Угода між Кабінетом Міністрів України та Урядом Республіки Сербія про взаємну допомогу в митних справах

Кабінет Міністрів України та Уряд Республіки Сербія, далі - "Договірні Сторони";

визнаючи, що порушення митного законодавства завдають шкоди економічним, фіскальним і комерційним інтересам їхніх держав;

враховуючи важливість забезпечення правильного нарахування мита та інших податків, що стягуються під час імпорту та експорту товарів, а також правильного визначення митної вартості та походження товарів;

визнаючи необхідність міжнародного співробітництва з питань, що відносяться до застосування і дотримання митного законодавства;

визнаючи, що боротьба з порушеннями митного законодавства може бути більш ефективною завдяки співробітництву між їхніми митними органами;

посилаючись на Рекомендації Ради митного співробітництва від 5 грудня 1953 року про взаємну адміністративну допомогу;

домовилися про таке:

Для цілей цієї Угоди:

1. "Митне законодавство" означає закони та інші нормативно-правові акти держав Договірних Сторін щодо імпорту, експорту і транзиту товарів або будь-якої іншої митної процедури, які регламентують стягнення митними органами мита, податків, інших зборів або нарахувань або засоби застосування заборон, обмежень і контролю.

2. "Мито" означає мито та всі інші податки, збори або інші нарахування, які стягуються при імпорті або експорті товарів, але не включаючи збори та нарахування, які є незначними в порівнянні з приблизною вартістю наданих послуг.

3. "Запитуючий орган" означає митний орган, який робить запит про допомогу згідно з цією Угодою або який отримує таку допомогу.

4. "Запитуваний орган" означає митний орган, який отримує запит про допомогу згідно з цією Угодою або який надає таку допомогу.

5. "Порушення митного законодавства" означає будь-яке порушення митного законодавства, а також будь-яку спробу порушення митного законодавства.

6. "Митний орган" означає в Україні - Державну митну службу України і в Республіці Сербія - Митну адміністрацію Міністерства фінансів.

7. "Персональні дані" означають сукупність документованих або публічно оголошених відомостей, за якими здійснюється ідентифікація особи у зв'язку з митним порушенням.

8. "Наркотичні засоби" означає будь-які речовини, натуральні або синтетичні, занесені у Переліки I і II Єдиної Конвенції про наркотичні засоби від 1961 року (з доповненнями).

9. "Психотропні речовини" означає будь-які речовини, натуральні або синтетичні, або будь-які природні матеріали, занесені до Переліків I, II, III і IV Конвенції про психотропні речовини від 1971 року (з доповненнями).

10. "Прекурсори" означає хімічні речовини, що використовуються під контролем, у виробництві наркотичних засобів і психотропних речовин, занесені до Переліків I та II Конвенції ООН про боротьбу проти незаконного обігу наркотичних засобів та психотропних речовин від 1988 року.

11. "Контрольована поставка" означає метод вивезення з, проходження через або ввезення на територію однієї або кількох держав незаконних партій, або таких, які підозрюються в незаконному переміщенні, наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, або їх замінників, з відома та під контролем компетентних органів цих держав з метою виявлення осіб, які здійснюють порушення митного законодавства.

1. Митні органи держав Договірних Сторін надають один одному допомогу відповідно до положень, викладених у цій Угоді, у забезпеченні належного дотримання митного законодавства, зокрема у частині запобігання, виявлення, припинення та розслідування порушень митного законодавства.

2. Допомога за цією Угодою надається відповідно до чинного законодавства держави запитуваної Договірної Сторони.

1. На запит запитуючого органу, запитуваний орган надає йому всю необхідну інформацію, яка дає змогу впевнитися, що митне законодавство застосовується правильно, у тому числі, інформацію щодо перевезення і відвантаження товарів, їх розташування та призначення, а також їхньої вартості та походження, а також інформацію щодо вчинених або запланованих дій, які порушують або можуть порушити митне законодавство.

2. На запит запитуючого органу, запитуваний орган повідомляє, що товари, вивезені з території держави однієї з Договірних Сторін, були законно ввезені на територію держави іншої Договірної Сторони, зазначаючи, при необхідності, характер митних процедур, що застосовувалися до товарів.

