Рамкова конвенція ВООЗ із боротьби проти тютюну (укр/рос)

(c) надання допомоги Сторонам, особливо Сторонам, які є країнами, що розвиваються, і Сторонам з перехідною економікою, на їхнє прохання, у зборі й передачі інформації, необхідної відповідно до положень цієї Конвенції;

(d) підготовка доповідей про свою діяльність, відповідно до Конвенції під керівництвом Конференції Сторін, і їхнє подання Конференції Сторін;

(e) забезпечення, під керівництвом Конференції Сторін, необхідної координації з компетентними міжнародними й регіональними міжурядовими організаціями та іншими органами;

(f) укладення, під керівництвом Конференції Сторін, таких адміністративних або контрактних угод, які можуть знадобитися для ефективного виконання його функцій; і

(g) виконання інших функцій Секретаріату, зазначених у Конвенції та у будь-якому з її протоколів, а також функцій, що можуть бути визначені Конференцією Сторін.

Для забезпечення технічного й фінансового співробітництва в досягненні мети цієї Конвенції Конференція Сторін може звертатися з проханням про співробітництво до компетентних міжнародних і регіональних міжурядових організацій, в тому числі фінансових закладів і закладів, що займаються питаннями розвитку.

1. Сторони визнають важливу роль, яку відіграють фінансові ресурси в досягненні мети цієї Конвенції.

2. Кожна Сторона забезпечує фінансову підтримку стосовно своєї національної діяльності, спрямованої на досягнення мети цієї Конвенції, відповідно до своїх національних планів, пріоритетів і програм.

3. Сторони сприяють, у відповідних випадках, використанню двосторонніх, регіональних, субрегіональних та інших багатосторонніх каналів для забезпечення фінансування розробки й зміцнення багатосекторальних всебічних програм боротьби проти тютюну Сторін, які є країнами, що розвиваються, і Сторін з перехідною економікою. Відповідно, у контексті стратегій сталого розвитку, які розробляються на національному рівні, варто розглядати й підтримувати економічно життєздатні альтернативи виробництву тютюну, в тому числі диверсифікацію культур.

4. Сторони, представлені у відповідних регіональних та міжнародних міжурядових організаціях, а також фінансових установах і установах, що займаються питаннями розвитку, заохочують забезпечення цими організаціями й установами фінансової підтримки Сторонам, які є країнами, що розвиваються, і Сторонам з перехідною економікою, з метою надання їм допомоги в дотриманні ними своїх зобов'язань за цією Конвенцією без обмеження прав участі в цих організаціях.

5. Сторони погоджуються з тим, що:

(a) для надання Сторонам допомоги в дотриманні ними своїх зобов'язань за цією Конвенцією варто мобілізувати й використовувати на благо всіх Сторін, особливо країн, що розвиваються, і країн з перехідною економікою, усі відповідні потенційні й існуючі ресурси - фінансові, технічні та інші, як державні, так і приватні, які є доступними для заходів з боротьби проти тютюну.

(b) Секретаріат консультує Сторони, які є країнами, що розвиваються, і Сторони з перехідною економікою, на їхнє прохання, про наявні джерела фінансування для полегшення дотримання ними своїх зобов'язань за цією Конвенцією.

(c) Конференція Сторін на своїй першій сесії здійснить огляд існуючих та потенційних джерел і механізмів допомоги на основі дослідження, проведеного Секретаріатом, а також іншої інформації, та визначить їхню відповідність.

(d) результати цього огляду будуть враховані Конференцією Сторін під час визначення необхідності зміцнення існуючих механізмів або створення добровільного глобального фонду або інших відповідних фінансових механізмів для направлення, за необхідності, додаткових фінансових ресурсів Сторонам, які є країнами, що розвиваються, і Сторонам з перехідною економікою для надання їм допомоги в досягненні мети цієї Конвенції.

1. У разі виникнення спору між двома чи більше Сторонами стосовно тлумачення або застосування цієї Конвенції відповідні Сторони намагаються вирішити спір дипломатичними каналами шляхом переговорів чи будь-яких інших мирних засобів на їхній вибір, в тому числі добрих послуг, посередництва чи примирення. У разі неможливості дійти згоди за допомогою добрих послуг, посередництва чи примирення сторони спору не звільняються від обов'язку продовжити пошук його вирішення.

