• Посилання скопійовано
Документ підготовлено в системі iplex

Цільова комплексна програма "Фізичне виховання - здоровя нації"

Президент України  | Програма від 01.09.1998 № 963а/98
Редакції
Реквізити
  • Видавник: Президент України
  • Тип: Програма
  • Дата: 01.09.1998
  • Номер: 963а/98
  • Статус: Документ діє
  • Посилання скопійовано
Реквізити
  • Видавник: Президент України
  • Тип: Програма
  • Дата: 01.09.1998
  • Номер: 963а/98
  • Статус: Документ діє
Редакції
Документ підготовлено в системі iplex
ЗАТВЕРДЖЕНО
Указом Президента України
від 1 вересня 1998 року N 963/98
( 963/98 )
Цільова комплексна програма
"Фізичне виховання - здоров'я нації" Необхідність розроблення та передбачувані наслідки реалізації Цільової комплексної програми "Фізичне виховання - здоров'я нації"
У сучасних умовах в Україні склалася критична ситуація із станом здоров'я населення. Різко зросла захворюваність, у тому числі на гіпертонію - у три рази, стенокардію - у 2,4 раза, інфаркт міокарду - на 30 відсотків. Несприятливі природні умови стали причиною зростання кількості хворих дітей.
Майже 90 відсотків дітей, учнів і студентів мають відхилення у здоров'ї, понад 50 відсотків - незадовільну фізичну підготовку, близько 70 відсотків дорослого населення - низький та нижчий, ніж середній, рівні фізичного здоров'я, у тому числі у віці 16-19 років - 61 відсоток, 20-29 років - 67,2, 30-39 років - 66, 40-49 років - 81,5, 50-59 років - 81, 60 років і старші - 98,1 відсотка.
Наприкінці століття кількість інвалідів в Україні перевищуватиме 2 млн. чоловік.
За останні три роки спостерігається тенденція до зниження середньої тривалості життя чоловіків і жінок, яка нині на 10-15 років нижча, ніж у США, Японії, Франції та інших економічно розвинутих країнах.
Щороку до лав Збройних Сил України за станом здоров'я не призивається кожний четвертий юнак призовного віку.
Радикально змінити ситуацію за рахунок існуючої в країні традиційної системи охорони здоров'я населення неможливо через відсутність необхідних коштів на її розвиток.
Водночас органи влади розвинутих країн світу надають програмного значення питанням розвитку фізичного виховання, фізичної культури і спорту, розглядаючи їх як найбільш економічно вигідний та ефективний засіб профілактики захворюваності, зміцнення генофонду та розв'язання інших соціальних проблем.
Наявна в Україні система фізичного виховання, фізичної культури і спорту перебуває у кризовому стані і не може задовольнити потреб населення. Це зумовлено деякими об'єктивними і суб'єктивними факторами розвитку існуючої системи фізичного виховання і спорту.
З початку 90-х років чисельність контингенту дітей і підлітків, залучених до регулярних занять у дитячо-юнацьких спортивних школах, підліткових фізкультурно-спортивних клубах за місцем проживання, у спортивних секціях підприємств, установ та організацій скоротилася на 620 тис. чоловік. Згортання цієї роботи негативно позначилося на стані здоров'я дітей та підлітків, призвело до посилення антисоціальних проявів серед зазначеного контингенту.
Тільки протягом останніх п'яти років на 41 відсоток збільшилася кількість учнівської та студентської молоді, віднесеної за станом здоров'я до спеціальної медичної групи. За цей же період значно зросла група ризику серед найактивнішої частини молоді, що зумовило підвищення на 63 відсотки кількості неповнолітніх, притягнутих до кримінальної відповідальності. Майже кожний десятий злочин в Україні вчиняється підлітками. На 60 відсотків збільшилася кількість неповнолітніх, що вживають наркотики. При цьому найбільше постраждали незахищені верстви населення, для яких спорт був єдиним засобом соціальної адаптації, життєвого самовизначення та самореалізації. Все це зумовлює необхідність додаткових витрат на розв'язання зазначеної проблеми.
Зміна відносин і форм власності, стрімкий спад виробництва у промисловості та в аграрному секторі, глибока економічна криза - все це призвело до згортання фізкультурно-масової роботи у виробничій сфері.
