Про Положення про проходження громадянами України служби у військовому резерві Державної прикордонної служби України

У разі відсутності в органі Держприкордонслужби вакантних посад, які відповідають фаху, або за спорідненими військово-обліковими спеціальностями резервіста, посада якого внаслідок здійснення організаційно-штатних заходів скорочується, такий резервіст за його згодою призначається на посаду в іншому органі Держприкордонслужби з дотриманням порядку, визначеного цим Положенням.

Пропозиції щодо призначення на посаду доводяться до резервіста начальником органу Держприкордонслужби, в якому він проходить службу у військовому резерві, чи одним з його заступників за попереднім узгодженням з посадовою особою, якій відповідно до номенклатури посад надано повноваження щодо призначення резервіста на цю посаду.

У разі неможливості призначення резервістів, які вивільняються внаслідок здійснення організаційно-штатних заходів, на рівнозначні посади (у тому числі в іншому органі Держприкордонслужби) або відсутності їх згоди на призначення на нижчі посади чи рівнозначні посади в іншому органі Держприкордонслужби такі резервісти підлягають звільненню зі служби у військовому резерві в установленому порядку.

109. У зв'язку зі службовою необхідністю на резервіста, який займає штатну посаду, під час виконання обов'язків служби у військовому резерві може бути в разі його згоди покладено тимчасове виконання обов'язків за іншою рівнозначною або вищою посадою, зокрема:

1) вакантною посадою;

2) у разі тимчасової відсутності або внаслідок усунення від виконання службових обов'язків чи відсторонення від посади військовослужбовця або резервіста, який її займає.

Безперервний строк тимчасового виконання резервістом обов'язків за посадою не повинен перевищувати двох місяців.

110. Тимчасове виконання обов'язків за посадою може покладатися на резервістів:

1) рядового складу - за посадами, за якими штатом передбачені військові звання рядового складу;

2) сержантського і старшинського складу - за посадами, за якими штатом передбачені військові звання сержантського і старшинського або молодшого офіцерського складу, якщо їм не підпорядковані офіцери;

3) молодшого офіцерського складу - за посадами, за якими штатом передбачені граничні військові звання молодшого офіцерського складу або старшого офіцерського складу;

4) старшого офіцерського складу - за посадами, за якими штатом передбачені військові звання старшого офіцерського складу.

111. Тимчасове виконання обов'язків покладається за посадою на резервістів наказом начальника органу Держприкордонслужби, у підпорядкуванні якого перебуває резервіст, або наказом старшого за службовим становищем командира (начальника).

112. Резервісти під час виконання обов'язків служби у військовому резерві можуть бути направлені у службові відрядження самостійно або у складі підрозділу (команди) з метою:

навчання на курсах, проходження зборів, у тому числі навчальних;

участі у заходах, пов'язаних з охороною державного кордону;

здійснення розвідувальних, контррозвідувальних та оперативно-розшукових заходів;

забезпечення охорони, супроводження і доставки військових вантажів, озброєння, техніки та інших матеріальних засобів;

супроводження іноземців та осіб без громадянства, які підлягають примусовому видворенню за межі України;

супроводження (у разі потреби) окремих військовослужбовців (резервістів), хворих або команд військовослужбовців (резервістів), супроводження затриманих;

участі в засіданнях судів або прибуття (в разі потреби) до органів досудового розслідування;

ліквідації надзвичайних ситуацій та окремих їх наслідків;

проведення службових розслідувань;

виконання інших завдань за наказом (розпорядженням) старших за службовим становищем командирів (начальників), ніж начальник органу Держприкордонслужби, в якому резервіст проходить службу у військовому резерві.

Резервісти направляються у службові відрядження за рішенням їх прямих начальників - від начальника органу Держприкордонслужби, в якому вони проходять службу у військовому резерві, і вище, про що видається наказ.

113. Резервістам, які направляються у службове відрядження, видається посвідчення про відрядження.

Резервістам, які направляються на лікування, для проходження медичного обстеження та військово-лікарської комісії в закладах охорони здоров'я Держприкордонслужби, видається припис.

