Про схвалення Концепції Державної цільової економічної програми розвитку атомно-промислового комплексу на період до 2020 року

1. Схвалити Концепцію Державної цільової економічної програми розвитку атомно-промислового комплексу на період до 2020 року, що додається.

2. Міністерству енергетики та вугільної промисловості разом з іншими заінтересованими центральними органами виконавчої влади розробити та подати Кабінетові Міністрів України проект плану заходів щодо реалізації Концепції Державної цільової економічної програми розвитку атомно-промислового комплексу на період до 2020 року.

У 2015 році на атомних електростанціях України вироблено 87627,4 млн. кВт·г, що становить 53,54 відсотка загального обсягу виробництва електроенергії.

На даний час в Україні експлуатується 13 атомних реакторів типу ВВЕР-1000 та два - типу ВВЕР-440.

Забезпечення вітчизняних атомних електростанцій ядерним паливом здійснюється ВАТ "ТВЕЛ" (Російська Федерація) та компанією "Westinghouse" (Японія, США).

Витрати на закупівлю ядерного палива становлять близько 40 відсотків ціни електроенергії, що виробляється на атомних електростанціях.

Для задоволення потреб українських атомних електростанцій в ядерному паливі вартість урану та послуг з виготовлення ядерного палива, у тому числі цирконієвих комплектувальних виробів, становить близько 350 млн. доларів США на рік (більш як 50 відсотків вартості ядерного палива), цирконієвих комплектувальних виробів - близько 60 млн. доларів США на рік.

Необхідність розвитку атомно-промислового комплексу із застосуванням сучасних технологій обумовлена:

провідним значенням атомних електростанцій в енергобалансі України;

залежністю від іноземних постачальників ядерного палива;

залежністю від одного постачальника ядерного палива більш як на 75 відсотків;

наявністю сировинної бази урану та цирконію;

наявністю урановидобувної промисловості та дослідно-промислової бази виробництва цирконієвої продукції;

наявністю наукового та технічного кадрового потенціалу.

На сьогодні в Україні існують промислові потужності з:

видобутку уранової руди і виробництва концентрату природного урану в обсязі близько 40 відсотків потреби атомних електростанцій;

видобутку цирконової руди і виробництва цирконового концентрату в обсязі 100 відсотків потреби атомних електростанцій;

виробництва іонообмінних смол в обсязі, необхідному для задоволення потреби уранового виробництва;

дослідно-промислового виробництва діоксиду цирконію, який є проміжним продуктом виробництва цирконієвих сплавів;

дослідного виробництва цирконієвого прокату;

виробництва з нержавіючої сталі комплектувальних виробів для тепловидільних збірок (головок та хвостовиків) відповідно до ліцензійного договору з ВАТ "ТВЕЛ".

Водночас в Україні відсутні промислові потужності з:

конверсії та ізотопного збагачення урану;

виробництва цирконієвого прокату, в тому числі цирконієвої губки, сплавів та трубної заготовки;

виготовлення ядерного палива.

Світовий досвід свідчить про виключну роль держави у створенні ядерно-паливного циклу. У США, Російській Федерації, Великобританії, Франції, Китаї, Індії створення ядерно-паливного циклу фінансувалося за рахунок цільових програм у рамках військових бюджетів. Деякі країни, що розвивають ядерну енергетику (Республіка Корея, Китай, Індія, Бразилія, Аргентина), спрямовують на розвиток атомно-промислового комплексу кошти від цільової надбавки до тарифу на електроенергію.

На даний час у світовій ядерній галузі існують три основні моделі організації атомної промисловості:

державно-монопольна модель з централізованою формою управління (Китайська Народна Республіка, Російська Федерація, Франція, Індія);

недержавна ринкова модель з вільним ринком і конкуренцією, що запроваджена після досягнення інвестиційної привабливості підприємств ядерно-паливного циклу (США, Великобританія);

змішана модель, де в різній пропорції присутні елементи зазначених моделей, застосовується в Японії, Німеччині, Фінляндії.

Проблема сталого забезпечення атомних електростанцій ядерним паливом пов'язана з тим, що ядерна енергетика та атомна промисловість України виникли та розвивалися як складова частина атомно-промислового комплексу колишнього СРСР. Виробниками ядерного палива для реакторів на території України були підприємства, що розташовані на території Російської Федерації.

