Заява № 12323/05, подана Іваном Юхимовичем Басовим та іншими проти України, та 17 інших заяв

13 грудня 2011 року Європейський суд з прав людини (п'ята секція), засідаючи комітетом, до складу якого увійшли:

Марк Віллігер (Mark Villiger), Голова,

Карел Юнгвірт (Karel Jungwiert),

Андре Потоцький (Andre Potocki), судді,

а також Стівен Філліпс (Stephen Phillips), заступник Секретаря

секції,

беручи до уваги вищевказані заяви, подані у дати,

зазначені у доданій таблиці,

беручи до уваги застосування процедури пілотного рішення у справі

"Юрій Миколайович Іванов проти України" (Yuriy

Nikolayevich Ivanov v. Ukraine), заява № 40450/04, ECHR 2009-...

(витяги),

беручи до уваги односторонні декларації, подані

Урядом-відповідачем, якими Уряд просить Суд вилучити заяви з

реєстру справ, та відповіді заявників на ці декларації,

після обговорення постановляє таке рішення:

Заявники, чиї ім'я та дати народження вказані у доданій таблиці , є громадянами України. Уряд України (далі - Уряд) представляли його Уповноважені - п. Юрій Зайцев, пані Валерія Лутковська та п. Назар Кульчицький з Міністерства юстиції України.

Заявник за заявою № 8083/09 помер в листопаді 2009 року і його вдова, пані Безугла, виявила бажання підтримати його заяву.

У різні дати (див. таблицю нижче) національні суди зобов'язали національні державні органи сплатити певні суми заявникам. Ці рішення набрали законної сили, але державні органи затримали їх виконання.

Заявники скаржаться на затримки у виконанні вказаних рішень, винесених на їхню користь.

1. Суд вважає, що заяви з огляду на схожість їх фактичного та юридичного підґрунтя мають бути об'єднані.

2. У різні дати (див. таблицю нижче) Уряд надав декілька односторонніх декларацій стосовно врегулювання справ заявників. Згідно з цими деклараціями Уряд визнав надмірною тривалість виконання рішень, винесених щодо заявників, зобов'язався виконати рішення, які досі підлягають виконанню, та сплатити заявникам різні суми відшкодування (див. таблицю нижче).

Уряд закликав Суд вилучити заяви з реєстру справ. Уряд запропонував, щоб Суд прийняв ці декларації як підставу вилучення заяв із реєстру справ відповідно до підпункту "c" пункту 1 статті 37 Конвенції ("з будь-якої іншої підстави").

Суми є відшкодуванням будь-якої матеріальної та моральної шкоди, в тому числі компенсацією судових витрат, звільнені від будь-яких податків і будуть конвертовані у національну валюту держави-відповідача за курсом на день здійснення платежу1. Кошти будуть виплачені протягом трьох місяців з моменту повідомлення про винесення Європейським судом з прав людини рішення відповідно до пункту 1 статті 37 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У разі несплати цих сук протягом тримісячного строку Уряд зобов'язався сплачувати з моменту спливу цього періоду і до моменту розрахунку простий відсоток у розмірі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, що діятиме в період несплати, плюс три відсоткові пункти. Виплата становитиме остаточне вирішення справ.

__________

1 Деякі декларації не містили положення щодо конвертації валют. Згодом Уряд доповнив їх цими положеннями.

У відповідь заявники погодились із умовами декларацій, хоча деякі з них мали сумніви, що Уряд дотримається їх.

Суд нагадує, що стаття 37 Конвенції передбачає, що він може на будь-якій стадії провадження у справі прийнята рішення про вилучення заяви з реєстру, якщо обставини справи дають підстави дійти одного з висновків, визначених у підпунктах "a"-"c" пункту 1 цієї статті. Пункт 1 статті 37 in fine передбачає:

"Проте Суд продовжує розгляд заяви, якщо цього вимагає повага до прав людини, гарантованих Конвенцією та протоколами до неї".

Суд також нагадує, що у пілотному рішенні "Юрій Миколайович Іванов проти України" (Yuriy Nikolayevich Ivanov v. Ukraine), згадане вище) він закликав Україну:

"упродовж одного року від дати, на яку це рішення набуває статусу остаточного, надати адекватне та достатнє відшкодування всім заявникам, заяви яких були подані до Суду та стосуються скарг, пов'язаних з тривалим невиконанням рішень національних судів".

З огляду на згоду заявників з деклараціями Уряду Суд вважає, що підпункт "b" пункту 1 статті 37 є відповідним в даному випадку. Суд бере до уваги, що сторони домовилися щодо умов врегулювання справ. Це також відповідає пілотному рішенню (див. рішення у справі "Юрій Миколайович Іванов проти України" (Yuriy Nikolayevich Ivanov), пункт 99 та пункт 6 резолютивної частини рішення) і Суд не знаходить жодних підстав, що виправдовують продовження розгляду заяв. Таким чином, вони мають бути вилучені з реєстру справ.

Вирішує об'єднати заяви.

Бере до уваги умови декларацій Уряду та відповіді заявників.

Вирішує у відповідності до підпункту "b" пункту 1 статті 37 Конвенції вилучити заяви з реєстру справ.