Протокол між Урядом України і Урядом Обєднаних Арабських Еміратів про внесення змін до Угоди між Урядом України і Урядом Обєднаних Арабських Еміратів про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи і капітал

Уряд України і Уряд Об'єднаних Арабських Еміратів (далі - Сторони).

бажаючи укласти Протокол про внесення змін до Угоди між Урядом України і Урядом Об’єднаних Арабських Еміратів про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи і капітал, вчиненої у м. Абу-Дабі 22 січня 2003 року (далі - Угода),

домовились про таке:

Преамбулу Угоди викласти в такій редакції:

"Уряд України і Уряд Об'єднаних Арабських Еміратів,

бажаючи подальшого розвитку взаємних економічних відносин і посилення співпраці в податкових питаннях,

маючи намір уникнути подвійного оподаткування стосовно податків, на які поширюється дія цієї Угоди, без створення можливостей для повного звільнення від оподаткування або зменшення оподаткування шляхом податкового ухилення або уникнення (у тому числі шляхом неправомірного використання угод з метою отримання пільг, передбачених цією Угодою, що має наслідком отримання непрямої вигоди резидентами третіх Держав),

домовилися про таке:".

Підпункт (ii) підпункту a) пункту 3 статті 2 "Податки, на які поширюється Угода" Угоди викласти в такій редакції:

"(ii) податок на доходи фізичних осіб".

Підпункт j) пункту 1 статті 3 "Загальні визначення" Угоди викласти в такій редакції:

"j) термін "компетентний орган" означає:

(i) в Україні - Міністерство фінансів або його повноважного представника; та

(ii) в Об’єднаних Арабських Еміратах - Міністерство фінансів або його повноважного представника.".

Підпункт (a) пункту 3 статті 8 "Морський та повітряний транспорт" Угоди викласти в такій редакції:

"(a) термін "прибуток" включає:

(i) прибуток, чистий прибуток, валові надходження і доходи, що одержуються безпосередньо від експлуатації морських або повітряних суден у міжнародних перевезеннях;

(ii) прибуток, отриманий від продажу квитків від імені інших підприємств повітряного транспорту, і

(iii) проценти з сум, одержані безпосередньо від експлуатації морських або повітряних суден у міжнародних перевезеннях, а також інвестиційний дохід від капіталовкладень, облігацій, акцій або позик підприємств повітряного транспорту, що здійснюють міжнародні перевезення, за умови, що такі доходи є побічними стосовно такої експлуатації;".

1. Пункт 2 статті 10 "Дивіденди" Угоди викласти в такій редакції:

"2. Однак дивіденди, що виплачуються компанією, яка є резидентом Договірної Держави, також можуть оподатковуватись у цій Державі відповідно до законодавства цієї Держави, але якщо фактичним власником дивідендів є резидент другої Договірної Держави, податок, що стягується таким чином, не повинен перевищувати:

a) 5 відсотків від загальної суми дивідендів, якщо фактичним власником дивідендів є компанія, яка володіє безпосередньо принаймні 10 відсотками капіталу компанії, що сплачує дивіденди;

b) 15 відсотків від загальної суми дивідендів у всіх інших випадках.

Цей пункт не стосується оподаткування прибутку компанії, з якого виплачуються дивіденди".

2. Пункт 3 статті 10 "Дивіденди" Угоди викласти в такій редакції:

"3. Незважаючи на положення пункту 2 цієї статті, дивіденди, зазначені в пункті 1, оподатковуються тільки в тій Договірній Державі, резидентом якої є фактичний власник, за умови, що фактичним власником є Договірна Держава, її політико-адміністративний підрозділ, місцевий орган влади, визначений законодавством орган або центральний банк, у тому числі:

a) в Україні:

(i) Національний банк України;

(ii) Державний ощадний банк України (Ощадбанк);

(iii) Державний експортно-імпортний банк України (Укрексімбанк); та

(iv) будь-яка фінансова установа, що перебуває у власності або під контролем Уряду України, інформацією про яку компетентні органи Договірних Держав будуть обмінюватись дипломатичними каналами;

b) в Об’єднаних Арабських Еміратах:

