• Посилання скопійовано
Документ підготовлено в системі iplex

Про схвалення Концепції Державної цільової науково-технічної програми "Розробка і освоєння мікроелектронних технологій, організація серійного випуску приладів і систем на їх основі" на 2008-2011 роки

Кабінет Міністрів України  | Розпорядження, Концепція від 03.10.2007 № 814-р
Реквізити
  • Видавник: Кабінет Міністрів України
  • Тип: Розпорядження, Концепція
  • Дата: 03.10.2007
  • Номер: 814-р
  • Статус: Документ діє
  • Посилання скопійовано
Реквізити
  • Видавник: Кабінет Міністрів України
  • Тип: Розпорядження, Концепція
  • Дата: 03.10.2007
  • Номер: 814-р
  • Статус: Документ діє
Документ підготовлено в системі iplex
КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
Р О З П О Р Я Д Ж Е Н Н Я
від 3 жовтня 2007 р. N 814-р
Київ
Про схвалення Концепції Державної цільової науково-технічної програми "Розробка і освоєння мікроелектронних технологій, організація серійного випуску приладів і систем на їх основі" на 2008-2011 роки
1. Схвалити Концепцію Державної цільової науково-технічної програми "Розробка і освоєння мікроелектронних технологій, організація серійного випуску приладів і систем на їх основі" на 2008-2011 роки, що додається.
Визначити Національну академію наук державним замовником Програми.
2. Національній академії наук разом з Мінекономіки, Мінпромполітики, МОН, Мінфіном, Держінвестицій, Мін'юстом розробити та подати у тримісячний строк Кабінетові Міністрів України проект Державної цільової науково-технічної програми "Розробка і освоєння мікроелектронних технологій, організація серійного випуску приладів і систем на їх основі" на 2008-2011 роки.
Прем'єр-міністр України В.ЯНУКОВИЧ
Інд. 42
СХВАЛЕНО
розпорядженням Кабінету Міністрів України
від 3 жовтня 2007 р. N 814-р
КОНЦЕПЦІЯ
Державної цільової науково-технічної програми "Розробка і освоєння мікроелектронних технологій, організація серійного випуску приладів і систем на їх основі"
Визначення проблеми, на розв'язання якої спрямована Програма
У сучасній економіці розвинутих країн основоположними є наукоємні виробництва, серед яких провідне місце займає електронна промисловість, насамперед мікроелектроніка. Аналіз світового досвіду свідчить, що вдосконалення мікроелектронної продукції і нарощування обсягів її виробництва здійснюються на основі комплексно-цільових науково-технічних програм, які ініціюються урядом і фінансуються до 50 відсотків за рахунок коштів державного бюджету.
За розрахунками спеціалістів Європейської Співдружності, кожний вкладений в мікроелектроніку долар приносить 20 доларів прибутку і забезпечує створення робочих місць втричі більше, ніж інші галузі промисловості.
У державах, які приділяють належну увагу національній безпеці, зростає потреба у використанні електронних систем для обробки інформації. Наявність розвинутої галузі мікроелектроніки сьогодні стає важливим чинником забезпечення національної безпеки держави.
Україна входить до переліку 17 країн світу, які володіють мікроелектронними технологіями. Відновлення найбільш технологічно розвинутих напрямів виробництва матеріалів, пристроїв і електронних систем, їх подальший розвиток забезпечать становлення високотехнологічних укладів економіки, підвищення конкурентоспроможності продукції, розв'язання важливих соціальних завдань, пов'язаних з підвищенням якості життя населення.
Мікроелектроніка має стратегічне значення для економіки, оскільки визначає технічний рівень промислової і побутової продукції, її конкурентоспроможність, стимулює розвиток інших галузей.
Обороноздатність держави залежить від рівня забезпечення вітчизняною електронною елементною базою військової техніки, оскільки використання продукції закордонного виробництва у цій сфері неприпустиме.
Так, у технологічно розвинутих державах прилади мікроелектроніки є невід'ємною складовою багатокомпонентних систем забезпечення ефективного функціонування зброї в різних умовах.
Зазначене вище свідчить про виняткову важливість інтенсифікації розвитку мікроелектронної галузі, який за останнє десятиліття уповільнився, та необхідність розв'язання завдань такого розвитку для зміцнення економічної і технологічної незалежності держави.
Розв'язання цих завдань можливе шляхом розроблення та виконання державної цільової програми, яка повинна бути спрямована на реалізацію стратегії розвитку вітчизняних мікроелектронних технологій.
Актуальність Програми полягає у розв'язанні однієї з найважливіших проблем, що має державне значення, - забезпеченні розвитку нових конкурентоспроможних напрямів виробництва наукоємних матеріалів для електронної техніки і електронного приладобудування на базі вітчизняних технологій.