Резервісти після прибуття до місця відрядження зобов'язані в установлений строк з'явитися до посадової особи, в розпорядження якої вони відряджені, повідомити безпосередньому начальнику про прибуття і виконувати поставлені завдання.

114. Під час прямування до місця відрядження та повернення з нього резервістам заборонено відхилятися від зазначеного у посвідченні про відрядження маршруту або здійснювати самовільні зупинки у проміжних пунктах.

У разі затримки в дорозі з незалежних від резервіста причин він повинен отримати відповідну позначку в посвідченні про відрядження або довідку про причину затримки в начальника органу Держприкордонслужби, військового коменданта на транспорті або начальника органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України чи військового комісара, у разі їх відсутності - у місцевій державній адміністрації чи органі місцевого самоврядування, а також про свою затримку повідомити безпосередньому начальнику.

У разі втрати в дорозі службових або особистих документів, зброї, іншого військового майна резервіст, що перебуває у відрядженні, повинен негайно повідомити про це військовому коменданту на транспорті або начальнику органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України чи військовому комісару, а в разі їх відсутності - посадовим особам територіального органу Національної поліції України, місцевої державної адміністрації чи органу місцевого самоврядування, а також начальнику органу Держприкордонслужби, в якому він проходить службу у військовому резерві.

115. Резервіст за наявності поважних причин, що перешкоджають йому своєчасно вибути з місця відрядження до органу Держприкордонслужби, в якому він проходить службу у військовому резерві, повинен повідомити про це начальнику цього органу Держприкордонслужби із зазначенням причин затримки.

Поважними причинами затримки резервіста у відрядженні понад строк, зазначений у посвідченні про відрядження, є розпорядження старших за службовим становищем командирів (начальників), ніж командир (начальник), який направив у відрядження, про продовження строку відрядження, хвороба, що позбавила його можливості своєчасно повернутися з відрядження, стихійне лихо або інші надзвичайні ситуації. Причини затримки повинні бути підтверджені відповідними документами.

116. У разі неповернення резервіста з відрядження в установлений строк та відсутності повідомлення про причини його затримки начальник органу Держприкордонслужби, за наказом якого резервіста направлено у відрядження, негайно організовує розшук резервіста в установленому порядку.

117. Для резервістів, прийнятих на службу у військовому резерві з числа військовозобов'язаних (у тому числі жінок), які не мають досвіду військової служби, підготовка у вищих військових навчальних закладах та військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти є обов'язковою.

Резервісти з числа осіб офіцерського складу, які не мають досвіду військової служби, проходять підготовку у вищому військовому навчальному закладі Держприкордонслужби.

118. Резервісти, прийняті на службу у військовому резерві з числа військовозобов'язаних (у тому числі жінок), які мають досвід військової служби та прийняті на цю службу не за основною військово-обліковою спеціальністю, проходять перепідготовку у вищих військових навчальних закладах та військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти, а резервісти з числа осіб офіцерського складу - у вищому військовому навчальному закладі Держприкордонслужби.

119. Підготовка резервістів здійснюється у складі підрозділів органів Держприкордонслужби, в яких вони проходять службу у військовому резерві, за програмами підготовки, затвердженими Адміністрацією Держприкордонслужби.

120. Резервісти, які прослужили у військовому резерві не менше одного року, можуть підвищувати свою кваліфікацію у зв'язку зі службовою необхідністю.

121. Добір кандидатів для підвищення кваліфікації, у тому числі на їх особисте прохання, здійснюється начальниками органів Держприкордонслужби.

122. Резервісти після закінчення підготовки, перепідготовки, підвищення кваліфікації складають іспити за відповідними навчальними програмами.

Резервістам, які пройшли навчання за програмами підготовки сержантського і старшинського складу та склали іспити, присвоюється відповідне військове звання в порядку, встановленому цим Положенням.

123. Звільнення зі служби у військовому резерві здійснюється:

1) у запас - якщо резервіст не досяг граничного віку перебування в запасі і за станом здоров'я придатний до військової служби;

2) у відставку - якщо резервіст досяг граничного віку перебування в запасі або визнаний військово-лікарською комісією непридатним за станом здоров'я до військової служби з виключенням з військового обліку.