(i) Центральний банк Об’єднаних Арабських Еміратів (Central Bank of the United Arab Emirates);

(ii) Інвестиційне управління Еміратів (Emirates Investment Authority);

(iii) Інвестиційне управління Абу-Дабі (Abu Dhabi Investment Authority):

(iv) Інвестиційна корпорація Дубаї (Investment Corporation of Dubai);

(v) Інвестиційна компанія Мубадала та її дочірні компанії (Mubadala Investment Company and its subsidiaries);

(vi) Фонд пенсійних виплат та вигід Абу-Дабі (Abu Dhabi Retirement Pensions and Benefits Fund);

(vii) Головне управління пенсійного та соціального забезпечення (General Pension and Social Security Authority); та

(viii) будь-яка фінансова установа, що перебуває у власності або під контролем Уряду Об'єднаних Арабських Еміратів, інформацією про яку компетентні органи Договірних Держав будуть обмінюватись дипломатичними каналами.".

1. Пункт 2 статті 11 "Проценти" Угоди викласти в такій редакції:

"2. Однак такі проценти можуть також оподатковуватись у Договірній Державі, в якій вони виникають, і відповідно до законодавства цієї Держави, але якщо фактичний власник процентів є резидентом іншої Договірної Держави, податок, що стягується таким чином, не повинен перевищувати 5 відсотків від загальної суми процентів. Компетентні органи Договірних Держав встановлюють спосіб застосування цих обмежень за взаємною домовленістю.".

2. Пункт 8 статті 11 "Проценти" Угоди викласти в такій редакції:

"8. Незважаючи на положення пункту 2 цієї статті, проценти, зазначені в пункті 1, оподатковуються тільки в тій Договірній Державі, в якій фактичний власник є резидентом, за умови, що фактичним власником є Договірна Держава, її політико-адміністративний підрозділ, місцевий орган влади, визначений законодавством орган або центральний банк, у тому числі:

a) в Україні:

(i) Національний банк України;

(ii) Державний ощадний банк України (Ощадбанк);

(iii) Державний експортно-імпортний банк України (Укрексімбанк); та

(iv) будь-яка фінансова установа, що перебуває у власності або під контролем Уряду України, інформацією про яку компетентні органи Договірних Держав будуть обмінюватись дипломатичними каналами;

b) в Об’єднаних Арабських Еміратах:

(i) Центральний банк Об’єднаних Арабських Еміратів (Central Bank of the United Arab Emirates):

(ii) Інвестиційне управління Еміратів (Emirates Investment Authority);

(iii) Інвестиційне управління Абу-Дабі (Abu Dhabi Investment Authority);

(iv) Інвестиційна корпорація Дубаї (Investment Corporation of Dubai);

(v) Інвестиційна компанія Мубадала та її дочірні компанії (Mubadala Investment Company and its subsidiaries);

(vi) Фонд пенсійних виплат та вигід Абу-Дабі (Abu Dhabi Retirement Pensions and Benefits Fund);

(vii) Головне управління пенсійного та соціального забезпечення (General Pension and Social Security Authority); та

(viii) будь-яка фінансова установа, що перебуває у власності або під контролем Уряду Об’єднаних Арабських Еміратів, інформацією про яку компетентні органи Договірних Держав будуть обмінюватись дипломатичними каналами.".

3. Пункт 9 статті 11 "Проценти" Угоди викласти в такій редакції:

"9. Незважаючи на положення пункту 2 цієї статті, проценти, що виникають у Договірній Державі, сплачені резиденту другої Договірної Держави, звільняються від оподаткування у першій згаданій Державі, якщо вони були сплачені за позикою, наданою, гарантованою або застрахованою, або стосовно будь-якої іншої боргової вимоги або кредиту, гарантованих або застрахованих від імені другої Договірної Держави його уповноваженим органом.".

