Про затвердження Порядку здійснення моніторингу показників розвитку регіонів, районів, міст республіканського в Автономній Республіці Крим і обласного значення для визнання територій депресивними

Відповідно до статті 10 Закону України "Про стимулювання розвитку регіонів" Кабінет Міністрів України

1. Затвердити Порядок здійснення моніторингу показників розвитку регіонів, районів, міст республіканського в Автономній Республіці Крим і обласного значення для визнання територій депресивними (далі - моніторинг), що додається.

2. Надати Міністерству економіки право вносити разом з Державним комітетом статистики у разі потреби зміни до переліку показників розвитку територій, за якими проводиться моніторинг, відповідно до плану державних статистичних спостережень, що затверджується щороку постановою Кабінету Міністрів України згідно із Законом України "Про державну статистику", без зміни змісту таких показників.

3. Міністерству економіки забезпечити координацію роботи центральних і місцевих органів виконавчої влади, пов'язаної з проведенням моніторингу.

1. Моніторинг показників розвитку регіонів, районів, міст республіканського в Автономній Республіці Крим і обласного значення (далі - моніторинг) здійснюється з метою підготовки пропозицій щодо визнання території депресивною.

2. Моніторинг проводиться щороку на підставі даних державних статистичних спостережень та інших даних, що подають центральні органи виконавчої влади (далі - дані), шляхом оцінки визначених для кожної групи територій показників розвитку за відповідний період згідно з додатком.

3. Держкомстат, інші центральні органи виконавчої влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські держадміністрації подають Мінекономіки дані за підписом керівника.

Мінекономіки на підставі даних здійснює до 1 липня року, що настає за звітним, моніторинг територій і проводить класифікацію районів на промислові та сільські.

4. Регіон визнається депресивним, якщо протягом останніх п'яти років середні показники валового регіонального продукту (до 2004 року - валова додана вартість) у розрахунку на одну особу наявного населення у фактичних цінах найнижчі у сукупності всіх регіонів.

5. Класифікація всієї сукупності районів в Автономній Республіці Крим та областях на промислові та сільські райони проводиться відповідно до критерію частки зайнятих у промисловості та сільському господарстві.

Район визнається промисловим у разі перевищення частки зайнятих у промисловості над часткою зайнятих у сільському господарстві.

Район визнається сільським у разі перевищення частки зайнятих у сільському господарстві над часткою зайнятих у промисловості.

У разі коли однозначне визначення категорії району неможливе, на підставі двох переліків промислових та сільських районів формується перелік районів (далі - перелік), для адекватної класифікації яких проводиться аналіз додаткових показників.

До переліку включаються:

промислові райони, для яких різниця між часткою зайнятих у промисловості району і найнижчим значенням такого показника в усій сукупності районів становить не більш як 25 відсотків варіаційного розмаху показника;

сільські райони, для яких різниця між часткою зайнятих у сільському господарстві району і найнижчим значенням такого показника в усій сукупності районів становить не більш як 25 відсотків варіаційного розмаху показника.

З числа районів, що включаються до переліку, промисловими визначаються райони, які одночасно відповідають таким умовам:

відношення обсягу реалізованої промислової продукції (робіт, послуг) (до 2004 року - обсяг промислового виробництва) на одну особу наявного населення до обсягу реалізованої сільськогосподарської продукції (робіт, послуг) (до 2004 року - обсяг виробленої сільськогосподарської продукції) на одну особу наявного населення перевищує 1;

обсяг реалізованої промислової продукції (робіт, послуг) (до 2004 року - обсяг промислового виробництва) на одну особу наявного населення становить не менш як 50 відсотків середнього показника в сукупності районів.

Інші включені до переліку райони, які не відповідають таким умовам, вважаються сільськими.

6. Промисловий район визнається депресивним, якщо протягом останніх трьох років одночасно у сукупності всіх промислових районів:

рівень безробіття в районі найвищий;

частка зайнятих у промисловості району найвища;

обсяг реалізованої промислової продукції (робіт, послуг) (до 2004 року - обсяг промислового виробництва) на одну особу наявного населення в районі найнижчий;

рівень середньомісячної заробітної плати в районі найнижчий.

7. Сільський район визнається депресивним, якщо протягом останніх трьох років одночасно у сукупності всіх сільських районів:

щільність сільського населення в районі найнижча;

коефіцієнт природного приросту населення в районі найнижчий;

частка зайнятих у сільському господарстві району найвища;

обсяг реалізованої сільськогосподарської продукції (робіт, послуг) (до 2004 року - обсяг виробленої сільськогосподарської продукції) на одну особу наявного населення в районі найнижчий;

рівень середньомісячної заробітної плати в районі найнижчий.

8. Місто республіканського в Автономній Республіці Крим або обласного значення визнається депресивним, якщо протягом останніх трьох років одночасно у сукупності всіх міст обласного (республіканського) значення:

рівень безробіття в місті найвищий;

рівень довготривалого безробіття в місті найвищий;

рівень середньомісячної заробітної плати в місті найнижчий.

9. За результатами моніторингу Мінекономіки подає до 5 липня Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським держадміністраціям висновки щодо відповідності показників розвитку окремих територій критеріям депресивності.

Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська і Севастопольська міські держадміністрації на підставі зазначених висновків вносять до 25 липня Мінекономіки за підписом Голови Ради міністрів Автономної Республіки Крим, голів обласних, Київської і Севастопольської міських держадміністрацій та за погодженням з відповідними місцевими радами пропозиції щодо:

надання статусу депресивних окремим територіям (продовження строку його дії), визначення їх меж;

строків, на які територіям передбачається надати статус депресивних;

визначення заходів стимулювання розвитку депресивної території;

співвідношення державних, регіональних та інших фінансових ресурсів, що спрямовуватимуться на виконання програм подолання стану депресивності території;

строків розроблення та внесення проектів зазначених програм.

10. Мінекономіки щороку готує і подає до 15 серпня Кабінетові Міністрів України узагальнену інформацію за результатами моніторингу та пропозиції щодо визнання в установленому порядку територій депресивними з визначенням, зокрема:

переліку територій, яким надається статус депресивних (продовжується строк його дії), та їх меж;

строків, на які територіям надаватиметься статус депресивних;

заходів державного стимулювання розвитку кожної території з метою подолання депресивного стану, форми та умов їх проведення;

співвідношення державних, регіональних та інших фінансових ресурсів, що спрямовуватимуться на виконання програм подолання стану депресивності територій;

строків внесення проектів зазначених програм.