Про затвердження Державної економічної програми поводження з відпрацьованим ядерним паливом вітчизняних атомних електростанцій на період до 2025 року

Кабінет Міністрів України постановляє:

1. Затвердити Державну економічну програму поводження з відпрацьованим ядерним паливом вітчизняних атомних електростанцій на період до 2025 року (далі - Програма), що додається.

2. Внести до розпорядження Кабінету Міністрів України від 5 червня 2019 р. № 385 "Про схвалення Концепції Державної економічної програми поводження з відпрацьованим ядерним паливом вітчизняних атомних електростанцій на період до 2024 року" (Офіційний вісник України, 2019 р., № 47, ст. 1626) такі зміни:

1) у назві та тексті розпорядження цифри "2024" замінити цифрами "2025";

2) у назві та тексті Концепції Державної економічної програми поводження з відпрацьованим ядерним паливом вітчизняних атомних електростанцій на період до 2024 року, схваленої зазначеним розпорядженням, цифри "2024" замінити цифрами "2025".

3. Державному підприємству "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" подавати Міністерству енергетики щороку до 1 квітня звіти про результати здійснення заходів Програми та про вплив здійснення заходів Програми на довкілля, зокрема на здоров'я населення.

4. Міністерству енергетики:

подавати Кабінетові Міністрів України щороку до 15 квітня звіти про результати здійснення заходів Програми;

за результатами аналізу звітів про вплив здійснення заходів Програми на довкілля, зокрема на здоров'я населення, щороку оприлюднювати на офіційному веб-сайті Міністерства інформацію в рамках заходів для проведення моніторингу наслідків виконання Програми.

 

Інд. 37

 

Метою цієї Програми є розв'язання комплексних галузевих проблем поводження з відпрацьованим ядерним паливом українських атомних електростанцій, що експлуатуються, підвищення економічної ефективності системи поводження з відпрацьованим ядерним паливом, встановлення рамкових умов та завдань для експлуатуючої організації (оператора) щодо безпечного та економічно ефективного поводження з відпрацьованим ядерним паливом.

Утворення у процесі експлуатації атомних електростанцій відпрацьованого ядерного палива є невід'ємною частиною ядерно-паливного циклу.

На сьогодні у світовій ядерній енергетиці немає однозначного рішення щодо оптимального варіанта поводження з відпрацьованим ядерним паливом.

Кожна держава, що експлуатує атомні електростанції, самостійно визначає національні підходи щодо поводження з відпрацьованим ядерним паливом залежно від конкретних технічних, економічних і політичних умов.

Після вилучення з реакторів атомної електростанції та технологічної витримки у приреакторних басейнах витримки подальші дії щодо відпрацьованого ядерного палива у світовій практиці здійснюються за трьома варіантами: переробка, захоронення або довгострокове зберігання ("відкладене рішення").

Перший варіант - переробка відпрацьованого ядерного палива на заводах з виділенням цінних продуктів переробки, які повторно використовуються для виробництва ядерного МОХ-палива.

Ряд держав, з розвиненою ядерною енергетикою: Франція, Великобританія, Японія, Росія надають перевагу такому варіанту. Переробка відпрацьованого ядерного палива потребує впровадження складних технологій та є економічно вигідною за умови наявності значних обсягів відпрацьованого ядерного палива, що переробляється, і за наявності ядерних установок, які експлуатуються з використанням таких типів ядерного палива (в Україні експлуатуються ядерні реактори на теплових нейтронах).

Другий варіант - захоронення відпрацьованого ядерного палива. У такому разі відпрацьоване ядерне паливо повинне бути захороненим у глибоких геологічних формаціях без переробки. Вибір місця розташування геологічного сховища та його облаштування є довготривалим і витратним процесом. У світі, зокрема у Німеччині, Канаді, Швеції, Фінляндії, активно проводяться розробки різних технологій захоронення відпрацьованого ядерного палива. Проте на сьогодні немає діючих об'єктів з геологічного захоронення, усі високоактивні радіоактивні відходи та відпрацьоване ядерне паливо перебувають на стадії довгострокового зберігання.

