Про затвердження Порядку організації діяльності та взаємодії Національної гвардії з уповноваженими органами державної влади та органами місцевого самоврядування з припинення масових заворушень

Відповідно до абзацу другого частини третьої статті 2 Закону України "Про Національну гвардію України" Кабінет Міністрів України

Затвердити Порядок організації діяльності та взаємодії Національної гвардії з уповноваженими органами державної влади та органами місцевого самоврядування з припинення масових заворушень, що додається.

1. Цей Порядок визначає відповідно до Законів України "Про Національну гвардію України", "Про Національну поліцію", інших законодавчих актів механізм організації діяльності та взаємодії Національної гвардії з правоохоронними органами, іншими уповноваженими органами державної влади та органами місцевого самоврядування з припинення масових заворушень.

2. Цей Порядок діє в мирний час, крім періоду надзвичайного стану.

3. Терміни, що вживаються в цьому Порядку, мають таке значення:

масові заворушення - протиправні дії фізичних осіб, які вчиняються одночасно на території однієї або декількох адміністративно-територіальних одиниць, порушують громадський порядок, становлять загрозу громадській безпеці та у зв’язку з їх кількістю, інтенсивністю і рівнем суспільної небезпеки (супроводжуються насильством над особами, погромами, підпалами, знищенням майна, захопленням будівель або споруд, насильницьким виселенням громадян, опором представникам влади із застосуванням зброї або інших предметів, які використовувалися як зброя, а також призвели до загибелі людей або до інших тяжких наслідків) потребують для відновлення громадського порядку та усунення загроз громадській безпеці комплексного залучення сил і засобів компетентних суб’єктів сил безпеки і оборони;

припинення масових заворушень - комплекс заходів превентивного та примусового характеру, які здійснюються для припинення протиправних дій учасників масових заворушень, а також інших визначених законодавчими актами заходів, спрямованих на усунення загроз громадській безпеці, що виникають унаслідок масових заворушень;

район масових заворушень - визначена керівником оперативного штабу територія або частина території однієї чи декількох адміністративно-територіальних одиниць, на якій відбуваються масові заворушення;

спеціальна операція з припинення масових заворушень - комплекс взаємопов’язаних, узгоджених у часі превентивних заходів та заходів поліцейського примусу з припинення протиправних дій учасників масових заворушень, що здійснюються на території всього району масових заворушень або його частини визначеними в установленому порядку силами Національної гвардії та Національної поліції із залученням у разі потреби сил Держприкордонслужби та/або СБУ.

4. Основним суб’єктом, на який покладається припинення масових заворушень, є Національна гвардія.

Іншими суб’єктами з припинення масових заворушень є Національна поліція, Держприкордонслужба, СБУ, Військова служба правопорядку у Збройних Силах, ДСНС, місцеві держадміністрації та органи місцевого самоврядування.

Зазначені в цьому пункті суб’єкти залучають для припинення масових заворушень необхідні сили і засоби та забезпечують їх ефективне використання.

Суб’єкти з припинення масових заворушень у поточній діяльності проводять розрахунок сил і засобів, які можуть залучатися до припинення масових заворушень.

5. За наявності інформації про можливі порушення публічного порядку під час проведення зборів, мітингів, походів, демонстрацій та інших масових заходів, а також у разі вчинення їх учасниками протиправних дій, що загрожують громадській безпеці, за письмовим рішенням керівника територіального органу Національної поліції в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, областях, м. Києві (або особи, яка виконує його обов’язки) утворюється оперативний штаб у складі керівника, заступника керівника та членів оперативного штабу.

Керівництво оперативним штабом здійснює керівник, який прийняв рішення про утворення такого штабу. Заступником керівника оперативного штабу призначається керівник (заступник керівника) органу військового управління оперативно-територіального об’єднання Національної гвардії, у межах зони відповідальності (оперативного реагування) якого відбуваються масові заходи.

До складу оперативного штабу входять:

керівники або заступники керівників:

- головного управління (управління) ДСНС в області, м. Києві, на території юрисдикції якого відбуваються масові заходи;

- органу охорони державного кордону Держприкордонслужби (у разі проведення масових заходів у межах контрольованого прикордонного району);

- органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах, у зоні відповідальності якого відбуваються масові заходи;

- обласної, Київської та Севастопольської міської, районної держадміністрацій у разі, коли масові заходи відбуваються на території, на яку поширюється їх юрисдикція;

сільський, селищний, міський голова територіальної громади, а в разі його відсутності - керівник військово-цивільної адміністрації населеного пункту, на території якої відбуваються масові заходи.

За наявності інформації про можливе вчинення або в разі вчинення учасниками масових заходів протиправних дій, що загрожують державній безпеці, до складу оперативного штабу також включається начальник (керівник) органу СБУ, на території юрисдикції якого відбуваються масові заходи, або його заступник.

