Очікуваними результатами досягнення цієї операційної цілі є підвищення екологічної відповідальності малого і середнього підприємництва, фінансова підтримка для заходів з енергоефективності та циркулярної економіки, заохочення сталого управління виробництвом серед малого і середнього підприємництва.
Запропоновані зміни мають зробити свій внесок у досягнення до 2030 року загальнонаціональних цілей стосовно скорочення викидів парникових газів на 65 відсотків порівняно із 1990 роком, підвищення частки відновлюваних джерел енергії у структурі валового кінцевого енергоспоживання не менше 27 відсотків та забезпечення кінцевого споживання енергії в обсязі 42168 тис. тонн нафтового еквіваленту.
Очікується, що фінансування створить можливості для проведення енергоаудиту на частині підприємств таких секторів, як сільське господарство, лісове господарство, рибне господарство, видобувна промисловість та розробка кар’єрів, переробна промисловість, постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря, водопостачання, каналізація, управління відходами та будівництво.
Ключовим показником успішного виконання операційної цілі "Стимулювання "зеленого переходу" буде досягнення до 2027 року частки перероблених відходів у загальному обсязі утворених відходів у розмірі 15 відсотків (6 відсотків у 2020 році).
Стратегічна ціль 3. Розвиток людського капіталу та культури підприємництва
Операційна ціль 3.1. Розвиток та залучення людського капіталу, поширення підприємницької культури
Ця операційна ціль передбачає:
створення передбачуваного механізму проведення мобілізації та можливості бронювання окремих категорій працівників;
розбудову мережі центрів підтримки малого і середнього підприємництва на базі Державної служби зайнятості, а також просування всеукраїнської економічної платформи "Зроблено в Україні", метою яких є популяризація вітчизняних товарів та послуг, надання необхідної державної (грантової) підтримки, організація навчань для розвитку бізнесу та зворотного зв’язку від підприємців;
формування позитивного іміджу та культури підприємництва шляхом популяризації ведення бізнесу та інформування про його можливості і переваги;
заохочення повернення українців з-за кордону та їх залучення до відбудови;
використання потенціалу для імміграції шляхом підтримки залучення іммігрантів до роботи в Україні, сприяння встановленню зв’язків між ними та малим і середнім підприємництвом, інтеграції іммігрантів в українське суспільство;
залучення української діаспори до відбудови України, зокрема залучення її до участі в галузевих кластерах, що передбачає надання українським вченим та інноваторам, навіть тим, хто перебуває на території інших держав, можливості інвестувати, розвивати українську підприємницьку екосистему, сприяти обміну ідеями та розвитку малого і середнього підприємництва в Україні;
розширення програми е-резидентства, яка дає змогу іноземцям вести бізнес в Україні з-за кордону, забезпечуючи реєстрацію та управління діяльністю через цифрові інструменти;
інвестування у розвиток людського капіталу, зокрема в навички, необхідні для опанування технологій та адаптації до організаційних змін;
забезпечення малого і середнього підприємництва кваліфікованим персоналом шляхом сприяння інтеграції приватного сектору та закладів професійної (професійно-технічної) освіти;
сприяння формуванню культури комунікації між суб’єктами малого і середнього підприємництва та органами державної влади, що полягатиме в безпосередній участі суб’єктів малого і середнього підприємництва в ініціюванні та розробленні законодавчих рішень для розв’язання проблем, які постають у їх діяльності. Інклюзивність процесу забезпечуватиметься шляхом регулярних консультацій, зокрема із суб’єктами малого і середнього підприємництва, забезпечення проведення моніторингу та оцінки реалізації цієї Стратегії.
