Протокол 1997 року про внесення змін до Міжнародної конвенції по запобіганню забрудненню з суден 1973 року, зміненої Протоколом 1978 року до неї

2. що оглядом установлено, що обладнання, системи, пристрої, прилади й матеріали повністю відповідають застосованим вимогам Додатка VI до Конвенції.

ЦИМ ПОСВІДЧУЄТЬСЯ, що під час огляду, який вимагається правилом 5 Додатка VI до Конвенції, встановлено, що судно відповідає положенням Конвенції:

Для перевірки відповідності суднових дизельних двигунів межам викидів NOx, зазначеним у правилі 13 цього Додатка, потрібно застосовувати такі випробувальні цикли та вагові коефіцієнти з використанням методики випробувань та способу розрахунків, що встановлені в Технічному кодексі з NOx.

1. Для суднових двигунів з постійною частотою обертання, що використовуються для головної суднової рушійної установки, у тому числі дизель-електричного приводу, потрібно застосовувати випробувальний цикл E2.

2. Для гребних установок із гвинтом регульованого кроку потрібно застосовувати випробувальний цикл E2.

3. Для головних та допоміжних двигунів, що працюють за гвинтовою характеристикою, потрібно застосовувати випробувальний цикл E3.

4. Для допоміжних двигунів із постійною частотою обертання потрібно застосовувати випробувальний цикл D2.

5. Для допоміжних двигунів зі змінною частотою обертання та змінним навантаженням, не згаданих вище, потрібно застосовувати випробувальний цикл C1.

Випробувальний цикл для "головної рушійної установки з постійною частотою обертів" (у тому числі дизель-електричного приводу або гребної установки з гвинтом регульованого кроку)

Випробувальний цикл для "головних та допоміжних двигунів, що працюють за гвинтовою характеристикою"

Випробувальний цикл для "допоміжного двигуна з постійною частотою обертів"

Випробувальний цикл для "допоміжного двигуна зі змінною частотою обертів та змінним навантаженням"

1.1. Метою цього доповнення є встановлення критеріїв і процедур призначення районів контролю викидів SOx. Завданням районів контролю викидів SOx є запобігання забрудненню повітряного середовища викидами SOx з суден та їхньому супутньому негативному впливу на сухопутні та морські райони, скорочення й збереження під контролем такого забруднення й негативного впливу.

1.2. Пропозиція про прийняття Організацією району контролю викидів SOx повинна розглядатись у тому випадку, коли вона підтверджується доведеною необхідністю запобігання забрудненню повітряного середовища викидами SOx із суден, його зменшення й збереження під контролем.

2.1. Пропозиція про визначення району контролю викидів SOx може бути подана Організації лише Договірними державами Протоколу 1997 року. Якщо дві чи більше Договірні держави мають спільний інтерес у певному районі, їм потрібно сформулювати погоджену пропозицію.

2.2. Пропозиція повинна включати:

1. чітку делімітацію визначеного району застосування заходів контролю за викидами SOx з суден, а також довідкову карту, на якій позначений район;

2. опис сухопутних і морських районів, що знаходяться під загрозою впливу викидів SOx з суден;

3. оцінку того, що викиди SOx з суден, що експлуатуються в запропонованому районі застосування заходів контролю за викидами SOx, сприяють забрудненню повітря SOx, зокрема опадами SOx, а також негативному впливу на сухопутні й морські райони, що розглядаються. Така оцінка повинна включати опис впливу викидів SOx на наземні й водні екосистеми, райони природної продуктивності, критичні середовища перебування, якість води, здоров'я людини, а також райони культурного та наукового значення, якщо це може бути застосовано в цьому випадку. Повинні бути зазначені джерела відповідних даних, у тому числі методології, що застосовуються;

4. відповідну інформацію про метеорологічні умови в запропонованому районі застосування заходів контролю за викидами SOx і в сухопутних і морських районах, що знаходяться під загрозою, зокрема про домінуючі вітри, або стосовно топографічних, геологічних, океанографічних, морфологічних або інших умов, які можуть викликати більшу вірогідність підвищеного локалізованого забруднення повітряного середовища або підвищених рівнів підкислювання;

5. характер судноплавства в пропонованому районі контролю викидів SOx, зокрема структуру та інтенсивність такого судноплавства; і

6. опис контрольних заходів, що прийняті та здійснюються Договірною державою або Договірними державами, які подають пропозицію, стосовно наземних джерел викидів SOx, що впливають на район, який знаходиться під загрозою, а також заходів, що пропонуються для прийняття згідно з положеннями правила 14 Додатка VI до цієї Конвенції.

2.3. Географічні межі району контролю викидів SOx ґрунтуватимуться на викладених вище відповідних критеріях, зокрема критеріях стосовно викидів та опадів SOx з суден, що здійснюють плавання в пропонованому районі, структуру та інтенсивність судноплавства, а також вітровий режим.

2.4. Пропозиція про визначення відповідного району як району контролю викидів SOx повинна подаватися до Організації згідно з правилами й процедурами, установленими Організацією.

3.1. Організація розглядає кожну пропозицію, яка подана їй Державою, що домовляється, або Державами, що домовляються.

3.2. Район контролю викидів SOx призначається шляхом унесення до цього Додатка поправки, яка розглянута, ухвалена та набрала чинності згідно зі статтею 16 цієї Конвенції.

3.3. Під час оцінки пропозиції Організація бере до уваги критерії, які повинні бути включені до кожної пропозиції для прийняття, як це встановлено в викладеному вище розділі 2, а також відносні витрати зі зменшення випадінь сірки з суден порівняно з витратами зі здійснення заходів контролю на суші. Потрібно також ураховувати економічний вплив на судна, що зайняті на міжнародних рейсах.

4.1. Сторонам, які мають судна, що здійснюють плавання в районі, пропонується повідомляти Організації про будь-які проблеми, що викликають занепокоєння, пов'язані з діяльністю в районі.

1. Суднові інсинератори, що описані в пункті 2 правила 16, повинні мати свідоцтво Міжнародної морської організації про схвалення типу для кожного інсинератора. Щоб отримати таке свідоцтво, інсинератор повинен бути спроектованим та виготовленим за схваленим стандартом, описаним в пункті 2 правила 16. Кожна модель повинна пройти робоче випробування для схвалення конкретного типу на заводі або на схваленому випробувальному стенді та під відповідальність Адміністрації з використанням таких стандартних специфікацій палива (відходів) під час випробовування для схвалення типу з тим, щоб визначити, чи працює інсинератор у межах, установлених у пункті 2 цього додатка:

Назва й номер, наданий Міжнародною морською організацією, для судна, що приймає

Порт

Дата початку постачання

Найменування, адреса та номер телефону постачальника суднового рідкого палива

Найменування продукту (продуктів)

Кількість у метричних тонах

Щільність при 15 град.C (кг/куб.м)

Склад сірки (% загальної маси)

Декларація підписана й засвідчена представником постачальника рідкого палива про те, що надане паливо відповідає пункту 1 або підпункту "a" пункту 4 правила 14 і пункту 1 правила 18 цього Додатка.".