Заява № 16702/13, подана Костянтином Юрійовичем Тимковичем проти України

03 березня 2015 року Європейський суд з прав людини (п'ята секція), засідаючи комітетом, до складу якого увійшли:

Вінсент А. Де Гаетано (<...>), Голова,

Ганна Юдківська (<...>),

Андре Потоцький (<...>), судді,

a також Мілан Блашко (<...>), заступник Секретаря секції,

беручи до уваги зазначену заяву, подану 22 лютого 2013 року,

враховуючи офіційні декларації щодо дружнього врегулювання у справі,

після обговорення постановляє таке рішення:

Заявник, п. Костянтин Юрійович Тимкович, є громадянином України 1974 року народження та проживає у м. Ужгороді.

Уряд України (далі - Уряд) представляла його Уповноважений - пані Н. Савостьянова.

Заявник скаржився за пунктом 1 статті 6 Конвенції на надмірну тривалість кримінального провадження щодо нього.

16 вересня 2014 року та 31 жовтня 2014 року Суд отримав декларації щодо дружнього врегулювання, підписані сторонами, відповідно до яких заявник погодився відмовитись від будь-яких подальших скарг проти України, що стосуються фактів, викладених у цій заяві, в обмін на зобов'язання Уряду сплатити йому 1500 євро, що є відшкодуванням будь-якої матеріальної та моральної шкоди, а також компенсацією судових витрат. Ця сума мав бути конвертована в національну валюту держави-відповідача за курсом на день здійснення платежу, звільнена від будь-яких податків та виплачена протягом трьох місяців з моменту отримання повідомлення про рішення Суду. У випадку несплати цієї суми упродовж зазначеного тримісячного строку Уряд зобов'язується сплатити пеню у розмірі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, до якої мав бути додано три відсоткові пункти, що нараховуватимуться з часу закінчення тримісячного строку і до моменту повного розрахунку. Виплата зазначеної суми становитиме остаточне вирішення справи.

Суд бере до уваги факт досягнення сторонами дружнього врегулювання і переконаний, що таке врегулювання ґрунтується на повазі до прав людини, гарантованих Конвенцією та протоколами до неї, та не знаходить підстав для подальшого розгляду заяви. Враховуючи вищевикладене, справу має бути вилучено з реєстру справ.

Вирішує вилучити заяву з реєстру справ відповідно до статті 39 Конвенції .