Заява N 12748/05, подана Леонідом Дмитровичем Лобасом проти України

Європейський суд з прав людини (п'ята секція), 22 червня 2010 року, засідаючи палатою, до складу якої увійшли:

Пеер Лоренцен (Peer Lorenzen), Голова,

Карел Юнгвірт (Karel Jungwiert),

Райт Маруст (Rait Maruste),

Марк Віллігер (Mark Villiger),

Ізабель Берро-Лефевр (Isabelle Berro-Lefevre),

Миряна Лазарова-Трайковська (Mirjana Lazarova Trajkovska),

Ганна Юдківська (Ganna Yudkivska), судді,

та Клаудія Вестердік (Claudia Westerdiek), Секретар секції,

беручи до уваги зазначену заяву, подану 28 березня 2005 року;

беручи до уваги надані офіційні декларації щодо досягнення дружнього врегулювання у зазначеній справі;

після обговорення постановляє таке рішення:

Заява була подана громадянином України Леонідом Дмитровичем Лобасом, 1950 року народження, який проживає у м. Тростянці. Уряд України (далі - Уряд) був представлений його Уповноваженим - п. Ю.Зайцевим, Міністерство юстиції України.

Заявник скаржився за пунктом 1 статті 6 та за статтею 13 Конвенції стосовно тривалості розгляду цивільної справи, в якій він брав участь як сторона, та посилався на відсутність засобів юридичного захисту.

12 лютого та 15 березня 2010 року Суд отримав підписані сторонами декларації про досягнення дружнього врегулювання у справі, згідно з якими заявник погоджується відмовитись від будь-яких скарг проти України, що стосуються фактів, викладених у цій заяві, в обмін на зобов'язання Уряду сплатити 600 (шістсот) євро компенсації матеріальної, моральної шкоди та судових витрат, які мають бути конвертовані в національну валюту за курсом на день здійснення платежу та звільнені від будь-яких податків. Зазначена заборгованість має бути виплачена протягом трьох місяців з моменту отримання повідомлення про ухвалу Суду відповідно до пункту 1 статті 37 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У випадку несплати належної заявнику суми упродовж зазначеного тримісячного строку Уряд має сплатити пеню, що дорівнює граничній позичковій ставці Європейського центрального банку плюс три відсоткові пункти, які нараховуються з часу закінчення тримісячного строку і до моменту повного розрахунку. Сплата зазначеної суми становитиме остаточне вирішення справи.

Суд бере до уваги факт досягнення сторонами угоди дружнього врегулювання. Суд впевнений, що угода дружнього врегулювання ґрунтується на повазі до прав людини, як це визначено у Конвенції та протоколах до неї, і не знаходить підстав загального характеру для подальшого розгляду заяви (пункт 1 статті 37 Конвенції in fine) .

Згідно із зазначеним вище справу має бути викреслено з реєстру справ Суду.

Вирішує вилучити заяву з реєстру справ.