Аналіз причин виникнення проблеми та обґрунтування необхідності її розв'язання програмним методом
Після розпаду СРСР в Україні залишився значний науково-технічний і промисловий потенціал, здатний значною мірою задовольнити потребу вітчизняного приладобудування та машинобудування в електронних компонентах, зокрема у виробах сучасного технічного рівня.
Найважливішим напрямом високотехнологічного виробництва є розвиток електронної промисловості, основа якої - електронна компонентна база: напівпровідникові та електронні прилади, що є складовими високотехнологічної продукції. Ураховуючи досвід інших держав, необхідно забезпечити формування електронної компонентної бази, розвиток технологічної бази мікроелектроніки, розроблення та організацію серійного випуску на цій основі електронних виробів, приладів та обладнання.
У рамках виконання Державної науково-технічної програми "Розвиток мікро- та оптоелектронних технологій в Україні на 2005-2007 роки" основні зусилля були сконцентровані на критичних напрямах розвитку сучасної мікроелектроніки - мікромеханіці, квантовій, нано-, акусто-, опто-, магнітоелектроніці, надвисокочастотній і інфрачервоній техніці, радіаційно стійкій електронній компонентній базі.
Проте у 2005 і 2006 роках зазначена Державна науково-технічна програма була недофінансована, внаслідок чого не вдалося у повному обсязі розробити і виготовити високопродуктивне обладнання, зокрема устаткування молекулярно-променевої епітаксії. Тому суттєву частину її завдань необхідно здійснити в 2008-2011 роках, що передбачено у завданнях і заходах Державної цільової науково-технічної програми "Розробка і освоєння мікроелектронних технологій, організація серійного випуску приладів і систем на їх основі" (далі - Програма).
Мета Програми
Головною метою Програми є:
розвиток нових конкурентоспроможних напрямів виробництва наукоємних матеріалів електронної техніки і електронного приладобудування на базі вітчизняних технологій та суттєве (до 15 відсотків) збільшення обсягів їх виробництва, зростання експортного потенціалу;
розроблення, освоєння і організація серійного випуску принципово нових матеріалів, електронної компонентної бази новітнього покоління і мікроелектронних приладів на її основі.
Мета Програми відповідає пріоритетним напрямам державної політики, визначеним у Законі України "Про пріоритетні напрями розвитку науки і техніки" і в Декларації цілей та завдань бюджету на 2008 рік, схваленій постановою Кабінету Міністрів України від 1 березня 2007 р. N 316.
Визначення оптимального варіанта розв'язання проблеми на основі порівняльного аналізу можливих варіантів
У Програмі передбачається здійснити комплекс заходів щодо реалізації вітчизняних розробок у мікроелектроніці.
У Бюджетній декларації на 2008 рік зазначено про необхідність підвищення рівня наукоємності та прискорений розвиток високотехнологічної галузі мікроелектроніки з метою нарощування випуску імпортозамінної конкурентоспроможної вітчизняної продукції.
Розв'язання визначеної проблеми можливе за такими двома варіантами:
задоволення потреб вітчизняних виробництв електронного приладобудування за рахунок закупівлі імпортних електронних компонентів і приладів;
розвиток вітчизняного виробництва електронної компонентної бази.
Розв'язання проблеми за першим варіантом може призвести до втрати вітчизняних ключових електронних технологій, неможливості подальшого розвитку інших галузей промисловості, знизити конкурентоспроможність їх продукції, а значить, поставити під загрозу можливість активного переходу до інноваційної економіки. Не буде забезпечено технологічну та інформаційну безпеку держави внаслідок широкого використання в стратегічних системах управління, обробки і захисту інформації, засобах масової інформації імпортної елементної бази. Знизиться технологічний рівень вітчизняної мікроелектроніки, що призведе до відставання технічних параметрів мікроелектронної апаратури і систем, які виробляються, а це неминуче негативно позначиться на стані економічної і технологічної незалежності.
Розрахунки свідчать, що імпорт компонентів електронної техніки за шістьма напрямами, визначеними в Програмі, становитиме понад 760 млн. гривень, імпорт спеціального технологічного обладнання - 130 млн. гривень. Крім того, системи на основі сполук кадмій-ртуть-телур багатоелементних лінійок та матриць, виробництво яких передбачається за Програмою, не постачаються іноземними виробниками в інші держави.
Отже, оптимальним варіантом розв'язання проблеми є другий - створення та розвиток власного виробництва електронної компонентної бази. Виконання Програми, реалізація технологічних розробок в галузі мікроелектроніки, отриманих в 2005-2007 роках, дасть можливість підвищити обсяг виробництва більш як на 80 млн. гривень на рік порівняно з 2007 роком. Експортний потенціал України внаслідок реалізації нових матеріалів і мікроелектронних приладів зросте на 9,6 мільйона доларів США на рік.
