Заява 194/12, подана Олександром Михайловичем Бідашем проти України, та 5 інших заяв (перелік див. у додатку)

25 березня 2014 року Європейський суд з прав людини (п’ята секція), засідаючи комітетом, до складу якого увійшли:

Ангеліка Нуссбергер (<…>), Голова,

Ганна Юдківська (<…>),

Андре Потоцькі (<…>), судді,

а також Стівен Філліпс (<…>), заступник Секретаря секції,

беручи до уваги вищезазначені заяви, подані в дати, наведені у таблиці в додатку,

враховуючи офіційні декларації щодо дружнього врегулювання у справах, поданих у дати, наведені у таблиці в додатку,

після обговорення постановляє таке рішення:

Перелік заявників наведено у таблиці в додатку.

Уряд України (далі - Уряд) представляв його Уповноважений.

Заявники скаржились за пунктом 1 статті 6 та статтею 13 Конвенції на тривалість проваджень у їхніх справах.

Заяви було направлено Уряду для надання коментарів.

У дати, наведені у таблиці в додатку, Суд отримав декларації щодо дружнього врегулювання, підписані сторонами, згідно з якими заявники погодились відмовитись від будь-яких подальших скарг проти України щодо фактів, викладених у цих заявах, в обмін на зобов’язання Уряду сплатити їм суми, наведені у додатку в таблиці, що є відшкодуванням будь-якої матеріальної та моральної шкоди, а також компенсацією судових витрат, які мають бути конвертовані в національну валюту на день здійснення платежу та будуть звільнені від будь-яких податків. Ці суми мають бути виплачені заявникам протягом трьох місяців з моменту отримання повідомлення про ухвалення рішення Судом. У випадку несплати заявникам належних сум упродовж зазначеного тримісячного строку Уряд зобов’язується сплатити пеню, що дорівнює граничній позичковій ставці Європейського центрального банку, до якої має бути додано три відсоткові пункти, які нараховуватимуться з часу закінчення тримісячного строку і до моменту повного розрахунку. Виплата вищезазначених сум становитиме остаточне вирішення справи.

Суд бере до уваги факт досягнення сторонами дружнього врегулювання. Суд переконаний, що таке врегулювання ґрунтується на повазі до прав людини, гарантованих Конвенцією та протоколами до неї, та не знаходить підстав для подальшого розгляду заяв. Враховуючи викладене, справи слід вилучити з реєстру справ.

Вирішує об’єднати заяви.

Вирішує вилучити заяви з реєстру справ відповідно до статті 39 Конвенції .