Про схвалення Стратегії розвитку медичної освіти в Україні

1. Схвалити Стратегію розвитку медичної освіти в Україні, що додається.

2. Міністерству охорони здоров’я разом із заінтересованими центральними органами виконавчої влади розробити та подати у місячний строк Кабінетові Міністрів України план заходів з реалізації Стратегії, схваленої цим розпорядженням.

Восени 2017 року було прийнято ряд реформаторських законів, які кардинально змінюють модель фінансування сфери охорони здоров’я. Започатковано трансформацію сфери охорони здоров’я в Україні. Проте самої лише зміни моделі фінансування недостатньо. Зміни у сфері охорони здоров’я - це значно ширший процес.

На сьогодні існує потреба у синхронізації процесів, пов’язаних з проведенням багатьох реформ у сфері охорони здоров’я в Україні, та у змінах в системі підготовки медичних працівників, що дасть змогу забезпечити поліпшення якості лікування та медичного догляду пацієнтів.

Завданням медичної освіти є забезпечення надання громадянам якісної медичної допомоги завдяки високому рівню підготовки медичних працівників. Життя та здоров’я пацієнта повинні бути основними людськими та професійними цінностями медичних працівників. Якісна медична допомога неможлива без зміни культурної парадигми та створення нового професійного середовища - самовідтворюваного та незалежного.

У зв’язку з відсутністю дієвої методології оцінки потреб у підготовці медичних працівників заклади вищої освіти, користуючись високим кон’юнктурним попитом, прагнуть максимально збільшити кількість студентів-контрактників без урахування рівня підготовки вступників та потреб держави. Неефективним є також розподіл державного фінансування.

Медичні заклади вищої освіти та факультети медичного спрямування (далі - заклади вищої освіти (факультети) не отримують у достатньому обсязі ресурсів для провадження ефективної освітньої та наукової діяльності (зокрема капітальних видатків), у зв’язку з чим неможливо оновити науково-лабораторну базу, проводити на належному рівні практичну підготовку студентів з використанням сучасного і перспективного медичного обладнання.

Спостерігається зниження рівня престижності професії лікаря і, як наслідок, - недостатня мотивація випускників закладів вищої освіти (факультетів) до роботи за фахом, загрозливі масштаби зовнішньої (пошук роботи за кордоном) і внутрішньої (робота не за фахом) міграції лікарів та інших кваліфікованих медичних працівників.

Брак довіри до закладів вищої освіти (факультетів) спричинений тим, що заклади вищої освіти (факультети) не виконують просвітницьку функцію з питань функціонування сфери охорони здоров’я в Україні. Набули поширення звинувачення працівників закладів вищої освіти (факультетів) у корупційних та пов’язаних з корупцією правопорушеннях, академічній недоброчесності.

Зміст медичної освіти потребує систематичного оновлення. Компетентності, що здобувають студенти, не завжди є релевантними та сучасними. Як наслідок, прогностична функція вищої освіти не є ефективною.

Медична наука відокремлена від вищої освіти, практичної діяльності, обсяг фінансування наукових досліджень є недостатнім.

Потребують розв’язання проблеми відсутності або неефективного функціонування університетських клінік, недостатньої кількості баз для практичної підготовки студентів, неврегульованості повною мірою відносин між закладами вищої освіти (факультетами) та закладами охорони здоров’я, зокрема з питань допуску до лікувально-консультативної роботи науково-педагогічних працівників. Мають місце істотні проблеми міжвідомчого характеру для закладів вищої освіти (факультетів), у яких здійснюється підготовка медичних працівників.

Рівень комунікації між закладами вищої освіти (факультетами), закладами охорони здоров’я та органами виконавчої влади є низьким. Заклади вищої освіти (факультети) не беруть участі в процесі прийняття управлінських рішень стосовно розвитку медичної освіти.

Безкарні прояви академічної недоброчесності, зокрема поширення практики недоброчесного оцінювання студентів, плагіату та корупції, формують викривлену професійну спільноту медичних працівників, заподіюють значну шкоду морально-етичним основам у медицині.