Третій варіант - довгострокове зберігання ("відкладене рішення"). Такий варіант передбачає безпечне довготривале (50 - 100 років) зберігання відпрацьованого ядерного палива у спеціальних сховищах, що забезпечують його ізоляцію від навколишнього природного середовища. Рішення про остаточне поводження з відпрацьованим ядерним паливом (переробка або захоронення) приймається до закінчення строку експлуатації таких сховищ. Приблизно дві третини з 32 держав, що використовують ядерну енергію, застосовують зазначений варіант.

Враховуючи економічні умови та відсутність технічних напрацювань для реалізації першого та другого варіантів, для України на сьогодні оптимальним є третій варіант - довгострокове зберігання ("відкладене рішення").

На сьогодні після вивантаження з басейнів витримки відпрацьованого ядерного палива українських атомних електростанцій, що експлуатуються, зокрема Запорізької, Рівненської, Хмельницької та Південноукраїнської,

експлуатуючою організацією (оператором) яких є державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (далі - ДП "НАЕК "Енергоатом"), проводяться такі дії:

з 2001 року відпрацьоване ядерне паливо реакторів типу ВВЕР-1000 Запорізької атомної електростанції зберігається у пристанційному сховищі "сухого" типу;

з 2021 року відпрацьоване ядерне паливо реакторів типу ВВЕР-440 Рівненської атомної електростанції та типу ВВЕР-1000 Рівненської, Хмельницької та Південноукраїнської атомних електростанцій підлягає вивезенню на довгострокове зберігання (100 років) до централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива реакторів типу ВВЕР вітчизняних атомних електростанцій.

До 2021 року відпрацьоване ядерне паливо Рівненської, Хмельницької та Південноукраїнської атомних електростанцій вивозилося для технологічного зберігання та переробки до спеціалізованих підприємств Російської Федерації.

Із введенням в експлуатацію централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива вітчизняних атомних електростанцій Україна відмовляється від зазначених послуг російських підприємств та планує зберігати відпрацьоване ядерне паливо у власному сховищі відповідно до правових засад, установлених Законом України "Про поводження з відпрацьованим ядерним паливом щодо розміщення, проектування та будівництва централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива реакторів типу ВВЕР вітчизняних атомних електростанцій".

За розрахунковими даними ДП "НАЕК "Енергоатом", експлуатація сховища відпрацьованого ядерного палива "сухого" типу Запорізької атомної електростанції дає змогу заощаджувати близько 100 млн. доларів США щороку за рахунок виключення витрат за послуги російських підприємств із зберігання та переробки відпрацьованого ядерного палива шести енергоблоків зазначеної станції. Введення в експлуатацію централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива вітчизняних атомних електростанцій дасть змогу збільшити заощадження майже на 200 млн. доларів США на рік.

Розв'язання проблем у сфері поводження з відпрацьованим ядерним паливом українських атомних електростанцій, що експлуатуються, передбачається шляхом здійснення заходів у рамках цієї Програми, яка визначає завдання та заходи щодо поводження з відпрацьованим ядерним паливом та відповідає основним положенням Директиви Ради 2011/70/Євратом від 19 липня 2011 р. "Про запровадження рамок Співтовариства для відповідального та безпечного управління відпрацьованим паливом та радіоактивними відходами".

Під час виконання Програми буде розроблена довгострокова Концепція поводження з відпрацьованим ядерним паливом вітчизняних атомних електростанцій, яка визначить стратегічні напрями поводження з відпрацьованим ядерним паливом на період до 2035 року та у подальшому.

Прогнозні обсяги і джерела фінансування Програми наведені у додатку 1.

Завдання і заходи з виконання Програми наведені у додатку 2.

Основним результатом виконання Програми стане удосконалення системи поводження з відпрацьованим ядерним паливом в Україні, підвищення її економічної ефективності шляхом введення в експлуатацію централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива вітчизняних атомних електростанцій, зміцнення енергетичної безпеки держави та розроблення довгострокової Концепції поводження з відпрацьованим ядерним паливом українських атомних електростанцій, яка визначить стратегічні напрями зазначеної діяльності на період до 2035 року та у подальшому.

