Заява № 21424/06, подана Світланою Миколаївною Желєзновою проти України

11 грудня 2012 року Європейський суд з прав людини (п'ята секція), засідаючи комітетом, до складу якого увійшли:

Ангеліка Нусбергер (Angelika Nusberger),

Голова,

Андре Потоцький (Andre Potocki),

Алеш Пейхал (Ales Pejchal), судді,

а також Стівен Філліпс (Stephen Phillips), заступник Секретаря

секції, беручи до уваги зазначену заяву, подану 17 травня

2006 року,

враховуючи декларації щодо дружнього врегулювання у справі,

після обговорення постановляє таке рішення:

Заявниця, Світлана Миколаївна Желєзнова, 1948 року народження, - громадянка України, що проживає у м. Полтаві.

Уряд України (далі - Уряд) представляв його Уповноважений - Назар Кульчицький з Міністерства юстиції.

Заявниця головним чином скаржилася за пунктом 1 статті 6 та за статтею 13 Конвенції на тривалість цивільного провадження щодо виплати дивідендів та відсутність ефективного національного засобу юридичного захисту щодо цього. Ці скарги були комуніковані Уряду.

Суд отримав декларації щодо дружнього врегулювання, підписані сторонами та датовані 14 та 28 серпня 2012 року, за якими заявниця погодилась відмовитись від будь-яких подальших скарг проти України, які стосуються фактів, викладених у цій заяві, в обмін на зобов'язання Уряду сплатити їй 1100 (одну тисячу сто) євро відшкодування будь-якої матеріальної та моральної шкоди, а також компенсації судових витрат, які мають бути конвертовані в національну валюту держави-відповідача за курсом на день здійснення платежу та які мають бути звільнені від будь-яких податків, що можуть стягуватися. Зазначена сума має бути виплачена протягом трьох місяців з моменту отримання повідомлення про рішення Суду. У випадку несплати належної заявниці суми упродовж зазначеного тримісячного строку Уряд зобов'язується сплатити пеню у розмірі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, до якої має бути додано три відсоткові пункти та яка нараховуватиметься з часу закінчення тримісячного строку і до моменту повного розрахунку. Виплата становитиме остаточне вирішення справи.

Суд бере до уваги факт досягнення сторонами дружнього врегулювання. Суд переконаний, що таке врегулювання ґрунтується на повазі до прав людини, гарантованих Конвенцією та протоколами до неї, і не знаходить підстав для подальшого розгляду заяви. З огляду на зазначене вище справа має бути вилучена з реєстру справ Суду.

Вирішує вилучити заяву з реєстру справ відповідно до статті 39 Конвенції.