Угода між Кабінетом Міністрів України та Урядом Республіки Таджикистан про повітряне сполучення

Кабінет Міністрів України та Уряд Республіки Таджикистан, далі - Сторони,

будучи учасниками Конвенції про міжнародну цивільну авіацію, прийнятої в Чикаго 7 грудня 1944 року,

бажаючи укласти Угоду з метою встановлення повітряного сполучення між Україною та Республікою Таджикистан,

домовились про таке:

1. Для цілей цієї Угоди нижченаведені терміни означають:

а) "Конвенція" - Конвенцію про міжнародну цивільну авіацію, прийняту в Чикаго 7 грудня 1944 року, а також будь-який Додаток і будь-яку поправку до них у тій мірі, в якій вони прийняті Сторонами та застосовні до них;

б) "авіаційні власті" щодо України - Міністерство транспорту та зв'язку, щодо Республіки Таджикистан - Міністерство транспорту та комунікацій або в обох випадках - особу чи орган, уповноважені здійснювати функції, які в цей час виконуються зазначеними властями;

в) "призначене авіапідприємство" - авіапідприємство, яке призначено і отримало дозвіл на виконання польотів відповідно до статті З цієї Угоди;

г) "територія" вживається в значенні, наведеному в статті 2 Конвенції;

д) "повітряне сполучення", "міжнародне повітряне сполучення", "авіапідприємство" і "зупинка з некомерційними цілями" вживаються в значенні, наведеному в статті 96 Конвенції;

є) "тариф" - ціна, яка встановлюється за міжнародне перевезення пасажирів, багажу, вантажу та умови, згідно з якими вона застосовується, включаючи оплату та умови за агентські та додаткові послуги, але за винятком винагороди або умов за перевезення пошти;

ж) "Додаток" - таблиця маршрутів, що додається до цієї Угоди, та будь-які застереження та примітки, які містяться у Додатку;

з) "ємність":

щодо повітряного судна означає комерційне завантаження цього повітряного судна на маршруті або частині маршруту;

щодо договірної лінії означає ємність повітряного судна, яке використовується на такій лінії, помножену на частоту польотів, здійснених цим повітряним судном протягом певного періоду на маршруті або частині маршруту;

і) "збори" - збори, що встановлюються компетентними органами держави Сторони або дозволені цими органами для стягнення з авіапідприємств за користування аеропортовим майном, аеропортовими або аеронавігаційними засобами, включаючи обладнання для обслуговування повітряних суден, екіпажів, пасажирів і вантажу, та за надання відповідних послуг.

2. Додаток до цієї Угоди становить її невід'ємну частину.

1. Кожна Сторона надає іншій Стороні права, передбачені цією Угодою з метою здійснення міжнародного повітряного сполучення за маршрутами, вказаними у Додатку до цієї Угоди (далі - договірні лінії та встановлені маршрути відповідно).

2. Авіапідприємство, призначене кожною Стороною, користується при експлуатації договірних ліній за встановленими маршрутами такими правами:

а) здійснювати проліт території держави іншої Сторони без посадки;

б) здійснювати посадки на території держави іншої Сторони з некомерційними цілями в пунктах, зазначених у Додатку до цієї Угоди;

в) здійснювати посадки на території держави іншої Сторони в пунктах, зазначених у Додатку до цієї Угоди, з метою прийняття на борт і (або) зняття з нього пасажирів, багажу, пошти та вантажу, які перевозяться між територіями держав Сторін.

3. Ніщо в цій статті не розглядається як надання права призначеному авіапідприємству однієї Сторони брати на борт пасажирів, багаж, пошту та вантаж для перевезення між пунктами на території держави іншої Сторони за винагороду або на умовах оренди.

4. Технічні та комерційні питання щодо польотів повітряних суден і перевезень пасажирів, вантажу та багажу на договірних лініях, а також питання щодо комерційного співробітництва, зокрема частоти рейсів і типів повітряних суден, вирішуватимуться між призначеними авіапідприємствами і такі домовленості подаються на затвердження авіаційним властям Сторін.

1. Кожна Сторона має право призначити одне авіапідприємство з метою експлуатації договірних ліній за встановленими маршрутами, письмово повідомивши про це іншу Сторону.

2. Після отримання такого повідомлення авіаційні власті іншої Сторони з дотриманням положень пунктів 3 і 4 цієї статті негайно нададуть призначеному авіапідприємству відповідний дозвіл на польоти.

