Заява 11690/08, подана Лідією Василівною Рензяєвою проти України

18 листопада 2014 року Європейський суд з прав людини (п’ята секція), засідаючи комітетом, до складу якого увійшли:

Боштьян М. Зупанчіч (<…>), Голова,

Хелена Єдерблом (<…>),

Алеш Пейхал (<…>), судді,

a також Стівен Філліпс (<…>), Секретар секції,

беручи до уваги зазначену заяву, подану 7 лютого 2008 року,

з огляду на декларацію щодо вилучення Судом заяви з реєстру справ, подану Урядом держави-відповідача 22 березня 2012 року, та відповідь заявниці на цю декларацію,

після обговорення постановляє таке;

Заявниця, пані Лідія Василівна Рензяєва, є громадянкою України, яка народилася в 1953 році та проживає у м. Севастополі.

Уряд України (далі - Уряд) представляв його Уповноважений.

Заявниця скаржилась за пунктом 1 статті 6 Конвенції та статтею 1 Першого протоколу на невиконання судових рішень, винесених на її користь.

Про заяву було повідомлено Уряд.

Листом від 22 березня 2012 року Уряд, в порядку застосування процедури пілотного рішення "Юрій Миколайович Іванов проти України" (Yuriy Nikolayevich Ivanov v. Ukraine), заява № 40450/04) від 15 жовтня 2009 року, повідомив Суд про свою декларацію з метою врегулювання питання, порушеного цією заявою.

Декларація передбачала таке:

"Уряд України визнає надмірну тривалість виконання рішення Балаклавського районного суду м. Севастополя від 01.03.2007, починаючи з 11.03.2007 (дати, коли вказане рішення набуло статусу остаточного) і до теперішнього часу.

Уряд України готовий виплатити заявниці суму 21025 (двадцять одну тисячу двадцять п’ять) грн відповідно до рішення Балаклавського районного суду м. Севастополя від 01.03.2007 та 855 (вісімсот п’ятдесят п’ять) євро, що є відшкодуванням будь-якої матеріальної та моральної шкоди, а також компенсацією судових та інших витрат.

Таким чином, Уряд закликає Суд вилучити заяву з реєстру справ. Уряд пропонує, щоб Суд прийняв цю декларацію як "будь-яку іншу підставу" вилучення заяви з реєстру справ відповідно до підпункту "с" пункту 1 статті 37 Конвенції .

Сума 855 євро буде звільнена від будь-яких податків, що можуть нараховуватись. Вона буде конвертована в національну валюту держави-відповідача за курсом на день здійснення платежу та виплачена протягом трьох місяців з дати повідомлення про ухвалення Судом рішення. У разі несплати цих сум протягом тримісячного строку Уряд зобов’язується сплачувати з моменту закінчення цього періоду і до моменту остаточного розрахунку простий відсоток у розмірі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, що діятиме в період несплати, до якої має бути додано три відсоткові пункти.

Виплата становитиме остаточне вирішення справи".

1 червня 2012 року Суд отримав від заявниці листа, в якому вона повідомляла, що погоджується з умовами декларації Уряду.

Суд бере до уваги факт досягнення сторонами дружнього врегулювання. Суд переконаний, що таке врегулювання ґрунтується на повазі до прав людини, гарантованих Конвенцією та протоколами до неї, та не знаходить підстав для подальшого розгляду заяви. Враховуючи викладене, справу слід вилучити з реєстру справ.

Вирішує вилучити заяву з реєстру справ відповідно до статті 39 Конвенції .