Основні завдання для реалізації цієї операційної цілі:
розвиток системи дуальної освіти, яка поєднує академічне навчання з практичною складовою, організацію якої здійснюють суб’єкти малого і середнього підприємництва разом із професійними (професійно-технічними) закладами освіти;
сприяння удосконаленню матеріально-технічної бази закладів професійної (професійно-технічної) освіти, зокрема шляхом залучення міжнародної технічної допомоги, координації донорів і представників бізнес-середовища;
залучення суб’єктів малого і середнього підприємництва до оновлення змісту освітніх програм закладами професійної (професійно-технічної) освіти з урахуванням потреб ринку праці;
підтримка обміну між представниками малого і середнього підприємництва та закладами професійної (професійно-технічної) освіти інформацією про потреби малого і середнього підприємництва у сферах, які є дотичними до фахового спрямування таких закладів освіти;
дослідження питання щодо створення програми підтримки українців, які готові повернутися в Україну з-за кордону, що передбачатиме допомогу в пошуку роботи, житла, закладів освіти для дітей, психологічну підтримку тощо, постійні консультації з бізнес-середовищем щодо нестачі спеціалістів, гостра потреба в яких є найбільш відчутною для національної економіки, зокрема малого і середнього підприємництва;
дослідження питання щодо створення програми залучення глобального людського капіталу до української підприємницької екосистеми з метою залучення спеціалістів, яких бракує, надання допомоги їм на всіх етапах переїзду та інтеграції;
налагодження співпраці з наявними цифровими платформами для розміщення інформації про вакансії у рамках залучення іноземних фахівців, зокрема розміщення представниками бізнес-середовища інформації про вакансії англійською мовою;
залучення дипломатичних представництв України за кордоном до проактивного поширення інформації про професійні можливості в Україні з урахуванням потреб бізнесу, зокрема малого і середнього підприємництва;
розширення програми е-резидентства із наданням можливості реєстрації та провадження діяльності через юридичну особу;
розроблення заходів з метою сприяння залученню української діаспори для забезпечення розвитку національної економіки (наприклад, створення платформ для представників діаспори для інвестування в український бізнес, обміну досвідом та знаннями, розвитку наукової та інноваційної діяльності, а також для встановлення зв’язку українських підприємств з глобальними ринками);
надання субсидій на умовах співфінансування працівників і керівників малого і середнього підприємництва для забезпечення навчання та підвищення кваліфікації працівників з метою підвищення загальної галузевої конкурентоспроможності;
забезпечення проведення опитувань учасників програм із підвищення кваліфікації та отримання нових навичок для оцінки ефективності програм;
розбудова мережі підтримки малого і середнього підприємництва "Зроблено в Україні";
забезпечення подальшого розвитку платформи "Дія.Бізнес" із фокусом на клієнтському досвіді, який враховує зручну навігацію та можливість вибору програм, чіткі дорожні карти для різних запитів;
запровадження тесту для оцінки та розвитку підприємницьких навичок на базі рамкових компетенцій EntreComp із пропозицією індивідуальних тренінгів і наставництва з урахуванням індивідуальних потреб;
масштабування та збільшення можливостей щодо надання безоплатних консультацій, а також покращення аналітики (з урахуванням результатів аналізу життєвого циклу підприємства та створення дорожньої карти підприємця);
впровадження навчальних модулів, орієнтованих на підприємництво, у початковій і середній школі (підприємництво для школярів), інтеграцію практичного бізнес-навчання у вищу освіту;
забезпечення доступу суб’єктів малого і середнього підприємництва до програм із підготовки підприємців та їх працівників за темами щодо розширення та масштабування;
сприяння появі та зростанню асоціацій середнього підприємництва, просування їх секторальної культури.
Очікувані результати досягнення цієї операційної цілі:
покращення компетенцій та збільшення гнучкості робочої сили малого і середнього підприємництва, посилення інтеграції та підтримка різноманітності та інклюзії в підприємництві, забезпечення конкурентної переваги шляхом здобуття освіти та навчання за цільовими програми підтримки;
створення освітніх програм у сфері міжнародних ринкових процесів за такими спеціалізаціями, як просування брендів і продуктів в соціальних медіа, контекстна реклама, оптимізація пошукових систем в Інтернеті, акаунт-менеджмент, копірайтинг, контент-менеджмент, просування продуктів чи сервісів через email розсилки, бренд-менеджмент, комунікації, управління спільнотою та іншими спеціалізованими напрямами.
