Заява № 402/06, подана Мариною Володимирівною Сергєєвою проти України

Заява № 402/06, подана Мариною Володимирівною Сергєєвою проти України

Офіційний переклад

29 листопада 2011 року Європейський суд з прав людини (п'ята секція), засідаючи комітетом, до складу якого увійшли:

ФАКТИ

Заява була подана пані Мариною Володимирівною Сергєєвою, 1975 року народження, яка є громадянкою України та проживає у м. Шахтарську. Уряд України (далі - Уряд) представляла пані Валерія Лутковська.

Факти справи, які були викладені сторонами, можна узагальнити таким чином.

Заявниця, яка страждала на хронічну хворобу (апластична анемія), перебувала на лікуванні у державній лікарні, де була інфікована на СНІД через переливання крові.

В серпні 2001 року вона звернулася із цивільним позовом до місцевої лікарні та інших органів державної влади про відшкодування шкоди.

17 червня 2003 року Ворошилівський районний суд м. Донецька задовольнив позов заявниці частково та присудив їй 100 000 грн (приблизно 15 410 євро) в якості відшкодування моральної шкоди. Це рішення було залишено без змін апеляційним судом Донецької області та Верховним Судом України, провадження було закінчено 10 лютого 2006 року. 8 червня 2006 року заявниця була поінформована про остаточне рішення, ухвалене Верховним Судом України.

СКАРГИ

Заявниця скаржилась за пунктом 1 статті 6 Конвенції ( 995_004 ) на надмірну тривалість провадження та його результат. Вона також скаржилась, що Верховний Суд України постановив рішення за її відсутності.

Крім того, заявниця скаржилась за статтею 2 Конвенції щодо невжиття національними органами влади всіх необхідних заходів для уникнення зараження на СНІД через переливання крові.

ПРАВО

A. Скарга на тривалість провадження

Листом від 17 серпня 2010 року Уряд направив Суду свою односторонню декларацію з метою вирішення питання, порушеного в цій заяві. Крім того, Уряд просив Суд вилучити заяву з реєстру справ відповідно до статті 37 Конвенції ( 995_004 ).

Декларація передбачала наступне: .

"Уряд України визнає надмірну тривалість цивільного провадження у справі заявниці.

Я, Валерія Лутковська, Заступник Міністра юстиції України заявляю, що Уряд України готовий виплатити Сергєєвій Марині Володимирівні ex gratia суму 1400 євро.

Уряд України закликає Суд вилучити заяву № 402/06 з реєстру справ. Уряд України пропонує, щоб Суд прийняв цю декларацію як підставу вилучення заяв із реєстру справ відповідно до підпункту (с) пункту 1 статті 37 Конвенції ("з будь-якої іншої підстави").

Сума 1400 євро є відшкодуванням будь-якої матеріальної та моральної шкоди, в тому числі компенсацією судових витрат, та буде звільнена від будь-яких податків. Кошти будуть виплачуватися протягом трьох місяців з моменту повідомлення про винесення Європейським судом з прав людини рішення відповідно до пункту 1 статті 37 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У разі несплати цієї суми протягом тримісячного строку Уряд зобов'язується сплачувати з моменту сплину цього періоду і до моменту розрахунку простий відсоток у розмірі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, що діятиме в період несплати, плюс три відсоткові пункти.

Виплата становитиме остаточне вирішення справи".

Листом від 9 грудня 2010 року Уряд доповнив вищезазначену декларацію положенням, відповідно до якого суми ex gratia "будуть конвертовані у національну валюту держави-відповідача за курсом на день здійснення платежу".

Заявниця не погодилася з умовами декларації Уряду.

Суд повторює, що стаття 37 Конвенції ( 995_004 ) передбачає, що Суд може на будь-якій стадії провадження у справі винести рішення про вилучення заяви з реєстру, якщо обставини справи дають підстави дійти одного з висновків, визначених у підпунктах "а", "b" чи "c" пункту 1 цієї статті. Зокрема, підпункт (c) пункту 1 статті 37 Конвенції надає Суду право вилучити заяву з реєстру, якщо:

"...на будь-якій іншій підставі, встановленій Судом, подальший розгляд заяви не є виправданим".

Суд також нагадує, що за певних обставин заяву може бути вилучено з реєстру відповідно до підпункту (c) пункту 1 статті 37 Конвенції на підставі односторонньої декларації Уряду-відповідача, навіть якщо заявник бажає, щоб справа розглядалася далі (див. рішення у справі "Тахсін Аджар проти Туреччини" (Tahsin Acar v. Turkey), (ВП), заява № 26307/95, пункти 75-77, ECHR 2003-VI).

Враховуючи характер умов декларації Уряду, а також беручи до уваги суму запропонованої компенсації, яка співмірна з сумами, що присуджуються Судом у подібних справах, Суд не вважає виправданим подальший розгляд цієї частини заяви (підпункт (с) пункту 1 статті 37 Конвенції).

Більш того, беручи до уваги вищезазначене та чітку і усталену практику з цього питання, Суд переконаний, що повага до прав людини, передбачених Конвенцією та протоколами до неї, не вимагає продовження розгляду Судом цих заяв (пункт 1 статті 37 Конвенції in fine).

Відповідно ця частина заяви має бути вилучена із реєстру справ Суду.

B. Решта скарг

Ретельно дослідивши решту скарг заявниці у світлі всіх наявних матеріалів та настільки, наскільки вони охоплюються його компетенцією, Суд дійшов висновку про відсутність будь-яких ознак порушень прав і свобод, передбачених Конвенцією ( 995_004 ) чи протоколами до неї.

Таким чином, ця частина заяви є явно необґрунтованою та повинна бути відхилена відповідно до пунктів 3 та 4 статті 35 Конвенції.

ЗА ЦИХ ПІДСТАВ СУД ОДНОГОЛОСНО

Бере до уваги умови декларації Уряду щодо надмірної тривалості цивільного провадження.

Вирішує вилучити заяву з реєстру справ в частині, в якій вона стосується вищезгаданої скарги, у відповідності до підпункту (с) пункту 1 статті 37 Конвенції.

Оголошує решту скарг у заяві неприйнятними.