З 1991 року кількість підприємств, установ та організацій, які проводили фізкультурно-оздоровчу роботу, зменшилася на 15,5 тис. одиниць, а кількість трудящих, залучених до цього процесу, - більш як на 1 млн. чоловік, або на 56 відсотків, інструкторів по спорту, що працювали у виробничих колективах, - на 5,7 тис. чоловік. Нині лише 13 відсотків трудових колективів мають спеціалістів, які проводять фізкультурно-оздоровчу роботу. Це призвело до різкого погіршення рекреації, фізичного та психічного стану найпрацездатнішої частини населення і виявилося у значному зростанні серцево-судинних, онкологічних, психічних та інших захворювань, зумовило посилення проявів тютюнопаління, алкоголізму, наркоманії тощо.
Зазначені проблеми розвитку галузі та зумовлені ними негативні соціальні наслідки не знайшли адекватного відображення у суспільній свідомості як проблеми загальносоціального значення.
Звідси випливає гостра потреба у зміні програмних підходів та визначенні пріоритетних напрямів розвитку фізичного виховання, фізичної культури і спорту, які б забезпечували ефективне функціонування галузі в нових умовах.
Цільова комплексна програма "Фізичне виховання - здоров'я нації" (далі - Програма), розроблена відповідно до Закону України "Про фізичну культуру і спорт", визначає необхідні зміни у підходах суспільства до зміцнення здоров'я людини як найвищої гуманістичної цінності та пріоритетного напряму державної політики і розрахована на 1999-2005 роки.
Основними завданнями Програми є:
сприяння духовному і фізичному розвитку молоді, виховання у неї почуття громадянської свідомості та патріотизму, бажання активно сприяти утвердженню державності в Україні;
розвиток фізкультурно-спортивного руху в Україні з урахуванням змін у всіх сферах суспільного життя та ціннісних орієнтаціях населення України;
забезпечення переорієнтації практичної діяльності галузі на розв'язання пріоритетної проблеми - зміцнення здоров'я населення засобами фізичного виховання, фізичної культури і спорту;
створення умов для задоволення потреб кожного громадянина України у зміцненні здоров'я, фізичному та духовному розвитку;
виховання у населення України відповідних мотиваційних та поведінкових характеристик, активної соціальної орієнтації на здоровий спосіб життя;
забезпечення передових позицій у міжнародному спортивному русі, спорті вищих досягнень, сприяння розвитку олімпійського руху в Україні, піднесення міжнародного авторитету держави у світовому співтоваристві.
Напрями реалізації завдань Програми:
формування нових підходів до фізичного виховання і спорту, виходячи з існуючих соціально-економічних реалій;
визначення пріоритетів у діяльності міністерств, інших центральних органів виконавчої влади щодо забезпечення здоров'я дітей, учнівської та студентської молоді, робітників, службовців та інших працівників;
запровадження ефективної моделі фінансування потреб галузі в умовах переходу до ринкової економіки;
впровадження дієвої системи фізкультурної просвіти населення, яка б сприяла формуванню традицій і культури здорового способу життя, престижу здоров'я, залученню громадян до активних занять фізичною культурою і спортом;
створення умов для зайняття сільського населення фізичною культурою і спортом;
впровадження ефективних форм, методів і засобів фізкультурно-спортивної діяльності та видів спорту з урахуванням місцевих і регіональних особливостей, традицій, економічних факторів, умов праці та вільного часу населення;
розроблення пропозицій щодо вдосконалення законодавства України з питань фізичної культури і спорту, охорони здоров'я та навколишнього природного середовища, соціального захисту, освіти, культури;
реформування організаційних основ фізкультурно-спортивного руху, стимулювання створення широкої мережі фізкультурно-спортивних клубів, які забезпечили б належне проведення фізкультурно-оздоровчої роботи;
визначення та задоволення загальнодержавних і регіональних потреб у кваліфікованих кадрах; підготовка нового покоління спеціалістів, підвищення їх професіоналізму на всіх рівнях діяльності у сфері фізичного виховання, фізичної культури і спорту;
забезпечення збереження наявної матеріально-технічної бази, поліпшення умов її функціонування, визначення стратегічних напрямів дальшого розвитку;
удосконалення системи підготовки національних збірних команд, спортивного резерву, підвищення якості функціонування дитячо-юнацьких спортивних шкіл, науково-методичного та медичного забезпечення діяльності відповідних структур;
надання державної підтримки становленню та впровадженню ефективних форм організації реабілітаційної та спортивної роботи з особами, які мають уроджені та набуті вади фізичного і розумового розвитку та проживають в екологічно несприятливих умовах.