Ключовим показником успішного досягнення операційної цілі "Розвиток та залучення людського капіталу, поширення підприємницької культури" буде досягнення таких цілей до 2027 року:
рівень безробіття - до 11 відсотків (18,3 відсотка у 2023 році);
частка малого і середнього підприємництва, для яких нестача людського капіталу є серйозною перешкодою для відновлення та розвитку бізнесу, - 20 відсотків (34 відсотки у 2023 році);
кількість підприємців, що успішно завершили навчання та здобули нові знання та навички за рахунок співфінансування держави, - 1,7 млн. осіб.
Операційна ціль 3.2. Відповідальне та інклюзивне підприємництво
Ця операційна ціль передбачає:
підтримку жіночого підприємництва, адже жінки досі стикаються з викликами у сфері підприємництва, зокрема кількість жінок на нижчих посадах більша і жінки страждають від гендерного розриву в оплаті праці;
підтримку молодіжного підприємництва, що дає змогу вирішити проблему безробіття серед молоді, полегшити її адаптацію до ринку праці та стимулювати економічне зростання;
підтримку людей, старших за 50 років, які можуть потребувати допомоги для започаткування підприємницької діяльності та повернення на ринок праці, через цільові програми для здобуття нових навичок, пошуку роботи або відкриття власної справи, зміни сприйняття такої категорії осіб на ринку праці;
підтримку внутрішньо переміщених осіб та ветеранів війни, які потребують адаптації до нових умов внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України, шляхом вжиття заходів із соціальної інклюзії та психологічної підтримки;
підтримку осіб з інвалідністю в частині ведення бізнесу шляхом створення спеціальних менторських програм, доступних інформаційних і навчальних матеріалів, надання допомоги у плануванні підприємницької діяльності, забезпечення доступу до фінансування;
підтримку соціального підприємництва, метою якого є вирішення соціальних проблем через прийняття інноваційних рішень, часто шляхом створення нових видів послуг, товарів, процесів або навіть ринків. Соціальне підприємництво не має офіційного статусу в українському законодавстві. Водночас у період збройної агресії Російської Федерації проти України та після припинення або скасування воєнного стану в Україні важливо вирішувати соціальні питання, одночасно сприяючи соціальним інноваціям;
підтримку сімейного підприємництва шляхом законодавчого визначення такого поняття, що сприятиме створенню нових робочих місць та підвищенню добробуту суспільства;
підтримку вдосконалення підприємницьких структур, адже для зміцнення підприємницького середовища необхідний комплексний підхід, що охоплює сферу освіти, зокрема комплексні формальні та неформальні освітні можливості з підприємництва на різних освітніх рівнях, а також розбудову мереж, включаючи підтримку та розширення, створення спеціалізованих бізнес-мереж і урізноманітнення їх складу;
створення для малого і середнього підприємництва умов безбар’єрності за допомогою фінансових ресурсів для створення безбар’єрного простору, а також проведення тренінгів для персоналу малого і середнього підприємництва з обслуговування осіб з інвалідністю;
підтримку у впровадженні міжнародних стандартів щодо відповідального ведення бізнесу шляхом підготовки рекомендацій, роз’яснень, розроблення відповідних інструментів самооцінки та здійснення заходів з підвищення рівня обізнаності.