Через низький рівень академічної мобільності, брак міжнародного досвіду серед викладачів українська медична освіта та наука здебільшого ізольовані від світових тенденцій.

Метою Стратегії є побудова якісної системи медичної освіти в Україні для забезпечення сфери охорони здоров’я медичними працівниками з високим рівнем підготовки.

Основними принципами розвитку медичної освіти є:

людський вимір - відправна цінність медичної системи. Кожна дія і кожне рішення повинні розглядатися крізь призму гуманістичного призначення медицини в цілому;

медичний працівник повинен бути вмотивованим висококваліфікованим фахівцем, дотримуватися етичних норм;

утвердження університетської автономії та академічної свободи учасників освітнього процесу і водночас відповідальності та підзвітності суспільству та академічній спільноті;

трансформація академічної культури. Заклад вищої освіти (факультет) повинен стати місцем вільної фахової дискусії з метою пошуку нових знань і формування нових ідей. Важливими завданнями повинні бути просвітництво, поширення медичних знань, ідеології профілактичної медицини, захист від псевдонауки;

розвиток медицини наукових досліджень, доказів, переконань та досягнень;

якість підготовки важливіша за кількість. Вартість підготовки медичних працівників не може бути низькою, така підготовка повинна мати належне ресурсне забезпечення, зокрема з боку держави;

медична освіта повинна базуватися на новітніх досягненнях медичної науки. Українська медична наука може розвиватися лише як частина світової. Ми повинні користуватися найкращими здобутками світової медицини, а наші досягнення мають бути конкурентоспроможними та визнані світовою медичною академічною спільнотою.

Реалізація Стратегії розрахована на 10 років.

Підвищення якості вищої медичної освіти

Створення галузевої системи кваліфікацій, оновлення змісту освіти на основі досягнень сучасної медичної науки та доказової медицини передбачається здійснити шляхом:

створення галузевої системи кваліфікацій, включаючи: галузеву рамку кваліфікацій; професійні стандарти; рекомендації щодо комунікативної, мовної та цифрової компетентності медичних працівників;

розроблення та систематичного оновлення стандартів вищої та фахової передвищої освіти на компетентнісній основі (зокрема з урахуванням рекомендацій Всесвітньої федерації медичної освіти), їх публічного обговорення, незалежного рецензування (у тому числі за участю іноземних експертів), офіційного затвердження та оприлюднення. Включення до складу науково-методичних комісій, які розробляють стандарти вищої та фахової передвищої медичної освіти, представників МОЗ і міжнародних експертів;

складання закладами вищої освіти (факультетами) нових освітніх програм та навчальних планів з урахуванням нових стандартів вищої та фахової передвищої освіти і міжнародного досвіду;

поглиблення освітньої та наукової співпраці закладів вищої освіти (факультетів) з класичними та технічними університетами, у деяких випадках - створення потужних регіональних університетів з медичними факультетами (інститутами) в їх структурі, а також консорціумів для запровадження підготовки молодших бакалаврів широкого профілю з можливістю подальшої спеціалізації в медицині;

пілотування підготовки магістрів з медичних та фармацевтичних спеціальностей на основі ступеня молодшого бакалавра інтегрованого природничо-математичного спрямування (біологія, фізика, математика, хімія);

створення умов для проходження практики здобувачами освіти на базі університетських клінік та інших закладів охорони здоров’я; пріоритетного розвитку університетських клінік як ефективної форми поєднання медичної освіти і науки, впровадження інноваційних медичних розробок та забезпечення практичної підготовки студентів;

забезпечення закладів вищої освіти (факультетів) сучасними навчальними матеріалами;

створення платформи для висвітлення професійних досягнень, обміну кращими освітніми практиками та навчальними матеріалами.

Забезпечення якості медичної та фармацевтичної освіти шляхом формування відповідного контингенту студентів, які здобувають освіту в галузі охорони здоров’я, передбачається здійснити шляхом:

поетапного підвищення вимог до вступників на спеціальності галузі знань "22 Охорона здоров’я", зокрема тих, хто претендує на місця державного та регіонального замовлення;

вивчення міжнародного досвіду щодо якісного відбору студентів на медичні спеціальності, включаючи вимоги до рівня підготовки, оцінювання здатності та здібності до професійної діяльності у галузі охорони здоров’я;

проведення соціологічних опитувань студентів, які здобувають освіту за спеціальностями галузі знань "22 Охорона здоров’я", щодо рівня задоволеності освітою, причин для вибору спеціальності, соціально-економічного стану родини, кар’єрних планів тощо.