Реалізація Програми матиме такі соціальні та економічні наслідки:
у соціальній сфері:
підвищення міжнародного іміджу України як держави, в якій створено умови для відновлення індивідуального здоров'я як стану повного фізичного та психічного благополуччя населення, самовияву, доведення тривалості життя до рівня розвинутих країн;
створення умов для реалізації творчого потенціалу різних верств населення, особливо молоді, спрямування їх на духовне та фізичне становлення і самовдосконалення засобами фізичної культури і спорту;
зміна соціального менталітету та формування навичок участі у демократичних соціальних інститутах шляхом залучення громадян, особливо молоді, до клубних форм роботи;
збільшення до 2005 року чисельності представників різних верств населення, у тому числі дітей та підлітків, які регулярно займаються різними видами фізкультурно-оздоровчої та спортивної роботи, не менш як на 1 млн. чоловік, що має забезпечити зниження рівня злочинності серед підлітків та молоді майже на 30 відсотків, зупинити поширення наркоманії, алкоголізму, тютюнопаління, підвищити рівень соціальної стабільності в Україні;
зменшення вдвічі кількості дітей, учнівської та студентської молоді, які мають відхилення у фізичному розвитку, та підвищення рівня фізичної готовності молоді до служби у Збройних Силах України;
створення цивілізованих умов для соціальної адаптації та реабілітації інвалідів і осіб з уродженими вадами фізичного і розумового розвитку;
в економічній сфері:
зменшення майже на 20 відсотків бюджетних витрат, пов'язаних з тимчасовою непрацездатністю, лікуванням та перебуванням у стаціонарних закладах охорони здоров'я, з дальшим спрямуванням вивільнених коштів на соціальні потреби;
підвищення якості трудових ресурсів засобами фізичної культури і спорту, посилення здатності працюючих адаптуватися до зростаючих вимог сучасного виробництва;
створення додаткової кількості робочих місць за рахунок збільшення обсягів надання різних видів фізкультурно-оздоровчих послуг;
залучення позабюджетних коштів на розвиток фізичної культури і спорту;
економія державних коштів, призначених для реалізації суміжних програм у сфері гуманітарної та соціальної політики.
Реалізація Програми здійснюється за такими напрямами:
1. Фізкультурно-оздоровча та спортивна робота:
фізичне виховання і фізкультурно-оздоровча робота у навчально-виховній сфері;
фізкультурно-оздоровча робота у виробничій та соціально-побутовій сферах;
спортивна діяльність.
2. Фізичне виховання та спортивна діяльність населення із специфічними професійними та фізичними характеристиками:
фізична підготовка військовослужбовців, особового складу правоохоронних органів та інших військових формувань;
фізкультурно-оздоровча реабілітаційна та спортивна діяльність серед інвалідів;
фізкультурно-оздоровча та спортивна діяльність серед сільського населення.
3. Система забезпечення розвитку галузі, що включає кадрове, науково-методичне, матеріально-технічне, фінансово-економічне, медико-біологічне, інформаційне, нормативно-правове, організаційне забезпечення та вдосконалення міжнародних зв'язків.
I. ГОЛОВНІ НАПРЯМИ ФІЗКУЛЬТУРНО-ОЗДОРОВЧОЇ ТА СПОРТИВНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В УКРАЇНІ
Фізичне виховання і фізкультурно-оздоровча робота у навчально-виховній сфері
Фізичне виховання у навчально-виховній сфері як складова частина загальної системи освіти має закласти основи забезпечення та розвитку фізичного і морального здоров'я, комплексного підходу до формування розумових і фізичних якостей особистості, вдосконалення фізичної та психологічної підготовки до активного життя і професійної діяльності на принципах індивідуального підходу, пріоритету оздоровчої спрямованості, широкого використання різноманітних засобів і форм фізичного удосконалення, безперервності цього процесу тощо.
Основними принципами змін у фізичному вихованні учнівської і студентської молоді у системі освіти є:
формування в учнівської молоді потреби у зміцненні здоров'я засобами фізичної культури і спорту;
розроблення і реалізація ефективного дидактичного наповнення змісту фізичного виховання у навчальних закладах;
збільшення обсягу рухової активності дітей, учнів і студентів залежно від психофізіологічної потреби в рухах;
підвищення якості навчального процесу з фізичного виховання;
забезпечення процесу фізичного виховання висококваліфікованими кадрами;
забезпечення процесу фізичного виховання у системі освіти сучасними науково-методичними комплексами;
удосконалення матеріально-технічного забезпечення з урахуванням сучасного економічного становища держави;
використання бюджетного і позабюджетного фінансування процесу фізичного виховання у навчальних закладах освіти;
оптимізація управління фізичним вихованням дітей і молоді.
Заходи
1. Здійснити практичні заходи щодо введення третього уроку з фізкультури на тиждень у середніх і професійно-технічних закладах та чотирьох годин - у вищих навчальних закладах протягом всього періоду навчання.
