Рішення у справі «Барський проти України» (Заява № 62947/16)

Це рішення е остаточним, але може підлягати редакційним виправленням.

У справі "Барський проти України"

Європейський суд з прав людини (п’ята секція), засідаючи комітетом, до складу якого увійшли:

Нона Цоцорія (<…>), Голова,

Габріеле Куцско-Штадльмайер (<…>),

Лятіф Хусейнов (<…>), судді,

та Лів Тігерштедт (<…>), в. о. заступника Секретаря секції,

після обговорення за зачиненими дверима 7 вересня 2017 року

постановляє таке рішення, що було ухвалено у той день:

1. Справу було розпочато за заявою, поданою 20 жовтня 2016 року до Суду проти України на підставі статті 34 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція).

2. Про заяву було повідомлено Уряд України (далі - Уряд).

3. Відповідні деталі заяви наведені у таблиці в додатку.

4. Заявник скаржився на надмірну тривалість досудового тримання під вартою.

І. СТВЕРДЖУВАНЕ ПОРУШЕННЯ ПУНКТУ 3 СТАТТІ 5 КОНВЕНЦІЇ

5. Заявник скаржився на те, що тривалість його досудового тримання під вартою була необґрунтовано довгою. Він посилався на пункт 3 статті 5 Конвенції , яка передбачає таке:

Пункт 3 статті 5

"3. Кожен, кого заарештовано або затримано згідно з положеннями підпункту "с" пункту 1 цієї статті ... має бути забезпечено розгляд справи судом упродовж розумного строку або звільнення під час провадження. Таке звільнення може бути обумовлене гарантіями з’явитися на судове засідання.".

6. Суд зазначає, що загальні принципи щодо права на судовий розгляд протягом розумного строку або звільнення під час провадження, які гарантовані пунктом 3 статті 5 Конвенції , були викладені в ряді попередніх рішень (див., серед багатьох інших джерел, рішення у справі "Кудла проти Польщі" (<…>) [ВП], заява № 30210/96, п. 110, ECHR 2000-ХІ, та рішення у справі "Маккей проти Сполученого Королівства" (McKay v. the United Kingdom) [ВП], заява № 543/03, пп. 41-44, ECHR 2006-Х, з подальшим посиланням).

7. У справі "Харченко проти України" (Kharchenko v. Ukraine), заява № 40107/02, рішення від 10 лютого 2011 року, Суд вже встановлював порушення щодо питань, аналогічних тим, що розглядаються у цій справі.

8. Розглянувши всі наявні матеріали, Суд не вбачає жодних фактів або аргументів, здатних переконати його дійти іншого висновку щодо прийнятності та суті цієї скарги. З огляду на свою практику з цього питання Суд вважає, що у цій справі тривалість досудового тримання під вартою була надмірною.

9. Таким чином, ця скарга є прийнятною та свідчить про порушення пункту 3 статті 5 Конвенції .

II. ЗАСТОСУВАННЯ СТАТТІ 41 КОНВЕНЦІЇ

10.Стаття 41 Конвенції передбачає:

"Якщо Суд визнає факт порушення Конвенції або протоколів до неї і якщо внутрішнє право відповідної Високої Договірної Сторони передбачає лише часткове відшкодування, Суд, у разі необхідності, надає потерпілій стороні справедливу сатисфакцію.".

11. Зважаючи на наявні в нього документи та свою практику, Суд вважає за доцільне присудити суму, зазначену у переліку в додатку.

12. Суд вважає за належне призначити пеню на підставі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, до якої має бути додано три відсоткові пункти.

1.Оголошує заяву прийнятною.

2.Постановляє, що вона свідчить про порушення пункту 3 статті 5 Конвенції щодо надмірної тривалості досудового тримання під вартою.

3.Постановляє, що:

(a) упродовж трьох місяців держава-відповідач повинна сплатити заявнику суму, зазначену у таблиці в додатку; ця сума має бути конвертована в національну валюту держави-відповідача за курсом на день здійснення платежу;

(b) із закінченням зазначеного тримісячного строку до остаточного розрахунку на вищезазначену суму нараховуватиметься простий відсоток (simple interest)у розмірі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, що діятиме в період несплати, до якої має бути додано три відсоткові пункти.

Учинено англійською мовою та повідомлено письмово. 28 вересня 2017 року відповідно до пунктів 2 та 3 правила 77 Регламенту Суду.