Підвищення вимог до здобувачів медичної освіти та вдосконалення процедури оцінювання навчальних досягнень студентів передбачається здійснити шляхом:

розроблення нормативно-правових актів для впровадження єдиного державного кваліфікаційного іспиту як форми оцінювання навчальних досягнень студентів відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 березня 2018 р. № 334 "Про затвердження Порядку здійснення єдиного державного кваліфікаційного іспиту для здобувачів ступеня вищої освіти магістр за спеціальностями галузі знань "22 Охорона здоров’я" (Офіційний вісник України, 2018 р., № 40, ст. 1402), у тому числі з впровадженням міжнародного іспиту з основ медицини;

перегляду та оновлення бази українських тестових завдань інтегрованого тестового іспиту "КРОК";

технічного вдосконалення процедури тестування, розширення та розвиту специфікації тестів;

розроблення та впровадження об’єктивного структурованого практичного (клінічного) іспиту (OSCE);

розроблення положення про роботу експертів з формування бази екзаменаційних завдань;

запровадження курсу підготовки викладачів-експертів, яких залучають до роботи з оцінювання навчальних досягнень студентів;

запровадження громадського спостереження за проведенням оцінювань навчальних досягнень студентів;

підписання з європейськими освітніми асоціаціями/спілками меморандумів щодо співпраці та взаємного визнання результатів оцінювання;

врегулювання питання фінансування оцінювання навчальних досягнень студентів;

розвитку тісної співпраці між галузевою експертною радою у галузі охорони здоров’я Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти, МОЗ та Національною академією медичних наук.

Підвищення кваліфікації викладачів закладів вищої освіти (факультетів) передбачається здійснити шляхом:

розроблення та запровадження комплексної програми підвищення рівня знання англійської мови викладачами, забезпечення достатніх ресурсів для вивчення англійської мови;

створення програми підвищення кваліфікації викладачів спеціальностей галузі знань "22 Охорона здоров’я" (пошук фінансування, розроблення підходів, визначення ключових напрямів підвищення кваліфікації, співпраця з партнерськими організаціями для проходження навчання/підвищення кваліфікації);

розроблення програми сертифікації педагогічних працівників закладів медичної фахової передвищої освіти;

запровадження програми навчання та стажування у закордонних університетах та медичних закладах, забезпечення участі у міжнародних конференціях для викладачів та аспірантів - на умовах відкритого прозорого конкурсу;

врахування під час проведення конкурсу на заміщення вакантних посад науково-педагогічних працівників таких факторів, як знання англійської мови та наявність публікацій в журналах, що входять до "Scopus" та/або "Web of Science".

Реформування післядипломної освіти

Запровадження справедливого розподілу на інтернатуру та унормування її змісту передбачається здійснити шляхом:

дослідження та вибору оптимальної моделі проходження інтернатури;

зменшення кількості медичних спеціальностей в інтернатурі;

визначення вимог до баз проходження інтернатури;

оновлення нормативно-правової бази для проходження інтернатури (розроблення нового положення про інтернатуру, зміна системи фінансування інтернатури);

створення національного рейтингу студентів за об’єктивними незалежними критеріями оцінювання, що ґрунтуються, зокрема, на академічній успішності студентів;

створення національного реєстру інтернатури з місцями проходження інтернатури за спеціальностями та базами проходження;

розроблення програмного забезпечення для об’єктивного та прозорого розподілу на місця інтернатури на основі рейтингу;

запуску нової моделі інтернатури: нові бази, новий статус інтерна, нові програми навчання, ротаційний принцип, новий механізм фінансування;

розроблення механізмів запровадження академічної мобільності інтернів;

розроблення механізмів оцінки результативності навчання в інтернатурі.