4. Пункт 7 статті 11 "Проценти" Угоди виключити.

5. Пункт 10 статті 11 "Проценти" Угоди виключити.

6. Пункти 8 та 9 статті 11 "Проценти" Угоди вважати пунктами 7 та 8 відповідно.

Пункт 3 статті 12 "Роялті" Угоди викласти в такій редакції:

"3. Незважаючи на положення пункту 2 цієї статті, роялті, що виникають у Договірній Державі, можуть також оподатковуватись у цій Державі відповідно до законодавства цієї Держави, але якщо фактичний власник роялті є резидентом другої Договірної Держави, податок, що стягується таким чином, не повинен перевищувати 5 відсотків від загальної суми платежів, зазначених у підпункті b) пункту 4 цієї статті.".

Статтю 28 "Обмін інформацією" Угоди викласти в такій редакції:

"Стаття 28

Обмін інформацією

1. Компетентні органи Договірних Держав обмінюються інформацією, яка є очікувано значимою для виконання положень цієї Угоди або адміністрування чи виконання національних законів, стосовно податків будь-якого виду та визначення, які стягуються від імені Договірних Держав або їхніх політико-адміністративних підрозділів, або місцевих органів влади тією мірою, якою оподаткування, згідно з такими законами, не суперечить цій Угоді. Обмін інформацією не обмежується статтями 1 та 2.

2. Будь-яка інформація, отримана Договірною Державою відповідно до пункту 1, вважається конфіденційною так само, як і інформація, отримана відповідно до національного законодавства цієї Держави, вона може розкриватися тільки особам або органам влади (у тому числі судам і адміністративним органам), які займаються нарахуванням або збором, примусовим стягненням податків, зазначених у пункті 1, або судовим розслідуванням, або розглядом апеляцій стосовно таких податків, або наглядом за вищенаведеним. Такі особи або органи використовують інформацію тільки з цією метою. Вони можуть розкривати інформацію під час відкритого судового засідання або в тексті судових рішень. Незважаючи на вищевикладене, інформація, отримана Договірною Державою, може використовуватись для інших цілей, якщо така інформація може використовуватися для таких інших цілей відповідно до законодавств обох Держав, і якщо компетентний орган Держави, яка надає інформацію, дав дозвіл на таке використання.

3. У жодному разі положення пунктів 1 та 2 не слід тлумачити як такі, що покладають на Договірні Держави зобов'язання:

a) здійснювати адміністративні заходи, що суперечать законодавству та адміністративній практиці однієї або іншої Договірної Держави;

b) надавати інформацію, яку неможливо одержати за законодавством або в межах звичайного процесу адміністрування в одній або іншій Договірній Державі;

c) надавати інформацію, яка розкриватиме будь-яку торговельну, підприємницьку, промислову, комерційну або професійну таємницю або торговельний процес, або інформацію, розкриття якої суперечило б інтересам державної політики (ordre public).

4. Якщо інформація запитується Договірною Державою відповідно до цієї статті, інша Договірна Держава для отримання інформації, стосовно якої здійснено запит, повинна застосувати всі свої заходи зі збору інформації, навіть якщо ця інша Держава може не потребувати такої інформації для своїх власних податкових цілей. На зобов’язання, викладене у попередньому реченні, поширюються обмеження, зазначені у пункті 3, але у жодному разі такі обмеження не можуть тлумачитися як такі, що дозволяють Договірній Державі відмовити у наданні інформації виключно на підставі того, що вона не має національного інтересу щодо такої інформації.

5. У жодному разі положення пункту 3 не повинні тлумачитися як такі, що дозволяють Договірній Державі відмовляти у наданні інформації виключно на підставі того, що інформація належить банку, іншій фінансовій установі, призначеній особі (номінальному власнику) або особі, що діє як агент або фідуціар, або тому, що вона стосується майнових часток в особі.