3. На запит запитуючого органу запитуваний орган у рамках своєї компетенції та наявних ресурсів вживає усіх необхідних заходів з метою забезпечення нагляду за:

a) окремими фізичними або юридичними особами, щодо яких існують серйозні підстави вважати, що вони вчинили, або які підозрюються у вчиненні порушення митного законодавства на території держави запитуючої Договірної Сторони;

b) місцями зберігання товарів, якщо є вагомі підстави вважати, що вони призначені для незаконного ввезення на територію держави запитуючої Договірної Сторони;

c) переміщенням товарів, про яке запитуючим органом повідомлено, що воно може бути здійснено з порушенням митного законодавства держави запитуючої Договірної Сторони;

d) транспортними засобами, щодо яких є вагомі підстави вважати, що вони використовувались або можуть бути використані для вчинення порушення митного законодавства на території держави запитуючої Договірної Сторони.

Митні органи держав Договірних Сторін у межах своєї компетенції надають одна одній допомогу, якщо вважають це потрібним для правильного застосування митного законодавства, зокрема коли вони володіють інформацією щодо:

- дій, які порушили, порушують або можуть порушити митне законодавство і становлять інтерес для іншої Договірної Сторони;

- нових методів і засобів, що застосовуються для вчинення порушень митного законодавства;

- товарів, щодо яких відомо, або які підозрюються в тому, що вони є об'єктом порушення митного законодавства на території держави іншої Договірної Сторони;

- окремих осіб, щодо яких відомо, або які підозрюються у вчиненні порушення митного законодавства на території держави іншої Договірної Сторони;

- транспортних засобів і контейнерів, про які відомо або щодо яких є підстави вважати, що вони використовувались, використовуються або можуть бути використані у вчиненні порушень митного законодавства на території держави іншої Договірної Сторони.

1. Допомога, передбачена цією Угодою, може включати надання інформації щодо:

a) примусових заходів, які можуть бути корисними у відверненні порушень митного законодавства;

b) нових способів вчинення порушень митного законодавства;

c) зауважень та висновків, що випливають з успішного застосування нових засобів і методів контролю, а також

d) нових технологій і вдосконалених методів митного оформлення пасажирів та вантажів.

2. Якщо це не суперечить національним законодавствам їхніх держав, митні органи держав Договірних Сторін будуть прагнути до співробітництва у частині:

a) ініціювання, розвитку та вдосконалення спеціальних навчальних програм для свого персоналу;

b) створення і підтримання каналів зв'язку між ними з метою прискорення обміну інформацією та її захисту;

c) забезпечення ефективної координації дій, у тому числі обміну персоналом, експертами і призначення офіцерів зв'язку;

d) вивчення і випробування нового обладнання та процедур;

e) спрощення і гармонізації відповідних митних процедур та

f) інших адміністративних заходів, які час від часу можуть потребувати їхніх спільних дій.

На прохання запитуючого органу, запитуваний орган згідно з національним законодавством своєї держави вживає усіх необхідних заходів з метою:

a) передання усіх документів;

b) сповіщення про усі рішення,

на які поширюється сфера застосування цієї Угоди, адресату, який проживає або розташований на її території. У такому разі, застосовується пункт 3 статті 7 цієї Угоди.

1. Запити відповідно до цієї Угоди складаються у письмовому вигляді. Документи, необхідні для виконання таких запитів, повинні додаватися до них. У випадках, що не терплять зволікання, можуть прийматися запити в усній формі, але вони повинні невідкладно підтверджуватися у письмовій формі.

2. Запити згідно з пунктом 1 цієї статті мають містити таку інформацію:

a) назву запитуючого митного органу;

b) заходи, що запитуються;

c) об'єкт запиту та підставу для нього;

d) закони, правила та інші правові норми, що мають відношення до цього випадку;

e) якомога точніші та вичерпні дані відносно фізичної або юридичної особи, що є об'єктом запиту;

f) стислий виклад фактів, за винятком випадків, зазначених у статті 6 цієї Угоди та

g) зв'язок між запитуваною допомогою та справою, до якої вона відноситься.

3. Запити подаються офіційною мовою запитуваного митного органу, англійською або іншою мовою, прийнятною для цього органу.

4. Якщо митний орган держави запитуваної Договірної Сторони не є органом, до компетенції якого належить виконання запиту, він повинен негайно передати запит компетентному відомству, яке реагує на запит у межах своїх повноважень і відповідно до національного законодавства своєї держави, або повідомляє запитуючому органу про умови виконання такого запиту.