124. Контракт припиняється (розривається), а резервіст звільняється зі служби у військовому резерві:

1) у зв'язку із закінченням строку дії контракту;

2) за станом здоров'я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність або обмежену придатність до служби у військовому резерві;

3) за віком - у разі досягнення граничного віку перебування у військовому резерві;

4) у зв'язку зі скороченням штатів або проведенням організаційно-штатних заходів - у разі неможливості подальшого перебування на службі у військовому резерві;

5) через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України для військовослужбовців;

6) через службову невідповідність;

7) у зв'язку з обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, яким призначено покарання у виді позбавлення волі, обмеження волі, позбавлення військового звання, права займати певні посади;

8) у зв'язку з позбавленням військового звання в дисциплінарному порядку;

9) у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту командуванням (за ініціативою резервіста);

10) у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту резервістом;

11) у зв'язку з прийняттям на військову службу за контрактом;

12) у зв'язку з бронюванням військовозобов'язаних на період мобілізації та на воєнний час або в разі виникнення визначених законом обставин, внаслідок яких військовозобов'язані не підлягають призову на військову службу під час мобілізації;

13) у зв'язку з набранням законної сили судовим рішенням, відповідно до якого резервіста притягнуто до адміністративної відповідальності за правопорушення, пов'язане з корупцією, яким передбачено накладення на військовослужбовця стягнення у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю;

14) у разі неможливості переведення резервіста на іншу посаду у зв'язку з прямим підпорядкуванням близькій особі у значенні, наведеному в абзаці четвертому частини першої статті 1 Закону України "Про запобігання корупції";

15) у разі неможливості встановлення місця перебування резервіста протягом двох місяців, якщо це не пов'язано з виконанням ним обов'язків служби у військовому резерві;

16) у разі припинення громадянства України;

17) у зв'язку із виїздом на строк понад три місяці за межі України;

18) у разі призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період;

19) за угодою сторін.

125. Дострокове розірвання контракту ініціюється:

1) начальником органу Держприкордонслужби за наявності підстав, передбачених підпунктами 2 - 4, 6 - 8, 10 - 19 пункту 124 цього Положення;

2) резервістом за наявності підстав, передбачених підпунктами 2, 3, 5, 9, 11, 12, 16 - 19 пункту 124 цього Положення.

126. Право на розірвання контракту про проходження служби у військовому резерві та звільнення зі служби у військовому резерві з підстав, передбачених пунктом 124 цього Положення, надається:

1) начальнику органу Держприкордонслужби, який має право видавати накази по особовому складу, - з усіма резервістами у військових званнях до капітана (капітан-лейтенанта) резерву включно, які проходять службу у військовому резерві в цьому органі;

2) начальнику регіонального управління, розвідувального органу Адміністрації Держприкордонслужби, ректору вищого військового навчального закладу Держприкордонслужби - з резервістами, зазначеними у підпункті 1 цього пункту, а також з усіма резервістами у військових званнях до підполковника (капітана 2 рангу) резерву включно, які проходять службу у військовому резерві у структурних підрозділах регіонального управління та підпорядкованих йому органах, у розвідувальному органі, вищому військовому навчальному закладі відповідно;

3) Голові Державної прикордонної служби України - з резервістами, зазначеними у підпунктах 1 і 2 цього пункту, а також з усіма резервістами у військових званнях до полковника (капітана 1 рангу) резерву включно.

Звільнення резервістів здійснюється лише тими посадовими особами, в яких вони перебувають у прямому підпорядкуванні згідно з номенклатурою посад.

127. Звільнення резервіста зі служби у військовому резерві здійснюється наказом начальника, визначеного пунктом 126 цього Положення.

Начальник органу у триденний строк після видання наказу про звільнення резервіста зі служби у військовому резерві надсилає витяг із цього наказу та особову справу резервіста до військового комісаріату, в якому резервіст перебуває на військовому обліку.

128. Резервіст, який бажає звільнитися зі служби у військовому резерві, подає у порядку підпорядкованості рапорт та документи, що підтверджують підстави звільнення. У рапорті зазначаються підстави звільнення зі служби у військовому резерві та військовий комісаріат, в якому резервіст перебуває на військовому обліку.