Міносвіти України, Держкомспорт
України, інші центральні органи
виконавчої влади, Рада міністрів
Автономної Республіки Крим, обласні,
Київська та Севастопольська міські
державні адміністрації
1999-2000 роки
2. Затвердити і запровадити державні стандарти освіти "Фізичне виховання" у дошкільних, середніх, професійно-технічних та вищих навчальних закладах, привести у відповідність з ними базові навчальні плани та програми з фізичного виховання.
Міносвіти України, Держкомспорт
України
1999-2001 роки
3. Створити в межах граничної чисельності Міністерства освіти України відповідний структурний підрозділ, що забезпечуватиме управління фізичним вихованням у галузі освіти.
Міносвіти України
1999 рік
4. Внести зміни і доповнення до системи Державних тестів і нормативів фізичної підготовленості.
Держкомспорт України, інші
центральні органи виконавчої влади
1999-2000 роки
5. Запроваджувати у навчальних закладах та закладах охорони здоров'я систему багатоступеневих спортивно-масових змагань, у тому числі із видів спортивного туризму.
Держкомспорт України, Міносвіти
України, Держкомтуризм України,
Мінсім'ямолодь України, Рада
міністрів Автономної Республіки
Крим, обласні, Київська та
Севастопольська міські державні
адміністрації
1999-2005 роки
6. Узагальнювати вітчизняну практику та міжнародний досвід організації фізкультурно-оздоровчої та спортивно-масової роботи серед дітей та молоді.
Держкомспорт України
1999-2005 роки
7. Розробити та запровадити систему організації шкільної та позашкільної фізкультурно-оздоровчої і спортивної роботи, орієнтованої на створення спортивних клубів, спеціалізованих спортивних класів тощо в середніх навчальних закладах.
Міносвіти України, МОЗ України,
Держкомспорт України
1999-2005 роки
8. Забезпечити залучення до занять фізичною культурою і спортом на пільгових умовах дітей-сиріт, дітей-інвалідів, дітей із малозабезпечених та багатодітних сімей, а також дітей, які проживають у гірських населених пунктах та екологічно несприятливих умовах.
Міносвіти України, Держкомспорт
України, Мінсім'ямолодь України,
Рада міністрів Автономної Республіки
Крим, обласні, Київська та
Севастопольська міські державні
адміністрації
1999-2005 роки
Фізкультурно-оздоровча робота у виробничій та соціально-побутовій сферах
Головними завданнями вдосконалення фізкультурно-оздоровчої роботи у виробничій та соціально-побутовій сферах є створення сприятливих умов для задоволення потреб працівників, широких верств населення у збереженні здоров'я, післятрудовому відновленні, змістовному дозвіллі та активному відпочинку.
Основними напрямами, що забезпечать збереження і дальший розвиток фізкультурно-оздоровчої роботи у виробничій і соціально-побутовій сферах, є:
створення механізму контролю за виконанням Закону України "Про фізичну культуру і спорт" власниками підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності або уповноваженими ними органами щодо забезпечення належних умов для розвитку фізичної культури і спорту в трудових колективах;
вжиття заходів до збереження існуючої на виробництві матеріально-технічної бази фізичної культури і спорту, контроль за її використанням за призначенням;
запровадження правових основ дієвого фінансування фізкультурно-оздоровчої роботи шляхом розроблення пропозицій про внесення змін та доповнень до чинного законодавства України;
створення механізму взаємодії органів виконавчої влади галузі фізичної культури і спорту з профспілковими органами усіх рівнів щодо спільної діяльності з розвитку цієї сфери;
забезпечення державної підтримки діяльності спортивних товариств і відомств у процесі їх адаптації до ринкових відносин;
створення умов для збереження та поповнення сфери кваліфікованими фахівцями, забезпечення їх відповідного соціального статусу;
збереження та розвиток існуючої мережі фізкультурно-оздоровчих закладів за місцем проживання населення як умови залучення дітей та підлітків до здорового дозвілля, профілактики правопорушень, надання їм відповідної організаційної, методичної та інформаційної допомоги, контроль за їх використанням за призначенням;
створення на базі фізкультурно-оздоровчих закладів мережі спортивних клубів, секцій, оздоровчих груп для різних вікових категорій населення, відділень дитячо-юнацьких спортивних шкіл;
вироблення нових підходів до впровадження сучасних форм дозвілля у місцях масового відпочинку населення (парках культури і відпочинку, санаторіях тощо) з використанням різних засобів фізичного виховання і спорту.
