Заява № 42914/10, подана Лідією Михайлівною Масютенко проти України

25 вересня 2012 року Європейський суд з прав людини (п’ята секція), засідаючи комітетом, до складу якого увійшли:

Марк Віллігер (Mark Villiger), Голова,

Андре Потоцький (Andre Potocki),

Пол Лемменс (Paul Lemmens), судді,

а також Стівен Філліпс (Stephen Phillips), заступник Секретаря

секції, беручи до уваги вищезазначену заяву, подану 16

липня 2010 року,

враховуючи офіційну декларацію Уряду щодо дружнього врегулювання

справи та згоду заявниці з пропозицією,

після обговорення постановляє таке рішення:

Заявниця, Лідія Михайлівна Масютенко, є громадянкою України, яка народилась 1957 року та проживає у місті Горлівці.

Уряд України (далі - Уряд) представляли його Уповноважені - пані В. Лутковська та її наступник п. Н. Кульчицький з Міністерства юстиції України.

Посилаючись на статті 2, 13 та 17 Конвенції, заявниця скаржилась на непроведення державними органами ефективного розслідування щодо смерті її доньки, пані Г., 6 квітня 2008 року. Розслідування кримінальної справи, яке було розпочато державними органами наступного дня, до цього часу не завершено. Державні органи підозрюють зятя заявниці в нанесенні тяжких тілесних ушкоджень пані Г. та доведення її до самогубства.

25 серпня 2011 року Голова п’ятої секції вирішив повідомити Уряд про заяву.

17 листопада 2011 року Суд отримав від Уряду наступну декларацію:

"Я, Валерія Лутковська, Урядовий уповноважений у справах Європейського суду з прав людини, заявляю, що Уряд України пропонує сплатити Лідії Михайлівні Масютенко ex gratia суму 10000 (десять тисяч) євро з метою досягнення дружнього врегулювання у вищезгаданій справі, яка знаходиться на розгляді Європейського суду з прав людини.

Сума в розмірі 10000 євро є відшкодуванням будь-якої матеріальної та моральної шкоди, буде конвертована у національну валюту держави-відповідача за курсом на день здійснення платежу та звільнена від будь-яких податків, що можуть бути нараховані. Кошти будуть сплачені протягом трьох місяців з моменту повідомлення про ухвалення Європейським судом з прав людини рішення відповідно до пункту 1 статті 37 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У разі неспроможності сплатити цю суму протягом тримісячного строку Уряд зобов’язується сплачувати з моменту спливу цього періоду і до моменту розрахунку простий відсоток у розмірі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, що діятиме в період несплати, плюс три відсоткові пункти. Виплата становитиме остаточне вирішення справи".

6 червня 2012 року Суд отримав листа від заявниці, в якому вона висловила згоду на врегулювання справи відповідно до умов декларації Уряду.

Суд бере до уваги факт досягнення сторонами дружнього врегулювання. Суд переконаний, що таке врегулювання ґрунтується на повазі до прав людини, визначених в Конвенції та протоколах до неї, і не знаходить підстав для подальшого розгляду заяви. З огляду на вищезазначене, справу має бути вилучено з реєстру справ Суду.

Хоча в заяві Уряд посилався на пункт 1 статті 37 Конвенції, справа має бути вилучена з реєстру справ на підставі статті 39 Конвенції.

Вирішує вилучити заяву з реєстру справ відповідно до статті 39 Конвенції.