Економічними показниками ефективності Програми, яких передбачається досягти шляхом її виконання, є:

зміна системи поводження з відпрацьованим ядерним паливом в Україні, яка діяла до 2021 року, що забезпечить виключення витрат на вивезення відпрацьованого ядерного палива для технологічного зберігання та переробки до Російської Федерації;

подолання залежності України від російських постачальників послуг з вивезення і переробки відпрацьованого ядерного палива та підвищення рівня національної енергетичної безпеки.

Соціальними показниками ефективності Програми є:

створення понад 160 нових робочих місць у зв'язку із введенням в експлуатацію централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива вітчизняних атомних електростанцій;

спрямування ДП "НАЕК "Енергоатом" відповідно до Закону України "Про поводження з відпрацьованим ядерним паливом щодо розміщення, проектування та будівництва централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива реакторів типу ВВЕР вітчизняних атомних електростанцій" коштів в обсязі 10 відсотків загальної кошторисної вартості будівництва сховища на спорудження об'єктів соціального призначення у м. Славутич, Іванківському та Поліському районах Київської області.

Під час будівництва та експлуатації централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива вітчизняних атомних електростанцій повинні бути створені належні умови праці, що відповідають встановленим нормативам гігієни праці та виробничого середовища, вжиті заходи щодо запобігання випадкам виробничого травматизму та професійним захворюванням.

Екологічними показниками ефективності Програми є:

ізоляція відпрацьованого ядерного палива під час довготривалого "сухого" зберігання за рахунок використання подвійного інженерного бар'єра, який запобігає негативному радіаційному впливу на персонал, населення та навколишнє природне середовище;

дотримання дозових меж впливу на персонал, населення та навколишнє природне середовище, встановлених нормами, правилами та стандартами з ядерної та радіаційної безпеки.

Очікувані результати виконання Програми наведені у додатку 3.

Здійснення заходів Програми не потребує витрат з державного бюджету.

Фінансування заходів Програми здійснюватиметься за рахунок власних і кредитних (позикових) коштів, залучених ДП "НАЕК "Енергоатом" під державні гарантії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 6 грудня 2017 р. № 936 "Про надання у 2017 році державної гарантії за зобов'язаннями державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (Офіційний вісник України, 2017 р., № 100, ст. 3075), а також інших джерел фінансування, не заборонених законодавством.

Орієнтовний обсяг фінансування Програми становить 8903 млн. гривень, з них власні кошти ДП "НАЕК "Енергоатом" - 7519,4 млн. гривень, кредитні (позикові) кошти - 1383,6 млн. гривень.

Повернення кредитних (позикових) коштів, а також відсотків за користування кредитом здійснюється за рахунок поточних надходжень за відпущену електроенергію в межах базової ціни у встановлені кредитним договором строки.

Разом з тим під час складання базової ціни виключаються витрати коштів, які до 2021 року сплачувалися спеціалізованим російським підприємствам за поводження з відпрацьованим ядерним паливом Рівненської, Хмельницької та Південноукраїнської атомних електростанцій.

Обсяг видатків, передбачених для здійснення зазначених заходів, уточнюється щороку з урахуванням наповненості джерел фінансування Програми, конкретизації завдань за підсумками її виконання.

 

1. Концепція Програми схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 5 червня 2019 р. № 385 (Офіційний вісник України, 2019 р., № 47, ст. 1626).

2. Програма затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 11 серпня 2021 р. № 847.

3. Державний замовник - Міненерго.

4. Керівник Програми - Міністр енергетики.

5. Виконавець заходів Програми - державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом".

6. Строк виконання: 2021 - 2025 роки.

7. Прогнозні обсяги та джерела фінансування:

 

** Лімітні показники загальної кошторисної вартості будівництва пускового комплексу відповідно до проекту "Будівництво централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива реакторів типу ВВЕР вітчизняних атомних електростанцій", затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 7 червня 2017 р. № 380.