Угода між Урядом України та Урядом Королівства Таїланд про повітряне сполучення

Уряд (Кабінет Міністрів) України та Уряд Королівства Таїланд, далі іменовані "Договірні Сторони",

будучи учасниками Конвенції про міжнародну цивільну авіацію, відкритої для підписання в Чикаго 7 грудня 1944 року, та

бажаючи укласти Угоду, яка доповнює згадану Конвенцію, з метою встановлення повітряного сполучення між Україною та Королівством Таїланд і за їхніми межами,

домовились про таке:

1. У цій Угоді, якщо контекст не передбачає інше:

a) термін "Конвенція" означає Конвенцію про міжнародну цивільну авіацію, відкриту для підписання в Чикаго 7 грудня 1944 року, та містить будь-який Додаток, прийнятий згідно зі Статтею 90 цієї Конвенції, або будь-яку поправку до Додатків або Конвенції згідно зі Статтями 90 та 94 Конвенції, за умови, що ці додатки і поправки застосовні до обох Договірних Сторін;

b) термін "авіаційні власті" щодо України означає Державний департамент авіаційного транспорту Міністерства транспорту України, а щодо Королівства Таїланд - Міністра транспорту і зв'язку, або в обох випадках будь-яку особу або орган, уповноважений здійснювати функції, що в цей час виконуються згаданими властями;

c) термін "призначене авіапідприємство" означає авіапідприємство, яке одна Договірна Сторона призначила відповідно до статті 6 цієї Угоди для здійснення повітряних сполучень;

d) термін "тариф" означає ціну, що встановлюється за перевезення пасажирів, багажу і вантажу та умови, які регламентують її застосування, включаючи комісійні збори та іншу додаткову винагороду за агентські послуги або послуги з продажу перевезень, але за винятком винагороди та умов за перевезення пошти;

e) "повітряне сполучення", "міжнародне повітряне сполучення", "авіапідприємство" та "зупинка з некомерційними цілями" мають значення відповідно до Статті 96 Конвенції,

f) термін "комерційне завантаження" означає перевезення пасажирів, багажу, вантажу та пошти.

2. Додаток складає невід'ємну частину цієї Угоди. Усі посилання на Угоду включають посилання на додаток, якщо не передбачено інше.

1. Кожна Договірна Сторона надає іншій Договірній Стороні права, визначені в цій Угоді, з метою здійснення повітряних сполучень за маршрутами, зазначеними у додатку. Такі сполучення та маршрути далі іменуються "договірні лінії" та "встановлені маршрути" відповідно.

2. Згідно з положеннями цієї Угоди авіапідприємство, призначене кожною Договірною Стороною, під час здійснення міжнародних повітряних сполучень користується:

a) правом здійснювати політ через територію держави іншої Договірної Сторони без посадки;

b) правом здійснювати на згаданій території зупинки з некомерційними цілями;

c) правом брати на борт і вивантажувати на згаданій території в пунктах, вказаних у додатку до цієї Угоди, пасажирів, багаж, вантаж і пошту, які перевозяться до пунктів на території держави іншої Договірної Сторони або з них;

d) правом брати на борт і вивантажувати на території третіх країн у пунктах, вказаних у додатку до цієї Угоди, пасажирів, багаж, вантаж і пошту, які перевозяться до пунктів на території держави іншої Договірної Сторони, визначених у додатку до цієї Угоди, або у зворотному напрямку.

3. Зазначене в пункті 2 цієї статті не буде розглядатися як право призначеного авіапідприємства однієї Договірної Сторони брати на борт на території держави іншої Договірної Сторони пасажирів, багаж, вантаж і пошту для перевезення до іншого пункту на території держави цієї Договірної Сторони за винагороду або на умовах оренди.

4. Якщо внаслідок військового конфлікту, стихійного лиха, політичної нестабільності або надзвичайних обставин призначене авіапідприємство однієї Договірної Сторони неспроможне здійснювати перевезення за визначеним маршрутом, інша Договірна Сторона вживе усіх заходів для подальшого здійснення перевезень шляхом змін таких маршрутів.