Основні завдання для реалізації цієї операційної цілі:
забезпечення доступу до фінансів для категорій населення, що потребують додаткових заходів із забезпечення інклюзії;
проведення навчально-практичних курсів, адаптованих під потреби категорій населення, що потребують додаткових заходів із забезпечення інклюзії (зокрема жінок-підприємців, молодих підприємців, людей, старших 50 років, внутрішньо переміщених осіб, ветеранів війни, осіб з інвалідністю), у рамках яких забезпечується навчання з ключових підприємницьких навичок, зокрема соціальних (фінансова грамотність, цифрова грамотність тощо), і відразу організовується бізнес за підтримки менторів;
перегляд наявних курсів і програм з розвитку цифрових навичок і компетенцій і в разі потреби розроблення нових навчальних програм з урахуванням потреб кожної із зазначених категорій, що потребують додаткових заходів із забезпечення інклюзії;
проведення оцінки впливу державної політики на розвиток жіночого підприємництва та надання рекомендацій щодо можливих покращень;
підтримка створення та діяльності бізнес-асоціацій і мереж, що представляють інтереси підприємців, які потребують додаткових заходів з інклюзії, формування менторських зв’язків між успішними підприємцями та підприємцями-початківцями;
консультаційна та методологічна підтримка малого і середнього підприємництва з питань оформлення трудових відносин, забезпечення здорових і безпечних умов праці;
запровадження Української підприємницької премії відповідно до щорічної Європейської премії з розвитку підприємництва (EEPA) для визначення та відзначення підприємців-лідерів, які відіграють ключову роль у впровадженні і розвитку підприємницької культури;
законодавче регулювання політики підтримки соціального та сімейного підприємництва, проведення досліджень щодо його потреб;
забезпечення доступності ресурсів для малого і середнього підприємництва для створення безбар’єрного простору, навчання персоналу малого і середнього підприємництва обслуговуванню та взаємодії з особами з інвалідністю;
розроблення і популяризація інструментів інтеграції стандартів відповідального ведення бізнесу, зокрема підвищення обізнаності із стандартами відповідального ведення бізнесу, що відображені в Керівних принципах ООН, Керівних принципах ОЕСР та інших відповідних документах, проведення навчання, забезпечення консультативної та експертної підтримки, запровадження інструментів самооцінки малого і середнього підприємництва щодо відповідності стандартам відповідального ведення бізнесу.
Очікувані результати досягнення цієї операційної цілі:
забезпечення соціальної інклюзії, використання потенціалу окремих категорій населення для часткової компенсації втрат людського капіталу, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України;
розв’язання проблем, з якими стикаються жінки-підприємці, молоді підприємці, люди, старші 50 років, внутрішньо переміщені особи, ветерани війни, особи з інвалідністю, коли намагаються інтегруватися до ринку праці або організувати власну справу.
Ключовим показником успішного виконання операційної цілі "Відповідальне та інклюзивне підприємництво" буде досягнення таких цілей до 2027 року:
середня частка осіб кожної з категорій населення, що потребують додаткових зусиль із забезпечення інклюзії, які пройшли навчання з підприємництва або удосконалення навичок, затребуваних на ринку праці, отримали консультаційну допомогу щодо запуску бізнесу або працевлаштування, матеріальну допомогу на започаткування власної справи, - 20 відсотків;
середня частка осіб кожної з категорій населення, що потребують додаткових зусиль із забезпечення інклюзії, які отримали допомогу, передбачену цією Стратегією, та почали провадити підприємницьку діяльність, - 33 відсотки;
середня частка осіб кожної з категорій населення, що потребують додаткових зусиль із забезпечення інклюзії, які отримали допомогу, передбачену цією Стратегією, і після 12 місяців роботи продовжували підприємницьку діяльність, - 10 відсотків.
