Про затвердження Порядку здійснення контролю за ризиками, повязаними з управлінням державним (місцевим) боргом

Кабінет Міністрів України

Затвердити Порядок здійснення контролю за ризиками, пов'язаними з управлінням державним (місцевим) боргом, що додається.

1. Цей Порядок визначає методологічні та організаційні засади здійснення контролю за ризиками, пов'язаними з управлінням державним (місцевим) боргом (далі - борг).

2. Терміни, що вживаються у цьому Порядку, мають таке значення:

бюджетний ризик - ризик значного недовиконання дохідної частини державного (місцевого) бюджету, що може призвести до збільшення обсягу державних (місцевих) запозичень та/або невиконання зобов'язань з обслуговування боргу;

валютний ризик - ризик зміни офіційного курсу національної валюти до іноземної валюти, в якій номіновані або індексуються зобов'язання за боргом;

відсотковий ризик - ризик зростання плаваючих відсоткових ставок, передбачених умовами діючих зобов'язань за боргом;

операції з управління боргом - операції, спрямовані на зменшення ризиків, пов'язаних з управлінням боргом, та/або економію коштів державного (місцевого) бюджету;

ризик ліквідності - ризик тимчасової нестачі коштів державного (місцевого) бюджету на виконання зобов'язань за боргом внаслідок можливого швидкого зменшення обсягу ліквідних активів у результаті виникнення непередбачених поточних грошових зобов'язань та/або труднощів з оперативним залученням коштів шляхом запозичень;

ризик рефінансування - ризик зменшення ємності ринків капіталу, що унеможливлює запозичення в обсязі, необхідному для рефінансування боргу за прийнятною ціною, та призводить до збільшення вартості запозичень;

ризик, пов'язаний з управлінням боргом, - ризик настання події (обставини), що призведе до збільшення витрат державного (місцевого) бюджету, пов'язаних з погашенням і обслуговуванням боргу, та зменшення обсягу державних (місцевих) запозичень.

3. Під час здійснення контролю за ризиками, пов'язаними з управлінням боргом, Мінфін (місцевий фінансовий орган):

проводить оцінку ризиків з метою їх мінімізації;

визначає оптимальне співвідношення очікуваних витрат державного (місцевого) бюджету з управління боргом до ризиків;

проводить операції з управління боргом.

4. Оцінка ризиків, пов'язаних з управлінням боргом, проводиться на основі даних про:

облік і результати моніторингу боргу;

поточну макроекономічну ситуацію (в тому числі показники бюджетно-податкової, грошово-кредитної та валютної політики);

ситуацію на внутрішньому ринку державних цінних паперів та/або облігацій місцевих позик і світовому ринку капіталу;

прогнозний ресурсний баланс загального фонду державного бюджету, підготовлених Казначейством;

перспективи розвитку світової економіки, підготовлених науково-дослідними установами, міжнародними фінансовими організаціями, інвестиційними банками і компаніями, іншими фінансовими установами.

5. Оцінка ризиків, пов'язаних з управлінням боргом, проводиться шляхом здійснення контролю за показниками відсоткового, валютного, бюджетного ризиків, а також ризиків рефінансування та ліквідності.

6. Мінфін (місцевий фінансовий орган) затверджує програму управління боргом на відповідний рік та оприлюднює її у місячний строк після початку відповідного бюджетного періоду на сайті Мінфіну (в офіційному друкованому виданні органу місцевого самоврядування).

Програма управління боргом може переглядатися у разі суттєвих змін на внутрішньому ринку державних цінних паперів та/або облігацій місцевих позик і світових ринках капіталу, в макроекономічній ситуації, бюджетно-податковій, грошово-кредитній та валютній політиці, а також виникнення інших причин, які можуть значно ускладнити або унеможливити її виконання.

7. Мінфін (місцевий фінансовий орган) готує не пізніше ніж через три місяці після закінчення бюджетного періоду звіт про виконання програми управління боргом за звітний бюджетний період та оприлюднює його на сайті Мінфіну (в офіційному друкованому виданні органу місцевого самоврядування).

