Заява № 8662/06, подана Анатолієм Федоровичем Тараном проти України

4 грудня 2012 року Європейський суд з прав людини (п'ята секція), засідаючи комітетом, до складу якого увійшли:

Боштьян М. Зупанчіч (<...>),

Голова,

Енн Пауер-Форд (<...>),

Хелена Єдерблом (<...>), судді,

а також Стівен Філліпс (<...>), заступник Секретаря

секції,

беручи до уваги зазначену заяву, подану 2 лютого

2006 року,

враховуючи декларації щодо дружнього врегулювання у справі,

після обговорення постановляє таке рішення:

Заявник, Анатолій Федорович Таран, - громадянин України, 1951 року народження, проживає у смт Талалаївка, Чернігівська область. У Суді його представляв пан Дмитро Менько - юрист, який практикує у м. Ромни.

Уряд України (далі - Уряд) представляли його Уповноважені - пані В. Лутковська та пан Назар Кульчицький з Міністерства юстиції.

Заявник скаржився за статтями 3 та 13 Конвенції на жорстоке поводження з боку працівників міліції та відсутність ефективного розслідування його скарг.

1 березня 2012 року Суд отримав декларацію Уряду щодо дружнього врегулювання, а 13 квітня 2012 року - лист представника заявника, в якому він прийняв умови цієї декларації, згідно з якими заявник погоджувався відмовитись від будь-яких подальших скарг проти України, що стосуються фактів, викладених у цій заяві, в обмін на зобов'язання Уряду сплатити йому 10000 (десять тисяч) євро відшкодування будь-якої матеріальної та моральної шкоди, а також компенсації судових витрат, які мають бути конвертовані в національну валюту держави-відповідача за курсом на день здійснення платежу та які мають бути звільнені від будь-яких податків, що можуть стягуватися. Зазначена сума має бути виплачена протягом трьох місяців з моменту отримання повідомлення про ухвалення Судом рішення відповідно до пункту 1 статті 37 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У випадку несплати цієї суми упродовж зазначеного тримісячного строку Уряд зобов'язується сплатити пеню у розмірі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, до якої має бути додано три відсоткові пункти, яка нараховуватиметься з часу закінчення тримісячного строку і до моменту повного розрахунку. Виплата становитиме остаточне вирішення справи.

Суд бере до уваги факт досягнення сторонами дружнього врегулювання. Суд переконаний, що таке врегулювання ґрунтується на повазі до прав людини, гарантованих Конвенцією та протоколами до неї, і не знаходить підстав для подальшого розгляду заяви. З огляду на зазначене вище справа має бути вилучена з реєстру справ Суду.

Вирішує вилучити заяву з реєстру справ відповідно до статті 39 Конвенції.