1. Призначене авіапідприємство кожної Договірної Сторони має справедливу та рівну можливість перевозити на договірних лініях комерційне завантаження, яке взяте на борт на території держави однієї Договірної Сторони і буде вивантажене на території держави іншої Договірної Сторони або навпаки, та повинно враховувати необхідність перевезення додаткового комерційного завантаження, яке взяте на борт або буде вивантажене у пунктах на маршруті на території держави іншої Договірної Сторони. Здійснюючи перевезення комерційного завантаження, яке взяте на борт на території держави іншої Договірної Сторони та буде вивантажене в пунктах на встановлених маршрутах або навпаки, призначене авіапідприємство кожної Договірної Сторони враховуватиме інтерес призначеного авіапідприємства іншої Договірної Сторони стосовно таких перевезень, щоб не перешкоджати останньому.

2. Експлуатація договірних ліній призначеним авіапідприємством кожної Договірної Сторони повинна відповідати суспільним потребам у перевезеннях за встановленими маршрутами та кожне призначене авіапідприємство матиме головною метою виконання перевезень з такою частотою, яка задовольняла б попит на перевезення пасажирів, вантажу і пошти, взятих на борт або вивантажених на території держави Договірної Сторони, яка призначила авіапідприємство.

3. Перевезення пасажирів, вантажу і пошти, взятих на борт на території держави іншої Договірної Сторони та вивантажених у пунктах третіх країн на встановлених маршрутах або у зворотному напрямку, здійснюватимуться відповідно до загального принципу, згідно з яким частота перевезень пов'язана з:

a) потребами у перевезеннях комерційного завантаження, взятого на борт і вивантаженого на території держави Договірної Сторони, яка призначила авіапідприємство;

b) потребами у перевезеннях у район, через який проходить договірна лінія, з урахуванням інших повітряних сполучень, встановлених авіапідприємствами держав, розташованих у цьому районі; та

c) потребами у транзитних перевезеннях.

4. Частота перевезень має бути погоджена між Договірними Сторонами до започаткування експлуатації договірних ліній. Ця частота перевезень переглядатиметься час від часу авіаційними властями Договірних Сторін і будь-яка погоджена зміна її буде підтверджена шляхом обміну нотами.

1. Закони і правила держави однієї Договірної Сторони, які регулюють вхід на територію її держави і вихід з неї повітряних суден, зайнятих у міжнародній аеронавігації, або навігацію таких повітряних суден під час перебування в межах території її держави, застосовуються до повітряних суден призначеного авіапідприємства іншої Договірної Сторони.

2. Закони і правила держави однієї Договірної Сторони, які регулюють прибуття до території її держави, перебування в її межах і відправлення з неї пасажирів, екіпажу, багажу, вантажу або пошти, зокрема, правила щодо в'їзду, виїзду, еміграції та імміграції, а також щодо митного оформлення і санітарного контролю застосовуються до пасажирів, екіпажу, вантажу або пошти, що перевозиться повітряними суднами призначеного авіапідприємства іншої Договірної Сторони, під час їхнього перебування в межах згаданої території.

3. Договірні Сторони зобов'язуються не надавати перевагу своєму авіапідприємству по відношенню до призначеного авіапідприємства іншої Договірної Сторони щодо застосування законів і правил, передбачених цією статтею.

1. Згідно зі своїми правами та зобов'язаннями з міжнародного права Договірні Сторони підтверджують, що прийняте ними взаємне зобов'язання захищати безпеку цивільної авіації від актів незаконного втручання становить невід'ємну частину цієї Угоди. Не обмежуючи загальну застосовність своїх прав і зобов'язань з міжнародного права. Договірні Сторони будуть, зокрема, діяти відповідно до положень Конвенції про злочини та деякі інші акти, що вчиняються на борту повітряного судна, прийнятої в Токіо 14 вересня 1963 року, Конвенції про боротьбу з незаконним захопленням повітряних суден, прийнятої в Гаазі 16 грудня 1970 року, Конвенції про боротьбу з незаконними актами, спрямованими проти безпеки цивільної авіації, прийнятої в Монреалі 23 вересня 1971 року.

2. Договірні Сторони надаватимуть одна одній на прохання всю необхідну допомогу для запобігання актам незаконного захоплення цивільних повітряних суден та іншим незаконним актам, спрямованим проти повітряних суден, безпеки їхніх пасажирів і екіпажу, аеропортів і аеронавігаційного обладнання, а також будь-якій іншій загрозі безпеці цивільної авіації.