Після розпаду СРСР на території України залишилися окремі підприємства ядерно-паливного циклу. Україна володіє повним циклом видобування та переробки уранових руд, дослідно-промисловим виробництвом діоксиду цирконію, що є проміжним продуктом з виробництва цирконієвих сплавів і прокату. Крім виробничих потужностей, в Україні існують також науково-технічні центри, що мають змогу виконувати завдання з проектування підприємств для окремих стадій ядерно-паливного циклу, розроблення технологій виробництва ядерного палива та його компонентів, науково-проектного супроводження виробництва концентрату природного урану, цирконієвих сплавів і прокату, проведення дореакторних випробувань конструкційних матеріалів та твелів і забезпечення технічної підтримки для ліцензування завантажень активних зон. Проте в Україні повністю відсутні виробничі потужності з виготовлення ядерного палива.

Повна залежність від іноземного постачальника ядерного палива призводить до значних ризиків із забезпечення атомних електростанцій паливом. Організація власного виробництва ядерного палива забезпечить їх зниження.

Протягом 2009-2013 років виконувалася Державна цільова економічна програма "Ядерне паливо України", затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 23 вересня 2009 р. № 1004 (Офіційний вісник України, 2009 р., № 74, ст. 2530) (далі - Програма "Ядерне паливо України"), що мала на меті:

збільшення обсягу виробництва концентрату природного урану до 1880 тонн на рік;

створення повного циклу цирконієвого виробництва з випуском цирконієвого прокату в обсязі 170 тонн на рік;

створення виробництва комплектувальних виробів для тепловидільних збірок потужністю 620 комплектів на рік;

створення виробництва ядерного палива (починаючи з конверсії збагаченого гексафториду урану до виготовлення тепловидільних збірок) та будівництво першої черги заводу з виробництва тепловидільних збірок потужністю 220 тонн урану на рік.

Заходи, передбачені Програмою "Ядерне паливо України", повною мірою не здійснені з огляду на те, що фактичний обсяг фінансування за рахунок коштів державного бюджету становив близько 3,6 відсотка обсягу, що планувався на початку її виконання (фінансування за рахунок коштів державного бюджету передбачалося в обсязі 4335 млн. гривень, фактично профінансовано 127,8 млн. гривень, або 3,6 відсотка; за рахунок інших джерел передбачалося фінансування в обсязі 9215 млн. гривень, фактично профінансовано 623,1 млн. гривень, або 6,8 відсотка).

Водночас у результаті виконання Програми "Ядерне паливо України":

збільшено потужність виробництва уранового концентрату майже до 1 тис. тонн на рік шляхом часткового освоєння Новокостянтинівського родовища;

Національним науковим центром "Харківський фізико-технічний інститут" разом з державним підприємством "Державний науково-дослідний та проектний інститут титану" виконано комплекс робіт з розроблення технологій виробництва цирконієвої губки. Одержана дослідна партія продукції, розроблені пропозиції щодо організації дослідно-промислового виробництва цирконієвої губки;

створене виробництво комплектувальних виробів тепловидільних збірок (головок та хвостовиків) на відокремленому підрозділі "Атоменергомаш" державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" за технологією ВАТ "ТВЕЛ".

Передбачені для виконання Програми "Ядерне паливо України" кошти спрямовувалися на часткову технічну модернізацію підприємств атомної промисловості, що дало змогу зберегти виробництво іонообмінних смол та концентрату природного урану, основні фонди цирконієвого виробництва.

З урахуванням актуальності завдань із забезпечення диверсифікації джерел постачання палива для атомних електростанцій та з метою забезпечення надійності енергопостачання, зниження рівня монополізації проблему організації виробництва ядерного палива на базі національних ресурсів можливо розв'язати в рамках виконання Державної цільової економічної програми розвитку атомно-промислового комплексу на 2016-2020 роки (далі - Програма) із застосуванням механізмів державно-приватного партнерства.

Програма повинна бути спрямована на стабільне забезпечення та диверсифікацію поставок ядерного палива для атомних електростанцій України за рахунок:

збільшення обсягу виробництва концентрату природного урану до обсягів, що задовольняють потреби атомних електростанцій;

створення цирконієвого виробництва;

створення виробництва ядерного палива;

забезпечення наукового, проектного, інформаційного супроводження об'єктів атомно-промислового комплексу.

Метою Програми є організація на території України виробництва ядерного палива та його компонентів на базі національних ресурсів природного урану та цирконію для зниження рівня залежності від іноземного постачальника ядерного палива на атомні електростанції.

