Угода між Урядом України та Урядом Республіки Узбекистан про співробітництво в галузі освіти

Дата підписання: 20.06.1995

Дата набуття чинності: 20.06.1995

Уряд України та Уряд Республіки Узбекистан, які в подальшому іменуються "Сторони", у відповідності до положень Угоди про співробітництво в галузі освіти між країнами - учасницями Співдружності Незалежних Держав, підписаної в м. Ташкенті 15 травня 1992 року,

спираючись на історичні корені дружніх відносин між народами двох країн, намагаючись сприяти взаємозбагаченню, збереженню та розвитку національних культур народів України і Республіки Узбекистан,

будучи зацікавлені в розвитку та поглибленні співробітництва та обміну в галузі освіти,

домовились про таке:

Сторони, згідно з діючим законодавством двох країн та нормами міжнародного права, розвиватимуть і підтримуватимуть співробітництво в галузі освіти на основі принципів рівноправності та взаємної поваги.

Сторони співпрацюватимуть, звертаючи особливу увагу на такі форми:

- обмін досвідом з найважливіших напрямків управління і планування в галузі освіти;

- проведення спільних наукових досліджень в галузі гуманітарних, природничих, технічних та педагогічних наук, які викликають взаємну зацікавленість;

- підготовка та перепідготовка спеціалістів на основі повного та часткового навчання студентів, аспірантів, докторантів, наукових стажувань, підвищення кваліфікації, інших видів обмінів;

- розвиток прямого співробітництва між навчальними закладами двох країн.

Сторони визначатимуть напрямки спільних наукових досліджень (програми і учасники досліджень визначаються навчальними закладами, які безпосередньо приймають участь у співпраці).

Сторони сприятимуть більш широкій участі наукових співробітників системи освіти України та Республіки Узбекистан в конференціях, симпозіумах, семінарах тощо, які у них проводитимуться. З цією метою вони зобов'язуються регулярно обмінюватися інформацією з питань їх організації та проведення.

Сторони на основі міжнародних принципів і стандартів будуть вирішувати питання, в тому числі, шляхом укладення окремих угод, для збереження та розвитку етнічної, мовної та культурної самобутності громадян України узбецької національності та громадян Республіки Узбекистан української національності.

Сторони сприятимуть укладенню та здійсненню прямих договорів між навчальними закладами з метою:

- обміну зразками підручників, посібників, навчальних програм, аудіо-, відеоматеріалами, тестами для загальноосвітніх, професійно-технічних, середніх спеціальних і вищих навчальних закладів;

- вивчення історії, мови, літератури, географії та традицій двох народів;

- обміну інформацією щодо ефективного управління навчальним процесом;

- обміну школярами, студентами, аспірантами, докторантами, стажистами, педагогами і робітниками органів управління освітою;

- обміну науковими співробітниками для проведення спільних наукових досліджень з пріоритетних напрямків науки та техніки.

Сторони сприятимуть громадянам своїх країн в здобутті вищої освіти, підвищенні кваліфікації і в період проходження аспірантури і докторантури в учбових, наукових установах і закладах в своїх країнах на компенсаційній основі.

Сторони визнають еквівалентними документи про неповну і повну середню освіту державних зразків, свідоцтв і дипломів про професійно-технічну і середню спеціальну освіту незалежно від існуючої системи оцінки знань учнів.

Сторони будуть здійснювати необхідну роботу, пов'язану із взаємним визнанням документів про вищу освіту, наукові ступені і звання.

Сторони з метою виконання положень цієї Угоди розроблять конкретні програми співробітництва і обмінів, які визначать організаційні та фінансові умови їх реалізації.

Ця Угода укладається терміном на 5 років і набуває чинності з дня підписання. Її дія буде автоматично продовжена на наступний 5-річний період, якщо жодна із Сторін не заявить шляхом письмового повідомлення по дипломатичних каналах про своє бажання денонсувати її не пізніше, як за 6 місяців до закінчення терміну дії цієї Угоди.

Вчинено в м. Ташкенті 20 червня 1995 року в двох примірниках, кожний на українській, узбецькій та російській мовах, причому всі тексти є автентичними. В разі розбіжностей в тлумаченні статей цієї Угоди за основу приймається текст на російській мові.