Запровадження лікарської резидентури передбачається здійснити шляхом:

проведення дослідження оптимальної моделі лікарської резидентури;

нормативного регулювання (визначення переліку спеціальностей, тривалості навчання);

визначення вимог щодо проходження лікарської резидентури;

запровадження нової лікарської резидентури, що буде проводитися за місцем працевлаштування резидента;

взаємовизнання лікарської резидентури з державами - членами ЄС.

Забезпечення безперервного професійного розвитку, що ґрунтується на кращих міжнародних практиках, передбачається здійснити шляхом:

розроблення нормативно-правових актів для впровадження системи безперервного професійного розвитку відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 березня 2018 р. № 302 "Про затвердження Положення про систему безперервного професійного розвитку фахівців у сфері охорони здоров’я" (Офіційний вісник України, 2018 р., № 36, ст. 1264);

визначення вимог до провайдерів безперервного професійного розвитку;

надання медичним працівникам права самостійно обирати місце проходження підвищення кваліфікації;

зміни моделі фінансування безперервного професійного розвитку (запровадження моделі, відповідно до якої держава виділятиме кошти на підвищення кваліфікації кожного лікаря).

Ефективне фінансування та управління

Зміну механізму фінансування медичної освіти, перехід на модель, що базується на результатах діяльності, передбачається здійснити шляхом:

розроблення механізму визначення потреби у кількості працівників сфери охорони здоров’я (у контексті загальної трансформації системи охорони здоров’я в Україні); пілотного розрахунку кадрових потреб;

розроблення моделі та розрахунку повної вартості підготовки одного студента;

проведення аналізу надходжень і витрат у системі медичної освіти та науки;

розроблення ключових індикаторів успішності діяльності закладів вищої освіти (факультетів) та механізму збору відповідних даних;

пілотування нової моделі фінансування закладів вищої освіти (факультетів), проведення аналізу результатів пілотування та повномасштабного переходу на нову модель.

Реалізацію автономії закладів вищої освіти (факультетів) (академічної, фінансової, організаційної) передбачається здійснити шляхом:

перегляду нормативно-правової бази, якою регулюються питання діяльності закладів вищої освіти (факультетів) на предмет відповідності положенням Закону України "Про вищу освіту" в частині забезпечення їх автономії;

запровадження ефективних механізмів акредитації освітніх програм за медичними спеціальностями;

створення/удосконалення діяльності університетських клінік (перегляд відповідної нормативно-правової бази).

Розвиток академічної культури в медичній освіті

Утвердження принципів академічної доброчесності у закладах вищої освіти (факультетах), подолання плагіату, фальсифікацій, фабрикацій та інших форм академічної недоброчесності у медичній освіті та науці передбачається здійснити шляхом:

створення Комітету академічної доброчесності в медичній освіті як дорадчого органу МОЗ;

розроблення та затвердження етичних кодексів закладами вищої освіти (факультетами);

створення та забезпечення ефективної діяльності етичних комісій у структурі закладів вищої освіти (факультетах), які впроваджують принципи академічної доброчесності у закладах вищої освіти (факультетах);

закупівлі та використання програмного забезпечення для перевірки на плагіат академічних текстів для закладів вищої освіти (факультетів) і наукових установ;

обов’язкової перевірки на плагіат усіх дисертацій та студентських робіт;

ретроспективної перевірки (вибіркової та за зверненнями) на академічну доброчесність захищених дисертацій у галузі знань "22 Охорона здоров’я";

внесення змін до контрактів з ректорами закладів вищої освіти щодо включення до них пункту стосовно зобов’язання дотримуватися і контролювати дотримання науково-педагогічними працівниками академічної доброчесності, внесення відповідної зміни до типової трудової угоди для викладачів та керівників;

обов’язкової перевірки на академічну доброчесність кандидатів на посади ректорів, деканів, завідувачів кафедр, результати якої публікуються на веб-сайтах закладів вищої освіти (факультетів) та МОЗ.