Можливі два варіанти розв'язання проблеми забезпечення атомних електростанцій України ядерним паливом, що передбачають:

перший - закупівлю ядерного палива на світовому ринку з можливим частковим використанням вітчизняної давальницької сировини та комплектувальних виробів.

Такий варіант реалізується у Фінляндії, Угорщині, Чехії, Болгарії, Словаччині, Україні. На світовому ринку існує лише два виробники ядерного палива для реакторів типу ВВЕР-1000 - ВАТ "ТВЕЛ" (Російська Федерація) та компанія "Westinghouse" (Японія, США). Недоліком такого варіанта є повна залежність від іноземного постачальника ядерного палива, а також відсутність широких можливостей ефективного використання національного сировинного, виробничого та науково-технічного потенціалу;

другий - створення на умовах кооперації з зарубіжними виробниками на території України потужностей для виробництва ядерного палива та його компонентів на базі національних ресурсів природного урану та цирконію, науково-технічного потенціалу з придбанням на конкурентній основі на світовому ринку послуг з конверсії та ізотопного збагачення урану.

Україна має потенціал для реалізації другого, оптимального варіанта, який дає змогу зменшити ризики залежності від іноземного постачальника ядерного палива і забезпечить розвиток вітчизняного виробництва, збереження і створення нових робочих місць, збільшення надходжень до бюджетів усіх рівнів.

Програму передбачається виконати до 2020 року шляхом:

збільшення потужності виробництва концентрату природного урану для задоволення потреб атомних електростанцій, що становить 2480 тонн на рік;

створення потужностей з виробництва цирконієвої губки на рівні 250 тонн на рік та організації співробітництва на умовах кооперації вітчизняних і зарубіжних виробників цирконієвої продукції для забезпечення виробництва цирконієвого прокату;

організації виробництва тепловидільних елементів та ядерного палива за умови дотримання норм природоохоронного законодавства, законодавства з питань охорони праці, санітарного благополуччя населення та використання надр.

У рамках виконання Програми передбачається з урахуванням досвіду провідних країн світу створити на основі загальновизнаних у світі комп'ютерних програм систему стратегічного планування розвитку ядерно-паливного комплексу, що дасть змогу приймати виважені управлінські рішення у сучасних геостратегічних умовах та залучати інвестиції, у тому числі в рамках державно-приватного партнерства.

Необхідність розвитку вітчизняного уранового виробництва обумовлена наявністю в Україні значних покладів уранових руд та кон'юнктурою світового ринку концентрату природного урану.

За даними МАГАТЕ, станом на 2014 рік у ціновій категорії нижче 130 доларів США за кілограм урану Україна володіє розвіданими запасами урану в обсязі 117,7 тис. тонн, підтвердженими запасами - 84,8 тис. тонн та займає 11 місце у світі за розвіданими запасами урану.

Потреба атомних електростанцій України на період до 2020 року в концентраті природного урану для перевантаження діючих енергоблоків становитиме 2480 тонн на рік.

За результатами попередніх оцінок, запасів природного урану в Україні вистачить більш як на 70 років.

На сьогодні державне підприємство "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" виробляє близько 1 тис. тонн концентрату природного урану на рік та задовольняє 40 відсотків потреби українських атомних електростанцій у природному урані.

Метою розвитку урановидобувного виробництва є задоволення у повному обсязі потреби атомних електростанцій у природному урані на середньо- та довгострокову перспективу.

Збільшення обсягу виробництва концентрату природного урану для повного забезпечення виробництва тепловидільних збірок для атомних електростанцій передбачається шляхом виконання завдань із:

збільшення обсягу видобутку уранової руди в результаті освоєння Новокостянтинівського та інших нових родовищ урану;

реконструкції гідрометалургійного заводу у м. Жовтих Водах Дніпропетровської області, збільшення ємності сховища для його відходів;

освоєння Сафонівського, Апрельського родовищ урану;

реконструкції об'єктів виробництва іонообмінних смол;

впровадження на шахтах прогресивних технологій переробки уранових руд методами купного та блочного вилуговування;

здійснення заходів щодо забезпечення екологічної безпеки, охорони та недопущення негативного впливу на стан навколишнього природного середовища, раціонального використання природних ресурсів.