5. Якщо запит не відповідає формальним вимогам, то може бути висунута вимога щодо його зміни або доповнення, проте невідкладні заходи при цьому можуть виконуватися.

1. Запитуваний орган вживає усіх потрібних заходів для виконання запиту та, якщо вимагається, буде прагнути вжити усіх офіційних заходів необхідних для виконання запиту.

2. Митний орган держави однієї Договірної Сторони на запит митного органу держави іншої Договірної Сторони проводить необхідне розслідування, включаючи опитування експертів та свідків або осіб, які підозрюються у вчиненні порушення митного законодавства, а також здійснює верифікацію, інспектування та розслідування фактів у зв'язку із питаннями, зазначеними в цій Угоді.

3. На запит запитуючого органу, запитуваний орган може у максимально можливих межах, дозволяти посадовим особам запитуючого органу бути присутніми на території держави запитуваної Договірної Сторони під час проведення її посадовими особами розслідування порушень митного законодавства, про які йдеться у запиті запитуючого органу.

4. В цілях координування дій, запитуючому органу на його прохання може бути повідомлено про час і місце проведення дій, про які йдеться у запиті.

5. Посадові особи запитуючого органу, уповноважені на розслідування порушень митного законодавства, можуть просити запитуваний орган надати їм можливість вивчити відповідні журнали, реєстри та інші документи або носії даних та надавати їх копії, або будь-яку іншу інформацію що стосується порушення.

1. Запитуваний орган повідомляє про результати розслідування запитуючому органу у формі документів, завірених копій документів, звітів та подібного, а у разі потреби - в усній формі.

2. Документи, передбачені пунктом 1 цієї статті, можуть бути замінені інформацією в електронному вигляді, виробленою у будь-який формі для цих цілей. Інформаційні матеріали, необхідні для інтерпретації та використання такої інформації в електронному вигляді, мають бути подані разом з нею.

1. Якщо запитуваний орган вважає, що виконання запиту може заподіяти шкоди суверенітету, безпеці, громадському порядку його держави, або іншим суттєвим національним інтересам, або може потягти за собою розголошення державної або іншої захищеної законом таємниці, у наданні допомоги може бути відмовлено, або виконання запиту поставлено у залежність від виконання певних умов, а саме, дотримання положень національного законодавства держави запитуваного органу та/або міжнародних договорів, які є чинними для держави запитуваної Договірної Сторони, та/або умов зовнішньоекономічних операцій, про які йдеться у запиті запитуючого органу.

2. Якщо запитуючий орган звертається із запитом про допомогу, яку він сам не міг би надати, якби до нього був звернений такий запит, він повинен зазначити цей факт у своєму запиті. Виконання такого запиту запитуючого органу здійснюється на розсуд запитуваного митного органу.

3. У випадку відмови від виконання запиту, рішення про це та причини відмови повинні бути без затримки повідомлені запитуючому органу.

1. Будь-яка інформація, передана у будь-якій формі відповідно до цієї Угоди має конфіденційний характер. Вона підлягає такому ж захисту, який передбачено для інформації такого роду відповідно до законодавства держави Договірної Сторони, яка її отримує.

2. Персональні дані передаються лише тоді, коли рівень захисту персональних даних, передбачений законодавством держави Договірної Сторони, є еквівалентним. Договірні Сторони забезпечують, принаймні, такий рівень захисту, який передбачено у Додатку до цієї Угоди, який є її невід'ємною частиною.

1. Інформація, документи та інші повідомлення, отримані у рамках взаємної допомоги, можуть використовуватися лише для цілей, визначених у цій Угоді, включаючи використання у судових і адміністративних процесах.

2. Запитуючий орган не буде використовувати отримані інформацію та свідчення для інших цілей, ніж ті, що зазначені у запиті, без попередньої письмової згоди на це запитуваного органу.

3. Якщо має місце обмін персональними даними відповідно до цієї Угоди, митні органи держав Договірних Сторін забезпечують їх використання виключно для цілей, зазначених у запиті, та відповідно до усіх умов, встановлених запитуваним органом.

4. Положення пунктів 1 і 2 цієї статті не поширюються на інформацію щодо порушень, які стосуються наркотичних засобів та психотропних речовин. Така інформація може бути передана органам держави запитуючої Договірної Сторони, які безпосередньо причетні до боротьби з незаконним обігом наркотиків.

