Заява N 44314/07, подана Сергієм Анатолійовичем Шевченком проти України

30 серпня 2011 року Європейський суд з прав людини (п'ята

секція), засідаючи комітетом, до складу якого увійшли:

Боштьян М.Зупанчич (Bostjan M.Zupancic), Голова,

Ганна Юдківська (Ganna Yudkivska),

Ангеліка Нусбергер (Angelika Nusberger), судді,

а також Стівен Філліпс (Stephen Phillips), заступник

Секретаря секції,

беручи до уваги зазначену заяву, подану 28 вересня 2007 року,

враховуючи подані декларації щодо досягнення дружнього

врегулювання у справі,

після обговорення постановляє таке рішення:

Заявник, п. Сергій Анатолійович Шевченко, 1971 року народження, є громадянином України та проживає у м. Донецьку. Уряд України (далі - Уряд) був представлений пані В.Лутковською з Міністерства юстиції України.

Заявник скаржився за пунктом 1 статті 6 Конвенції на тривалість цивільного провадження у його справі. Він подав також інші скарги за статтею 13 Конвенції та статтею 1 Першого протоколу до Конвенції.

26 жовтня та 23 листопада 2010 року Суд отримав підписані сторонами декларації щодо дружнього врегулювання, за якими заявник погоджувався відмовитись від будь-яких подальших скарг проти України, що стосуються фактів, викладених у цій заяві, в обмін на зобов'язання Уряду сплатити йому 200 (двісті) євро як відшкодування будь-якої матеріальної та моральної шкоди, а також як компенсацію судових витрат, які мають бути конвертовані в українські гривні за курсом на день здійснення платежу та звільнені від будь-яких податків. Зазначена сума має бути виплачена протягом трьох місяців з моменту отримання повідомлення про рішення Суду відповідно до пункту 1 статті 37 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У випадку несплати належної заявнику суми упродовж зазначеного тримісячного строку Уряд зобов'язується сплатити пеню, яка дорівнює граничній позичковій ставці Європейського центрального банку, плюс три відсоткові пункти, що нараховуються з часу закінчення тримісячного строку і до моменту повного розрахунку. Сплата вищезазначеної суми становитиме остаточне вирішення справи.

Суд бере до уваги факт досягнення сторонами дружнього врегулювання. Суд переконаний, що таке врегулювання ґрунтується на повазі до прав людини, як це визначено у Конвенції та протоколах до неї, і не знаходить підстав для виправдання подальшого розгляду заяви ( пункт 1 статті 37 Конвенції in fine) .

Згідно із зазначеним вище справу має бути вилучено з реєстру справ Суду.

Вирішує вилучити заяву з реєстру справ.