3. Авіаційні власті однієї Сторони до видачі дозволу на польоти можуть зажадати від авіапідприємства, призначеного іншою Стороною, доказів того, що воно здатне виконувати умови, передбачені законами та правилами, які звичайно застосовуються цими властями для здійснення міжнародного повітряного сполучення.

4. Кожна Сторона має право відмовити в наданні дозволу на польоти, зазначеного в пункті 2 цієї статті або встановити такі умови, які вона вважає необхідними для користування призначеним авіапідприємством правами, зазначеними в статті 2 цієї Угоди, у будь-якому випадку, коли зазначена Сторона не має доказів того, що переважне володіння цим авіапідприємством і фактичний контроль над ним здійснюється Стороною, яка призначила це авіапідприємство, фізичними або юридичними особами її держави.

5. Призначене авіапідприємство, яке отримало зазначений у цій статті дозвіл, може розпочати експлуатацію договірних ліній за умови, що на таких лініях уведені в дію тарифи відповідно до статті 10 цієї Угоди, а також вирішені технічні та комерційні питання відповідно до пункту 4 статті 2 цієї Угоди.

1. Кожна Сторона має право скасувати дозвіл на польоти або тимчасово припинити користування визначеними в статті 2 цієї Угоди правами, які надані призначеному авіапідприємству іншої Сторони або вимагати виконання таких умов, які вона вважатиме необхідними для користування правами:

а) у випадку, якщо вона не впевнена в тому, що переважне володіння цим авіапідприємством і фактичний контроль над ним здійснюється Стороною, яка призначила це авіапідприємство, фізичними або юридичними особами її держави,

б) у випадку, якщо це авіапідприємство не дотримується законів і правил держави Сторони, яка надає ці права, або

в) у випадку, якщо авіапідприємство не дотримується умов, передбачених цією Угодою.

2. Якщо негайне скасування дозволу, тимчасове припинення користування правами або вимога виконання умов, зазначених у пункті 1 цієї статті, не є необхідним для запобігання подальшим порушенням законів і правил, то передбачені цим пунктом дії здійснюються лише після консультацій між авіаційними властями Сторін. Такі консультації між авіаційними властями повинні відбутися в стислі строки від дати одержання запиту.

1. Закони та правила держави однієї Сторони, що регулюють прибуття та відправлення з території її держави повітряних суден, які здійснюють міжнародні польоти, або експлуатацію та навігацію цих повітряних суден під час їхнього перебування в межах території її держави, застосовуються до повітряних суден авіапідприємства, призначеного іншою Стороною.

2. Закони і правила держави однієї Сторони, що регулюють прибуття на територію її держави або відправлення з території її держави пасажирів, екіпажу чи вантажу повітряних суден, зокрема правила щодо в'їзду, виїзду, імміграції, паспортного, митного контролю та карантину, дотримуються пасажирами і екіпажем або особами, які діють від їхнього імені, а також застосовуються до вантажу після прибуття, відправлення або перебування в межах території держави цієї Сторони.

1. Жодна зі Сторін не стягує або не дозволяє стягувати з призначеного авіапідприємства іншої Сторони збори, розмір яких перевищує розмір зборів, які стягуються з її авіапідприємства, яке здійснює подібні міжнародні повітряні перевезення.

2. Кожна Сторона сприяє проведенню консультацій між компетентними органами її держави, які встановлюють збори, та призначеними авіапідприємствами або організаціями, що їх представляють. Відповідне повідомлення про будь-які зміни щодо стягнення зборів надсилається користувачам, щоб вони мали можливість висловити свою точку зору щодо внесення таких змін.

1. Сертифікати льотної придатності, посвідчення про кваліфікацію та свідоцтва, які видані або визнані дійсними однією Стороною та строк дії яких не скінчився, визнаються дійсними іншою Стороною для експлуатації договірних ліній за встановленими маршрутами за умови, що ці посвідчення або свідоцтва були видані чи визнані дійсними відповідно до стандартів, встановлених згідно з Конвенцією.

2. Кожна Сторона при польотах над територією своєї держави залишає за собою право відмовити визнати дійсними посвідчення про кваліфікацію та свідоцтва, видані громадянам її держави іншою Стороною.

