Заява № 50546/06, подана Вірою Григорівною Фадєєвою проти України

2 жовтня 2012 року Європейський суд з прав людини (п’ята секція), засідаючи комітетом, до складу якого увійшли:

Боштьян М. Зупанчіч (Bostjan М. Zupancic),

Голова,

Ен Пауер Форд (Ann Power-Forde),

Ангеліка Нусбергер (Angelika Nusberger), судді,

а також Стівен Філліпс (Stephen Phillips), заступник Секретаря секції, беручи до уваги зазначену заяву, подану 23 листопада 2006 року, враховуючи декларації щодо дружнього врегулювання у справі, після обговорення постановляє таке рішення:

Заявниця, Віра Григорівна Фадєєва, 1939 року народження, є громадянкою України та проживає у м. Сімферополі.

Уряд України (далі - Уряд) представляв його Уповноважений - Назар Кульчицький з Міністерства юстиції.

Спочатку заявницю в Суді представляв А.І. Миронов, адвокат, який практикує в м. Сімферополі.

Заявниця скаржилася за пунктом 1 статті 6 та за статтею 13 Конвенції на тривалість провадження у її справі щодо відшкодування шкоди, завданої невірним лікуванням, та на відсутність ефективного національного засобу юридичного захисту стосовно цього; ці скарги були комуніковані Уряду.

Суд отримав декларації щодо дружнього врегулювання, підписані сторонами та датовані 12 та 14 серпня 2012 року, за якими заявниця погоджувалась відмовитись від будь-яких подальших скарг проти України, які стосуються фактів, викладених у цій заяві, в обмін на зобов’язання Уряду сплатити їй 1400 (одну тисячу чотириста) євро відшкодування будь-якої матеріальної та моральної шкоди, а також компенсації судових витрат, яка має бути звільнена від будь-яких податків, що можуть стягуватися із заявниці, та яка має бути конвертована в національну валюту держави-відповідача за курсом на день здійснення платежу. Зазначена сума має бути виплачена протягом трьох місяців з моменту отримання повідомлення про рішення Суду. У випадку несплати належної заявниці суми упродовж зазначеного тримісячного строку Уряд зобов’язується сплатити пеню у розмірі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, до якої має бути додано три відсоткові пункти, яка нараховуватиметься з часу закінчення тримісячного строку і до моменту повного розрахунку. Виплата становитиме остаточне вирішення справи.

Суд бере до уваги факт досягнення сторонами дружнього врегулювання. Суд переконаний, що таке врегулювання ґрунтується на повазі до прав людини, гарантованих Конвенцією та протоколами до неї, і не знаходить підстав для подальшого розгляду заяви. З огляду на зазначене вище справа має бути вилучена з реєстру справ Суду.

Вирішує вилучити заяву з реєстру справ відповідно до статті 39 Конвенції.