Звіт про виконання програми управління боргом має містити інформацію про:

стан боргу на кінець звітного бюджетного періоду;

ситуацію та основні тенденції на внутрішньому ринку державних цінних паперів та/або облігацій місцевих позик і світових ринках капіталу, суттєві зміни в макроекономічній ситуації за звітний бюджетний період;

результати оцінки ризиків, пов'язаних з управлінням боргом, станом на кінець звітного бюджетного періоду;

здійснення запланованих заходів і досягнення показників, визначених у програмі управління боргом, а також причини та обґрунтування відхилень таких показників.

8. За результатами визначення оптимального співвідношення очікуваних витрат державного бюджету з управління боргом до ризиків, пов'язаних з управлінням державним боргом, Мінфін включає до середньострокової стратегії управління державним боргом у частині управління ризиками:

планові показники державного бюджету з управління державним боргом;

способи запозичень, які планується використати для фінансування державного бюджету;

прогнозні значення співвідношення зовнішнього та внутрішнього боргу, плаваючих та фіксованих відсоткових ставок;

прогнозні середньозважені строки погашення зовнішнього та внутрішнього державного боргу перед комерційними кредиторами, обсяги операцій з управління таким боргом.

Прогнозний середньозважений строк погашення визначається окремо для зовнішнього та внутрішнього державного боргу і відображає оптимальне співвідношення ризику рефінансування до вартості обслуговування боргу, яке обчислюється на основі поточної кривої дохідності державних цінних паперів.

9. За результатами визначення оптимального співвідношення очікуваних витрат місцевого бюджету з управління місцевим боргом до ризиків, пов'язаних з управлінням таким боргом, місцевий фінансовий орган включає до проекту прогнозу місцевого бюджету на наступні за плановим два бюджетні періоди:

прогнозні показники місцевого бюджету з управління місцевим боргом;

граничні обсяги місцевого боргу та надання місцевих гарантій, способи запозичень, які планується використати для фінансування бюджету розвитку;

прогнозні значення співвідношення зовнішнього та внутрішнього місцевого боргу, плаваючих та фіксованих відсоткових ставок;

прогнозні середньозважені строки погашення зовнішнього та внутрішнього місцевого боргу, обсяги операцій з управління таким боргом.

10. Під час вибору способу запозичення публічне (закрите) розміщення державних цінних паперів, облігацій місцевої позики є пріоритетним перед синдикованими (двосторонніми) кредитами.

Під час вибору строків запозичення Мінфін (місцевий фінансовий орган) має дотримуватися принципу рівномірного навантаження платежів з погашення зовнішнього та внутрішнього боргу.

11. Для здійснення контролю за ризиками, пов'язаними з управлінням державним боргом, Мінфін може проводити операції з:

розміщення тимчасово вільних коштів єдиного казначейського рахунку та коштів валютних рахунків державного бюджету на депозитах або шляхом придбання державних цінних паперів із зобов'язанням їх зворотного продажу з подальшим поверненням таких коштів до кінця поточного бюджетного періоду;

короткострокового залучення коштів шляхом проведення операцій з розміщення короткострокових державних цінних паперів із строком обігу до 90 днів;

дострокового викупу державних цінних паперів;

обміну зобов'язань за державним боргом з метою заміни валюти, зменшення відсоткової ставки, продовження строку погашення такого зобов'язання.

12. Для здійснення контролю за ризиками, пов'язаними з управлінням місцевим боргом, місцевий фінансовий орган за рішенням та в порядку, затвердженому відповідно Верховною Радою Автономної Республіки Крим, міською радою, може проводити операції з:

розміщення тимчасово вільних коштів місцевого бюджету на депозитах або шляхом придбання державних цінних паперів, цінних паперів, емітованих відповідно Автономною Республікою Крим, міською радою, з подальшим поверненням таких коштів до кінця бюджетного періоду;

дострокового викупу зобов'язань за місцевим боргом;

обміну зобов'язань за місцевим боргом з метою заміни валюти, зменшення відсоткової ставки, продовження строку погашення такого зобов'язання;

зменшення обсягу місцевого боргу в разі перевищення його граничного обсягу.