• Посилання скопійовано
Документ підготовлено в системі iplex

Про Рекомендації учасників парламентських слухань "17 річниця Чорнобильської катастрофи. Досвід подолання"

Верховна Рада України  | Постанова, Рекомендації від 15.05.2003 № 783-IV
Реквізити
  • Видавник: Верховна Рада України
  • Тип: Постанова, Рекомендації
  • Дата: 15.05.2003
  • Номер: 783-IV
  • Статус: Документ діє
  • Посилання скопійовано
Реквізити
  • Видавник: Верховна Рада України
  • Тип: Постанова, Рекомендації
  • Дата: 15.05.2003
  • Номер: 783-IV
  • Статус: Документ діє
Документ підготовлено в системі iplex
П О С Т А Н О В А
ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ
Про Рекомендації учасників парламентських слухань "17 річниця Чорнобильської катастрофи. Досвід подолання"
( Відомості Верховної Ради (ВВР), 2003, N 33-34, ст.268 )
Верховна Рада України
постановляє:
1. Схвалити Рекомендації учасників парламентських слухань "17 річниця Чорнобильської катастрофи. Досвід подолання" (додаються).
2. Кабінету Міністрів України до 1 січня 2004 року поінформувати Верховну Раду України про хід виконання Рекомендацій учасників парламентських слухань, схвалених цією Постановою.
3. Контроль за виконанням цієї Постанови покласти на Комітет Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.
Голова Верховної Ради України В.ЛИТВИН
м. Київ, 15 травня 2003 року
N 783-IV
Схвалено
Постановою Верховної Ради України
від 15 травня 2003 року
N 783-IV
РЕКОМЕНДАЦІЇ
учасників парламентських слухань "17 річниця Чорнобильської катастрофи. Досвід подолання"
Минає 17 років після найбільшої у світі техногенної ядерної катастрофи, наслідки якої все ще гостро відчуває населення України.
Комплекс заходів з ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи був розпочатий безпосередньо після аварії і триває до цього часу.
Значною мірою полегшенню соціально-психологічної обстановки серед ліквідаторів аварії і постраждалого населення сприяло прийняття Концепції проживання населення на територіях Української РСР з підвищеними рівнями радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи та на її основі законів України, інших нормативно-правових актів щодо соціального захисту постраждалого населення та правового режиму територій, що зазнали радіоактивного забруднення.
У цьому контексті зростає значення комплексних наукових досліджень, що мають бути покладені в основу управлінських рішень. Залишаються актуальними визначення ризиків для здоров'я, пов'язаних з опроміненням внаслідок Чорнобильської катастрофи, інтегральних показників (індексів) шкоди опромінення для розрахунку ризиків, вивчення впливу радіоактивного забруднення на навколишнє природне середовище, розробки нових стратегій вирішення проблем розповсюдження радіонуклідів у воді, повітрі, грунті, вивчення можливих наслідків цих явищ для конкретних груп населення, які піддаються ризику у зв'язку з їх способом життя.
Найболючішою у всі роки була і сьогодні залишається проблема встановлення доз опромінення людей. Необхідно продовжувати роботи з оцінки наслідків Чорнобильської катастрофи для здійснення адекватної політики щодо радіоактивно забруднених територій і проведення комплексу заходів з економічної, соціальної та медико-психологічної реабілітації населення.
Назріла необхідність конкретизації та підвищення практичної користі наукових розробок, зосередження всіх зусиль на досягненні кінцевого результату. Виникає також питання необхідності міжнародної наукової координації програм подолання наслідків Чорнобильської катастрофи, перш за все між Україною, Білоруссю, Російською Федерацією.
Разом з цим недостатнє фінансування національних наукових закладів не сприяє створенню обгрунтованої комплексної стратегії наукових досліджень. Перестали фінансуватися і роботи з дозиметричної паспортизації населених пунктів.
З метою поліпшення якості життя громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, учасники парламентських слухань вважають за необхідне:
удосконалити національні підходи до відновлення економіки і соціальної інфраструктури на радіоактивно забруднених територіях і в місцях компактного проживання евакуйованого населення із створенням умов для залучення інвестицій;
здійснити невідкладні заходи щодо покращення якості медичної допомоги, доступної для малозабезпеченого населення, сприяти широкій реформі охорони здоров'я;
забезпечити проведення оптимальних, науково обгрунтованих системних контрзаходів, спрямованих на зниження доз внутрішнього і зовнішнього опромінення населення;
розробити інноваційні методики підвищення рівня обізнаності населення щодо безпечного способу життя в умовах радіоактивного забруднення;
удосконалити процес розробки, планування та здійснення екологічної політики та процес управління цією політикою на державному та регіональних рівнях з метою підняття економіки постраждалих районів відповідно до існуючого радіаційного ризику.