Стратегічна ціль 4. Посилення конкурентоспроможності і збільшення експорту
Операційна ціль 4.1. Збільшення експорту та євроінтеграція
Ця операційна ціль передбачає:
сприяння створенню нових ланцюгів постачання, що були розірвані внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України, а також виробленню стратегії для забезпечення їх стійкості, зокрема шляхом сприяння пошуку нових ринків і постачальників;
покращення умов двосторонньої торгівлі та підтримку експорту, зокрема шляхом захисту від комерційних і політичних ризиків, а також підтримку масштабної експансії експорту українських товарів і послуг. Також важливо, щоб майбутні угоди про вільну торгівлю, які можуть укладатися до вступу України до ЄС, передбачали додаткові можливості та інструменти для малого і середнього підприємництва;
підтримку розвитку електронної комерції та колаборативної економіки шляхом приведення через законодавче регулювання понять колаборативної економіки, платформної економіки та платформної зайнятості у відповідність із стандартами ЄС, а також вжиття стимулювальних заходів для розвитку цієї сфери;
спрощення для малого і середнього підприємництва доступу до європейських і міжнародних ринків, зокрема шляхом підписання Угоди про оцінку відповідності та прийнятність промислових товарів (ACAA), що дасть змогу українським виробникам значно знизити витрати на експорт. Передбачається також встановлення партнерських відносин з органами з оцінки відповідності інших держав, а також розроблення інформаційних програм, що дадуть змогу малому і середньому підприємництву зрозуміти вимоги міжнародних ринків;
сприяння використанню малим і середнім підприємництвом механізмів підтримки ЄС, наприклад таких, як Європейська мережа підприємств (EEN) і платформа бізнес-знайомств "Шляхи солідарності Україна - ЄС", шляхом підвищення обізнаності бізнесу про такі механізми, забезпечення легкого доступу до них та інтеграції із здійсненням заходів підтримки бізнесу;
забезпечення врахування думки та потреб малого і середнього підприємництва у процесі вступу до ЄС шляхом створення надійних каналів зворотного зв’язку, що охоплюють як формальні, так і неформальні методи комунікації, зокрема з використанням цифрових технологій;
сприяння інтеграції до європейських платформ малого і середнього підприємництва таких, як Посли малого і середнього підприємництва та Асамблея малого і середнього підприємництва, що дає цінну можливість для представників українських малого і середнього підприємництва бути залученими до обговорення політики підтримки малого і середнього підприємництва в ЄС.
Основні завдання для реалізації цієї операційної цілі:
сприяння поглибленню співпраці мереж малого і середнього підприємництва з Entreprise Europe Network, Erasmus for young entrepreneurs та інших мереж ЄС;
сприяння поглибленню співпраці українських і європейських кластерів;
забезпечення підтримки в пошуку партнерів, у веденні перемовин і запуску спільних ланцюгів;
опрацювання з відповідними платформами (Etsy, Amazon тощо) питання щодо покращення або зміни умов роботи бізнесу (включення платежів тощо);
реалізація спеціалізованих програм, спрямованих на підвищення кваліфікації малого і середнього підприємництва у сфері експортної діяльності, зокрема на покращення розуміння правил ЄС та інших ключових ринків, адаптацію продукції до міжнародних стандартів, розроблення ефективних стратегій міжнародного маркетингу та брендингу, підтримка виходу на міжнародні торгові платформи та діяльності на них, а також проведення курсів з підвищення рівня культурної обізнаності для сприяння безперешкодній транскордонній взаємодії;
вжиття маркетингових заходів з метою впровадження національного бренду "Зроблено в Україні", брендів і товарів малого і середнього підприємництва, забезпечення участі бізнесу в торгово-промислових виставках;
забезпечення розширення діяльності ПАТ "Експортно-кредитне агентство";
активне залучення мережі закордонних дипломатичних представництв України до впровадження українського експорту та побудови контактів з іноземним бізнесом, економічна дипломатія.
Очікувані результати досягнення цієї операційної цілі:
підвищення обсягу експорту товарів і послуг до 2027 року до 2 трлн. 534 млрд. 790 млн. гривень (60 млрд. євро);
посилення інтеграції малого і середнього підприємництва з ЄС дає змогу досягти зростання обсягу експорту до ЄС до 1 трлн. 478 млрд. 900 млн. гривень (35 млрд. євро);
досягнення ефективного використання потенціалу європейських механізмів підтримки малого і середнього підприємництва, просування інтересів малого і середнього підприємництва у процесі євроінтеграції і активне долучення до європейських ініціатив і діалогів для обміну досвідом і налагодження партнерства;
розширення фінансової підтримки, розвиток брендингу та полегшення доступу до міжнародних ринків і публічних закупівель: очікується, що в 2027 році кількість експортерів становитиме понад 35 тис. суб’єктів малого і середнього підприємництва;
досягнення частки підприємств, що здійснюють електронну торгівлю, у загальній кількості підприємств на рівні 30 відсотків (19 відсотків - середній показник у ЄС у 2022 році) та частки обсягу реалізованої продукції (товарів, послуг) підприємств, отриманий в результаті електронної торгівлі на рівні 20 відсотків (11 відсотків - середній показник у ЄС у 2022 році);
залучення близько 50 тис. підприємств до торгівлі на міжнародних майданчиках.