Заходи
9. Рекомендувати керівникам підприємств, установ та організацій усіх галузей народного господарства незалежно від форм власності:
з кількістю працівників не менше 500 чоловік ввести до штатного розпису посади фахівців (відповідно до класифікатора ДК 003-95), які проводитимуть фізкультурно-оздоровчу роботу серед працюючих;
Держкомспорт України, інші
центральні органи виконавчої влади,
Рада міністрів Автономної Республіки
Крим, обласні, Київська та
Севастопольська міські державні
адміністрації за погодженням з
Федерацією професійних спілок
України разом із спортивними
товариствами і відомствами
1999-2005 роки
створювати умови для відпочинку, проведення реабілітаційних та професійно-прикладних занять у режимі робочого дня, післятрудового відновлення, профілактичних занять фізкультурно-спортивного спрямування, у тому числі організації спортивно-оздоровчого туризму.
Держкомспорт України, інші
центральні органи виконавчої влади
1999-2005 роки
10. Визначити комплекс оціночних критеріїв фізкультурно-оздоровчого характеру та врахувати його під час розроблення положення про атестацію робочих місць на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форм власності на відповідність нормам охорони праці.
Держкомспорт України, Мінпраці
України, Мінекономіки України
2000 рік
11. Включати питання оздоровлення трудящих та членів їх сімей засобами фізичної культури, спорту і туризму до планів соціально-економічного розвитку регіонів, цільових комплексних програм, та рекомендувати трудовим колективам включати такі питання до колективних договорів, тарифних угод.
Міністерства та інші центральні
органи виконавчої влади, Рада
міністрів Автономної Республіки
Крим, Київська та Севастопольська
міські державні адміністрації разом
із спортивними товариствами і
відомствами
1999-2005 роки
12. Створити у м. Києві Всеукраїнський центр фізичного здоров'я населення та підпорядковані йому територіальні служби для задоволення потреб населення в оздоровчих послугах за місцем проживання.
Держкомспорт України, Мінфін
України, Мінпраці України, Рада
міністрів Автономної Республіки
Крим, обласні, Київська та
Севастопольська міські державні
адміністрації
1999-2005 роки
13. Відновити проведення українських та регіональних галузевих спартакіад.
Міністерства та інші центральні
органи виконавчої влади, Рада
міністрів Автономної Республіки
Крим, обласні, Київська та
Севастопольська міські державні
адміністрації за погодженням з
Федерацією професійних спілок
України, галузевими комітетами
профспілок, спортивними товариствами
і відомствами
2002 рік
14. Забезпечити збереження інфраструктури фізкультурно-оздоровчої та спортивної роботи за місцем проживання населення, мережі дитячо-підліткових фізкультурно-спортивних клубів, їх утримання, ремонт, використання приміщень за призначенням.
Рада міністрів Автономної
Республіки Крим, обласні, Київська
та Севастопольська міські державні
адміністрації
1999-2005 роки
15. Створити за рахунок позабюджетних коштів на спортивних спорудах, у парках культури і відпочинку, за місцем проживання населення мережу груп фізкультурно-оздоровчої спрямованості для населення різного віку.
Рада міністрів Автономної
Республіки Крим, обласні, Київська
та Севастопольська міські державні
адміністрації разом із спортивними
товариствами і відомствами
1999-2005 роки
16. Забезпечити проведення різноманітних рекреаційних та реабілітаційних заходів на базі санаторно-курортних закладів всіх форм власності.
Центральні органи виконавчої влади,
Рада міністрів Автономної Республіки
Крим, обласні, Київська та
Севастопольська міські державні
адміністрації
1999-2005 роки
Спортивна діяльність
Головними пріоритетами спортивної діяльності є збереження і дальше зміцнення позицій українського спорту на міжнародній арені, вдосконалення діючої системи підготовки спортсменів вищої кваліфікації та олімпійського резерву, використання спорту як засобу виховання патріотизму, високих суспільних ідеалів, мотивації фізичного та духовного самовдосконалення особи.
Основними напрямами спортивної діяльності є:
забезпечення сприятливих умов для розвитку видів спорту, в яких спортсмени України мають реальні можливості досягти високих результатів на міжнародній арені;
збереження висококваліфікованих спеціалістів, тренерських кадрів, створення і запровадження системи підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації фахівців для спорту вищих досягнень;
збереження та ефективне функціонування усіх ланок системи підготовки спортсменів вищої кваліфікації та олімпійського резерву (дитячо-юнацькі спортивні школи, спеціалізовані дитячо-юнацькі школи олімпійського резерву, училища фізичної культури та олімпійського резерву, школи вищої спортивної майстерності, штатні збірні команди);
створення ефективної системи соціального захисту та соціальної адаптації учасників спортивного руху та ветеранів спорту;
формування організаційних та нормативно-правових основ становлення та розвитку професійного спорту;
розроблення пропозицій щодо вдосконалення законодавчого врегулювання статусу громадських організацій спортивної спрямованості (федерації, асоціації, спілки тощо), сприяння їх інтеграції у міжнародну систему спортивних організацій;
сприяння формуванню системи спортивних клубів як передумови ефективного розвитку спорту в нових соціально-економічних умовах;
створення системи державного контролю за використанням дозволених та заборонених засобів стимулювання підвищеної працездатності спортсменів;
державна підтримка олімпійського руху в Україні.