Пасажири, багаж і вантаж, які прямують транзитом територією держави однієї Сторони і не залишають відведеної для такої мети зони аеропорту, підлягатимуть лише спрощеному контролю, якщо інше не викликано заходами з авіаційної безпеки. Багаж і вантаж, які прямують транзитом, звільняються від мита і митних зборів.

1. Кожна Сторона надає призначеним авіапідприємствам обох Сторін справедливі та рівні умови експлуатації договірних ліній за встановленими маршрутами.

2. При експлуатації договірних ліній призначене авіапідприємство однієї Сторони повинно брати до уваги інтереси призначеного авіапідприємства іншої Сторони, щоб не зашкодити перевезенням останнього авіапідприємства, яке експлуатує договірну лінію за цим самим маршрутом або його частиною.

3. Ємності на договірних лініях, які експлуатуються призначеними авіапідприємствами Сторін, повинні відповідати суспільним потребам у перевезеннях за встановленими маршрутами, і кожне авіапідприємство повинно мати головною метою надання такої ємності, яка, враховуючи прийнятний коефіцієнт завантаження, відповідала б існуючим і обґрунтовано очікуваним потребам у перевезеннях пасажирів, вантажу та пошти між територіями держав Сторін.

1. Тарифи на будь-якій договірній лінії повинні встановлюватися призначеними авіапідприємствами з урахуванням усіх відповідних факторів, включаючи експлуатаційні витрати, прибуток, тарифи інших авіапідприємств на будь-якій частині встановленого маршруту. Ці тарифи повинні встановлюватися відповідно до зазначених нижче умов цієї статті.

2. Тарифи, зазначені в пункті 1 цієї статті, повинні, по можливості, узгоджуватися по кожному з встановлених маршрутів між призначеними авіапідприємствами обох Сторін після консультацій з іншими авіапідприємствами, які експлуатують увесь маршрут або його частину. Таке узгодження досягатиметься шляхом застосування відповідного механізму встановлення тарифів Міжнародної асоціації повітряного транспорту. Узгоджені таким чином тарифи підлягають затвердженню авіаційними властями Сторін.

3. Якщо призначені авіапідприємства не можуть досягти згоди стосовно будь-якого тарифу або з інших причин тариф не може бути узгоджений відповідно до умов, зазначених у пункті 2 цієї статті, авіаційні власті Сторін намагатимуться встановити тариф за домовленістю.

4. Якщо авіаційні власті не можуть досягти згоди стосовно затвердження будь-якого тарифу, наданого їм згідно з пунктом 2 цієї статті, або встановлення будь-якого тарифу відповідно до пункту 3 цієї статті, спір повинен вирішуватись відповідно до умов статті 18 цієї Угоди.

5. Тарифи, встановлені відповідно до положень цієї статті, повинні залишатися дійсними доти, доки не будуть встановлені нові тарифи згідно з умовами цієї статті.

1. Призначене авіапідприємство кожної Сторони повинно не пізніше ніж за 30 (тридцять) днів до початку виконання польотів на договірних лініях подати розклад рейсів авіаційним властям іншої Сторони на затвердження.

2. Будь-які наступні зміни до затвердженого розкладу повинні подаватися призначеним авіапідприємством на затвердження авіаційним властям Сторін.

1. Повітряні судна призначеного авіапідприємства кожної Сторони, які здійснюють міжнародні повітряні сполучення, а також їх комплектне обладнання, запасні частини, запаси палива, мастильних матеріалів та інших матеріалів, а також запаси, які знаходяться на борту таких повітряних суден, включаючи продукти харчування, напої звільняються від мита та митних зборів після прибуття на територію держави іншої Сторони за умови, що це обладнання та запаси залишаються на борту повітряного судна доти, доки вони не будуть вивезені у зворотному напрямку або будуть використані при здійсненні перевезень над цією територією.

2. Також звільняються від мита та митних зборів, за винятком зборів за митне оформлення:

а) бортові запаси, взяті на борт на території держави однієї Сторони в межах лімітів, установлених відповідними органами держави згаданої Сторони, які призначені для використання на борту повітряного судна призначеного авіапідприємства іншої Сторони, яке здійснює міжнародні повітряні сполучення;

б) запасні частини та комплектне обладнання, ввезені на територію держави однієї Сторони для технічного обслуговування або ремонту повітряного судна, яке використовується при здійсненні міжнародних повітряних сполучень призначеним авіапідприємством іншої Сторони.