Обов'язковою умовою для виконання зазначених завдань є дотримання вимог з питань безпеки, захисту персоналу, населення та навколишнього природного середовища під час роботи підприємств атомно-промислового комплексу, в тому числі щодо створення сучасних систем дозиметричного контролю на таких підприємствах та відповідного радіаційного захисту персоналу і населення, проведення моніторингу впливу на навколишнє природне середовище.

Цирконій є основним конструкційним матеріалом для виготовлення ядерного палива з огляду на його унікальні фізичні властивості слабкої взаємодії з нейтронним потоком в активній зоні реактора.

В Україні наявна дослідно-промислова база, реконструкція та розширення якої дасть змогу створити економічно обґрунтований цикл цирконієвого виробництва.

На сьогодні в Україні розроблена технологія виробництва двоокису цирконію ядерної чистоти. Необхідно розробити також технологію виробництва цирконієвої губки.

Необхідність і доцільність розвитку цирконієвого виробництва, організація виробництва комплектувальних виробів для тепловидільних збірок обумовлена можливістю:

використання власного ресурсного та промислового потенціалу;

зменшення обсягу витрат на виробництво цирконієвих комплектувальних виробів шляхом організації власного виробництва на наявній ресурсній базі.

З метою організації цирконієвого виробництва Програма повинна передбачати:

розширення наявного виробництва діоксиду цирконію до 320 тонн на рік;

створення виробництва цирконієвої губки в обсязі 250 тонн на рік.

Забезпечити розвиток цирконієвого виробництва передбачається шляхом:

завершення технічного переоснащення виробництва двоокису цирконію;

початку виробництва двоокису цирконію;

придбання технології та устатковання, розроблення проекту виробництва цирконієвої губки;

будівництва ділянки з виробництва цирконієвої губки;

дотримання умов щодо забезпечення екологічної безпеки, охорони та недопущення негативного впливу на стан навколишнього природного середовища.

Створення виробництва цирконієвої губки дасть можливість:

виробляти цирконієві сплави як за російськими, так і за західними технологіями;

реалізувати цирконієву губку на світовому ринку для збільшення обсягів і підвищення економічної ефективності її виробництва.

Організація в Україні виробництва ядерного палива можлива за умови придбання технологій виготовлення тепловидільних збірок та комплектувальних виробів.

Для створення виробництва ядерного палива необхідно:

придбати технології та обладнання;

забезпечити розроблення нормативної бази з питань ядерної та радіаційної безпеки щодо виробництва ядерного палива;

побудувати завод з виготовлення тепловидільних збірок з урахуванням вимог природоохоронного законодавства, законодавства з питань охорони праці та санітарного благополуччя населення;

розробити та погодити із споживачем ядерного палива - державним підприємством "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" план заходів щодо використання ядерного палива українського виробництва на атомних електростанціях.

Створення виробництва ядерного палива у рамках виконання Програми передбачається з використанням комплектувальних виробів, що постачаються за імпортом та на умовах кооперації.

Питання щодо проектування та будівництва ядерної установки "Завод з виробництва ядерного палива для реакторів типу ВВЕР-1000" врегульовано розпорядженням Кабінету Міністрів України від 27 червня 2012 р. № 437 "Питання розміщення, проектування та будівництва заводу з виробництва ядерного палива для реакторів типу ВВЕР-1000".

Наукове, проектне та інформаційне супроводження об'єктів атомно-промислового комплексу передбачає проведення науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт з удосконалення технологій гірничого видобутку, переробки уранової сировини, забезпечення радіаційного захисту персоналу та населення, проведення оцінки впливу на навколишнє природне середовище, технічного переоснащення науково-дослідних установ і проектних організацій.

Наукове, проектне та інформаційне супроводження виробництва концентрату природного урану передбачає:

удосконалення технології, параметрів і техніки для проведення гірничих та закладних робіт, поводження з відходами гірничого виробництва;

розроблення нової техніки і технології для радіометричного сортування гірничої маси;

підвищення рівня радіаційного захисту персоналу та населення;

зменшення впливу гірничого виробництва на навколишнє природне середовище;

впровадження технології купчастого і блокового вилуговування;

розроблення нових способів складування відходів гідрометалургійного заводу;

проведення технічних та екологічних досліджень щодо відпрацювання уранових родовищ України із застосуванням технології вилуговування;

подальший розвиток ресурсної бази урану потужністю до 2,5 млн. тонн руди шляхом розвідки нових родовищ;

удосконалення технологій та технічне переоснащення виробництва іонообмінних смол на державному підприємстві "Смоли".