Заходи
17. Проводити комплексні спортивні заходи за програмою спартакіад школярів, юнацьких і молодіжних ігор, спартакіад України, сільських спортивних ігор, універсіад.
Рада міністрів Автономної Республіки
Крим, обласні, Київська та
Севастопольська міські державні
адміністрації, Держкомспорт
України, Міносвіти України,
Мінсім'ямолодь України, Міноборони
України, МВС України, Мінагропром
України разом із спортивними
товариствами і відомствами,
національними федераціями з видів
спорту
1999-2005 роки
18. Забезпечувати на рівні сучасних вимог підготовку національних збірних команд з видів спорту та їх успішний виступ на чемпіонатах і першостях Європи, світу, всесвітніх універсіадах, зимових та літніх Олімпійських та Параолімпійських іграх.
Держкомспорт України, Рада
міністрів Автономної Республіки
Крим, обласні, Київська та
Севастопольська міські державні
адміністрації разом із спортивними
товариствами і відомствами,
національними федераціями з видів
спорту
1999-2005 роки
19. Забезпечувати збереження та підвищувати ефективність діяльності спортивних шкіл, училищ, ліцеїв фізичної культури та олімпійського резерву, відновлення роботи регіональних, відомчих та міжвідомчих центрів олімпійської підготовки, зміцнення їх матеріально-технічної бази.
Держкомспорт України, Міносвіти
України, Рада міністрів Автономної
Республіки Крим, обласні, Київська
та Севастопольська міські державні
адміністрації разом із спортивними
товариствами і відомствами,
національними федераціями з видів
спорту
1999-2005 роки
20. Сприяти формуванню системи спортивних клубів різних форм власності.
Держкомспорт України, Міносвіти
України, Рада міністрів Автономної
Республіки Крим, обласні, Київська
та Севастопольська міські державні
адміністрації
1999-2005 роки
21. Привести у відповідність із сучасними вимогами і потребами підготовки спортсменів високого класу та резерву режим роботи спеціалізованих та дитячо-юнацьких спортивних шкіл, училищ фізичної культури та олімпійського резерву, шкіл вищої спортивної майстерності, центрів олімпійської підготовки.
Держкомспорт України, Мінпраці
України, Рада міністрів Автономної
Республіки Крим, обласні, Київська
та Севастопольська міські державні
адміністрації
1999-2000 роки
II. ФІЗИЧНЕ ВИХОВАННЯ ТА СПОРТИВНА ДІЯЛЬНІСТЬ НАСЕЛЕННЯ ІЗ СПЕЦИФІЧНИМИ ПРОФЕСІЙНИМИ ТА ФІЗИЧНИМИ ХАРАКТЕРИСТИКАМИ
Фізична підготовка у Збройних Силах України та інших військових формуваннях
Фізична підготовка військовослужбовців, особового складу правоохоронних органів, прикордонних військ та інших військових формувань грунтується на потребі розвивати професійно важливі навички та якості, необхідні у бойовій діяльності, оволодінні зброєю, сучасною бойовою технікою, їх ефективному використанні, здатності витримати великі фізичні та нервово-психічні навантаження. Вона спрямована на безумовне забезпечення фізичної і психологічної готовності контингенту до бойової і службової професійної діяльності та здійснюється шляхом гармонійного поєднання передових форм спортивно-масової роботи та фізичної підготовки.
Основними напрямами цієї діяльності є:
організація роботи з визначення рівня загальної та спеціальної фізичної підготовки військовослужбовців, працівників правоохоронних органів та прикордонних військ, а також інших військових формувань;
організація підготовки і перепідготовки фахівців з вищою освітою за спеціалізацією "Фізична підготовка у Збройних Силах України";
вдосконалення системи фізичної підготовки у вищих навчальних закладах;
розроблення нової та вдосконалення існуючої нормативної та програмно-методичної бази, введення класності та освітньо-кваліфікаційних характеристик фахівців з фізичної підготовки у Збройних Силах України, внутрішніх військах Міністерства внутрішніх справ України та інших військових формуваннях;
вдосконалення системи фізичної підготовки військовослужбовців, особового складу правоохоронних органів та військових формувань з урахуванням специфіки їх професійної діяльності;
збереження, утримання, реконструкція та дальший розвиток навчально-матеріальної бази, її ефективне використання;
реформування системи взаємодії органів виконавчої влади в галузі фізичної культури і спорту, освіти, охорони здоров'я з відповідними структурними підрозділами Збройних Сил України з метою забезпечення високого рівня фізичної підготовки допризовної і призовної молоді.
