Про затвердження типових положень про заклади соціальної підтримки сімей, дітей та молоді

1. Центр соціально-психологічної реабілітації (далі - центр) є спеціалізованим закладом соціального захисту, в якому на добровільних засадах тимчасово перебувають особи, які пройшли курс лікування залежності від наркотичних засобів чи психотропних речовин у закладах охорони здоров’я та потребують отримання соціальних послуг з урахуванням їх потреб і принципу забезпечення рівних прав та можливостей чоловіків і жінок (далі - особи, які потребують отримання соціальних послуг).

2. Центр може утворюватися місцевою держадміністрацією, органом місцевого самоврядування, благодійною організацією та громадським об’єднанням (далі - засновник) за наявності необхідної матеріально-технічної бази (зокрема приміщень, що відповідають санітарно-гігієнічним вимогам, вимогам пожежної безпеки) та не має на меті одержання прибутку.

Благодійна організація, громадське об’єднання, які утворюють центр, повинні відповідати критеріям діяльності суб’єктів, що надають соціальні послуги, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 14 листопада 2012 р. № 1039 (Офіційний вісник України, 2012 р., № 87, ст. 3537).

Не допускається розміщення центру в підвалах, на цокольних поверхах, у приміщеннях, віддалених від населених пунктів, а також за відсутності розвинутої транспортної інфраструктури.

3. Центр може бути ліквідований або реорганізований за рішенням засновника, у порядку, передбаченому законодавством.

Діяльність центру повинна відповідати критеріям діяльності суб’єктів, що надають соціальні послуги.

4. Центр у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, рішеннями центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, Конвенцією про права осіб з інвалідністю від 13 грудня 2006 р., а також положенням про центр.

5. Центр є підконтрольним та підзвітним засновнику.

Координацію та аналітичне забезпечення діяльності центру здійснює Мінсоцполітики. Методичне та інформаційне забезпечення діяльності центру здійснює відповідний центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді.

6. Утримання центру здійснюється за рахунок коштів засновника, а також за рахунок інших джерел, не заборонених законодавством.

7. Основним завданням центру є проведення соціально-психологічної реабілітації та психологічної підтримки осіб, які потребують отримання соціальних послуг. Реабілітація проводиться з урахуванням потреб таких осіб відповідно до державного стандарту соціальної послуги соціально-психологічної реабілітації, що затверджується Мінсоцполітики (далі - державний стандарт).

Інформація отримувачам послуг з інтелектуальними та сенсорними порушеннями надається в доступний спосіб, зокрема шляхом застосування жестової мови, простої мови, шрифту Брайля тощо.

8. Центр відповідно до покладених на нього завдань:

1) забезпечує особам, які потребують отримання соціальних послуг, допомогу в формуванні, розвитку та підтримці соціальних навичок, умінь і соціальної компетенції;

2) забезпечує розроблення та виконання індивідуальних програм соціальної реабілітації та адаптації зазначених осіб;

3) надає зазначеним особам психологічну допомогу, допомогу в аналізі життєвих ситуацій, визначенні основних проблем і шляхів їх розв’язання, залученні до вирішення складних життєвих ситуацій, що склалися у їх житті, зміцненні (відновленні) родинних і суспільно корисних зв’язків, оформленні документів, отриманні безоплатної правової допомоги, організації зайнятості та дозвілля, а також інформацію з питань соціального захисту населення;

4) забезпечує умови для проживання зазначених осіб;

5) забезпечує зазначених осіб харчуванням відповідно до нормативів, визначених Мінсоцполітики за погодженням з МОЗ;

6) забезпечує фахове надання соціальної послуги соціально-психологічної реабілітації шляхом укомплектування штату спеціалістами, які відповідають кваліфікаційним вимогам і вимогам державного стандарту.

9. Центр має право:

самостійно визначати форми та методи роботи із соціально-психологічної реабілітації осіб, які потребують отримання соціальних послуг, відповідно до вимог державного стандарту;

залучати на договірних засадах для надання соціальних послуг підприємства, установи, організації та фізичних осіб, зокрема волонтерів, перекладачів жестової мови тощо;

використовувати для провадження своєї діяльності кошти з джерел, не заборонених законодавством (у тому числі міжнародна фінансова, технічна допомога та міжнародні гранти).

10. Центр провадить діяльність за принципами захисту прав людини, гуманності, законності, доступності послуг, конфіденційності, поваги до особистості, дотримання правил етики спілкування з особами з інвалідністю та представниками інших соціальних груп, нетерпимості до дискримінації, зокрема за ознаками віку, статі, інвалідності тощо.

Центр надає соціальні послуги безоплатно в обсягах, визначених державними стандартами, та може надавати платні соціальні послуги в установленому законодавством порядку.

11. Центр у своїй діяльності взаємодіє з відповідними структурними підрозділами місцевого органу виконавчої влади та органу місцевого самоврядування, центром соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, підприємствами, установами та організаціями незалежно від їх підпорядкування і форми власності, громадськими об’єднаннями і благодійними організаціями.

12. Прийняття до центру особи, яка потребує отримання соціальних послуг, здійснюється за наказом директора центру на підставі:

1) письмової заяви особи, за наявності - паспорта або іншого документа, що посвідчує особу, виписки з медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого (облікова форма № 027/о) та довідки про проходження курсу лікування залежності від наркотичних засобів чи психотропних речовин у закладах охорони здоров’я;

2) письмового направлення засновника.

Особи віком до 18 років приймаються на підставі письмової заяви батьків або осіб, які їх замінюють.

13. Строк тимчасового проживання особи у центрі визначається засновником, відповідно до індивідуальної програми соціальної реабілітації та адаптації.

