Важливо забезпечити економічну самодостатність сімей в Україні - здатність самостійно забезпечувати свої базові потреби без залежності від державної допомоги або зовнішніх джерел доходу.
Для природного відновлення чисельності населення необхідно підвищення рівня народжуваності з метою поступового наближення до показників, що необхідні для простого відтворення населення (коефіцієнт народжуваності - 2,1-2,2 дитини на одну жінку).
Потрібно створити належні умови із наданням підтримки сім’ям у реалізації прагнення народити і виховати бажану для них кількість дітей. Найкращим є виховання дітей у біологічних сім’ях, а в разі неможливості - в інших сімейних формах виховання. Це потребує формування системи соціальних послуг, якими забезпечується, зокрема, запобігання відмовам батьків від дітей, підтримка прийомних сімей у вихованні та догляді дітей, а також деінституціоналізація догляду за тими дітьми, які перебувають в інституційних закладах. Національна стратегія реформування системи інституційного догляду та виховання дітей на 2017-2026 роки передбачає, що до 2026 року 99 відсотків дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, мають бути забезпечені сімейним доглядом, вихованням в умовах, наближених до сімейних, з яких не менше ніж 95 відсотків виховуються в сім’ях.
Для реалізації стратегічної цілі 2 необхідно забезпечити:
1) подолання негативних наративів/стереотипів серед громадян щодо материнства та батьківства;
2) покращення репродуктивного здоров’я нації;
3) формування середовища, дружнього до сімей з дітьми;
4) підвищення економічної самодостатності сімей, створення сприятливих умов для поєднання батьківства із навчанням/професійною зайнятістю;
5) забезпечення комплексної державної підтримки сімей з дітьми (до досягнення дітьми повноліття);
6) створення умов для виховання всіх народжених дітей у біологічних сім’ях, а в разі неможливості - в інших сімейних формах виховання.
Стратегічна ціль 3. Зниження рівня передчасної смертності
Цільовим показником зниження рівня передчасної смертності є зменшення ймовірності смерті у віці до 65 років до показників, середніх для країн ЄС: 16,3 відсотка - серед чоловіків, 8,3 відсотка - для жінок (в Україні відповідні показники, за даними 2020 року, становлять відповідно 40 відсотків і 16,8 відсотка).
Крім того, в Україні внаслідок збройної агресії постійно збільшується кількість осіб з інвалідністю. При цьому чинна система встановлення інвалідності, а також виплати пенсій не враховує впливу інвалідності на працездатність особи - потрібен перехід до Міжнародної класифікації функціонування, обмежень життєдіяльності та здоров’я. Задоволення потреб особи з інвалідністю пов’язано не так з її діагнозом, як з обмеженнями життєдіяльності. Саме це дає змогу визначити види підтримки, які можуть задовольнити потреби людини та її повернення/включення до активного соціального життя.
Для реалізації стратегічної цілі 3 необхідно забезпечити:
1) популяризацію здорового способу життя і відповідальності за власне здоров’я;
2) раннє виявлення та попередження хвороб, що найчастіше призводять до передчасної смертності або втрати здоров’я;
3) зменшення факторів ризику травмування чи смертності в повсякденному житті;
4) підвищення рівня доступності медичної допомоги та її якості;
5) збереження людської гідності та високого рівня якості життя в період хвороби та лікування;
6) розвиток інфраструктури для здорового дозвілля.
Стратегічна ціль 4. Активізація на ринку праці максимальної кількості громадян, які можуть працювати
Збройна агресія суттєво вплинула на ринок праці, створивши нові виклики та загрози для економіки. Значна кількість підприємств припинили свою діяльність або скоротили обсяги виробництва. Особливо постраждали ті регіони, де ведуться активні бойові дії або які були тимчасово окуповані Російською Федерацією. Втрата робочих місць змусила багатьох громадян шукати нові можливості для працевлаштування, часто в інших регіонах або за кордоном.
З іншого боку, у зв’язку з мобілізацією частини населення, вимушеним виїздом за кордон відбулося значне скорочення чисельності робочої сили. Це, в свою чергу, створило дефіцит кадрів у багатьох галузях економіки, особливо в таких критичних секторах, як виробництво, будівництво і транспорт.
Ситуація, з якою стикнулася наша держава, надзвичайно складна. Але, з іншого боку, така ситуація відкриває для України нові горизонти в майбутньому. Адже після завершення збройної агресії в Україні почнеться масштабна відбудова; із урахуванням процесу структурної перебудови економіки України, спричиненої збройною агресією, Україна увійде до числа провідних експортерів військових технологій, буде активно інвестувати у розвиток зелених енергетичних технологій, матиме передові знання щодо реабілітації і протезування тощо. Усе це, в свою чергу, створює нові можливості для працевлаштування та швидкого кар’єрного розвитку фахівців різних професій.
Пріоритетним завданням для демографічного розвитку та зростання економіки в цілому є врегулювання попиту та пропозиції на ринку праці. За умови побудови дієвої системи підвищення кваліфікації, перекваліфікації та професійної мобільності це допоможе людям залишатися затребуваними на ринку праці, адаптуватися до нових умов.
Модернізація законодавства про працю та безпеку праці відповідно до права ЄС (acquis ЄС) із одночасним забезпеченням сприятливого середовища для двосторонніх і тристоронніх соціальних діалогів, а також зміцнення спроможності соціальних партнерів матиме вирішальне значення для забезпечення добре функціонуючого конкурентного ринку праці, що пропонує робочі місця з гідними умовами праці.
Для реалізації стратегічної цілі 4 необхідно забезпечити:
1) регулярний аналіз поточного стану та прогноз попиту і пропозиції на ринку праці, адаптацію освітніх програм до потреб ринку праці;
2) сприяння поверненню на ринок праці окремих категорій громадян (особи з інвалідністю, люди похилого віку, внутрішньо переміщені особи, ветерани);
3) підвищення рівня працевлаштування молоді після завершення навчання.
Стратегічна ціль 5. Адаптація соціуму до демографічного старіння та формування умов для активного довголіття
Україна входить до групи 30 країн із найстарішим за віком населенням: 22 відсотка населення становлять особи у віці 65 років і старше. Старіння населення в країні прогресуватиме і надалі. Це вимагає пришвидшеної адаптації суспільства до наслідків демографічного старіння та врегулювання питань, що безпосередньо стосуються життєдіяльності людей похилого віку.
Незадовільна якість життя осіб похилого віку в Україні спричинена як загальними факторами (погіршення економічної ситуації, наслідки воєнних дій тощо), так і специфічними (поширення бідності внаслідок низького рівня пенсійного забезпечення та недоліків соціальної підтримки); наявністю хронічних захворювань (часто занедбаних), лікування яких ускладнюється через проблеми з доступністю, особливо у сільській місцевості, до закладів охорони здоров’я, аптечних закладів та установ соціального захисту; проявами дискримінації за віком, особливо під час працевлаштування, низьким рівнем участі людей похилого віку в житті суспільства.
Отже, основними завданнями для забезпечення реалізації стратегічної цілі 5 є:
1) забезпечення підтримки здоров’я та благополуччя осіб похилого віку;
2) створення умов для реалізації та активної життєдіяльності осіб похилого віку.
Стратегічна ціль 6. Розвиток можливостей для якісного життя. Україна - держава, в якій хочеться жити
Демографічна політика України має передбачати створення передумов, які опосередковано впливають на рішення громадян щодо народження дітей, повернення в Україну чи, навпаки, виїзд на проживання за кордон, а також на можливості подолання проблеми передчасної смертності.
Забезпечення безпеки вимагає не лише очищення забруднених територій України від вибухонебезпечних предметів та облаштування бомбосховищ, але і впровадження комплексного підходу до створення безпечного простору. Необхідна також зміна навичок і культури поведінки громадян, зокрема щодо відповідальності за власну безпеку, користування сховищами під час повітряних тривог тощо.
При цьому навіть після завершення повномасштабної збройної агресії, із урахуванням географічного сусідства із двома авторитарними країнами, Україна має бути завжди готовою до повторного нападу держави-агресора. Виходячи з цього необхідно розробити політику щодо розселення: визначити термін "території ризикованого проживання" та рівень доцільності заселення таких територій з огляду, зокрема, на потреби сил безпеки та оборони.
Крім того, необхідно забезпечити розбудову всередині держави національної єдності та суспільної згуртованості: діяти не проти чогось, а заради майбутнього. Людиноцентричний підхід як ключовий принцип цієї єдності сприяє створенню такого середовища, в якому кожен громадянин відчуває свою важливість і має можливості для самореалізації. Це дасть змогу зміцнити соціальну згуртованість у суспільстві, зменшити напругу між різними соціальними групами, сприятиме економічному зростанню та сталому розвитку суспільства та розвитку демократії.
Здійснення заходів із відновлення та покращення доступу до житла стимулюватиме повернення українців із-за кордону та подальше зменшення відтоку населення з України. Розвиток освіти, медицини та соціальної інфраструктури підвищує якість життя та забезпечує відновлення суспільства. Підтримка ветеранів війни та членів їх сімей і гармонійне співіснування різних груп населення стає особливо важливим у контексті відновлення після припинення збройної агресії. Це сприяє формуванню стабільного та згуртованого суспільства.
Отже, основними завданнями для забезпечення реалізації стратегічної цілі 6 є:
1) формування безпечного довкілля;
2) підвищення рівня довіри громадян до держави;
3) забезпечення безбар’єрності на всіх об’єктах житлової та соціальної інфраструктури;
4) розвиток механізмів забезпечення житлом громадян відповідно до їх потреб і можливостей;
5) доступність і якість інфраструктури, дружність середовища до людини;
6) соціальна згуртованість українського суспільства.
Фінансове забезпечення реалізації Стратегії
Реалізація Стратегії здійснюється за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, інших джерел, не заборонених законодавством.
З метою реалізації Стратегії будуть вжиті заходи до залучення інвестицій, гуманітарної та міжнародної технічної допомоги, проведення моніторингу їх цільового використання.
Обсяг видатків, необхідних для реалізації Стратегії, визначається щороку під час складання проектів державного та місцевих бюджетів на відповідний рік із урахуванням реальних можливостей.
Порядок проведення моніторингу, оцінювання результатів реалізації Стратегії, звітування та індикативні показники
Реалізація Стратегії здійснюється протягом 2024-2040 років. Один раз на три роки передбачається розроблення та затвердження операційного плану заходів з реалізації Стратегії на відповідний період.
Для досягнення стратегічних цілей Стратегії операційним планом заходів визначаються конкретні завдання і заходи, відповідальні за виконання, строки та індикатори виконання. До припинення або скасування правового режиму воєнного стану застосовуються орієнтовні індикатори виконання.
Моніторинг та оцінку результатів реалізації Стратегії проводить Мінсоцполітики за участю інших центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, інших заінтересованих сторін, залучених до виконання завдань, спрямованих на досягнення стратегічних цілей.
Відповідальні за виконання операційного плану заходів з реалізації Стратегії мають щороку до 1 березня та до 1 вересня подавати Мінсоцполітики інформацію про стан реалізації Стратегії та виконання операційного плану заходів з її реалізації.
У рамках проведення моніторингу за результатами аналізу та узагальнення отриманої інформації про стан виконання операційного плану заходів з реалізації Стратегії на відповідний період Мінсоцполітики щороку до 1 травня подає Кабінетові Міністрів України звіт про стан реалізації Стратегії та виконання операційного плану заходів з її реалізації, а також оприлюднює його на офіційному веб-сайті міністерства.
До підготовки щорічного звіту можуть бути залучені експерти, організації громадянського суспільства, наукові установи.
Оцінювання результатів реалізації Стратегії проводить Мінсоцполітики під час підготовки щорічних звітів із урахуванням індикативних показників для проведення моніторингу реалізації Стратегії.
Результати моніторингу використовуються для формування операційних планів заходів з реалізації Стратегії на наступні періоди.
Індикативними показниками для проведення моніторингу реалізації Стратегії є:
__________
* Фактичні дані за 2021 рік наведені без урахування тимчасово окупованої Російською Федерацією території Автономної Республіки Крим і м. Севастополя.
Очікувані дані за 2024 рік та прогнозні дані на 2030, 2035 і 2040 роки наведені для всієї території України.
ЗАТВЕРДЖЕНО
розпорядженням Кабінету Міністрів України
від 30 вересня 2024 р. № 922-р
ОПЕРАЦІЙНИЙ ПЛАН ЗАХОДІВ
з реалізації у 2024-2027 роках Стратегії демографічного розвитку України на період до 2040 року