Заява № 58819/08, подана Ігорем Львовичем Аргуновим проти України

23 листопада 2017 року Європейський суд з прав людини (п’ята секція), засідаючи комітетом, до складу якого увійшли:

Андре Потоцький (<…>), Голова,

Сіофра О’Лірі (<…>),

Мартіньш Мітс (<…>), судді,

а також Лів Тігерштедт (<…>), в. о. заступника Секретаря секції,

беручи до уваги заяву, подану у дату, зазначену в таблиці у додатку,

з огляду на декларацію щодо вилучення Судом заяви з реєстру своїх справ, подану Урядом держави-відповідача,

після обговорення постановляє таке рішення:

Відповідна інформація щодо заяви наведена в таблиці у додатку .

Про скарги заявника за пунктом 3 статті 5 Конвенції на надмірну тривалість досудового тримання під вартою було повідомлено Уряд України (далі - Уряд). Уряд також було повідомлено про іншу скаргу щодо надмірної тривалості кримінального провадження за пунктом 1 статті 6 Конвенції , яка ґрунтувалась на тих же фактах.

Після невдалих спроб досягти дружнього врегулювання Уряд повідомив Суд про односторонню декларацію з метою врегулювання питань, які порушувались цими скаргами. Урядом також було запропоновано Суду вилучити заяву з реєстру справ відповідно до статті 37 Конвенції .

Уряд визнав надмірну тривалість досудового тримання під вартою, а також кримінального провадження. Уряд запропонував сплатити заявнику суму, наведену в таблиці у додатку, та закликав Суд вилучити заяву з реєстру справ відповідно до підпункту "с" пункту 1 статті 37 Конвенції . Цю суму буде конвертовано в національну валюту держави-відповідача за курсом на день здійснення платежу та виплачено протягом трьох місяців з дати отримання повідомлення про ухвалення Судом рішення. У випадку несплати цієї суми упродовж зазначеного тримісячного строку Уряд зобов’язується сплатити пеню у розмірі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, до якої має бути додано три відсоткові пункти, що нараховуватиметься з часу закінчення тримісячного строку і до моменту остаточного розрахунку.

Виплата зазначеної суми становитиме остаточне вирішення справи.

Заявника було повідомлено про умови односторонньої декларації Уряду за кілька тижнів до дати постановлення цього рішення. Суд не отримав відповіді від заявника про прийняття умов односторонньої декларації.

Суд зазначає, що підпункт "с" пункту 1 статті 37 Конвенції дозволяє йому вилучити заяву з реєстру справ, якщо:

"на будь-якій іншій підставі, встановленій Судом, подальший розгляд заяви не є виправданим".

Таким чином, Суд може вилучити заяви відповідно до підпункту "с" пункту 1 статті 37 Конвенції на підставі односторонньої декларації Уряду держави-відповідача, навіть якщо заявники бажають продовження розгляду їхніх справ (див. принципи, що випливають з практики Суду, зокрема рішення у справі "Тахсін-Аджар проти Туреччини" (Tahsin Acar v. Turkey) (попередні зауваження) [ВП], заява № 26307/95, пп. 75–77, ЄСПЛ 2003-VI).

Суд встановив чітку та вичерпну практику з приводу скарг щодо надмірної тривалості досудового тримання під вартою, а також надмірної тривалості кримінального провадження (див., наприклад, рішення у справах "Харченко проти України" (Kharchenko v. Ukraine), заява № 40107/02, від 10 лютого 2011 року, "Ігнатов проти України" (Ignatov v. Ukraine), заява № 40583/15, від 15 грудня 2016 року, та "Меріт проти України" (Merit v. Ukraine), заява № 66561/01, від 30 березня 2004 року).

З огляду на характер визнань, що містяться в декларації Уряду, а також запропоновану суму відшкодування, яка є співмірною із сумами, що присуджуються у подібних справах, Суд вважає, що подальший розгляд цієї заяви є невиправданим (підпункт "с" пункту 1 статті 37 Конвенції ).

У світлі вищевикладених міркувань Суд переконаний, що повага до прав людини, визначених у Конвенції та Протоколах до неї, не вимагає продовження розгляду заяви (пункт 1 статті 37 in fine).

Насамкінець Суд наголошує, що якщо Уряд не дотримається умов односторонньої декларації, заяву може бути поновлено у реєстрі справ відповідно до пункту 2 статті 37 Конвенції (ухвала щодо прийнятності у справі "Йосіповіч проти Сербії" (Josipovic v. Serbia), заява № 18369/07, від 4 березня 2008 року).

Враховуючи викладене, справу слід вилучити з реєстру справ.

Бере до уваги умови декларації Уряду держави-відповідача та засоби забезпечення дотримання зазначених у ній зобов’язань.

Вирішує вилучити заяву зі свого реєстру справ відповідно до підпункту "с" пункту 1 статті 37 Конвенції .

Учинено англійською мовою та повідомлено письмово 14 грудня 2017 року.