Заходи
22. Ввести в дію у військових формуваннях відомчі настанови з фізичної підготовки.
МВС України, СБУ, Національна
гвардія України, Держкомкордон
України, МНС України
1999 рік
23. Ввести у підпорядкованих вищих навчальних закладах усіх рівнів акредитації державний та вступний іспит з фізичної підготовки як окремої дисципліни та включити її до переліку нормативних дисциплін.
Міноборони України, МВС України,
СБУ, Національна гвардія України,
Держкомкордон України та інші
центральні органи виконавчої влади,
що мають військові формування
1999 рік
24. Визначити потребу у кваліфікованих кадрах спеціалістів з фізичної підготовки для різних військових формувань.
Міноборони України, Міносвіти
України, МВС України, СБУ,
Національна гвардія України,
Держкомкордон України та інші
центральні органи виконавчої влади,
що мають військові формування,
Держкомспорт України
1999 рік
25. Опрацювати та запровадити модель організації перепідготовки та підвищення кваліфікації фахівців з фізичної підготовки і спорту для різних військових формувань на базі Українського державного університету фізичного виховання і спорту.
Держкомспорт України, Міносвіти
України, Міноборони України, МВС
України, СБУ, Національна гвардія
України, Держкомкордон України та
інші центральні органи виконавчої
влади, що мають військові
формування
2000-2002 роки
26. Організувати підготовку спеціалістів вищої кваліфікації з фізичної підготовки у Збройних Силах України на базі Українського державного університету фізичного виховання і спорту.
Держкомспорт України, Міноборони
України, СБУ, Національна гвардія
України, Держкомкордон України та
інші центральні органи виконавчої
влади, що мають військові
формування
1999-2005 роки
27. Включити до єдиної спортивної класифікації військово-прикладні та службово-прикладні види спорту та вправи.
Держкомспорт України, Міноборони
України, МВС України, СБУ,
Національна гвардія України,
Держкомкордон України та інші
центральні органи виконавчої влади,
що мають військові формування
1999 рік
28. Під час складання проектів Державного бюджету України передбачити кошти для фізичної підготовки та проведення спортивної роботи серед військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ.
Мінфін України, Мінекономіки
України, Міноборони України, МВС
України, СБУ, Національна гвардія
України, Держкомкордон України та
інші центральні органи виконавчої
влади, що мають військові
формування
1999 рік
29. Опрацювати та запровадити систему державного контролю за якістю підготовки молоді до служби у Збройних Силах України.
Міноборони України, Держкомспорт
України, Міносвіти України, МОЗ
України, Рада міністрів Автономної
Республіки Крим, обласні, Київська
та Севастопольська міські державні
адміністрації
2000 рік
Фізкультурно-оздоровча, реабілітаційна та спортивна діяльність серед інвалідів
Фізична культура і спорт серед інвалідів є складовою частиною фізкультурного руху України, що об'єднує соціально-демографічні групи населення з різними формами вад, є одним з важливих напрямів соціальної політики держави і забезпечує реалізацію прав громадян України, які мають певну ступінь втрати здоров'я, на зайняття фізичною культурою і спортом, досягнення вищих спортивних результатів та їх відповідну оцінку суспільством і державою.
Основними напрямами розвитку фізичної культури і спорту серед інвалідів є:
фізичне виховання, фізкультурно-оздоровча і реабілітаційна робота у навчально-виховній сфері, спрямовані на закладення основ фізичного та духовного здоров'я і реабілітацію втрачених функцій організму дітей-інвалідів у дошкільних навчальних закладах, учнівської та студентської молоді в навчальних закладах освіти усіх рівнів, визнання фізичного виховання обов'язковою дисципліною у дошкільних закладах освіти, у спецшколах-інтернатах для дітей з фізичними і психічними вадами, у будинках інвалідів та інших спеціалізованих закладах для інвалідів;
впровадження у виробничу сферу, інші сфери життєдіяльності фізкультурно-оздоровчих і реабілітаційних занять залежно від нозології інвалідності, особливостей праці та стану фізичного розвитку особи, групових та індивідуальних форм організації фізкультурно-оздоровчих, реабілітаційних і спортивних заходів за місцем проживання та відпочинку, в санаторно-курортних закладах і на туристичних базах;
адаптація різних форм фізкультурно-оздоровчої та реабілітаційної роботи відповідно до потреб інвалідів;
створення цілісної системи підготовки у спорті вищих досягнень, що сприяла б розвитку видів спорту, в яких спортсмени-інваліди можуть досягти високих результатів на вітчизняних та міжнародних змаганнях;
збереження та вдосконалення системи підготовки спортивних резервів, поліпшення функціонування спеціальних дитячо-юнацьких реабілітаційно-спортивних шкіл для інвалідів.