Інтернаціоналізацію медичної освіти передбачається здійснити шляхом:

збільшення інституційної спроможності закладів вищої освіти (факультетів) щодо міжнародної діяльності;

проведення тренінгів щодо написання грантових заявок, участі в програмі "Erasmus+" та інших програмах;

створення державної програми сприяння академічній мобільності студентів;

запрошення іноземних викладачів до викладання в українських закладах вищої освіти (факультетах) з метою підвищення рівня викладання та налагодження контактів для майбутньої співпраці.

Поліпшення якості наукових досліджень

Покращення матеріальної бази для проведення наукових досліджень передбачається здійснити шляхом:

проведення дослідження наукового потенціалу та публікаційної активності українських дослідників у сфері охорони здоров’я, розроблення рекомендацій щодо підвищення якості наукових досліджень та публікацій;

розроблення механізмів фінансування матеріально-технічної бази для пріоритетних сфер наукових досліджень;

стимулювання закладів вищої освіти (факультетів) і наукових установ до участі у конкурсах Національного фонду досліджень;

започаткування програми фінансування найбільш перспективних наукових досліджень у медичній сфері, обраних на конкурсних засадах;

створення опорних центрів для проведення наукових досліджень у сфері охорони здоров’я;

стимулювання кооперації закладів вищої освіти (факультетів) із закладами Національної академії медичних наук, Національної академії наук, інноваційним бізнесом.

Стимулювання українських науковців до проведення якісних наукових досліджень в галузі охорони здоров’я, які будуть опубліковані у провідних міжнародних наукових журналах, передбачається здійснити шляхом:

навчання та консультування закладів вищої освіти (факультетів) та/або наукових установ щодо підготовки заявок у рамках міжнародних програм, насамперед "Horizon-2020" та "Horizon Europe";

фінансування передплати закладами вищої освіти (факультетами) та науковими установами міжнародних рецензованих наукових видань та/або забезпечення пільгового доступу;

розроблення програми підвищення кваліфікації викладачів та науковців щодо проведення наукових досліджень із залученням провідних українських та закордонних науковців;

створення програми підтримки українських дослідників до участі у міжнародних конференціях, короткотермінових навчаннях за кордоном тощо;

створення програми фінансового стимулювання українських дослідників до опублікування своїх робіт у визнаних міжнародних виданнях (премії за кожну публікацію);

широкого інформування громадськості про публікації українських медичних працівників у провідних наукових журналах.

Підвищення якості дисертацій передбачається здійснити шляхом:

запровадження практики незалежного анонімного рецензування дисертацій із залученням щонайменше одного фахівця, що працює за межами України;

проведення розрахунку повної вартості підготовки одного аспіранта/докторанта, що включатиме витрати на проведення наукових досліджень, участь у міжнародних конференціях тощо, фінансування навчання у докторантурі відповідно до визначеного розрахунку вартості;

внесення змін до нормативно-правової бази, що регулює навчання в аспірантурі/докторантурі з підвищенням вимог щодо якості наукових публікацій;

запровадження сучасних програм підготовки докторів філософії, які відповідатимуть кращим міжнародним практикам;

запровадження контролю за науковою новизною дисертаційних наукових досліджень на етапі їх початкового затвердження із залученням анонімних незалежних експертів (з інших наукових установ України та з-за кордону).

Реалізація Стратегії дасть змогу створити законодавче підґрунтя для подальшого розвитку медичної освіти в Україні, здійснити комплексні зміни в цій сфері. Українська медична освіта та наука повинні використовувати світові надбання та найкращі практики в цій галузі. Водночас здобутки українських викладачів та науковців повинні бути конкурентоспроможними на світовому ринку. Результатом реалізації Стратегії стане підвищення якості та конкурентоспроможності медичної освіти в Україні. У довготерміновій перспективі реалізація Стратегії сприятиме підвищенню якості надання послуг з медичного обслуговування населенню (медичних послуг) в Україні.

Фінансування заходів щодо реалізації Стратегії буде здійснюватися за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів у межах асигнувань, що передбачаються на відповідний рік, благодійних фондів, міжнародної технічної та фінансової допомоги та інших джерел, не заборонених законодавством.

Обсяги фінансування, матеріально-технічних і трудових ресурсів, необхідних для реалізації цієї Стратегії, визначаються щороку з урахуванням можливостей джерел фінансування.