У разі звільнення резервіста зі служби у військовому резерві з ініціативи командування за розпорядженням начальника органу Держприкордонслужби, в якому проходить службу резервіст, кадровий підрозділ органу забезпечує підготовку подання про його звільнення.

Форма та порядок подання про звільнення зі служби у військовому резерві та перелік документів, які додаються до нього у випадках, передбачених абзацами першим і другим цього пункту, визначаються Міністерством внутрішніх справ України.

129. Перед звільненням резервіста уточнюються дані про проходження ним служби у військовому резерві, документально підтверджуються періоди служби.

130. Перед вирішенням питання про звільнення зі служби у військовому резерві резервіст направляється для встановлення придатності до проходження служби у військовому резерві за станом здоров'я на медичний огляд військово-лікарською комісією, висновки якої враховуються для визначення підстав звільнення.

Резервіст, якого звільняють зі служби у військовому резерві з підстав, передбачених підпунктами 6 - 8, 10, 13, 15 - 17 пункту 124 цього Положення, на медичний огляд військово-лікарською комісією не направляється.

На медичний огляд військово-лікарською комісією також не направляються резервісти, які звільняються з військової служби та письмово відмовилися від проходження медичного огляду.

131. Днем звільнення резервіста зі служби у військовому резерві є день, визначений у підпунктах 1 - 3 пункту 44 цього Положення, про що зазначається в наказі про звільнення зі служби у військовому резерві. Такий наказ видається на підставі затвердженого акта про прийняття-здавання посади, яку займав резервіст, та/або рапорту безпосереднього начальника.

132. Наказ про застосування до резервіста таких дисциплінарних стягнень, як звільнення зі служби у військовому резерві через службову невідповідність, позбавлення військового звання, є підставою для видання наказу про його звільнення.

133. Резервіста, який підлягає звільненню зі служби у військовому резерві у зв'язку з проведенням організаційно-штатних заходів, начальник органу Держприкордонслужби не пізніше ніж за два місяці до проведення організаційно-штатних заходів письмово попереджає про звільнення.

134. Резервісти, які визнані військово-лікарською комісією непридатними або обмежено придатними до служби у військовому резерві, підлягають звільненню зі служби у військовому резерві за станом здоров'я у місячний строк після отримання органом Держприкордонслужби, в якому вони проходять службу у військовому резерві, відповідного висновку.

Під час дії особливого періоду зі служби у військовому резерві за станом здоров'я звільняються резервісти:

з моменту оголошення мобілізації до часу введення воєнного стану або оголошення рішення про демобілізацію - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до служби у військовому резерві в мирний час, обмежену придатність у воєнний час, якщо вони не висловили бажання продовжувати службу у військовому резерві;

під час воєнного стану - визнані за станом здоров'я непридатними до служби у військовому резерві з виключенням з військового обліку.

135. За наявності кількох підстав для звільнення, передбачених підпунктами 1 - 5, 9, 11, 19 пункту 124 цього Положення, резервіст може обрати одну з них за бажанням.

136. Резервіст, стосовно якого прийнято рішення про дострокове розірвання контракту про проходження служби у військовому резерві, має право оскаржити наказ про дострокове розірвання контракту і звільнення зі служби у військовому резерві у порядку, встановленому законодавством. Оскарження наказу не зупиняє його виконання.

137. У разі незаконного звільнення зі служби у військовому резерві поновлення його на попередній або за його згодою іншій, не нижчій, ніж попередня, посаді здійснюється наказом начальника органу Держприкордонслужби, який звільнив резервіста зі служби у військовому резерві.

Період незаконного звільнення зараховується резервісту до строку вислуги у військовому званні.

138. Звільнення зі служби у військовому резерві резервіста, визнаного судом безвісно відсутнім чи оголошеного померлим, здійснюється наказом начальника, визначеного пунктом 126 цього Положення, на підставі відповідного рішення суду.

139. Резервіст, позбавлений військового звання:

за вироком суду, - звільняється зі служби у військовому резерві після набрання вироком суду законної сили з дня, зазначеного у вироку суду про початок строку відбування покарання;

в дисциплінарному порядку, - звільняється зі служби у військовому резерві не пізніше трьох днів після надходження до органу Держприкордонслужби наказу про позбавлення військового звання або не пізніше трьох днів з дня підписання такого наказу.