1. Митні органи Договірних Сторін надають допомогу один одному у розслідуванні та припиненні незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів, повідомляючи один одного за запитом або за власною ініціативою, відповідну інформацію щодо:

a) методів боротьби з незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів;

b) принципів митного контролю за наркотичними засобами, психотропними речовинами та прекурсорами, нові методи та засоби розслідування;

c) наукових, професійних публікацій та посібників з метою підтримки боротьби з незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів;

d) нових видів наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів, місць їх виробництва, шляхів їх незаконного перевезення і методів переховування, змін у вартості наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів у різних державах і регіонах.

2. Митні органи держав Договірних Сторін будуть надавати один одному за своєю власною ініціативою або за запитом інформацію щодо:

a) фізичних та юридичних осіб, про яких відомо, що вони займаються незаконним ввезенням, вивезенням чи перевезенням наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів або викликають підозри в такому використанні;

b) нових шляхів та засобів, які використовуються для незаконного перевезення наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів;

c) товарів та поштових відправлень, про які відомо, що вони використовуються для незаконного переміщення наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів, або викликають підозри в такому використанні;

d) транспортних засобів, про яких відомо, що вони використовуються для незаконного перевезення наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів, або викликають підозри в такому використанні.

1. Митні органи Договірних Сторін будуть прагнути до співробітництва у реалізації методів контрольованої поставки.

2. Рішення про реалізацію методу контрольованої поставки буде прийматися у кожному конкретному випадку згідно з чинним законодавством держав Договірних Сторін.

1. Митний орган держави однієї Договірної Сторони на запит митного органу держави іншої Договірної Сторони, подає документи щодо перевезень та відвантажень товарів, вказуючи вартість, походження, розташування і призначення цих товарів.

2. Оригінали справ, документів та інших матеріалів запитуються лише у випадках, коли копій недостатньо. На окремий запит, копії таких справ, документів та інших матеріалів повинні бути належним чином засвідчені.

3. Оригінали справ, документів та інших матеріалів, передані запитуючому органу, повертаються при першій можливості. Права запитуваного органу або третьої сторони у цьому зв'язку мають залишатися непорушеними. На запит оригінали, необхідні для прийняття судового рішення або подібних цілей, мають бути повернуті без затримки.

4. На запит митного органу держави однієї Договірної Сторони митний орган держави іншої Договірної Сторони може, на свій розсуд, уповноважити своїх посадових осіб, за їх згодою, виступити свідками у судових або адміністративних процесах у державі запитуючої Договірної Сторони і надати такі справи, документи та інші матеріали, або їх автентичні копії, які вважаються потрібними під час таких процесів. Зазначений запит має передбачати час, місце і вид процесу, а також у якій якості ця посадова особа дає свідчення.

1. Митні органи держав Договірних Сторін не будуть приймати претензії щодо відшкодування витрат, понесених у зв'язку з виконанням цієї Угоди, за винятком витрат, пов'язаних з викликом свідків, оплати експертів, та заробітної платні перекладачів, якщо вони не є державними службовцями.

2. Якщо виконання запиту потребує або потребуватиме додаткових суттєвих витрат, митні органи держав Договірних Сторін консультуються щодо визначення умов і термінів виконання запиту, а також засобів відшкодування витрат.

1. Виконання цієї Угоди покладається на митні органи держав Договірних Сторін. Вони домовляються про всі практичні заходи та дії, необхідні для її виконання, беручи до уваги правила захисту даних.

2. На основі консультацій митні органи держав Договірних Сторін можуть видавати нормативно-правові акти з метою виконання цієї Угоди.

3. Митні органи держав Договірних Сторін можуть запровадити прямий зв'язок між своїми підрозділами, до компетенції яких належить розслідування порушень.

Розбіжності щодо тлумачення або застосування положень цієї Угоди вирішуються шляхом консультацій та переговорів між Договірними Сторонами.

За згодою Договірних Сторін до цієї Угоди можуть бути внесені зміни і доповнення. Зміни та доповнення оформляються відповідними протоколами, які є невід'ємною частиною цієї Угоди.

Ця Угода застосовується на митних територіях держав Договірних Сторін, як це передбачено у їхньому національному законодавстві.

1. Ця Угода набуває чинності у перший день другого місяця, починаючи з дати, коли Договірні Сторони повідомили одна одну дипломатичними каналами, що усі внутрішньодержавні процедури для набуття нею чинності виконані.

