). Крім того, більше десяти разів виносилися постанови про відмову у порушенні кримінальної справи без належного вивчення обставин справи, оскільки прокуратура та суд неодноразово скасовували ці постанови як передчасні. Зокрема, суд конкретно вказав, що проведення низки необхідних слідчих дій було можливим лише після порушення кримінальної справи. У результаті повноцінне розслідування смерті сина заявників розпочалося із значним запізненням (див., серед інших джерел, рішення у справі "Антонов проти України"(Antonov v. Ukraine), заява № 28096/04, пункт 50, від 03 листопада 2011 року).
(ii) Розслідування не було ретельним, оскільки слідчий дев’ять разів виносив постанови про закриття кримінальної справи. Однак усі ці постанови були скасовані, і справу повертали на додаткове розслідування у зв’язку з невжиттям необхідних заходів та невиконанням слідчим вказівок вищих органів державної влади. Таким чином, провадження триває більше дев’яти років, і більшість обставин інциденту залишаються невстановленими, а саме: чому і як син заявників опинився в гуртожитку, з якої висоти впав, якою була траєкторія падіння, механізм утворення його тілесних ушкоджень. Усе зазначене підірвало ефективність розслідування (див., наприклад, рішення у справі "Чумак проти України"
[Комітет] (Chumak v. Ukraine)[Committee], заява № 60790/12, пункт 27, від 19 травня 2016 року)
B. Справедлива сатисфакція
Доводи сторінПрисуджена Судом сума
Заявники:
Моральна шкода: 40 000 євро спільно, у тому числі:
Матеріальна шкода: 2 500 євро
Судові та інші витрати: 37 євро витрат, понесених у зв’язку з листуванням із Судом
Підтверджуючі документи:
Поштові квитанції
Уряд:
Вимоги надмірні та необґрунтовані
Моральна шкода:
6 000 євро спільно
Судові та інші витрати:
37 євро
Додатково суму будь-якого податку, що може нараховуватися заявникам
6. Заява № 21113/17
пані Тетяни Володимирівни ДЯДИЧКІНОЇ
громадянки України 1954 року народження, проживає у м. Луцьку, Україна
представляв п. Віталій Андрійович Єлов - юрист, який практикує у цьому ж місті
Подана 11 березня 2017 року
A. Скарга за статтею 2
Конвенції
: процесуальний аспект
Події, що передували справі, та провадження на національному рівніКлючові питання
1. Обставини події
03.08.2014 - о 02 год. 55 хв. сина заявниці привезли до Рожищенської центральної районної лікарні із різаною раною стегна правої ноги. Того ж дня о 15 год. 00 хв він помер у лікарні. Пізніше судово-медичний експерт дійшов висновку, що смерть сина заявниці настала внаслідок колото-різаної рани правового стегна з пошкодженням глибокої вени стегна.
2. Процес розслідування та зроблені за його результатами висновки
(i) 03.08.2014 - Рожищенський районний відділ УМВС України у Волинській області порушив кримінальну справу за фактом нанесення сину заявниці тяжких тілесних ушкоджень, що спричинили його смерть. Одразу після цієї події було допитано велику кількість свідків, які пояснили, що бачили бійку між сином заявниці та його друзями, з одного боку, та третіми особами, з іншого боку; під час цієї бійки син заявниці поранив ножем трьох осіб.
(ii) 15.08.2014 - зміна правової кваліфікації злочину у кримінальному провадженні на вбивство сина заявниці внаслідок перевищення меж необхідної самооборони. Того ж дня Є. було повідомлено про підозру у вчиненні згаданого злочину, оскільки, як стверджувалося, під час бійки Є., намагаючись зупинити протиправні дії сина заявниці та вибити ніж з його руки, недооцінив свою силу і спричинив ножем рану у стегно сина заявниці. Водночас згідно з висновком судово-медичної експертизи від 10.11.2014 син заявниці міг заподіяти собі тілесне ушкодження самостійно.
(iii) 14.11.2014 - винесення постанови про закриття кримінальної справи проти Є. у зв’язку з відсутністю складу злочину. Рожищенський районний суд Волинської області скасував цю постанову як передчасну у зв’язку з невстановленням обставин, за яких син заявниці отримав тілесні ушкодження, та необхідністю проведення низки слідчих дій (допиту свідків, слідчих експериментів, комісійної судово-медичної експертизи).
(iv) 08.04.2015 - порушення кримінальної справи за фактом вбивства сина заявниці та об’єднання справи з попереднім провадженням. Відповідно до висновку судово-медичної експертизи від 30.06.2015 син заявниці міг нанести собі тілесне ушкодження сам своєю правою рукою під час бійки.
(v) 30.07.2015 - винесення постанови про закриття кримінальної справи щодо Є. у зв’язку з відсутністю складу злочину. Ця постанова була скасована судом через невиконання вказівок попереднього суду щодо проведення слідчих дій.
(vi) 24.05.2016 - суд постановив відвести слідчого поліції від участі у зазначеному кримінальному провадженні у зв’язку із затягуванням розслідування та невиконанням вказівок суду.
(vii) Як вбачається з наявних матеріалів справи, досудове розслідування кримінальної справи досі триває
Розслідування не було ретельним, оскільки характеризувалося неодноразовими поверненнями справи на додаткове розслідування у зв’язку з, inter alia, недостатньою кількістю проведених слідчих дій та невиконанням слідчим вказівок вищих органів державної влади; з цих підстав було постановлено відвести слідчого від участі у провадженні. Крім того, провадження тривало більше шести років, і слідчі органи не встановили, чи сам собі власною рукою заподіяв син заявниці смертельне тілесне ушкодження під час бійки чи його заподіяла третя особа. Це підірвало здатність органів державної влади встановити обставини інциденту та осіб, якщо такі були, які мали понести відповідальність (див., наприклад, рішення у справі "Принда проти України"
(Prynda v. Ukraine), заява № 10904/05, пункт 56, від 31 липня 2012 року)
B. Справедлива сатисфакція
Доводи сторінПрисуджена Судом сума
Заявниця:
Моральна шкода: 10 000 євро
Судові та інші витрати: 131 євро витрат на правову допомогу, понесених на національному рівні, та 5 євро витрат, понесених у зв’язку з листуванням із Судом
Підтверджуючі документи:
Договір про надання правової допомоги, домовленість про обсяг та вартість правової допомоги, квитанції
Уряд:
Вимоги надмірні та неналежно обґрунтовані
Моральна шкода:
6 000 євро
Судові та інші витрати:
131 євро в якості компенсації витрат на правову допомогу
5 євро в якості компенсації поштових витрат
Додатково суму будь-якого податку, що може нараховуватися заявниці
__________
-3 Виправлено 09 квітня 2021 року: текст був "03.01.2008 - батьки заявника загинули під час пожежі у своїй квартирі".