3. Договірні Сторони діятимуть відповідно до положень з авіаційної безпеки, встановлених Міжнародною організацією цивільної авіації та визначених як Додатки до Конвенції, у тій мірі, в якій ці положення застосовні до Договірних Сторін; вони будуть вимагати, щоб експлуатанти повітряних суден, зареєстрованих на території їхньої держави, або експлуатанти повітряних суден, які мають основне місце діяльності або постійне місце базування на території їхньої держави, та експлуатанти аеропортів на території їхньої держави діяли згідно з такими положеннями з авіаційної безпеки.

4. Кожна Договірна Сторона погоджується з тим, що інша Договірна Сторона може вимагати від експлуатантів повітряних суден дотримання зазначених у пункті 3 цієї статті положень з авіаційної безпеки, які передбачені іншою Договірною Стороною щодо входу на територію держави цієї іншої Договірної Сторони, виходу з неї або перебування в її межах. Кожна Договірна Сторона забезпечить вжиття необхідних заходів у межах території своєї держави для захисту повітряних суден і огляду пасажирів, екіпажу, поклажі, багажу, вантажу і бортових запасів до та під час посадки або навантаження. Кожна Договірна Сторона також доброзичливо розгляне будь-який запит іншої Договірної Сторони щодо вжиття спеціальних заходів безпеки у випадку конкретної загрози.

5. У випадку дій або загрози дій, пов'язаних з незаконним захопленням цивільних повітряних суден, або інших протиправних дій, спрямованих проти повітряних суден, безпеки їхніх пасажирів і екіпажу, аеропортів або аеронавігаційного обладнання. Договірні Сторони надаватимуть одна одній допомогу шляхом полегшення зв'язку та вжиття інших відповідних заходів, спрямованих на швидке та безпечне усунення таких дій або загрози дій.

1. Кожна Договірна Сторона має право призначити одне авіапідприємство з метою експлуатації договірних ліній. Таке призначення здійснюється шляхом обміну письмовими повідомленнями між авіаційними властями Договірних Сторін.

2. Авіаційні власті, які отримали повідомлення про призначення з дотриманням положень пунктів 3 і 4 цієї статті без затримки надають призначеному авіапідприємству іншої Договірної Сторони необхідний дозвіл на виконання польотів.

3. Авіаційні власті однієї Договірної Сторони можуть зажадати від авіапідприємства, призначеного іншою Договірною Стороною, доказів того, що воно здатне виконувати умови, передбачені законами і правилами, які звичайно застосовуються цими властями при здійсненні міжнародних повітряних сполучень відповідно до положень Конвенції.

4. Кожна Договірна Сторона має право не прийняти призначення авіапідприємства та відмовити в наданні дозволу на виконання польотів, зазначеного у пунктах 1 і 2 цієї статті, або встановити такі умови, які вона вважає необхідними для користування правами, зазначеними в статті 2 цієї Угоди, у будь-якому випадку, коли згадана Договірна Сторона не має доказів того, що переважне володіння цим авіапідприємством і фактичний контроль над ним належать Договірній Стороні, яка призначила це авіапідприємство, або громадянам її держави.

5. Після отримання дозволу на виконання польотів, передбаченого пунктом 2 цієї статті, призначене авіапідприємство може в будь-який час розпочати експлуатацію договірних ліній за умови, що встановлені відповідно до положень статті 14 цієї Угоди тарифи введені в дію.

1. Кожна Договірна Сторона має право скасувати дозвіл на виконання польотів або тимчасово припинити користування призначеним авіапідприємством іншої Договірної Сторони правами, зазначеними у статті 2 цієї Угоди, або встановити такі умови, які вона вважає необхідними для користування такими правами, якщо:

a) згадане авіапідприємство не може довести, що переважне володіння цим авіапідприємством і фактичний контроль над ним належать Договірній Стороні, яка призначила авіапідприємство, або громадянам її держави, або

b) згадане авіапідприємство не дотримується або порушує закони або правила держави Договірної Сторони, яка надає ці права, або

c) згадане авіапідприємство неспроможне експлуатувати договірні лінії відповідно до умов, передбачених цією Угодою.

2. Таке право буде використовуватися лише після консультації з іншою Договірною Стороною, якщо негайне скасування дозволу, тимчасове припинення користування правами або вимога виконання умов, передбачених у пункті 1 цієї статті, не є необхідним для запобігання подальшим порушенням законів і правил.

