Тлумачення КТМФЗ 5. Права на частки у фондах на виведення з експлуатації, відновлення та екологічну реабілітацію

• МСБО 8 "Облікові політики, зміни в облікових оцінках та помилки" ;

• МСБО 27 "Консолідована та окрема фінансова звітність" ;

• МСБО 28 "Інвестиції в асоційовані підприємства" ;

• МСБО 31 "Частки у спільних підприємствах" ;

• МСБО 37 "Забезпечення, умовні зобов'язання та умовні активи" ;

• МСФЗ 9 "Фінансові інструменти" (виданий у жовтні 2010 р.);

• ПКТ-12 "Консолідація: суб'єкти господарювання спеціального призначення" (переглянутий у 2004 р.).

1 Призначенням фондів на виведення з експлуатації, відновлення та екологічну реабілітацію (надалі: "фонди на виведення з експлуатації" або "фонди") є відокремлення активів для фінансування деяких або всіх витрат на виведення з експлуатації основних виробничих засобів (таких як атомна станція) чи певної техніки (такої як автомобілі) або на виконання зобов'язань з екологічної реабілітації (таких як усунення забруднення води чи відновлення землі після відкритої розробки корисних копалин), в подальшому об'єднаних терміном "виведення з експлуатації".

2 Внески до таких фондів можуть бути добровільними або обов'язковими згідно з правилами чи законом. Фонди можуть мати одну з нижченаведених форм:

а) фонди, які створюються одним вкладником для фінансування його власних зобов'язань щодо виведення з експлуатації конкретної ділянки чи декількох ділянок, розташованих у різних географічних регіонах;

б) фонди, які створюються кількома вкладниками для фінансування їх індивідуальних або спільних зобов'язань щодо виведення з експлуатації, коли вкладники мають право на відшкодування витрат на виведення з експлуатації в межах їхніх внесків плюс будь-які фактичні прибутки від цих внесків мінус їхня частка витрат на управління фондом. Вкладники можуть мати зобов'язання робити додаткові внески, наприклад, у випадку банкрутства іншого вкладника;

в) фонди, які створюються кількома вкладниками для фінансування їхніх індивідуальних або спільних зобов'язань щодо виведення з експлуатації, коли необхідний рівень внесків базується на поточному рівні діяльності вкладника, а вигода, отримувана цим вкладником, базується на його минулому рівні діяльності. У таких випадках існує потенційна невідповідність суми внесків, зроблених вкладником (що розраховуються, виходячи з поточного рівня діяльності), і вартості отриманої з фонду компенсації (що розраховуються, виходячи з минулого рівня діяльності).

3 Як правило, ці фонди мають такі характеристики:

а) фондом окремо управляють незалежні довірені особи;

б) суб'єкти господарювання (вкладники) здійснюють внески до фонду, які інвестуються у різні активи, що можуть складатися як з боргових інструментів, так і з інструментів капіталу і є доступними для допомоги у сплаті витрат вкладників на виведення з експлуатації. Довірені особи (згідно з обмеженнями, встановленими документами з управління фондом та будь-яким застосовним законодавством чи іншими нормативними документами) визначають, як інвестуються ці внески;

в) вкладники зберігають зобов'язання сплатити витрати на виведення з експлуатації. Проте вкладники можуть отримувати відшкодування витрат на виведення з експлуатації від фонду за нижчою з двох величин: витрат, понесених на виведення з експлуатації, або частки вкладника в активах фонду;

г) вкладники можуть мати обмежений доступ або взагалі не мати доступу до будь-якого надлишку активів фонду над активами, використаними на покриття прийнятних витрат на виведення з експлуатації.

4 Це Тлумачення застосовують до обліку у фінансовій звітності вкладника часток у фондах на виведення з експлуатації, яким притаманні обидві такі характеристики:

а) окреме управління активами (або шляхом створення окремої юридичної особи, або як відокремленими активами в межах іншого суб'єкта господарювання);

б) право доступу вкладника до активів обмежене.

5 Залишкова частка у фонді, що виходить за межі права на відшкодування (така як контрактне право на виплати після того, як завершені всі виведення з експлуатації або при ліквідації фонду), може бути інструментом капіталу в межах сфери застосування МСФЗ 9 і не входить до сфери застосування цього Тлумачення.

6 У цьому Тлумаченні розглядаються такі питання:

а) як слід вкладникові обліковувати свою частку в фонді;

б) якщо вкладник має зобов'язання зробити додаткові внески (наприклад, у разі банкрутства іншого вкладника), то як слід обліковувати це зобов'язання.

7 Вкладникові слід визнавати своє зобов'язання сплатити витрати на виведення з експлуатації як зобов'язання та визнавати свою частку в фонді окремо, якщо тільки вкладник не зобов'язаний сплачувати витрати на виведення з експлуатації, навіть якщо фонд не буде в змозі здійснити виплати.

8 Вкладникові слід визначити, чи має він контроль, спільний контроль або суттєвий вплив на фонд відповідно до МСБО 27 , МСБО 28 , МСБО 31 і ПКТ-12. Якщо він його має, вкладникові слід обліковувати свою частку в фонді відповідно до цих стандартів.

9 Якщо вкладник не має контролю, спільного контролю або суттєвого впливу на фонд, він має визнавати право отримувати компенсацію від фонду як компенсацію відповідно до МСБО 37 . Цю компенсацію слід оцінювати за найменшим з двох показників:

а) визнаною сумою зобов'язання за виведенням із експлуатації; та

б) належній вкладнику частці справедливої вартості чистих активів фонду.

Зміни в балансовій вартості права отримувати компенсацію (крім внесків до фонду та платежів із фонду) слід визнавати в прибутку чи збитку в тому періоді, у якому відбуваються ці зміни.

10 Якщо вкладник має зобов'язання зробити потенційні додаткові внески (наприклад, у разі банкрутства іншого вкладника або якщо вартість інвестиційних активів, утримуваних фондом, зменшується настільки, що їх не вистачає, щоб виконати зобов'язання фонду щодо компенсації), то таке зобов'язання є умовним зобов'язанням, що входить до сфери застосування МСБО 37. Вкладникові слід визнавати зобов'язання, тільки якщо є ймовірність, що додаткові внески будуть зроблені.

11 Вкладникові слід розкривати інформацію про характер його частки у фонді та будь-які обмеження доступу до активів у цьому фонді.

12 Якщо вкладник має зобов'язання зробити потенційні додаткові внески, що їх не визнано як зобов'язання (див. параграф 10), йому слід розкрити інформацію, якої вимагає параграф 86 МСБО 37 .

13 Якщо вкладник обліковує свою частку у фонді відповідно до параграфа 9, йому слід розкривати інформацію, якої вимагає параграф 85 в) МСБО 37 .

14 Суб'єктові господарювання слід застосовувати це Тлумачення до річних періодів, що починаються 1 січня 2006 р. або пізніше. Застосування раніше зазначеної дати заохочується. Якщо суб'єкт господарювання застосовує це Тлумачення до періоду раніше 1 січня 2006 р., йому слід розкривати інформацію про цей факт.

14А МСФЗ 9, виданий у жовтні 2010 р., змінив параграф 5. Суб'єкт господарювання застосовує цю зміну, якщо він застосовує МСФЗ 9, виданий у жовтні 2010 р.

15 Зміни в облікових політиках слід обліковувати відповідно до вимог МСБО 8 .