2. Під час ратифікації, прийняття, затвердження чи офіційного схвалення цієї Конвенції або приєднання до неї чи будь-коли після цього держава або регіональна організація економічної інтеграції може письмово заявити Депозитарію, що стосовно спору, який не може бути вирішений відповідно до пункту 1 цієї Статті, вони згодні, у порядку примусового заходу, на проведення спеціального арбітражу, відповідно до процедур, що підлягають прийняттю Конференцією Сторін на основі консенсусу.

3. Положення цієї Статті застосовуються до будь-якого протоколу стосовно спору між сторонами цього протоколу, якщо в ньому не передбачене інше.

1. Будь-яка Сторона може пропонувати внесення змін до цієї Конвенції. Такі зміни будуть розглядатися Конференцією Сторін.

2. Зміни до Конвенції приймаються Конференцією Сторін. Текст будь-якої запропонованої зміни до Конвенції передається Сторонам Секретаріатом не пізніше ніж за шість місяців до сесії, на якій вона пропонується для прийняття. Секретаріат також передає текст запропонованих змін Сторонам, які підписали Конвенцію, і для інформації - Депозитарію.

3. Сторони докладають усіх зусиль для досягнення згоди щодо будь-якої запропонованої зміни до цієї Конвенції на основі консенсусу. Якщо всі зусилля стосовно досягнення консенсусу вичерпані, а згода не досягнута, то як останній захід зміна приймається більшістю в три чверті голосів Сторін, які присутні на засіданні та які беруть участь у голосуванні. Для цілей цієї статті під Сторонами, які присутні на засіданні та які беруть участь у голосуванні, розуміють Сторони, які присутні на засіданні та які голосують "за" або "проти". Будь-яка прийнята зміна передається Секретаріатом Депозитарію, який розсилає її всім Сторонам для прийняття.

4. Документи про прийняття зміни здаються на зберігання Депозитарію. Зміна, прийнята відповідно до пункту 3 цієї Статті, набуває чинності для тих Сторін, які її прийняли, на дев'яностий день з дати отримання Депозитарієм документа про ухвалення принаймні двома третинами Сторін цієї Конвенції.

5. Зміна набуває чинності для будь-якої іншої Сторони на дев'яностий день після дати передачі цією Стороною на зберігання Депозитарію свого документа про прийняття згаданої зміни.

1. Прийняття до цієї Конвенції та зміни до них пропонуються, приймаються та набувають чинності відповідно до процедури, встановленої в Статті 28.

2. Додатки до цієї Конвенції становлять її невід'ємну частину, і, якщо прямо не передбачене інше, посилання на Конвенцію є одночасно посиланням на будь-які додатки до неї.

3. Додатки обмежуються списками, формами та будь-яким іншим описовим матеріалом, що стосується процедурних, наукових, технічних або адміністративних питань.

Жодні застереження до цієї Конвенції не допускаються.

1. Будь-коли після закінчення двох років з дати набуття чинності цією Конвенцією для будь-якої Сторони ця Сторона може вийти з Конвенції, надіславши письмове повідомлення Депозитарію.

2. Будь-який такий вихід набуває чинності після закінчення одного року з дня отримання Депозитарієм повідомлення про вихід або в таку більш пізню дату, яка може бути зазначена в повідомленні про вихід.

3. Будь-яка Сторона, яка виходить з цієї Конвенції, вважається також такою, що вийшла з будь-якого протоколу, Стороною якого вона є.

1. Кожна Сторона цієї Конвенції має один голос, за винятком випадку, передбаченого в пункті 2 цієї Статті.

2. Регіональні організації економічної інтеграції з питань, що належать до їхньої компетенції, використовують своє право голосу, маючи в розпорядженні кількість голосів, рівну кількості їхніх держав-членів, які є Сторонами цієї Конвенції. Така організація не використовує своє право голосу, якщо будь-яка з її держав-членів використовує своє право, і навпаки.

1. Будь-яка Сторона може пропонувати протоколи. Такі пропозиції розглядаються Конференцією Сторін.

2. Конференція Сторін може приймати протоколи до Конвенції. Під час прийняття цих протоколів докладають усіх зусиль для досягнення консенсусу. Якщо всі зусилля стосовно досягнення консенсусу вичерпані, а згоди не досягнуто, то як останній захід протокол приймається більшістю в три чверті голосів Сторін, які присутні на засіданні та які беруть участь у голосуванні. Для цілей цієї статті під Сторонами, які присутні на засіданні та які беруть участь у голосуванні, розуміють Сторони, які присутні на засіданні та які голосують "за" або "проти".