1. Посвідчення про придатність до польотів, посвідчення про кваліфікацію та свідоцтва, які видані або визнані чинними однією з Договірних Сторін, будуть визнаватися дійсними іншою Договірною Стороною протягом строку їхньої дії за умови, що вимоги, згідно з якими такі посвідчення або свідоцтва були видані або визнані дійсними, відповідають мінімальним стандартам, які можуть бути встановлені згідно з Конвенцією, або перевищують їх.

2. Кожна Договірна Сторона, однак, зберігає за собою право відмовитися визнати дійсними з метою виконання польотів над територією її держави посвідчення про кваліфікацію і свідоцтва, які видані громадянам її держави іншою Договірною Стороною або будь-якою іншою державою, або визнані ними дійсними.

1. Повітряні судна, які експлуатуються на договірних лініях призначеним авіапідприємством однієї Договірної Сторони, а також їхнє комплектне бортове обладнання, запаси палива та мастильних матеріалів і бортові запаси, включаючи продукти харчування, напої і тютюнові вироби, що знаходяться на борту таких повітряних суден, будуть звільнені від сплати мита або митних зборів після прибуття на територію держави іншої Договірної Сторони за умови, що це обладнання, матеріали і запаси залишаються на борту повітряного судна до моменту їхнього вивозу в зворотному напрямку.

2. Також будуть звільнені від сплати мита і митних зборів, за винятком зборів за митне оформлення:

a) бортові запаси, взяті на території держави однієї Договірної Сторони в межах лімітів, встановлених компетентними органами згаданої Договірної Сторони, та призначені для споживання на борту повітряного судна призначеного авіапідприємства іншої Договірної Сторони, яке здійснює міжнародні перевезення;

b) запасні частини та комплектне бортове обладнання, ввезене на територію держави однієї Договірної Сторони для технічного обслуговування або ремонту повітряних суден, які здійснюють міжнародні перевезення;

c) паливо і мастильні матеріали, призначені для забезпечення повітряних суден призначеного авіапідприємства однієї Договірної Сторони, які здійснюють міжнародні перевезення, навіть якщо ці запаси використовуються на частині польоту, виконаного над територією держави Договірної Сторони, де вони були взяті на борт.

3. До матеріалів, зазначених вище у підпунктах a, b та c, може бути висунута вимога щодо зберігання їх під митним контролем.

4. Комплектне бортове обладнання, а також матеріали та запаси, які залишаються на борту повітряного судна, яке експлуатується призначеним авіапідприємством однієї Договірної Сторони, можуть бути вивантажені на території держави іншої Договірної Сторони тільки за згодою митних органів. У такому випадку вони можуть бути розміщені під наглядом згаданих органів доти, доки не будуть вивезені у зворотному напрямку або не отримають іншого призначення згідно з митними правилами.

Пасажири, багаж і вантаж прямого транзиту через територію держави однієї Договірної Сторони, які не залишають зони аеропорту, відведеної для такої мети, підлягатимуть лише спрощеному контролю, за винятком заходів з безпеки для запобігання насильству та повітряному піратству. Багаж і вантаж, що прямують прямим транзитом, звільнятимуться від зборів і податків, включаючи мито.

1. Кожна Договірна Сторона докладе зусиль щоб гарантувати, що збори, які стягуються або які дозволено її компетентними органами стягувати з призначеного авіапідприємства іншої Договірної Сторони, є справедливими і обґрунтованими. Вони мають бути економічно доцільними.

2. Збори за користування аеропортом, аеронавігаційним обладнанням і за послуги, які одна Договірна Сторона надає призначеному авіапідприємству іншої Договірної Сторони, не перевищуватимуть зборів, що стягуються з повітряних суден, зареєстрованих у державі першої Договірної Сторони, які здійснюють регулярні міжнародні перевезення.

1. Призначене авіапідприємство однієї Договірної Сторони має право з дотриманням законів і правил держави іншої Договірної Сторони щодо прибуття, перебування та працевлаштування направляти і утримувати на території держави іншої Договірної Сторони адміністративний, комерційний, технічний, експлуатаційний та інший персонал, необхідний для експлуатації договірних ліній.

2. Комерційна діяльність здійснюватиметься на умовах взаємності. Компетентні органи кожної Договірної Сторони докладуть усіх необхідних зусиль щоб гарантувати, що представництва авіапідприємства, призначеного іншою Договірною Стороною, може здійснювати свою діяльність у встановленому порядку.

