Заява № 6136/09, подана Олександрою Михайлівною Тюляковою проти України

11 грудня 2012 року Європейський суд з прав людини (п'ята секція), засідаючи комітетом, до складу якого увійшли:

Ангеліка Нусбергер (Angelika Nusberger),

Голова,

Андре Потоцький (Andre Potocki),

Алеш Пейхал (Ales Pejchal), судді,

а також Стівен Філліпс (Stephen Phillips), заступник Секретаря

секції, беручи до уваги вищезазначену заяву, подану 19

січня 2009 року,

враховуючи офіційні декларації щодо дружнього врегулювання

справи,

після обговорення постановляє таке рішення:

Заявниця, пані Олександра Михайлівна Тюлякова, є громадянкою України, яка народилась в 1955 році та проживає у місті Краснодоні.

Уряд України (далі - Уряд) представляв його Уповноважений - пан Н. Кульчицький з Міністерства юстиції.

Заявниця скаржилась за статтею 2, пунктом 1 статті 6 та статтею 13 Конвенції на неефективність тривалого розслідування смерті її сина та надмірну тривалість розгляду цивільного позову про відшкодування шкоди, поданого нею в рамках кримінальної справи. Заявниця також подавала інші скарги за статтями 12 і 14 Конвенції та статтею 1 Першого протоколу.

7 травня 2012 року та 4 липня 2012 року Суд отримав підписані сторонами декларації щодо дружнього врегулювання, відповідно до яких заявниця погодилась відмовитися від будь-яких подальших скарг проти України, які стосуються фактів, викладених в цій заяві, в обмін на зобов'язання Уряду сплатити їй ex gratia суму 8000 (вісім тисяч) євро, що є відшкодуванням будь-якої матеріальної і моральної шкоди, а також компенсацією судових витрат, які мають бути конвертовані в національну валюту держави-відповідача за курсом на день здійснення платежу та звільнені від будь-яких податків. Зазначена сума має бути виплачена протягом трьох місяців з моменту отримання повідомлення про рішення Суду. У разі несплати цієї суми упродовж зазначеного тримісячного строку Уряд зобов'язується сплачувати з моменту спливу цього періоду і до моменту розрахунку простий відсоток у розмірі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, що діятиме в період несплати, до якої має бути додано три відсоткові пункти. Виплата становитиме остаточне вирішення справи.

Суд бере до уваги факт досягнення сторонами дружнього врегулювання. Суд переконаний, що таке врегулювання ґрунтується на повазі до прав людини, визначених в Конвенції та протоколах до неї, і не знаходить підстав для подальшого розгляду заяви. З огляду на вищезазначене справу має бути вилучено з реєстру справ Суду.

Вирішує вилучити заяву з реєстру справ відповідно до статті 39 Конвенції.