6. Що стосується пункту 2, то мається на увазі, що обмін інформацією для неподаткових цілей може здійснюватися лише у разі виконання таких умов:

(i) "інші цілі" повинні узгоджуватися з існуючою міжнародною угодою або протоколом стосовно взаємної правової допомоги, стороною якої є обидві Договірні Держави;

(ii) для отримання дозволу компетентного органу Держави, що надає інформацію, Держава, яка запитує інформацію, визначає інші неподаткові цілі, для яких вона бажає використовувати цю інформацію;

(iii) Держава, що запитує інформацію, визначає юридичні установи або судові органи, з якими вона буде ділитись інформацією; та

(iv) необхідно отримати попередню згоду компетентного органу Держави, що надає інформацію, яка підписала Угоду або Протокол, відповідно до яких буде використана інформація.".

Після статті 29 "Члени дипломатичних представництв і консульських установ" Угоди доповнити статтею такого змісту:

"Стаття 29 A

Право на отримання вигід

1. Незважаючи на інші положення цієї Угоди, за винятком пункту 3 статті 10, пункту 8 статті 11 та статті 13, якщо фактичним власником є уряд або його фінансові установи, вигоди, передбачені цією Угодою, не надаються стосовно певного виду доходу або капіталу, якщо з урахуванням усіх відповідних фактів та обставини можна дійти обґрунтованого висновку, що отримання такої вигоди було однією з головних цілей будь-якої угоди чи операції, що безпосередньо або опосередковано створила підстави для такої вигоди, якщо не встановлено, що надання такої вигоди за таких обставин узгоджується з метою та цілями відповідних положень цієї Угоди.

2. Якщо особі відповідно до пункту 1 відмовлено в наданні вигоди, передбаченої цією Угодою, компетентний орган Договірної Держави, який в іншому випадку надав би цю вигоду, тим не менш, повинен вважати цю особу як таку, що має право на отримання цієї вигоди або інших вигід стосовно певного виду доходу або капіталу, якщо такий компетентний орган за запитом цієї особи та після розгляду відповідних фактів та обставин доходить висновку, що такі вигоди були б надані цій особі за відсутності угоди або операції, зазначених у пункті 1. Компетентний орган Договірної Держави, до якого зроблено запит, повинен проконсультуватися з компетентним органом іншої Договірної Держави, перш ніж відмовити у запиті, зробленому резидентом цієї іншої Держави відповідно до цього пункту.".

Після статті 29 A "Право на отримання вигід" Угоди доповнити статтею такого змісту:

"Стаття 29 B

Дохід від вуглеводнів

Незважаючи на будь-яке інше положення цієї Угоди (у тому числі статтю 24 "Спеціальне положення" Угоди), ніщо не впливає на право кожної з Договірних Держав або будь-якого з їхніх місцевих урядів або місцевих органів влади застосовувати свої національні закони та правила, що стосуються оподаткування доходів та прибутку, отриманих від вуглеводнів на території відповідної Договірної Держави, залежно від обставин.".

1. Кожна із Сторін письмово повідомляє іншу дипломатичними каналами про завершення внутрішньодержавних процедур, необхідних для набрання цим Протоколом чинності.

2. Цей Протокол є невід’ємною частиною Угоди, вчиненої 22 січня 2003 року, та набирає чинності в день отримання останнього з цих повідомлень і буде застосовуватись:

a) стосовно податків, утриманих у джерела, на суми, сплачені або зараховані нерезидентам станом на або після першого січня календарного року, наступного за роком набрання чинності цим Протоколом;

b) стосовно інших податків за податкові роки, що починаються станом на або після першого січня календарного року, наступного за роком набрання чинності цим Протоколом.

На посвідчення чого ті, що нижче підписалися, відповідним чином на те уповноважені, підписали цей Протокол.

Учинено в м. Абу-Дабі "14" лютого 2021 року в двох примірниках, кожний українською, арабською та англійською мовами, при цьому всі тексти є автентичними. У випадку виникнення розбіжностей щодо застосування або тлумачення положень цього Протоколу перевага надасться тексту англійською мовою.