Порядок проведення моніторингу, оцінка результатів реалізації Стратегії та звітування
Мінекономіки є відповідальним за формування та реалізацію державної політики у сфері підтримки малого і середнього підприємництва, координує виконання Стратегії. Мінекономіки належить керівна роль у забезпеченні бюджетного та небюджетного (партнерів з розвитку та іноземних фінансових установ) фінансування, а також у проведенні моніторингу, оцінки реалізації Стратегії та звітування.
Відповідальні органи за реалізацію Стратегії забезпечують наявність ресурсів, подають інформацію для моніторингу за здійсненням заходів.
Мінекономіки здійснює нагляд за процесом реалізації цієї Стратегії та виконанням операційного плану і координує його. Координація між міністерствами, іншими органами, які є відповідальними за здійснення заходів цієї Стратегії, передбачає проведення нарад для узгодження дій і оцінки проміжних результатів реалізації цієї Стратегії та виконання операційного плану. У цьому форматі координацію здійснюватимуть представники Мінекономіки, Мінцифри, МОН, Мінфіну, Мінсоцполітики, Міненерго, державної установи "Офіс з розвитку підприємництва та експорту", ДРС, Держстату, Державного центру зайнятості.
Для підтримки постійної комунікації із заінтересованими сторонами, реалізації цієї Стратегії створюється формат публічно-приватного діалогу щодо політики підтримки малого і середнього підприємництва, який передбачає регулярні (один раз на шість місяців, у разі потреби частіше) зустрічі та консультації із представниками заінтересованих сторін, зокрема бізнес-асоціацій, торгово-промислових палат, малого і середнього підприємництва, кластерів, інкубаторів, акселераторів, бізнес-центрів і хабів, академічних інституцій, аналітичних центрів, партнерів з розвитку і міжнародних фінансових організацій.
Координація виконання та контроль за виконанням операційного плану здійснюється Мінекономіки.
Порядок проведення моніторингу та оцінки результатів реалізації цієї Стратегії повинен відповідати найкращим міжнародним практикам, зокрема рекомендаціям ОЕСР, викладеними в Індексі політик щодо малого і середнього підприємництва країн Східного партнерства 2024 року.
Міністерства, інші центральні та місцеві органи виконавчої влади, а також інші заінтересовані сторони, визначені в операційному плані, подають щороку до 1 грудня та до 1 червня Мінекономіки інформацію про стан виконання операційного плану.
Мінекономіки аналізує та узагальнює подану інформацію про стан виконання відповідного операційного плану та за результатами готує звіт про стан реалізації цієї Стратегії, який починаючи з 2025 року щороку до 1 січня та 1 липня подається на розгляд Кабінету Міністрів України та оприлюднюється на офіційному веб-сайті Мінекономіки.
Після публікації цього звіту Мінекономіки проводить засідання робочої групи з моніторингу за реалізацією Стратегії із залученням співвиконавців, які для участі в засіданнях робочих груп делегують уповноваженого представника з питань малого і середнього підприємництва. Крім того, до роботи залучаються громадські організації (особливо ті, які представляють інтереси окремих груп населення), бізнес-асоціації, партнери з розвитку, експерти, інші заінтересовані сторони. У разі потреби робоча група під головуванням представника Мінекономіки ухвалюватиме рішення для забезпечення реалізації цієї Стратегії згідно з планом та усунення усіх перешкод.
