Заява № 42326/05, подана Любов’ю Василівною Кушинською проти України, та 10 інших заяв (див. таблицю у додатку)

3 грудня 2015 року Європейський суд з прав людини (п'ята секція), засідаючи комітетом, до складу якого увійшли:

Ханлар Хаджиєв (<…>), Голова,

Андре Потоцький (<…>),

Сіофра О'Лірі (<…>), судді,

а також Карен Рейд (<…>), Секретар секції,

беручи до уваги заяви, подані у різні дати, зазначені в таблиці у додатку,

з огляду на декларації про прийняття умов дружнього врегулювання у справах,

після обговорення постановляє таке рішення:

Перелік заявників наведено в таблиці у додатку.

Про скарги заявників за пунктом 1 статті 6 та статтею 13 Конвенції на надмірну тривалість кримінальних проваджень і відсутність у національному законодавстві ефективних засобів юридичного захисту було повідомлено Уряд України (далі - Уряд). Скарги, викладені в деяких заявах, щодо тих самих фактів було також комуніковано за іншими положеннями Конвенції.

Суд отримав декларації щодо дружнього врегулювання спору, відповідно до яких заявники погодились відмовитися від будь-яких подальших вимог щодо України стосовно фактів, які призвели до подачі цих заяв, в обмін на зобов'язання Уряду сплатити суми, вказані у таблиці, що додається. Ці суми будуть конвертовані в національну валюту держави-відповідача за курсом на день здійснення платежу і виплачені протягом тримісячного строку віддати повідомлення про рішення Суду. У випадку несплати цих сум протягом зазначеного тримісячної о строку Уряд зобов'язується сплатити пеню за період з моменту спливу тримісячного строку і до моменту остаточного розрахунку у розмірі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, яка діятиме в цей період, до якої мін бути додано три відсоткові пункти.

Виплати становитимуть остаточне вирішення цих справ.

Беручи до уваги схожість предмета заяв, Суд вважає за доцільне розглянути їх одночасно в одному рішенні.

Суд бере до уваги згоду сторін щодо дружнього врегулювання спору. Суд переконаний, що таке врегулювання ґрунтується на повазі до прав людини, гарантованих Конвенцією та протоколами до неї, та не знаходить підстав для подальшого розгляду заяв. Враховуючи викладене, справи слід вилучити з реєстру справ.

Вирішує об'єднати заяви.

Вирішує вилучити заяви з реєстру справ відповідно до статті 39 Конвенції . Учинено англійською мовою та повідомлено письмово 7 січня 2016 року.