3. До предметів, зазначених у пункті 2 цієї статті, може бути висунута вимога щодо зберігання під митним контролем.

4. Комплектне обладнання, а також матеріали та запаси, які знаходяться на борту повітряного судна призначеного авіапідприємства однієї Сторони, можуть бути вивантажені на території держави іншої Сторони лише з дозволу митних органів держави цієї Сторони. У такому випадку вони можуть перебувати під контролем згаданих органів доти, доки не будуть вивезені у зворотному напрямку або не отримають іншого призначення згідно з митними правилами держави цієї Сторони.

1. Кожна Сторона надає призначеному авіапідприємству іншої Сторони право вільно переказувати суми перевищення прибутків над видатками, отриманих цим авіапідприємством від експлуатації договірних ліній.

2. Такий переказ повинен здійснюватися відповідно до положень угоди, що регулює фінансові відносини між Сторонами. У разі відсутності такої угоди або відповідних положень у цій угоді, компетентні органи держав Сторін повинні визначити порядок такого переказу. Якщо це не буде визначено, переказ повинен здійснюватися у вільно конвертованій валюті відповідно до національного законодавства Сторін у сфері валютного регулювання.

1. Для забезпечення експлуатації договірних ліній призначеному авіапідприємству однієї Сторони надається право відкрити на території держави іншої Сторони своє представництво з необхідним адміністративним, технічним персоналом, а також персоналом, який здійснює продаж квитків на перевезення повітряним транспортом.

2. Призначене авіапідприємство однієї Сторони має право самостійно здійснювати продаж квитків на перевезення повітряним транспортом на території держави іншої Сторони, використовуючи власні перевізні документи, та призначати агентів з продажу перевезень відповідно до законів і правил держави цієї іншої Сторони.

1. Згідно зі своїми правами та зобов'язаннями, які виникають на основі міжнародного права, Сторони підтверджують, що прийняте ними взаємне зобов'язання захищати безпеку цивільної авіації від актів незаконного втручання становить невід'ємну частину цієї Угоди. Не обмежуючи загальну застосовність своїх прав і зобов'язань з міжнародного права, Сторони діють згідно з положеннями Конвенції про злочини та деякі інші акти, що вчиняються на борту повітряного судна, прийнятої в Токіо 14 вересня 1963 року, Конвенції про боротьбу з незаконним захопленням повітряних суден, прийнятої в Гаазі 16 грудня 1970 року, Конвенції про боротьбу з незаконними актами, що спрямовані проти безпеки цивільної авіації, прийнятої в Монреалі 23 вересня 1971 року, Протоколу про боротьбу з незаконними актами насильства в аеропортах, що обслуговують міжнародну цивільну авіацію, який доповнює Конвенцію про боротьбу з незаконними актами, що спрямовані проти безпеки цивільної авіації, підписаного в Монреалі 24 лютого 1988 року, та будь-якого іншого міжнародного договору про безпеку цивільної авіації, учасниками якого будуть обидві Сторони.

2. Сторони надають одна одній на прохання всю необхідну допомогу для запобігання актам незаконного захоплення цивільних повітряних суден та іншим незаконним актам, спрямованим проти повітряних суден, безпеки пасажирів і екіпажів, аеропортів і аеронавігаційних засобів, а також будь-якій іншій загрозі безпеці цивільної авіації.

3. Сторони діють відповідно до положень з авіаційної безпеки та технічних вимог, установлених Міжнародною організацією цивільної авіації та передбачених Додатками до Конвенції, в тій мірі, в якій ці положення та вимоги застосовні до Сторін. Сторони вимагатимуть, щоб експлуатанти повітряних суден, зареєстрованих на території їх держави, експлуатанти повітряних суден, які мають основне місце діяльності або постійно базуються на території їх держави, та експлуатанти міжнародних аеропортів на території їх держави діяли відповідно до таких положень і вимог з авіаційної безпеки.

4. Кожна Сторона погоджується з тим, що інша Сторона може вимагати від таких експлуатантів повітряних суден дотримання зазначених у пункті 3 цієї статті положень і вимог з авіаційної безпеки, передбачених цією іншою Стороною щодо прибуття, відправлення та перебування в межах території її держави. Кожна Сторона забезпечуватиме вжиття відповідних заходів у межах території своєї держави для захисту повітряних суден і огляду пасажирів, екіпажу, ручної поклажі, багажу, вантажу та бортових запасів до та під час посадки або завантаження. Кожна Сторона також доброзичливо розглядає будь-яке прохання іншої Сторони щодо вжиття спеціальних заходів з безпеки у випадку конкретної загрози.