2. Митні органи держав Договірних Сторін погоджуються зустрічатися з метою контролю за виконанням цієї Угоди та обговорення інших митних питань, що випливають з взаємовідносин між ними, на запит одного з митних органів або наприкінці п'ятирічного періоду після набрання нею чинності, якщо вони не повідомлять один одного у письмовій формі дипломатичними каналами, що у такому контролі немає потреби.

3. Ця Угода укладається на невизначений термін, якщо не буде припинена однією з Договірних Сторін у письмовій формі дипломатичними каналами. Дія цієї Угоди припиняється через шість місяців після отримання такого повідомлення.

Вчинено в м. Белграді 5 березня 2010 року у трьох примірниках, кожний українською, сербською та англійською мовами, при цьому усі тексти є автентичними. У разі розбіжностей щодо тлумачення положень цієї Угоди, перевага надається тексту англійською мовою.

На посвідчення чого нижчезазначені та належним чином уповноважені підписали цю Угоду.

1. Персональні дані, які зазнають автоматичної обробки, повинні:

a) одержуватися і оброблятися неупереджено і законно;

b) зберігатися для конкретних і законних цілей і не використовуватися у спосіб, несумісний з такими цілями;

c) бути достатніми, важливими і не надмірними відносно цілей, задля яких вони зберігаються;

d) бути точними і, якщо необхідно, оновлюватися;

e) зберігатися в формі, яка дозволяє ідентифікацію суб'єктів даних не довше, ніж вимагається для цілей, задля якої вони зберігаються.

2. Персональні дані відносно расового походження, політичних поглядів або релігійних та інших вірувань, а також персональні дані щодо здоров'я або статевого життя не можуть оброблятися автоматично, якщо національне законодавство не забезпечує відповідних гарантій. Те ж саме застосовується до персональних даних, які мають відношення до кримінальних засуджень.

3. Договірні Сторони через свої компетентні органи вживають відповідних запобіжних заходів для захисту персональних даних, які зберігаються в автоматизованих файлах даних від несанкціонованого знищення або випадкової втрати, а також від несанкціонованого доступу, змін або розповсюдження.

4. Будь-яка особа має право:

a) установити існування автоматизованого особистого файлу даних, головних цілей, а також ідентичності і постійного місця проживання або головного місцезнаходження підприємства оператора файлу;

b) одержувати з відповідними проміжками і без надмірної затримки або витрат, підтвердження, чи особисті дані щодо неї зберігаються в автоматизованому файлі даних, а також повідомлення її про такі дані в чіткій формі;

c) домагатися, в залежності від обставин, виправлення або знищення таких даних, які були оброблені з порушенням національного законодавства, яке вводить в дію основні принципи, встановлені у пунктах 1 і 2 цього Додатку;

d) мати судовий засіб захисту прав, якщо запит про надання інформації або, в залежності від обставин, сповіщення, виправлення або знищення, як вказано у підпунктах b і c цього пункту, не виконуються.

5.1 Не допускається жодних винятків з положень, викладених у пунктах 1, 2 і 4 цього Додатку, за виключенням обмежень, визначених в цих пунктах.

5.2 Часткова відміна положень пунктів 1, 2 і 4 цього Додатку повинна бути дозволена тоді, коли така часткова відміна передбачена національним законодавством держави Договірної Сторони та містить необхідний захід в демократичному суспільстві в інтересах:

a) захисту державної і громадської безпеки, фінансових інтересів держави або попередження злочинності;

b) захисту суб'єкту даних або прав і свобод інших.

5.3 Обмеження на захист прав, вказані в пункті 4, підпунктах b, c і d цього Додатку, можуть бути передбачені законом щодо автоматизованих персональних файлів даних, які використовуються для статистичних або науково-дослідницьких цілей, де очевидно не існує ризику порушення приватності суб'єкту даних.

6. Кожна Договірна Сторона зобов'язується встановити відповідні санкції та засіб захисту прав проти порушень національного законодавства її держави, яке вводить в дію основні принципи, встановлені у цьому Додатку.

7. Жодне з положень цього Додатку не повинно тлумачитись як обмежувальне або таке, що інакше впливає на можливість Договірних Сторін надати суб'єктам даних більш широкий ступінь захисту, ніж зумовлені в цьому Додатку.