3. Кожна Договірна Сторона надає призначеному авіапідприємству іншої Договірної Сторони право здійснювати продаж повітряних перевезень на території її держави безпосередньо та, на розсуд авіапідприємства, через агентів. Кожне авіапідприємство має право продавати перевезення, а будь-яка особа буде мати можливість купувати перевезення у місцевій валюті або у вільно конвертованій валюті відповідно до національного законодавства.

Кожна Договірна Сторона надає призначеному авіапідприємству іншої Договірної Сторони право переказувати суму перевищення доходів над видатками, отриманої цим авіапідприємством на території держави першої Договірної Сторони від перевезення пасажирів, багажу, пошти і вантажу. Такий переказ повинен здійснюватися згідно з положеннями угоди, що регулює фінансові відносини між Договірними Сторонами. У разі відсутності такої угоди або відповідних положень у такій угоді переказ здійснюватиметься у вільно конвертованій валюті за офіційним курсом обміну відповідно до правил валютного регулювання держав Договірних Сторін.

1. Тарифи, які застосовуються кожним призначеним авіапідприємством при перевезеннях на територію держави іншої Договірної Сторони та з неї, повинні встановлюватися на обґрунтованих рівнях з урахуванням усіх відповідних факторів, включаючи собівартість експлуатації, помірний прибуток, умови перевезень і тарифи, встановлені іншими авіапідприємствами.

2. Тарифи, зазначені у пункті 1 цієї статті, повинні, якщо це можливо, встановлюватися призначеними авіапідприємствами обох Договірних Сторін за взаємною згодою та, якщо необхідно, з урахуванням тарифів, що застосовуються іншими авіапідприємствами, які експлуатують цей маршрут або його частину. Таке погодження, якщо це можливо, буде досягнуто шляхом застосування норм відповідного міжнародного органу щодо встановлення тарифів.

3. Погоджені таким чином тарифи повинні надаватися авіаційним властям Договірних Сторін на затвердження не менше ніж за шістдесят днів до запропонованої дати введення їх у дію. В особливих випадках цей строк може бути скорочений за згодою зазначених властей. Після отримання тарифів авіаційні власті повинні без надмірної затримки розглянути їх. Авіаційні власті можуть надіслати повідомлення іншим авіаційним властям про зміну запропонованої дати введення тарифів. Жоден тариф не буде введений в дію, якщо авіаційні власті будь-якої Договірної Сторони не затвердили його.

4. Якщо призначені авіапідприємства не можуть погодитися стосовно тарифів або якщо авіаційні власті однієї Договірної Сторони не затвердили тарифи, авіаційні власті обох Договірних Сторін будуть намагатися встановити тарифи за взаємною згодою.

Якщо не погоджено інше, такі переговори розпочнуться протягом тридцяти днів з дати, коли стає ймовірним, що призначені авіапідприємства не можуть погодити тарифи, або авіаційні власті однієї Договірної Сторони повідомили авіаційні власті іншої Договірної Сторони про незатвердження тарифів.

5. За відсутністю згоди спір буде розглянутий згідно з процедурою, передбаченою статтею 18 цієї Угоди.

6. Тарифи, встановлені відповідно до положень цієї статті, будуть залишатися в дії доти, доки не будуть встановлені нові тарифи відповідно до положень цієї статті.

7. Авіаційні власті кожної Договірної Сторони будуть використовувати всі можливості щоб гарантувати, що призначені авіапідприємства дотримуються погоджених тарифів, які затверджені авіаційними властями Договірних Сторін, а також законів і правил, пов'язаних з цим.

Призначене авіапідприємство однієї Договірної Сторони повинно надіслати авіаційним властям іншої Договірної Сторони не менше ніж за тридцять днів до започаткування перевезень на договірній лінії або у разі будь-яких змін у здійсненні перевезень, або протягом тридцяти днів після отримання від авіаційних властей запиту стосовно надання інформації про вид перевезень, розклад, тип повітряних суден, включаючи частоту перевезень, що надається на кожному з встановлених маршрутів, та будь-яку додаткову інформацію, щоб довести авіаційним властям іншої Договірної Сторони, що вимоги цієї Угоди належним чином виконуються.

Авіаційні власті обох Договірних Сторін будуть на запит надавати одна одній необхідні статистичні дані або іншу подібну інформацію щодо перевезень на договірних лініях.