Наказ про звільнення резервіста зі служби у військовому резерві видається на підставі рапорту та/або затвердженого акта про прийняття-здавання посади, яку він займав.

140. Призов резервістів на військову службу під час мобілізації здійснюється начальниками органів Держприкордонслужби, в яких резервісти проходять службу у військовому резерві, відповідно до Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".

141. В особливий період на службу у військовому оперативному резерві першої черги в обов'язковому порядку зараховуються громадяни, звільнені з військової служби, які за своїми професійно-психологічними характеристиками і станом здоров'я придатні до служби у військовому резерві та відповідають установленим вимогам проходження служби у військовому резерві.

142. Громадяни, зазначені у пункті 141 цього Положення, зараховуються на службу у військовому оперативному резерві першої черги наказом начальника органу Держприкордонслужби, уповноваженого приймати рішення про звільнення з військової служби відповідних категорій військовослужбовців, одночасно з виданням наказу про їх звільнення. У наказі про звільнення такого військовослужбовця з військової служби в обов'язковому порядку зазначається орган Держприкордонслужби, в якому він проходитиме службу у військовому оперативному резерві першої черги.

Про зарахування на службу у військовому оперативному резерві першої черги начальник органу Держприкордонслужби письмово повідомляє військовослужбовцю під особистий підпис у день звільнення.

143. Орган Держприкордонслужби в разі зарахування громадянина на службу у військовому оперативному резерві першої черги повідомляє про це військовому комісаріату, в якому резервіст перебуває на військовому обліку, шляхом надсилання до цього військового комісаріату витягу з відповідного наказу. Крім того, на прохання резервіста про його зарахування на службу у військовому оперативному резерві першої черги начальник органу Держприкордонслужби повідомляє керівнику підприємства, установи або організації, де працює резервіст, шляхом надсилання йому письмового повідомлення.

144. Громадяни, зараховані на службу у військовому оперативному резерві першої черги, проходять службу у військовому резерві в порядку, передбаченому цим Положенням та іншими нормативно-правовими актами, що регулюють порядок проходження служби у військовому резерві.

145. З громадянами, зарахованими на службу у військовому оперативному резерві першої черги, контракт про проходження служби у військовому резерві не укладається.

146. Призов цієї категорії резервістів на військову службу під час оголошення мобілізації здійснюється посадовими особами, визначеними пунктом 140 цього Положення.

147. Зараховані на службу у військовому оперативному резерві першої черги громадяни звільняються з цієї служби після завершення особливого періоду наказом начальника, визначеного пунктом 126 цього Положення.

148. Начальник органу Держприкордонслужби у триденний строк після видання наказу про звільнення резервіста зі служби у військовому резерві надсилає витяг із цього наказу та особову справу резервіста до військового комісаріату, в якому резервіст перебуває на військовому обліку.

149. Після завершення особливого періоду громадяни, які були зараховані на службу у військовому оперативному резерві першої черги, мають право в добровільному порядку укласти контракт про проходження служби у військовому резерві на умовах, визначених цим Положенням.

150. Розміри грошового забезпечення та заохочення резервістів і порядок їх виплати встановлюються Кабінетом Міністрів України.

151. Під час проходження служби у військовому резерві резервісти забезпечуються військовою формою одягу за встановленими нормами. Для резервістів установлюються передбачені для військовослужбовців Держприкордонслужби знаки розрізнення та знаки, що свідчать про їх належність до резервістів. На резервістів поширюються правила носіння військової форми одягу.

152. Продовольче забезпечення резервістів в органах Держприкордонслужби під час виконання обов'язків служби у військовому резерві здійснюється за нормами, встановленими Кабінетом Міністрів України.

153. Фінансове і матеріальне забезпечення заходів, пов'язаних із проходженням служби у військовому резерві, здійснюється за рахунок коштів, передбачених у Державному бюджеті України для Держприкордонслужби.

154. Під час виконання обов'язків служби у військовому резерві резервісти несуть відповідальність, передбачену законом.