Заява № 17187/07, подана Іванною Іванівною Гукович проти України

16 жовтня 2012 року Європейський суд з прав людини (п’ята секція), засідаючи комітетом, до складу якого увійшли:

Боштьян М. Зупанчіч (Bostjan M. Zupancic),

Голова,

Енн Пауер-Форд (Ann Power-Forde),

Ангеліка Нусбергер (Angelika Nusberger), судді,

та Стівен Філліпс (Stephen Phillips), заступник Секретаря секції,

беручи до уваги вищезазначену заяву, подану 5 квітня 2007 року,

враховуючи декларації щодо досягнення дружнього врегулювання у цій справі,

після обговорення ухвалює таке рішення:

Заявниця, пані Іванна Іванівна Гукович, 1944 року народження, є громадянкою України та проживає у місті Львові.

Уряд України (далі - Уряд) представляв його Уповноважений - пан Назар Кульчицький з Міністерства юстиції.

Заявниця скаржилась за пунктом 1 статті 6 Конвенції на надмірну тривалість розгляду її справи про наклеп. Ця скарга була комунікована Уряду. Вона також заявила деякі інші скарги.

14 серпня та 4 вересня 2012 року Суд отримав декларації щодо дружнього врегулювання, підписані сторонами, відповідно до яких заявниця погодилась відмовитись від будь-яких подальших скарг проти України, які стосуються фактів, викладених у цій заяві, в обмін на зобов’язання Уряду сплатити їй 1000 (одну тисячу) євро, що є відшкодуванням будь-якої матеріальної та моральної шкоди, а також компенсацією судових витрат. Ця сума має бути конвертована в національну валюту держави-відповідача за курсом на день здійснення платежу, звільнена від будь яких податків та виплачена протягом трьох місяців з моменту отримання повідомлення про рішення Суду. У випадку несплати належної заявниці суми впродовж зазначеного тримісячного строку Уряд зобов’язується сплатити пеню після закінчення цього терміну і до моменту виплати, що дорівнює граничній позичковій ставці Європейського центрального банку, до якої має бути додано три відсоткові пункти, які нараховуватимуться з часу закінчення тримісячного строку і до моменту повного розрахунку. Сплата вищезазначеної суми становитиме остаточне вирішення справи.

Суд бере до уваги факт досягнення сторонами дружнього врегулювання. Суд переконаний, що таке врегулювання ґрунтується на повазі до прав людини, гарантованих Конвенцією та протоколами до неї, та не знаходить підстав для подальшого розгляду заяви.

Враховуючи вищевикладене, справу має бути вилучено з реєстру справ.

Вирішує вилучити заяву з реєстру справ відповідно до статті 39 Конвенції.