Про затвердження Порядку видачі, обліку і погашення векселів, виданих під час ввезення в Україну майна як внеску іноземного інвестора до статутного фонду підприємства з іноземними інвестиціями, а також за договорами (контрактами) про спільну інвестиційну

Відповідно до статей 18 і 24 Закону України "Про режим іноземного інвестування" Кабінет Міністрів України

Затвердити Порядок видачі, обліку і погашення векселів, виданих під час ввезення в Україну майна як внеску іноземного інвестора до статутного фонду підприємства з іноземними інвестиціями, а також за договорами (контрактами) про спільну інвестиційну діяльність, та сплати ввізного мита у разі відчуження цього майна, що додається.

Цей Порядок визначає єдині правила видачі, обліку і погашення векселів, що видаються для оформлення безмитного ввезення на територію України майна як внеску іноземного інвестора до статутного фонду підприємства з іноземними інвестиціями, а також за договорами (контрактами) про спільну інвестиційну діяльність, та порядок сплати ввізного мита у разі відчуження цього майна.

1. Терміни, що використовуються в цьому Порядку, мають таке значення:

векселедавець - підприємство з іноземними інвестиціями, до статутного фонду якого зараховується майно як внесок іноземного інвестора, або підприємство (організація) будь-якої організаційно-правової форми, що провадить на підставі укладеного договору (контракту) з іноземним інвестором спільну інвестиційну діяльність;

векселедержатель - митний орган, який здійснює митне оформлення майна, що ввозиться в Україну як іноземна інвестиція.

2. Оформлення простого векселя (далі - вексель) здійснюється векселедавцем виключно на вексельному бланку, в якому повинні міститись усі обов'язкові реквізити, передбачені законодавством.

Вексель виписується векселедавцем в іноземній валюті, визнаній Національним банком конвертованою, на суму ввізного мита з відстроченням платежу не більш як на 30 календарних днів з дня оформлення ввізної вантажної митної декларації.

У ввізній вантажній митній декларації зазначається, що майно ввозиться з метою внесення до статутного фонду підприємства з іноземними інвестиціями або для провадження спільної інвестиційної діяльності на підставі договору (контракту) з іноземним інвестором.

Сума платежу за векселем обов'язково заповнюється цифрами та словами, а сам вексель скріплюється підписом і печаткою векселедавця.

3. Місцем складання векселя, як правило, є місцезнаходження уповноваженого банку України, в якому відкрито розрахунковий рахунок векселедавця.

4. Вексель не підлягає передачі шляхом індосаменту.

5. З оформленого векселя векселедержатель виготовляє дві копії, одну - для державної податкової адміністрації (інспекції), іншу - для власного обліку.

У день митного оформлення майна векселедавець подає вексель та його копії векселедержателю для обліку. Облік векселів провадиться в окремому журналі. Журнал повинен бути пронумерованим, прошнурованим та скріпленим печаткою векселедержателя.

6. На звороті векселя та його копій векселедержатель ставить напис "Взято на облік" із зазначенням дати взяття на облік і облікового номера, які скріплюються його підписом і печаткою.

До облікового номера через дефіс додається літера "Ф" (у разі видачі векселя під час ввезення в Україну майна до статутного фонду підприємства з іноземною інвестицією) або літера "К" (у разі видачі векселя під час ввезення в Україну майна на підставі договору (контракту) з іноземним інвестором про спільну інвестиційну діяльність).

7. З метою погашення векселя векселедавець звертається у письмовій формі до державної податкової адміністрації (інспекції) з проханням зробити відповідну відмітку на його копії векселя.

До заяви додаються:

копія векселя;

копія ввізної вантажної митної декларації на майно;

документи про зарахування майна на баланс підприємства з іноземними інвестиціями або окремий баланс сторін, що провадять спільну інвестиційну діяльність на підставі укладеного договору (контракту). У разі потреби державна податкова адміністрація (інспекція) має право перевірити на місці фактичну наявність майна у векселедавця;

документи про державну реєстрацію іноземної інвестиції.

8. У разі встановлення факту зарахування майна на баланс державна податкова адміністрація (інспекція) на звороті копії векселя, що належить векселедавцю, робить напис "Зараховано на баланс" із зазначенням дати виконання, які скріплюються підписом начальника (заступника начальника) та печаткою державної податкової адміністрації (інспекції).

9. Зазначену копію векселя векселедавець подає векселедержателю.

10. Погашення векселя здійснюється векселедержателем шляхом проставлення на лицьовому боці векселя напису "Погашено" і дати, які скріплюються підписом начальника (заступника начальника) та печаткою митного органу.

11. Якщо вексель не погашено протягом 30 календарних днів з дня оформлення ввізної митної декларації відповідно до пунктів 7-9 цього Порядку, векселедавець зобов'язаний внести плату за векселем протягом п'яти календарних днів.

У тексті платіжного доручення додатково до встановленого зазначається таке: "За векселем від "__" ___________199__року N___ в оплату ввізного мита ".

Копія векселя, що належить векселедавцю, та копія платіжного доручення з відміткою банку про оплату векселя подається векселедержателю для погашення.

12. Плата за векселем провадиться у валюті України за її офіційним курсом, визначеним Національним банком, що діє на день внесення плати за векселем.

13. Якщо протягом п'яти календарних днів після настання терміну внесення плати за векселем векселедавець не звернувся до векселедержателя із заявою про його погашення, останній подає до відповідного банку вексель та розпорядження про безспірне стягнення з векселедавця непогашених вексельних сум.

Після списання відповідної суми банк повертає вексель векселедержателю для погашення.

14. У разі несвоєчасного внесення плати за векселем митний орган стягує за весь час заборгованості пеню у розмірах, передбачених законодавством, включаючи день сплати.

15. Якщо протягом трьох років з часу зарахування іноземної інвестиції на баланс підприємства з іноземними інвестиціями майно, що було ввезене в Україну як внесок іноземного інвестора до статутного фонду зазначеного підприємства, або на окремий баланс сторін, що провадять спільну інвестиційну діяльність за договорами (контрактами), відчужується, в тому числі у зв'язку з припиненням діяльності векселедавця, останній сплачує ввізне мито не пізніше дня відчуження.

Ввізне мито не сплачується за умови вивезення іноземної інвестиції за кордон, що засвідчується вивізною вантажною митною декларацією з відповідною відміткою.

16. Ввізне мито обчислюється виходячи з митної вартості майна, перерахованої у валюту України за її офіційним курсом, визначеним Національним банком, на день відчуження майна.

17. У разі встановлення факту відчуження майна раніше трирічного терміну при несплаченому ввізному миті державна податкова адміністрація (інспекція) зобов'язана повідомити про це відповідний митний орган.

18. Митний орган, отримавши таке повідомлення, зобов'язаний у безспірному порядку стягнути ввізне мито.

На суму несплаченого ввізного мита нараховується пеня за весь час заборгованості починаючи з дня відчуження майна у розмірах, передбачених законодавством, включаючи день сплати.