Відновлення виробництва наукоємних матеріалів і електронного приладобудування здійснюватиметься на базі вітчизняних технологій. Крім того, забезпечення електронною елементною базою військової техніки не може відбуватися шляхом імпортних поставок комплектувальних виробів.
Виконання Програми дасть можливість збільшити обсяги продажу електронної компонентної бази і виробів мікроелектроніки на внутрішньому і зовнішньому ринку, значно скоротити технологічне відставання вітчизняної мікроелектроніки від світового рівня, забезпечити великі можливості для розвитку всіх галузей промисловості, створити умови для більш ефективного виконання інших національних програм.
Шляхи і способи розв'язання проблеми, строк виконання Програми
Розроблення і виконання Програми спрямоване на розвиток і використання мікроелектронних технологій.
Програма орієнтована на підтримку організації виробництва на основі науково-технічних розробок світового рівня за тими напрямами, в яких підприємства-виконавці мають суттєвий виробничий та ринковий досвід, а розв'язання проблеми здійснюватиметься шляхом:
розроблення і створення мікроелектронних компонентів і приладів для охорони здоров'я людини, моніторингу навколишнього середовища, запобігання тероризму;
створення принципово нових матеріалів і компонентів для мікроелектроніки, приладів інфрачервоної мікроелектроніки;
розвитку конкурентоспроможних напрямів твердотільної надвисокочастотної електроніки міліметрового діапазону довжини хвиль, засобів відображення інформації та сенсорних виробів;
створення виробництва загального користування фотошаблонами та дільниць з проекційної фотолітографії і виготовлення епітаксійних структур.
Під час виконання Програми передбачається здійснення підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації спеціалістів відповідного профілю, контролю з боку уповноважених органів виконавчої влади за виконанням Програми і вжиттям запобіжних заходів до недопущення затримки або зупинення фінансування.
Виконання завдань Програми здійснюватиметься в рамках окремих проектів за основними її розділами.
Очікувані результати виконання Програми, визначення її ефективності
У результаті виконання Програми буде:
модернізовано і розвинуто технологічну базу мікроелектроніки;
розроблено та впроваджено у виробництво конкурентноспроможні технології виготовлення інтегральних схем та мікроприладів, приладів ультрафіолетового, інфрачервоного та міліметрового діапазонів довжини хвиль;
створено:
- інформативну систему методів аналізу і контролю локальних та інтегральних електрофізичних і фізико-хімічних характеристик матеріалів та структур в технології виготовлення сучасних виробів мікроелектроніки з метою забезпечення цілеспрямованого управління технологічними процесами, зниження дефектоутворення, виготовлення приладів з високими техніко-економічними характеристиками та підвищеною надійністю;
- принципово нову номенклатуру електронних виробів, що збільшить випуск нової електронної продукції у загальному обсязі реалізованої інноваційної продукції;
- науково-технологічну базу для використання наявного значного науково-технічного і промислового потенціалу для формування електронної елементної бази, необхідної для задоволення потреб вітчизняного приладобудування в електронних компонентах та успішного розвитку ряду галузей економіки, для відновлення підприємств електронної промисловості.
Техніко-економічні характеристики науково-технічної продукції, яка буде розроблена, відповідатимуть світовому рівню.
Результати аналізу сьогоднішнього стану розробок дають можливість передбачати, що починаючи з 2008 року зростаючими темпами випускатимуться окремі типи електронних приладів.
Важливим результатом виконання Програми буде підтримка і збереження вітчизняного науково-технічного потенціалу, залучення молодих спеціалістів, підготовка кваліфікованих кадрів.
Соціальна ефективність Програми полягає в тому, що реалізація розробок, отриманих у результаті її виконання, дасть змогу:
підвищити ефективність моніторингу стану навколишнього середовища, в тому числі зменшити радіаційне забруднення атмосфери в екологічно небезпечних регіонах, отже зберегти здоров'я і життя людей та підвищити рівень безпеки їх праці;
створити значну кількість робочих місць для висококваліфікованого персоналу;
накопичити необхідні ресурси для подальшого розвитку капіталоємних галузей науки і виробництва.
Оцінка фінансових, матеріально-технічних, трудових ресурсів, необхідних для виконання Програми
Фінансування Програми передбачається здійснювати за рахунок державного бюджету, інвестицій та інших джерел по 20 млн. гривень щороку, у тому числі з державного бюджету - 15 млн. гривень, кошти інвесторів -2,5 млн., інших джерел - 2,5 млн. гривень.
Кошти із загального обсягу фінансування спрямовуватимуться на забезпечення матеріально-технічних ресурсів (42 млн. гривень), трудових (30 млн.) та інших ресурсів (8 млн. гривень).