Заява N 35911/05, подана Анатолієм Васильовичем Дьяконовим проти України

Європейський суд з прав людини (п'ята секція) 7 липня 2009 року, засідаючи палатою, до складу якої увійшли:

п. Пеер Лоренцен (Peer Lorenzen), Голова,

п. Карел Юнгвірт (Karel Jungwiert),

п. Райт Маруст (Rait Maruste),

п. Марк Віллігер (Mark Viliiger),

пані Миряна Лазарова-Трайковська (Mirjana Lazarova Trajkovska),

пані Здравка Калайджиєва (Zdravka Kalaydjieva), судді,

п. Станіслав Шевчук (Stanislav Shevchuk), суддя ad hoc,

та п. Стефан Філліпс (Stephen Phillips), заступник Секретаря секції,

беручи до уваги зазначену заяву, подану 20 вересня 2005 року;

беручи до уваги надані офіційні декларації щодо досягнення дружнього врегулювання у зазначеній справі;

після обговорення постановляє таке рішення:

Заявник, п. Анатолій Васильович Дьяконов, громадянин України, 1941 року народження, проживає у м. Єнакієве. Уряд України (далі - Уряд) був представлений його Уповноваженим - п. Юрієм Зайцевим.

15 жовтня 2008 року Суд вирішив направити Уряду скаргу заявника щодо невиконання рішення Єнакіївського міського суду від 6 жовтня 1998 року, яким шахту "Юний комунар" зобов'язано сплатити заявнику заборгованість із заробітної плати та інших виплат у розмірі 5261,37 грн (1).

(1) Приблизно 1135,7 євро.

6 та 16 квітня 2009 року Суд отримав підписані сторонами декларації про досягнення дружнього врегулювання у справі, згідно з якими заявник погоджується відмовитись від будь-яких скарг проти України, які стосуються фактів, викладених у цій заяві, в обмін на зобов'язання Уряду виконати рішення Єнакіївського міського суду від 6 жовтня 1998 року та сплатити заявнику 3000 євро компенсації моральної шкоди та судових витрат, які мають бути конвертовані в українські гривні за курсом на день здійснення платежу та звільнені від будь-яких податків. Зазначена сума має бути виплачена протягом трьох місяців з моменту повідомлення про ухвалу Суду відповідно до пункту 1 статті 37 Європейської Конвенції з прав людини. У випадку несплати належної заявнику суми упродовж зазначеного тримісячного строку Уряд має сплатити пеню, яка дорівнює граничній позичковій ставці Європейського центрального банку, плюс три відсоткові пункти, які нараховуються з часу закінчення тримісячного строку і до моменту повного розрахунку. Сплата зазначеної суми становитиме остаточне вирішення справи.

Суд бере до уваги факт досягнення сторонами угоди дружнього врегулювання. Суд впевнений, що угода дружнього врегулювання ґрунтується на повазі до прав людини, як це визначено у Конвенції та протоколах до неї, і не знаходить підстав загального характеру для подальшого розгляду заяви (пункт 1 статті 37 Конвенції in fine).

Згідно із зазначеним вище справу має бути викреслено з реєстру справ Суду.

Вирішує викреслити заяву з реєстру справ.