3. Текст будь-якого запропонованого протоколу передається Сторонам Секретаріатом не пізніше ніж за шість місяців до сесії, на якій пропонується його прийняття.

4. Сторонами протоколу можуть бути тільки Сторони цієї Конвенції.

5. Будь-який протокол до цієї Конвенції є обов'язковим тільки для сторін відповідного протоколу. Рішення з питань, що стосуються винятково якого-небудь протоколу, ухвалюються лише Сторонами цього протоколу.

6. Умови набуття чинності будь-яким протоколом установлюються цим протоколом.

Ця Конвенція відкрита для підписання всіма державами-членами Всесвітньої організації охорони здоров'я та будь-якими державами, які не є членами Всесвітньої організації охорони здоров'я, але які є членами Організації Об'єднаних Націй, і регіональними організаціями економічної інтеграції в штаб-квартирі Всесвітньої організації охорони здоров'я в Женеві з 16 червня 2003 року до 22 червня 2003 року, а згодом у штаб-квартирі Організації Об'єднаних Націй в Нью-Йорку з 30 червня 2003 року до 29 червня 2004 року.

1. Ця Конвенція підлягає ратифікації, прийняттю, затвердженню або приєднанню державами, а також офіційному схваленню або приєднанню регіональними організаціями економічної інтеграції. Вона відкривається для приєднання наступного дня після дати, на яку Конвенція закривається для підписання. Документи про ратифікацію, прийняття, затвердження, офіційне схвалення або приєднання здаються на зберігання Депозитарію.

2. Будь-яка регіональна організація економічної інтеграції, яка стає Стороною цієї Конвенції, у тих випадках, коли жодна з її держав-членів не є Стороною, несе всі зобов'язання за Конвенцією. У випадку, коли одна чи більше держав-членів таких організацій є Сторонами Конвенції, ця організація та її держави-члени ухвалюють рішення стосовно їхніх відповідних обов'язків із виконання своїх зобов'язань за Конвенцією. У таких випадках організація та держави-члени не можуть паралельно здійснювати права, що випливають з Конвенції.

3. У своїх документах про офіційне схвалення або у своїх документах про приєднання регіональні організації економічної інтеграції заявляють про межі своєї компетенції з питань, що регулюються цією Конвенцією. Ці організації також інформують Депозитарій, який, у свою чергу, інформує Сторони, про будь-яку істотну зміну в межах їхньої компетенції.

1. Ця Конвенція набуває чинності на дев'яностий день з дати здачі на зберігання Депозитарію сорокового документа про ратифікацію, ухвалення, затвердження, офіційне ухвалення або приєднання.

2. Для кожної держави, яка ратифікує, приймає або затверджує цю Конвенцію чи приєднується до неї після виконання умов, викладених у пункті 1 цієї Статті про набуття чинності, Конвенція набуває чинності на дев'яностий день після дати здачі нею на зберігання документа про ратифікацію, прийняття, затвердження чи приєднання.

3. Для кожної регіональної організації економічної інтеграції, яка здає на зберігання документ про офіційне схвалення або документ про приєднання після виконання умов, викладених у пункті 1 цієї статті про набуття чинності, ця Конвенція набуває чинності на дев'яностий день після дати здачі нею документа про офіційне схвалення або приєднання.

4. Для цілей цієї Статті будь-який документ, зданий на зберігання регіональною організацією економічної інтеграції, не вважається додатковим до документів, зданих на зберігання державами-членами цієї організації.

Депозитарієм цієї Конвенції та змін до неї, а також протоколів і додатків, прийнятих відповідно до Статей 28, 29 і 33, є Генеральний секретар Організації Об'єднаних Націй.

Оригінал цієї Конвенції, тексти якої англійською, арабською, іспанською, китайською, російською і французькою мовами є рівно автентичними, здається на зберігання Генеральному секретареві Організації Об'єднаних Націй.

НА ПОСВІДЧЕННЯ ЧОГО нижчепідписані, належним чином на те уповноважені, підписали цю Конвенцію.

ВЧИНЕНО В ЖЕНЕВІ двадцять першого травня дві тисячі третього року.