КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
| від 25 серпня 2010 р. N 746 Київ |
( Постанова втратила чинність на підставі Постанови КМ N 693 від 08.09.2015 )
Про затвердження Порядку надання державними органами на запит суб'єкта первинного фінансового моніторингу інформації про ідентифікацію клієнта
( Із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 75 від 07.02.2011 )
Відповідно до частини сьомої статті 9 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму" Кабінет Міністрів України
постановляє:
Затвердити Порядок надання державними органами на запит суб'єкта первинного фінансового моніторингу інформації про ідентифікацію клієнта, що додається.
| Прем'єр-міністр України | М.АЗАРОВ |
| Інд. 31 |
ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 25 серпня 2010 р. N 746
ПОРЯДОК
надання державними органами на запит суб'єкта первинного фінансового моніторингу інформації про ідентифікацію клієнта
1. Цей Порядок визначає механізм надання державними органами на запит суб'єкта первинного фінансового моніторингу інформації про ідентифікацію клієнта.
2. У цьому Порядку терміни вживаються у значенні, наведеному у Законі України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму".
3. У разі виникнення сумнівів у достовірності чи повноті наданої інформації про ідентифікацію клієнта суб'єкт первинного фінансового моніторингу вживає заходів для перевірки та уточнення такої інформації. При цьому він має право звернутися до державних органів із запитом для отримання необхідної інформації.
4. Державними органами, які надають суб'єкту первинного фінансового моніторингу, який до них звернувся, інформацію про ідентифікацію клієнта, є Державна реєстраційна служба, Державна податкова служба та органи внутрішніх справ (далі - державні органи).
( Пункт 4 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 75 від 07.02.2011 )
5. Запит надсилається суб'єктом первинного фінансового моніторингу за місцезнаходженням відповідних державних органів у письмовій формі, підписується керівником суб'єкта або особою, яка його заміщує, та скріплюється печаткою суб'єкта первинного фінансового моніторингу. Запит може надсилатися також в електронній формі. Формат електронної взаємодії та форма надання інформації визначаються Державною реєстраційною службою, Державною податковою службою та Міністерством внутрішніх справ відповідно до вимог законодавства щодо захисту інформації з обмеженим доступом.
( Пункт 5 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 75 від 07.02.2011 )
6. У запиті зазначаються підстави для надання державними органами інформації про ідентифікацію клієнта, її перелік та мета використання такої інформації. До запиту додається копія повідомлення про присвоєння облікового ідентифікатора суб'єкта первинного фінансового моніторингу (комбінація з літер латинського алфавіту та цифр, які присвоюються Держфінмоніторингом у разі взяття на облік суб'єктів первинного фінансового моніторингу).
У запиті щодо ідентифікації фізичної особи - резидента обов'язково зазначються ідентифікаційний номер, прізвище, ім'я та по батькові, дата народження та місце проживання фізичної особи.
7. Державні органи протягом десяти робочих днів надають суб'єктові первинного фінансового моніторингу відповідно до законодавства інформацію про ідентифікацію клієнта, передбачену частинами одинадцятою і дванадцятою статті 9 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму". Зазначена інформація надається безоплатно.
8. Лист державного органу з інформацією, що надається на запит суб'єкта первинного фінансового моніторингу, повинен містити:
номер та дату запиту суб'єкта первинного фінансового моніторингу, на який надається відповідь;
інформацію, що запитується суб'єктом первинного фінансового моніторингу, якщо надання такої інформації належить до компетенції державного органу.
9. Інформація, що надходить суб'єктові первинного фінансового моніторингу від державних органів про ідентифікацію клієнта, є інформацією з обмеженим доступом та використовується виключно з метою виконання вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму.
10. Суб'єкт первинного фінансового моніторингу веде реєстр запитів до державних органів, який повинен містити вихідні реквізити запиту, прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи або повне найменування юридичної особи, інформація про яких запитується, підстави для надсилання запиту та реквізити листа державного органу з інформацією, одержаною у відповідь на запит суб'єкта первинного фінансового моніторингу.
Державні органи ведуть облік запитів суб'єктів первинного фінансового моніторингу щодо ідентифікації клієнта в окремому реєстрі, в якому зазначаються обліковий ідентифікатор суб'єкта первинного фінансового моніторингу, вхідні реквізити запиту, інформація про клієнта, вихідні реквізити листа-відповіді.
11. Запит суб'єкта первинного фінансового моніторингу щодо ідентифікації клієнта та інформація, що передається державними органами згідно з вимогами цього Порядку, є інформацією з обмеженим доступом і не підлягає передачі третім особам, крім Держфінмоніторингу, відповідних суб'єктів державного фінансового моніторингу та інших державних органів у передбачених законом випадках.
12. Суб'єкти первинного фінансового моніторингу забезпечують зберігання та використання зазначеної інформації відповідно до вимог законодавства, а також запобігання несанкціонованому доступу до неї та її поширенню.
13. За порушення вимог щодо зберігання інформації про ідентифікацію клієнта, що надходить від державних органів, та її розголошення суб'єкт первинного фінансового моніторингу несе відповідальність згідно із законом.