Наукове, проектне та інформаційне супроводження цирконієвого виробництва передбачає:

наукове супроводження впровадження технології магнієтермічного відновлення цирконієвої губки, що придбаватиметься у компаній, які володіють зазначеною технологією;

розроблення вихідних даних, техніко-економічного обґрунтування та проектної документації для подальшого освоєння виробництва цирконієвих сплавів, трубної заготовки та прокату на підприємствах атомно-промислового комплексу країни;

здійснення заходів щодо забезпечення екологічної безпеки, охорони та недопущення негативного впливу на стан навколишнього природного середовища, раціонального використання природних ресурсів.

Для створення виробництва ядерного палива необхідне надання науково-технічної підтримки на етапах введення виробництва в експлуатацію, забезпечення виконання рішень щодо технології виробництва ядерного палива, проведення проектно-вишукувальних робіт, експертизи проектів та робочої документації.

До виконання заходів Програми передбачається залучити наукові установи, що перебувають у віданні Національної академії наук, вищі навчальні заклади, які належать до сфери управління МОН, та світові наукові центри.

Виконання Програми дасть можливість досягти таких показників:

Виконання Програми дасть змогу:

збільшити обсяг виробництва концентрату природного урану до обсягу, необхідного для задоволення потреб атомних електростанцій;

створити потужності для виробництва цирконієвої губки, трубної заготовки та цирконієвого прокату в обсягах, необхідних для виготовлення тепловидільних збірок для атомних електростанцій;

створити потужності для виробництва тепловидільних збірок в обсязі, необхідному для задоволення потреби атомних електростанцій;

забезпечити розвиток підприємств атомної промисловості і стабілізувати їх фінансове становище;

максимально використовувати місцеві, трудові, виробничі, науково-технічні ресурси;

збільшити обсяги надходжень до бюджетів усіх рівнів;

істотно підвищити рівень національної енергетичної безпеки;

забезпечити екологічну безпеку, охорону та недопущення негативного впливу на стан навколишнього природного середовища, раціональне використання природних ресурсів з обов'язковим додержанням екологічних стандартів та нормативів, зокрема під час провадження діяльності з виробництва урану, ядерного палива, цирконію.

Екологічна безпека під час виконання завдань та заходів Програми буде забезпечена згідно з проектно-кошторисною документацією, розробленою відповідно до діючих екологічних нормативних документів та стандартів.

Витрати на забезпечення екологічної безпеки будуть визначені в проектно-кошторисній документації за кожним об'єктом.

Виконання Програми дасть можливість створити 1811 нових робочих місць, зокрема у 2017 році - 270, у 2018 році - 128, у 2019 році - 349, у 2020 році - 1064 робочих місця, та забезпечити у 2017 році зайнятість 7782 працівників, у 2018 році - 7912, у 2019 році - 8118, у 2020 році - 9110 працівників.

Виходячи з результатів експертної оцінки макроекономічного та міжгалузевого ефекту від виконання Програми, проведеної державною установою "Інститут економіки та прогнозування" Національної академії наук на базі міжгалузевого балансу з використанням комплексу спеціалізованих економіко-математичних моделей TIMES-Україна, WASP-Україна, MAED, що рекомендовані МАГАТЕ, здійснення заходів Програми сприятиме додатковому щорічному збільшенню обсягів випуску продукції в економіці України починаючи з 2020 року до 24,2 млрд. гривень та підвищенню рівня заробітної плати до 5,3 млрд. гривень. Збільшення оптової ціни електроенергії з урахуванням темпів інфляції та заплановане підвищення тарифів на електроенергію можна вважати незначним і таким, що не призведе до відчутних негативних наслідків та загроз для розвитку секторів економіки.

Для здійснення заходів Програми необхідне фінансування в обсязі 9118 млн. гривень, у тому числі за рахунок коштів державного бюджету (загального фонду) - 302,8 млн. гривень, залучених інвестицій та власних коштів підприємств - 3746,2 млн., інших джерел фінансування, не заборонених законодавством, - 5069 млн. гривень.

Обсяги фінансових ресурсів, що необхідні для виконання Програми:

Обсяг необхідних коштів та джерела фінансування Програми визначаються щороку за результатами її виконання з урахуванням конкретизації завдань, рівня розвитку науки та технологій, актуальних геостратегічних умов.

Для виконання Програми необхідні такі матеріальні ресурси: