Про внесення змін до Методики визначення початкової ціни продажу на аукціоні спеціального дозволу на право користування надрами

Кабінет Міністрів України

1. Внести зміни до Методики визначення початкової ціни продажу на аукціоні спеціального дозволу на право користування надрами, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 15 жовтня 2004 р. № 1374 (Офіційний вісник України, 2004 р., № 42, ст. 2772; 2006 р., № 45, ст. 3014; 2008 р., № 50, ст. 1633; 2011 р., № 67, ст. 2572), виклавши її в редакції, що додається.

2. Державній службі геології та надр, Державній податковій службі у встановленому порядку забезпечити щоквартальний обмін інформацією, необхідною для розрахунку показників, які застосовуються для визначення початкової ціни продажу на аукціоні спеціального дозволу на право користування надрами.

1. Цією Методикою визначається механізм розрахунку початкової ціни продажу на аукціоні спеціальних дозволів на користування надрами (далі - початкова ціна дозволу) у межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, крім випадків, передбачених законодавством.

Залежно від випадків надання спеціальних дозволів на користування надрами (далі - дозвіл) початкова ціна дозволу, визначена за цією Методикою, має таке значення:

у разі надання дозволу шляхом проведення аукціону - ціна дозволу, з якої починаються електронні торги з продажу дозволів;

у разі надання дозволу без проведення аукціону - розмір збору, який справляється за отримання дозволу.

2. Об’єктом обчислення початкової ціни продажу дозволу є визначене у встановленому порядку родовище або ділянка надр, а для дозволів, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, - підземна споруда (зокрема споруда для підземного зберігання нафти, газу та інших речовин і матеріалів, захоронення шкідливих речовин і відходів виробництва, скидання стічних вод), підземна споруда, пов’язана із запобіганням підтопленню навколишнього природного середовища внаслідок закриття шахт, геологічна територія та об’єкт, що мають важливе наукове, культурне, санітарно-оздоровче значення (наукові полігони, геологічні заповідники, заказники, пам’ятки природи, лікувальні, оздоровчі заклади тощо).

3. Для визначення обсягу товарної продукції гірничого підприємства - корисної копалини (мінеральної сировини) родовища або ділянки надр використовуються дані, які встановлені на дату розрахунку, за пріоритетністю у такому порядку:

1) у протоколах Державної комісії України по запасах корисних копалин (далі - ДКЗ) за результатами проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин, державних балансах запасів корисних копалин, технічних проектах розробки родовищ або ділянок надр, в інформації зазначеній у дозволах на спеціальне водокористування Держводагентства;

2) в актах та протоколах експертної оцінки ресурсів підготовлених і виявлених об’єктів Держгеонадр, протоколах наукової ради з прогнозування, науково-технічних рад підприємств, що належать до сфери управління Держгеонадр;

3) в експертних висновках державного науково-виробничого підприємства "Геоінформ України", пояснювальних записках користувачів надр та інших документах, в яких зазначені очікувані запаси та ресурси корисних копалин по ділянці надр, на яку надається дозвіл.

4. Ціна одиниці товарної продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) (ЦО) визначається на дату розрахунку і дорівнює:

середній митній вартості імпортного природного газу та фактичній ціні реалізації для нафти і конденсату, оприлюдненій на офіційному веб-сайті Мінекономіки;

ціні, визначеній відповідно до цієї Методики на всі інші корисні копалини шляхом опрацювання вихідної інформації, отриманої від ДПС, та інформації ДКЗ.

Така ціна одиниці товарної продукції гірничого підприємства є обов’язковою для визначення початкової ціни дозволу згідно з пунктом 5 цієї Методики.

Оприлюднення на офіційному веб-сайті Держгеонадр затвердженої ціни одиниці товарної продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) (ЦО) за формою, затвердженою Держгеонадрами, здійснюється щокварталу.

У випадку, якщо з дати затвердження запасів корисних копалин родовища або ділянки надр (крім нафтогазоносних) до дати розрахунку початкової ціни дозволу пройшло не більше одного року, застосовується ціна одиниці товарної продукції гірничого підприємства, яка була визначена під час затвердження даних запасів, як реальної економічно-обґрунтованої (доведеної) для рентабельної розробки конкретного родовища або ділянки надр.

5. Початкова ціна дозволу (ПЦД) - частка від вартості запасів і ресурсів корисних копалин родовища або ділянки надр, яка визначається за формулою:

де i - кількість видів товарної продукції гірничого підприємства - корисної копалини (мінеральної сировини) від 1 до n родовища або ділянки надр, на користування якими передбачається отримати дозвіл;

Отп - обсяг і-того виду товарної продукції гірничого підприємства - проектного видобутку корисної копалини (мінеральної сировини) родовища або ділянки надр;

ЦО - ціна одиниці і-того виду товарної продукції гірничого підприємства - корисної копалини (мінеральної сировини);

к - коефіцієнт переходу (частка) від сумарної вартості товарної продукції гірничого підприємства - корисної копалини (мінеральної сировини) родовища або ділянки надр до початкової ціни продажу дозволу.

6. Коефіцієнт переходу (к) становить:

1) для горючих твердих корисних копалин, руд чорних, кольорових та благородних металів, а також солі кам’яної, графіту, питних вод централізованого і нецентралізованого водопостачання (крім виробництва фасованої питної води) і лікувальних грязей - 0,002;

2) для інших твердих корисних копалин і підземних вод - 0,0028;

3) для ділянок нафтогазоносних надр:

розвіданих родовищ нафти і газу проведених геолого-економічних оцінок (ГЕО-1, ГЕО-2, ГЕО-3) (за результатами ГЕО-1, розвіданих класу 111 запасів, за результатами ГЕО-2, розвіданих класу 121 запасів) - 0,0067;

для інших (за результатами ГЕО-2, ГЕО-3, попередньо розвіданих класу 122 запасів, розвіданих із невизначеним промисловим значенням класу 331 запасів та попередньо розвіданих із невизначеним промисловим значенням класу 332 запасів, перспективних класу 333 ресурсів та прогнозних класу 334 ресурсів) - 0,003.

При цьому під час визначення початкової ціни дозволу враховуються всі класи запасів і ресурсів корисних копалин родовища або ділянки надр.

7. Обсяг товарної продукції для об’єктів підземних технічних, промислових, теплоенергетичних, питних (для централізованого та нецентралізованого водопостачання) і мінерально-лікувальних вод розраховується шляхом множення річного обсягу води, який визначено дозволом на спеціальне водокористування, на строк надання дозволу.

Якщо на ділянці надр відсутні свердловини для видобування підземних вод або відсутній дозвіл на спеціальне водокористування, що встановлює річний обсяг видобування, обсяг товарної продукції визначається за подібними свердловинами, що розташовані в аналогічних геолого-гідрогеологічних і гідродинамічних умовах на відстані до 30 кілометрів.

Обсяг товарної продукції для інших об’єктів, що мають запаси і ресурси корисних копалин з невизначеним промисловим значенням, визначається шляхом переведення кількості запасів і ресурсів корисних копалин до видобувних запасів за допомогою коефіцієнтів переводу, які становлять:

для запасів і ресурсів (класи 331, 332 і 333) - 0,25;

для прогнозних ресурсів класу 334 - 0,125.

У разі відсутності даних про вихід товарної продукції гірничого підприємства - корисної копалини (мінеральної сировини) у документах, зазначених у пункті 3 цієї Методики, вихід товарної продукції гірничого підприємства визначається за допомогою її пропорційного співвідношення згідно з протоколами затвердження запасів корисних копалин за результатами проведеної державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин ДКЗ за аналогічними об’єктами, які найбільше відповідають таким умовам:

виду корисної копалини, якості розвіданих запасів (вмісту основних компонентів, складу і технологічним властивостям);

гірничо-геологічним умовам розробки родовища (включаючи складність геологічної будови, глибини залягання, гідрогеологічних та інженерно-геологічних характеристик).

8. Розмір збору за надання дозволів у цілях, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, з метою використання ділянок надр для будівництва та експлуатації підземних споруд, зокрема споруд для підземного зберігання нафти, газу та інших речовин і матеріалів, захоронення шкідливих речовин і відходів виробництва, скидання стічних вод, експлуатації підземних споруд, пов’язаних із запобіганням підтопленню навколишнього природного середовища внаслідок закриття шахт, створення геологічних територій та об’єктів, що мають важливе наукове, культурне, санітарно-оздоровче значення (наукові полігони, геологічні заповідники, заказники, пам’ятки природи, лікувальні, оздоровчі заклади тощо) в частині їх геологічного вивчення та збереження (крім нафти і газу), визначається шляхом множення обсягу (об’єму, площі) підземної споруди, геологічної території, об’єкта на кількість мінімальних заробітних плат, розмір яких встановлюється Законом України про Державний бюджет України на відповідний рік, за формулою:

де ОНВ - обсяг (об’єм, площа) підземних споруд, геологічної території, об’єкта, на користування якими надається дозвіл в цілях, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин;

КМЗ - кількість мінімальних заробітних плат згідно з додатком;

РМЗ - розмір мінімальної заробітної плати на дату розрахунку.

9. Початкова ціна продажу на аукціоні дозволу становить:

на геологічне вивчення ділянок надр корисних копалин, геологічне вивчення, в тому числі дослідно-промислову розробку родовищ корисних копалин загальнодержавного значення, - 10 відсотків початкової ціни дозволу на видобування корисних копалин;

на геологічне вивчення нафтогазоносних надр, у тому числі дослідно-промислову розробку родовищ, з подальшим видобуванням нафти і газу (промисловою розробкою родовищ), що мають затверджену ресурсну оцінку, - 100 відсотків початкової ціни дозволу на видобування нафти і газу (промислову розробку родовищ).

Початкова ціна продажу на аукціоні дозволу на геологічне вивчення нафтогазоносних надр, у тому числі дослідно-промислову розробку родовищ, що не мають затвердженої ресурсної оцінки, визначається із розрахунку сім мінімальних заробітних плат, розмір яких встановлюється законом, за 1 кв. кілометр площі.

10. У випадках надання дозволу, що отримується вперше, без проведення аукціону розмір збору становить:

на видобування корисних копалин - 100 відсотків початкової ціни дозволу;

на геологічне вивчення ділянок надр корисних копалин, геологічне вивчення, в тому числі дослідно-промислову розробку родовищ корисних копалин загальнодержавного значення, - 10 відсотків початкової ціни дозволу на видобування корисних копалин;

на геологічне вивчення нафтогазоносних надр, у тому числі дослідно-промислову розробку родовищ з подальшим видобуванням нафти і газу (промислову розробку родовищ), - 100 відсотків початкової ціни дозволу на видобування нафти і газу (промислову розробку родовищ);

на геологічне вивчення надр за рахунок коштів державного бюджету - 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.