Будь-яка Договірна Сторона може в будь-який час направити запит про проведення консультацій з будь-якої проблеми щодо цієї Угоди. Такі консультації розпочнуться протягом шістдесяти днів з дати отримання запиту іншою Договірною Стороною, якщо інше не погоджено між Договірними Сторонами.

1. Якщо між Договірними Сторонами виникає будь-який спір щодо тлумачення або застосування цієї Угоди, Договірні Сторони, у першу чергу, будуть намагатися врегулювати його шляхом переговорів.

2. Якщо Договірні Сторони не досягнуть врегулювання спору шляхом переговорів, вони можуть домовитись про передачу права вирішення спору будь-якій особі або органу, або спір на запит будь-якої Договірної Сторони може бути передано на розгляд арбітражного суду в складі трьох арбітрів, по одному з яких призначить кожна Договірна Сторона, а третього призначать ці два арбітри. Кожна Договірна Сторона призначить арбітра протягом шістдесяти днів з дати отримання дипломатичними каналами повідомлення з запитом про судове вирішення спору, а третього арбітра буде призначено протягом наступних тридцяти днів. Якщо будь-яка з Договірних Сторін не може призначити арбітра у зазначений термін, або якщо третього арбітра не призначено протягом встановленого періоду, Президент Ради Міжнародної організації цивільної авіації може на запит будь-якої Договірної Сторони призначити арбітра або арбітрів, як того вимагає справа. Якщо Президент є громадянином держави однієї з Договірних Сторін або іншим чином не в змозі виконати цю функцію, його заступник зробить необхідні призначення. Третій арбітр повинен бути громадянином третьої держави та буде діяти як Президент арбітражу.

3. Договірні Сторони зобов'язуються виконати будь-яке рішення, прийняте згідно з пунктом 2 цієї статті.

4. Якщо і доти, доки будь-яка з Договірних Сторін або її призначене авіапідприємство не виконує рішення, прийняте згідно з пунктом 2 цієї статті, інша Договірна Сторона може обмежити, тимчасово припинити або скасувати будь-які права або привілеї, надані цією Угодою Договірній Стороні або призначеному авіапідприємству, яке не виконує рішення.

1. Якщо будь-яка з Договірних Сторін вважає за потрібне внести зміни до будь-якого положення цієї Угоди, вона може в будь-який час направити запит про проведення консультацій з іншою Договірною Стороною. Такі консультації розпочнуться не пізніше шістдесяти днів з дати запиту, якщо не передбачено інше. Будь-які зміни та доповнення до цієї Угоди оформлюються відповідним протоколом, який становить її невід'ємну частину, та набувають чинності у порядку, передбаченому статтею 22 цієї Угоди.

2. Зміни у додаток до Угоди можуть бути внесені безпосередньо авіаційними властями Договірних Сторін та набувають чинності у порядку, передбаченому статтею 22 цієї Угоди.

3. Ця Угода буде змінена таким чином, щоб відповідати будь-якій багатосторонній конвенції про повітряний транспорт, учасницями якої будуть держави обох Договірних Сторін.

1. Ця Угода укладається на невизначений строк. Кожна Договірна Сторона може у будь-який час надіслати іншій Договірній Стороні письмове повідомлення про своє рішення припинити дію цієї Угоди. Таке повідомлення повинно бути одночасно надіслане до Міжнародної організації цивільної авіації.

2. Ця Угода втрачає чинність після закінчення періоду, протягом дії якого минає дванадцять місяців з дати отримання повідомлення, якщо тільки повідомлення не відкликано до закінчення цього періоду.

3. У разі відсутності підтвердження про отримання іншою Договірною Стороною повідомлення, воно вважатиметься отриманим через чотирнадцять днів після його отримання Міжнародною організацією цивільної авіації.

Ця Угода буде зареєстрована в Міжнародній організації цивільної авіації.

Ця Угода набуває чинності з дати отримання останнього письмового повідомлення Договірних Сторін про виконання ними всіх внутрішньодержавних процедур, необхідних для набуття Угодою чинності.

На засвідчення чого повноважні представники обох Договірних Сторін підписаній цю Угоду.

Вчинено в м. Бангкок 10 березня 2004 р. у двох примірниках, кожний українською, тайською та англійською мовами, при цьому всі три тексти є автентичними. У разі виникнення розбіжностей щодо тлумачення та застосування положень Угоди текст англійською мовою матиме переважну силу.