Учасники парламентських слухань також відмічають, що за останні роки склалася і продовжує залишатися значна заборгованість з передбачених Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" витрат і компенсацій, яка вже становить майже 650 млн гривень. З кожним роком скорочується реальний рівень фінансування чорнобильських програм, не забезпечується зменшення заборгованості з фінансування заходів, пов'язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи та соціальним захистом постраждалого населення. Значна кількість програм, зокрема переселення громадян, забезпечення житлом інвалідів і ліквідаторів, оздоровлення дітей, не виконується повною мірою.
Ряд нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України, що регулюють, зокрема, питання порядку виплат постраждалим на оздоровлення, медичну допомогу тощо, суперечить законодавству України.
Масштаби матеріальних втрат і фінансових виплат, направлених на ліквідацію наслідків Чорнобильської катастрофи, переконливо свідчать про надзвичайно високу ціну помилок і недотримання відповідних норм, правил, стандартів у забезпеченні безпеки ядерних енергетичних установок і необхідність суворого дотримання вимог безпеки при їх розробці, створенні та експлуатації.
Після Чорнобильської катастрофи пріоритетним принципом державної політики стало створення національної системи міжнародно-правових механізмів забезпечення безпеки використання ядерної енергії. На сьогодні Україна є учасником практично всіх міжнародних договорів у сфері ядерної та радіаційної безпеки. Створено законодавчу базу, переглянуті національні норми радіаційної безпеки, правила фізичного захисту, основні положення забезпечення безпеки атомних станцій. Разом з тим доводиться констатувати, що у сфері ядерної та радіаційної безпеки ще залишається неврегульованим ряд питань, які потребують вирішення на законодавчому рівні. До цього часу Кабінетом Міністрів України не внесені на розгляд Верховної Ради України проекти законів України про створення та функціонування фонду для зняття з експлуатації ядерних установок, про формування фонду поводження з радіоактивними відходами, про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо впровадження механізму фінансового забезпечення цивільної відповідальності за ядерну шкоду.
Кабінетом Міністрів України до цього часу не виконані рекомендації парламентських слухань стосовно закриття Чорнобильської АЕС від 14 грудня 2000 року щодо внесення на затвердження Верховної Ради України Загальнодержавної програми зняття з експлуатації Чорнобильської АЕС та перетворення об'єкта "Укриття" на екологічно безпечну систему, Програми соціального захисту працівників Чорнобильської АЕС та жителів м. Славутича.
Враховуючи соціальну значимість розглянутих питань, учасники парламентських слухань рекомендують:
I. Кабінету Міністрів України:
1. З метою вирішення невідкладних питань мінімізації наслідків Чорнобильської катастрофи:
1) забезпечити у 2003-2004 роках повне погашення заборгованості минулих років з виплати компенсації та надання пільг громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи;
забезпечити супроводження у Верховній Раді України проекту Закону України про Національну програму мінімізації наслідків Чорнобильської катастрофи на 2002-2005 роки та на період до 2010 року;
до 1 січня 2004 року подати на розгляд Верховної Ради України проект Закону України про Загальнодержавну програму комплексного соціально-економічного розвитку територій, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, та місць компактного переселення громадян на 2003-2005 роки та на період до 2010 року та забезпечити його супроводження;
до 1 червня 2003 року подати на розгляд Верховної Ради України проект Закону України про внесення змін і доповнень до статті 5 Закону України "Про податок на додану вартість" щодо звільнення від податку на додану вартість путівок на санаторно-курортне лікування громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи;
до 1 червня 2003 року подати на розгляд Верховної Ради України проект Закону України про внесення змін до статті 55 Закону України "Про Державний бюджет України на 2003 рік" щодо скасування сплати 50 відсотків земельного податку дитячими санаторно-курортними та оздоровчими закладами України;
виділити у травні - серпні 2003 року додаткові кошти на санаторно-курортне лікування дітей-інвалідів, дітей-сиріт та напівсиріт, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та дітей, які проживають на забруднених радіонуклідами територіях;
до 1 вересня 2003 року розробити та забезпечити виконання планів реабілітації радіоактивно забруднених лісів;
посилити державний санітарний нагляд за повноцінністю харчування та якістю питної води в дошкільних та шкільних навчальних закладах, що знаходяться на радіоактивно забруднених територіях України;
відновити проведення контрзаходів у сільськогосподарському виробництві на радіоактивно забруднених територіях;
щорічно, перед поданням проекту Державного бюджету України на відповідний рік, інформувати Верховну Раду України про хід виконання Постанови Верховної Ради України про рекомендації учасників парламентських слухань щодо річниці Чорнобильської катастрофи;
2) при розробці проекту Закону України про Державний бюджет України на 2004 рік передбачити:
