Заява № 27114/11, подана Зінаїдою Євгенівною Калиновською проти України

15 червня 2017 року Європейський суд з прав людини (п’ята секція), засідаючи комітетом, до складу якого увійшли:

Нона Цоцорія (<…>), Голова,

Габріеле Куцско-Штадльмайер (<…>),

Лятіф Гусейнов (<…>), судді,

та Лів Тігерштедт (<…>), в. о. заступника Секретаря секції,

беручи до уваги заяву, подану у дату, зазначену в таблиці у додатку,

з огляду на декларацію щодо вилучення Судом заяви з реєстру справ, подану Урядом держави-відповідача, та відповідь заявниці на цю декларацію,

після обговорення постановляє таке рішення:

Відомості щодо заяви наведено в таблиці у додатку.

Про скарги заявниці за пунктом 1 статті 6, статтею 13 Конвенції на надмірну тривалість цивільного провадження та відсутність у національному законодавстві ефективного засобу юридичного захисту було повідомлено Уряд України (далі - Уряд).

Після невдалих спроб досягти дружнього врегулювання Уряд направив декларацію з метою врегулювання питань, які порушувались цими скаргами. Урядом також було запропоновано Суду вилучити заяву з реєстру справ.

Уряд визнав надмірну тривалість цивільного провадження і відсутність у національному законодавстві ефективного засобу юридичного захисту. Уряд запропонував виплатити заявниці суму, наведену в таблиці у додатку, та закликав Суд вилучити заяву з реєстру справ відповідно до підпункту "с" пункту 1 статті 37 Конвенції . Ця сума буде конвертована в національну валюту держави-відповідача за курсом на день здійснення платежу та виплачена протягом трьох місяців з дати отримання повідомлення про ухвалення Судом рішення. У випадку несплати цієї суми упродовж зазначеного тримісячного строку Уряд зобов’язався сплатити пеню у розмірі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, до якої має бути додано три відсоткові пункти, що нараховуватиметься з часу закінчення тримісячного строку і до моменту остаточного розрахунку.

Виплата зазначеної суми становитиме остаточне вирішення справи.

Заявниця повідомила Суд про прийняття умов декларації.

Суд вважає, що після згоди заявниці з умовами поданої Урядом декларації справа має розглядатися як дружнє врегулювання спору.

Суд бере до уваги факт досягнення сторонами дружнього врегулювання. Суд переконаний, що таке врегулювання ґрунтується на повазі до прав людини, гарантованих Конвенцією та протоколами до неї, та не знаходить підстав для подальшого розгляду заяви.

З огляду на вищевказане, слід вилучити справу з реєстру справ за скаргою на надмірну тривалість цивільного провадження та відсутність у національному законодавстві будь-яких ефективних засобів юридичного захисту.

Заявниця скаржилась також за іншими статтями Конвенції.

Суд розглянув заяву та вважає, що з огляду на всі наявні в його розпорядженні матеріали та належність оскаржуваних питань до сфери його компетенції, ці скарги не відповідають критеріям прийнятності, викладеним у статтях 34 і 35 Конвенції , та не виявляють жодних ознак порушень прав і свобод, гарантованих Конвенцією або протоколами до неї.

Отже, ця частина заяви має бути відхилена відповідно до пункту 4 статті 35 Конвенції .

Вирішує відповідно до статті 39 Конвенції вилучити зі свого реєстру справ заяву за скаргою на надмірну тривалість цивільного провадження і відсутність у національному законодавстві будь-яких ефективних засобів юридичного захисту.

Оголошує іншу частину заяви неприйнятною.

Учинено англійською мовою та повідомлено письмово 06 липня 2017 року.