5. У випадку дій або загрози дій, пов'язаних із незаконним захопленням цивільних повітряних суден або інших протиправних дій, спрямованих проти повітряних суден, безпеки пасажирів і екіпажів, аеропортів або аеронавігаційного обладнання, Сторони надають одна одній допомогу шляхом полегшення зв'язку та вжиття відповідних заходів з метою швидкого і безпечного усунення таких дій або загрози дій.

6. Якщо будь-яка зі Сторін має достатні підстави вважати, що інша Сторона відхиляється від дотримання положень з авіаційної безпеки цієї статті, авіаційні власті цієї Сторони можуть направити запит про проведення негайних консультацій з авіаційними властями іншої Сторони. У випадку недосягнення домовленості протягом 15 (п'ятнадцяти) днів з дати звернення з проханням про проведення консультації або появи безпосередньої загрози безпеці цивільної авіації, виникає підстава для застосування статті 4 цієї Угоди.

Для забезпечення тісного співробітництва з усіх питань щодо виконання цієї Угоди між авіаційними властями Сторін можуть періодично проводитися консультації.

Авіаційні власті однієї Сторони на запит авіаційних властей іншої Сторони надають статистичну інформацію, яка може бути запитана з метою визначення обсягів перевезень, що здійснюються на договірних лініях призначеним авіапідприємством першої Сторони.

Будь-який спір стосовно тлумачення чи застосування цієї Угоди вирішуватиметься шляхом прямих переговорів між авіаційними властями обох Сторін. Якщо згадані власті не дійдуть згоди, спір вирішуватиметься безпосередньо між Сторонами.

1. Якщо одна зі Сторін запропонує внести зміни та доповнення до цієї Угоди, між авіаційними властями Сторін будуть проводитися консультації щодо передбачуваної зміни. Консультації повинні розпочатися протягом 60 (шістдесяти) днів з дати одержання запиту про їх проведення, якщо тільки авіаційні власті Сторін не домовляться про продовження цього періоду.

2. Зміни та доповнення до цієї Угоди оформлюються відповідним протоколом, який становить її невід'ємну частину та набуває чинності у порядку, передбаченому статтею 21 цієї Угоди.

3. Зміни до Додатку до цієї Угоди можуть бути внесені безпосередньо авіаційними властями Сторін і набирають чинності в порядку, передбаченому статтею 21 цієї Угоди.

Ця Угода та будь-які зміни і доповнення до неї будуть зареєстровані в Міжнародній організації цивільної авіації.

1. Ця Угода укладається на невизначений строк і набирає чинності з дати отримання дипломатичними каналами останнього письмового повідомлення Сторін про виконання ними внутрішньодержавних процедур, необхідних для набуття цією Угодою чинності.

2. Кожна Сторона може в будь-який час повідомити дипломатичними каналами іншу Сторону про свій намір припинити дію цієї Угоди. Таке повідомлення одночасно надсилається іншій Стороні та Міжнародній організації цивільної авіації. У такому випадку ця Угода втрачає чинність через 12 (дванадцять) місяців з дати отримання повідомлення іншою Стороною, якщо повідомлення про припинення дії Угоди не буде відкликано до закінчення цього періоду. У разі відсутності підтвердження про отримання іншою Стороною повідомлення, воно буде вважатися отриманим через 14 (чотирнадцять) днів після отримання повідомлення Міжнародною організацією цивільної авіації.

Вчинено в м. Душанбе 7 березня 2008 року, у двох примірниках, кожний українською, таджицькою та російською мовами, при цьому всі тексти є автентичними. У разі виникнення розбіжностей щодо тлумачення положень Угоди, переважну силу має текст російською мовою.

1. Маршрути, які будуть експлуатуватися в обох напрямках призначеним авіапідприємством України:

2. Маршрути, які будуть експлуатуватися в обох напрямках призначеним авіапідприємством Республіки Таджикистан:

Примітка. Використання права п'ятої свободи в проміжних пунктах і пунктах за межами підлягає погодженню між авіаційними властями Сторін.