У разі потреби до складу оперативного штабу може включатися уповноважений представник Управління державної охорони (за згодою), відповідальний за обмін інформацією, необхідною для забезпечення належного функціонування органів державної влади, безпеки посадових осіб та об’єктів, щодо яких здійснюється державна охорона.

За пропозицією керівника, заступника керівника та членів оперативного штабу до його складу додатково включаються посадові особи суб’єктів, зазначених у пункті 4 цього Порядку.

Остаточний склад оперативного штабу визначає його керівник.

За рішенням керівника в оперативному штабі можуть утворюватися такі робочі групи:

організаційно-аналітична група - для підготовки проектів рішень, оперативного доведення прийнятих рішень до виконавців, а також збирання та узагальнення інформації про результати їх виконання;

група зв’язку - для організації зв’язку між суб’єктами з припинення масових заворушень;

група ресурсного і тилового забезпечення - для організації матеріально-технічного забезпечення припинення масових заворушень.

6. Рішення про проведення спеціальної операції з припинення масових заворушень приймається керівником оперативного штабу на підставі аналізу оперативної обстановки та інформації про внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про кримінальне правопорушення, передбачене статтею 294 Кримінального кодексу України.

7. Керівник оперативного штабу під час виникнення масових заворушень зобов’язаний:

визначати межі району масових заворушень та організовувати здійснення першочергових заходів, спрямованих на запобігання розширенню меж такого району та обмеження доступу осіб і транспортних засобів до району масових заворушень;

організовувати залучення сил і засобів для припинення масових заворушень та визначати першочергові завдання суб’єктам з припинення масових заворушень відповідно до повноважень, визначених законодавством;

видавати за пропозиціями заступника керівника та членів оперативного штабу письмове доручення про підготовку та проведення спеціальної операції з припинення масових заворушень, у якому обов’язково зазначаються сили і засоби, що залучаються до її проведення;

здійснювати загальну координацію діяльності суб’єктів з припинення масових заворушень, представники яких входять до складу оперативного штабу;

організовувати здійснення силами і засобами Національної поліції поліцейських заходів для забезпечення публічного порядку та громадської безпеки на території, прилеглій до району масових заворушень;

звертатися у разі потреби до керівників суб’єктів з припинення масових заворушень стосовно виділення додаткових сил і засобів для припинення масових заворушень;

давати членам оперативного штабу доручення з питань, що належать до їх компетенції;

підписувати протоколи, підготовлені оперативним штабом за результатами його роботи;

організовувати інформування населення про масові заворушення та заходи, які здійснюються для їх припинення;

здійснювати інші необхідні заходи з припинення масових заворушень та ліквідації їх наслідків.

8. Заступник керівника оперативного штабу під час виникнення масових заворушень зобов’язаний:

організовувати підготовку до проведення спеціальної операції з припинення масових заворушень;

надавати пропозиції щодо визначення меж району масових заворушень та першочергових заходів, спрямованих на запобігання розширенню меж такого району, обмеження доступу осіб і транспортних засобів до району масових заворушень;

здійснювати керівництво спеціальною операцією з припинення масових заворушень та координувати діяльність сил і засобів правоохоронних органів, залучених до припинення зазначених протиправних дій;

звертатися у разі потреби до керівника оперативного штабу стосовно виділення додаткових сил і засобів, необхідних для проведення спеціальної операції з припинення масових заворушень.

9. Оперативний штаб під час виникнення масових заворушень здійснює:

збирання та аналіз інформації про оперативну обстановку, її узагальнення та подання керівництву оперативного штабу;

підготовку пропозицій щодо здійснення заходів з припинення масових заворушень та їх подання на розгляд керівника оперативного штабу;

підготовку протоколів і доручень керівника оперативного штабу з питань координації діяльності сил і засобів суб’єктів з припинення масових заворушень, залучених до припинення масових заворушень;

контроль за виконанням доручень керівника та рішень оперативного штабу силами і засобами суб’єктів з припинення масових заворушень, залучених до припинення масових заворушень, і надання необхідної допомоги в їх реалізації;

організацію заходів матеріально-технічного забезпечення сил і засобів суб’єктів з припинення масових заворушень, залучених до припинення масових заворушень;

організацію проведення заходів щодо ліквідації наслідків масових заворушень;

підготовку пропозицій щодо здійснення заходів, спрямованих на недопущення повторного виникнення масових заворушень після завершення спеціальної операції з припинення масових заворушень.

Рішення оперативного штабу оформлюється протоколом, який підписується керівником оперативного штабу, його заступником і членами оперативного штабу, які погодилися з прийнятим рішенням.

Члени оперативного штабу в разі незгоди з прийнятим рішенням повинні надати обґрунтовані заперечення до нього.

Організаційне, інформаційне, матеріально-технічне забезпечення діяльності оперативного штабу здійснює територіальний орган Національної поліції в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, областях, м. Києві, керівником якого прийнято рішення про створення оперативного штабу.