Оцінка реалізації цієї Стратегії також здійснюється шляхом проведення у IV кварталі 2026 р. незалежного дослідження, результати якого опубліковуються та повинні бути доступними для вивчення громадськістю. Критеріями проведення дослідження, визначеними Комітетом сприяння розвитку ОЕСР, є актуальність, окупність витрат, ефективність, послідовність, вплив, сталість.
Це дасть змогу оцінити результати реалізації і вплив цієї Стратегії, а також зробити висновки щодо отриманого досвіду, нових викликів, можливостей щодо залучення фінансування та пріоритетів, що виникають у контексті нового семирічного періоду планування програм ЄС після 2027 року.
Фінансове, матеріальне та організаційне забезпечення реалізації Стратегії
Фінансування реалізації цієї Стратегії здійснюється за рахунок:
коштів державного бюджету в межах бюджетних програм, що спрямовуються на розвиток відповідної сфери;
субвенцій, трансфертів з державного бюджету місцевим бюджетам; коштів місцевих бюджетів;
коштів міжнародної технічної допомоги та секторальної підтримки ЄС, інших партнерів з розвитку, міжнародних фінансових організацій;
коштів інвесторів;
власних коштів підприємств.
Обсяг фінансування реалізації цієї Стратегії коригується з урахуванням обсягу коштів, передбачених законом про Державний бюджет України на відповідний рік.
Джерелами фінансування для забезпечення здійснення заходів цієї Стратегії є:
кошти, передбачені Мінекономіки в державному бюджеті на реалізацію Стратегії та виконання операційного плану, та інші бюджетні кошти;
фінансування партнерів з розвитку і міжнародних фінансових організацій. Необхідні кошти акумулюються за допомогою механізму координації донорської підтримки для малого і середнього підприємництва;
фінансування ЄС, зокрема "Ukraine Facility", фінансування від програми інноваційного розвитку "Horizon Europe", Європейської мережі підприємств, Європейської платформи співпраці кластерів, програми "Еразмус" для молодих підприємців, програм із захисту навколишнього природного середовища "LIFE" і "EU4Environment", програми цифрової трансформації "EU4Digital", Європейської ради з питань інновацій;
кошти приватного сектора;
кошти Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття.
З огляду на обмежені можливості державного бюджету в умовах збройної агресії Російської Федерації проти України Мінекономіки координує з іноземними партнерами та міжнародними фінансовими інституціями забезпечення фінансування заходів, передбачених у цієї Стратегії. Координація потребує належної інституційної основи. Такий механізм координації (платформа донорської координації) діятиме на постійній основі та включатиме роботу наявних інструментів планування допомоги таких, як Багатостороння донорська координаційна платформа, План України, Альянс стійкості малого і середнього підприємництва тощо.
Платформа проводитиме зустрічі щокварталу (у разі потреби частіше) для координації виділення та розподілу фінансування на підтримку малого і середнього підприємництва та реалізацію цієї Стратегії. До складу платформи входять представники Мінекономіки (очолюють засідання), інших міністерств і центральних органів виконавчої влади (у разі потреби), представництва ЄС або Європейської Комісії, іноземних партнерів з розвитку (зокрема Агенції США з міжнародного розвитку (USAID), Німецького товариства міжнародної співпраці (GIZ), Програми розвитку ООН (UNDP), міжнародних фінансових установ (зокрема ЄБРР, Європейського інвестиційного банку (EIB), Світового банку (WB), Міжнародної фінансової корпорації (IFC), інші організації.
ЗАТВЕРДЖЕНО
розпорядженням Кабінету Міністрів України
від 30 серпня 2024 р. № 821-р
ОПЕРАЦІЙНИЙ ПЛАН ЗАХОДІВ
з реалізації у 2024-2027 роках Стратегії відновлення, сталого розвитку та цифрової трансформації малого і середнього підприємництва на період до 2027 року
( Див. текст )