Заходи
30. Створити у Волинській, Закарпатській, Київській, Миколаївській, Полтавській, Херсонській, Черкаській, Чернівецькій, Чернігівській областях та у м. Севастополі на базі відповідних обласних центрів інвалідного спорту "Інваспорт" спеціальні дитячо-юнацькі реабілітаційно-спортивні школи для інвалідів.
Волинська, Закарпатська, Київська,
Миколаївська, Полтавська,
Херсонська, Черкаська, Чернівецька,
Чернігівська обласні,
Севастопольська міська державні
адміністрації
1999-2005 роки
31. Створити на базі існуючих шкіл-інтернатів для дітей-інвалідів спеціалізовані відділення підготовки спортивного резерву з відповідних нозологій; при республіканських та регіональних вищих училищах фізичної культури та параолімпійського резерву - спецгрупи підготовки кандидатів та членів національних збірних команд інвалідів України.
Міносвіти України, Держкомспорт
України, Рада міністрів Автономної
Республіки Крим, обласні, Київська
та Севастопольська міські державні
адміністрації
1999-2005 роки
32. Сприяти вирішенню питань про надання спортивних споруд незалежно від форм власності для фізкультурно-спортивних і реабілітаційно-оздоровчих занять інвалідів. Обладнати зазначені споруди спеціальними пристосуваннями для проведення фізкультурно-оздоровчої та спортивно-реабілітаційної роботи з інвалідами.
Рада міністрів Автономної
Республіки Крим, обласні, Київська
та Севастопольська міські державні
адміністрації
1999-2000 роки
33. Здійснити заходи щодо дообладнання спеціальними засобами спортивних об'єктів, де здійснюватиметься підготовка збірних команд інвалідів до Параолімпійських ігор, Всесвітніх ігор глухих, чемпіонатів світу і Європи, у тому числі плавального басейну спорткомплексу "Метеор" у м. Дніпропетровську (з плавання), спортивно-оздоровчого комплексу імені 200-річчя в м. Севастополі (з плавання), навчально-спортивної бази "Тисовець" у м. Сколе Львівської області (із зимових видів спорту), центрального міського стадіону у м. Миколаєві (з легкої атлетики), стрілецько-спортивного комплексу Львівського державного медичного університету (із стрільби з лука), реабілітаційно-оздоровчої бази Херсонського навчально-виробничого підприємства сліпих (з баскетболу, волейболу, гандболу, пауерліфтингу, футболу).
Держкомспорт України, Мінфін
України, Мінекономіки України, Рада
міністрів Автономної Республіки
Крим, Дніпропетровська, Львівська,
Миколаївська, Херсонська обласні,
Севастопольська міська державні
адміністрації
1999-2005 роки
34. Вирішувати питання про прийом до вищих навчальних закладів спортсменів-інвалідів різних нозологій для підготовки фахівців з фізичної культури і спорту.
Міносвіти України, Держкомспорт
України
Постійно
35. Забезпечити розроблення спеціальних навчальних програм, за якими здійснюватиметься підготовка спеціалістів з фізичного виховання і спорту у вищих навчальних закладах системи Міністерства освіти України, Державного комітету України з фізичної культури і спорту, орієнтованих на реабілітаційну та спортивну роботу з інвалідами різних нозологій. Створити відповідні профільні кафедри.
Міносвіти України, Держкомспорт
України
2000-2003 роки
36. Розробити тематику науково-дослідних робіт з проблем реабілітаційної і спортивної роботи серед інвалідів. Щорічно подавати проект державного замовлення на підготовку та випуск для них посібників та підручників.
Держкомспорт України, МОЗ України,
Міносвіти України, Мінекономіки
України, Мінфін України
1999-2005 роки
37. Розробити систему медичного догляду та диспансерного обліку спортсменів-інвалідів. Створити спеціальний відділ у структурі Київського державного центру спортивної медицини, відповідні підрозділи в існуючих лікарсько-фізкультурних диспансерах.