10. Керівництво спеціальною операцією з припинення масових заворушень та координацію діяльності сил і засобів правоохоронних органів, залучених до припинення зазначених протиправних дій, здійснює керівник (заступник керівника) органу військового управління оперативно-територіального об’єднання Національної гвардії, включений до складу оперативного штабу (далі - керівник спеціальної операції з припинення масових заворушень).

11. Порядок організації та проведення спеціальної операції з припинення масових заворушень визначається відповідними нормативно-правовими актами.

12. З метою припинення масових заворушень:

1) Національна гвардія:

організовує та проводить спеціальну операцію з припинення масових заворушень;

забезпечує керівництво та координацію діяльності сил і засобів правоохоронних органів, залучених до спеціальної операції з припинення масових заворушень;

2) Національна поліція:

визначає сили і засоби, які беруть участь у спеціальній операції з припинення масових заворушень;

здійснює заходи, спрямовані на запобігання розширенню меж району масових заворушень;

реагує на протиправні дії учасників масових заворушень у порядку, визначеному Кримінальним процесуальним кодексом України та Кодексом України про адміністративні правопорушення;

вживає заходів, спрямованих на забезпечення публічного порядку, а також усунення загроз життю та здоров’ю фізичних осіб і публічній безпеці, що виникли внаслідок масових заворушень;

3) СБУ:

подає керівництву оперативного штабу інформацію про масові заворушення, а також інші дані, необхідні для ефективного проведення заходів з припинення масових заворушень;

надає допомогу в межах повноважень силам Національної гвардії та Національної поліції в проведенні спеціальної операції з припинення масових заворушень;

4) Держприкордонслужба:

здійснює інформаційно-аналітичну роботу та інформує оперативний штаб про ситуацію, яка складається в межах контрольованих прикордонних районів, а також про перетинання державного кордону організованими групами громадян та спроби незаконного перетинання державного кордону;

здійснює заходи з посилення охорони державного кордону в разі загострення обстановки та припинення у взаємодії з відповідними правоохоронними органами та військовими формуваннями провокацій на державному кордоні;

5) ДСНС:

забезпечує через підпорядковані територіальні органи та підрозділи гасіння пожеж, рятування людей, здійснення заходів з мінімізації та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій за умови забезпечення правоохоронними органами безперешкодного доступу до місця пожежі, надзвичайної ситуації, небезпечної події, а також збереження особового складу і техніки під час виконання ними завдань за призначенням;

здійснює разом з органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями прогнозування ймовірності виникнення пожеж, надзвичайних ситуацій, небезпечних подій, про що інформує оперативний штаб;

6) Військова служба правопорядку у Збройних Силах здійснює заходи з припинення масових заворушень серед військовослужбовців Збройних Сил у місцях дислокації військових частин, у військових навчальних закладах, установах і організаціях, у військових містечках, на вулицях і в громадських місцях;

7) органи державної влади та органи місцевого самоврядування:

забезпечують функціонування системи екстреної медичної допомоги та медицини катастроф, організовують роботу закладів охорони здоров’я для надання необхідної медичної допомоги населенню;

здійснюють заходи з інформування населення, зокрема через засоби масової інформації, у межах території, на яку поширюється їх юрисдикція і на якій відбуваються масові заворушення, про райони, в яких відбуваються такі заворушення, та потенційно небезпечні наслідки перебування в них;

забезпечують організацію транспортного обслуговування населення, зміну маршрутів і графіків руху місцевого пасажирського транспорту з метою забезпечення безпеки громадян;

сприяють у наданні матеріально-технічної та іншої допомоги суб’єктам з припинення масових заворушень під час здійснення ними своїх повноважень з припинення масових заворушень;

забезпечують створення резервів із числа представників громадських формувань з охорони громадського порядку і державного кордону та координують їх спільну з Національною поліцією діяльність у сфері охорони громадського порядку;

організовують заходи з розчищення територій та вулично-дорожньої мережі від наслідків масових заворушень;

здійснюють інші покладені на них функції (повноваження) відповідно до законодавства.

13. Спеціальна операція з припинення масових заворушень вважається завершеною, якщо припинено кримінальне правопорушення, передбачене статтею 294 Кримінального кодексу України, та усунуто загрози громадській безпеці в районі масових заворушень.

Рішення про завершення спеціальної операції з припинення масових заворушень приймається керівником оперативного штабу на підставі доповіді керівника спеціальної операції з припинення масових заворушень та оформлюється протоколом.

14. Після завершення спеціальної операції з припинення масових заворушень та ліквідації їх наслідків відповідний керівник територіального органу Національної поліції, який прийняв рішення про створення оперативного штабу, приймає рішення про припинення його діяльності.

15. Постраждалі під час масових заворушень представники Національної гвардії та інших правоохоронних органів після надання їм на місці події домедичної чи/та медичної (у разі наявності показань) допомоги евакуюються до закладів охорони здоров’я, що належать до сфери управління МВС, Міноборони, МОЗ, та комунальних закладів охорони здоров’я.