виділення бюджетних коштів на реалізацію Чорнобильської будівельної програми в обсязі 122,3 млн гривень, у тому числі на будівництво правобережної захисної дамби та огорожі по периметру зони відчуження та безумовного (обов'язкового) відселення, забезпечення житлом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи;
видатки на завершення будівництва та обладнання комплексу споруд і клініки Наукового центру радіаційної медицини Академії медичних наук України та центру реабілітації чорнобильців;
видатки на організацію та ведення Державного реєстру осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, окремим кодом бюджетної класифікації;
видатки на ліквідацію наслідків Чорнобильської катастрофи та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, у переліку захищених статей видатків загального фонду Державного бюджету України;
3) при підготовці пропозицій про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2003 рік" передбачити:
дотацію бюджету м. Славутича на 2003 рік на утримання та експлуатацію соціальної інфраструктури у розмірі 7355,0 тис. гривень;
збільшення фінансування по статті "Комплексне медико-санітарне забезпечення" до рівня, передбаченого на 2002 рік;
4) здійснити заходи з розробки та затвердження спільної програми дій України, Білорусі, Російської Федерації щодо подолання наслідків Чорнобильської катастрофи, а також підготовки міжнародних угод у цій сфері;
розробити Загальну концепцію радіаційного захисту населення України, яка б визначала загальний ліміт дози опромінення від усіх джерел радіоактивного випромінювання різного походження;
надати пропозиції щодо впровадження загальнообов'язкового державного соціального медичного страхування громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи;
спільно з Національною академією наук України, Академією медичних наук України до 1 січня 2004 року розробити та затвердити критерії оцінки ефективності заходів щодо подолання наслідків Чорнобильської катастрофи;
забезпечити науково-методичний супровід Державного реєстру осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи;
5) підготувати пропозиції про доцільність утворення спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади (міністерства або державного комітету) з питань Чорнобильської катастрофи;
розглянути питання погашення заборгованості щодо заощаджень громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
2. Для створення правових гарантій забезпечення фінансування програм зняття з експлуатації Чорнобильської АЕС, переробки та захоронення радіоактивних відходів, приведення об'єкта "Укриття" до екологічно безпечного стану, збереження колективу Чорнобильської АЕС, вирішення проблем формування бюджету м. Славутича та утримання і розвитку його соціальної інфраструктури:
1) забезпечити у 2003 році відповідно до затверджених графіків стабільне фінансування бюджетних програм:
підтримка у безпечному стані енергоблоків та об'єкта "Укриття" Чорнобильської АЕС та виведення її з експлуатації; внесок України до Чорнобильського фонду "Укриття" на реалізацію програми SIP; соціальний захист працівників, що вивільняються у зв'язку з достроковим зняттям Чорнобильської АЕС з експлуатації; відшкодування на виплату пенсій особам, вивільненим у зв'язку із закриттям Чорнобильської АЕС;
2) передбачити фінансування будівництва жилого будинку на 160 квартир у м. Славутичі для завершення переселення жителів с. Лісне;
до 1 січня 2004 року подати на розгляд Верховної Ради України проект Загальнодержавної програми зняття з експлуатації Чорнобильської АЕС та перетворення об'єкта "Укриття" на екологічно безпечну систему і проект Програми соціального захисту працівників Чорнобильської АЕС та жителів м. Славутича;
подати на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо будівництва сховища для зберігання довгоіснуючих радіоактивних відходів, які утворюватимуться при знятті з експлуатації Чорнобильської АЕС.
II. Генеральній прокуратурі України посилити контроль за дотриманням вимог чинного законодавства стосовно соціального захисту громадян, постраждалих від Чорнобильської катастрофи, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування та їх посадовими особами.
III. Комітетам Верховної Ради України:
1) з питань фінансів і банківської діяльності:
вжити заходів щодо прискорення розгляду проекту Закону України про внесення змін до деяких законів України з питань оподаткування (щодо операцій, які виконуються за рахунок міжнародної технічної допомоги) (реєстр. N 2244-1) з метою вирішення питання звільнення від оподаткування (обчислення за нульовою ставкою) операцій із закупівлі матеріалів та обладнання та надання послуг, які виконуються за рахунок міжнародної технічної допомоги на митній території України;
2) з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи:
прискорити опрацювання та внесення на розгляд Верховної Ради України проекту Закону України про внесення змін до Закону України "Про загальні засади подальшої експлуатації і зняття з експлуатації Чорнобильської АЕС та перетворення зруйнованого четвертого енергоблока цієї АЕС на екологічно безпечну систему" (реєстр. N 3253).
IV. Управлінню забезпечення міжпарламентських зв'язків Апарату Верховної Ради України спільно з Комітетом Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи підготувати звернення Верховної Ради України до ООН, країн "Великої сімки", Європейського банку реконструкції та розвитку щодо виконання взятих ними зобов'язань.