14. До центру не приймаються особи в стані алкогольного або наркотичного сп’яніння, із гострими інфекційними захворюваннями (до закінчення строку ізоляції), із захворюваннями в гострому періоді, із хронічними захворюваннями в стані загострення.

15. Під час приймання до центру особи, які потребують отримання соціальних послуг, реєструються в журналі обліку, на кожну особу оформлюється особова справа, в якій зберігаються медична карта, виписка з історії хвороби з результатами медичного обстеження наркологом, дерматовенерологом, план проведення реабілітаційних заходів, копія паспорта, інше.

Працівник, відповідальний за організацію перебування прийнятих до центру осіб, ознайомлює їх з правилами внутрішнього розпорядку центру, затвердженими директором центру, правами та обов’язками осіб, які потребують отримання соціальних послуг.

16. Вибуття з центру особи, яка потребує отримання соціальних послуг, здійснюється за наказом директора центру в разі:

1) виконання особою індивідуальної програми соціальної реабілітації та адаптації;

2) подання особою відповідної письмової заяви;

3) одноразового грубого або систематичного порушення особою правил внутрішнього розпорядку центру.

17. Центр очолює директор, який призначається на посаду та звільняється з посади за рішенням засновника.

18. Директор центру:

1) організовує роботу центру та відповідає за виконання покладених на центр завдань, визначає ступінь відповідальності працівників;

2) здійснює контроль за повнотою і якістю надання соціальних послуг особам, які потребують їх отримання, відповідно до державних стандартів і нормативів;

3) забезпечує своєчасне подання звітності засновнику про роботу центру;

4) призначає в установленому законодавством порядку на посади та звільняє з посад працівників центру;

5) затверджує посадові інструкції працівників центру;

5-1) затверджує індивідуальні плани/індивідуальні програми реабілітації та адаптації осіб, які потребують отримання соціальних послуг, відповідно до вимог державного стандарту;

6) затверджує правила внутрішнього розпорядку центру, контролює їх виконання;

7) видає відповідно до компетенції накази, організовує та контролює їх виконання;

8) діє від імені центру, представляє його інтереси та укладає договори;

9) розпоряджається коштами центру в межах затвердженого кошторису;

10) забезпечує фінансово-господарську діяльність центру, створення та розвиток матеріально-технічної бази для здійснення комплексу заходів (надання соціальних послуг) особам, які потребують отримання соціальних послуг;

11) забезпечує проведення атестації працівників центру в порядку, визначеному законодавством, організовує підвищення їх кваліфікації;

12) вживає заходів до поліпшення умов праці, дотримання правил охорони праці, внутрішнього трудового розпорядку, санітарної та пожежної безпеки.

19. Положення про центр, кошторис і штатний розпис центру затверджуються відповідно до законодавства.

20. Центр володіє та користується майном, переданим йому засновником, юридичними та фізичними особами, а також майном, придбаним за рахунок коштів засновника та інших джерел, не заборонених законодавством.

Центр має право на придбання та оренду обладнання, необхідного для забезпечення його функціонування.

21. Для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення в установленому порядку забезпечується доступ до будівлі і приміщень центру, а також на прилеглу до нього територію.

Вхідна група будівлі центру (якщо вона сконструйована на рівні з підлогою (тротуаром) чи має сходи) повинна бути облаштована пандусом і звуковим маячком типу "метроном".

Ширина та конструкція дверей і турнікетів повинна бути такою, щоб можна було проїхати кріслу колісному тощо. Туалетна кімната повинна бути доступною для осіб, які пересуваються на кріслах колісних.

Вхідна група приміщень центру (у тому числі ребра першої та останньої сходинок сходового маршу), шляхи руху відвідувачів, зони очікування та робочі зони повинні бути без бар’єрів (бордюрів, порогів, перепадів, щіток для витирання ніг тощо) та мати маркування засобами тактильного орієнтування, тактильними інформаційними покажчиками шрифтом Брайля, тактильними мнемосхемами приміщень тощо.

Сходи та пандус повинні мати поручні з обох боків.

За наявності облаштованих стоянок для автотранспортних засобів на прилеглій території передбачаються відповідно позначені місця для безоплатної стоянки автотранспортних засобів, якими керують (перевозяться) особи з інвалідністю, у кількості, визначеній Законом України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні".

Будівлі, приміщення та стоянки облаштовуються з урахуванням потреб осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення згідно з вимогами відповідних державних будівельних норм, стандартів і правил: ДБН В.2.2-17:2006 "Доступність будинків і споруд для маломобільних груп населення", ДСТУ-Н Б В.2.2-31:2011 "Настанова з облаштування будинків і споруд цивільного призначення елементами доступності для осіб з вадами зору та слуху", ДСТУ Б ISO 21542:2013 "Будинки і споруди. Доступність і зручність використання побудованого життєвого середовища", а також з правилами дорожнього руху із залученням до всіх етапів робіт з облаштування представників громадських організацій, які спеціалізуються на вирішенні питань щодо забезпечення доступності інфраструктури для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення.

У разі коли діючі об’єкти неможливо повністю пристосувати для потреб осіб з інвалідністю, відповідно до частини другої статті 27 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" за погодженням з громадськими об’єднаннями осіб з інвалідністю здійснюється їх розумне пристосування.

22. Типові нормативи оснащення центру затверджуються Мінсоцполітики за погодженням з Мінфіном.

23. Центр є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки в органах Казначейства, печатку із своїм найменуванням, штампи та бланки.

1. Центр для ВІЛ-інфікованих дітей та молоді (далі - центр) є спеціалізованим закладом, що проводить роботу із соціальної адаптації ВІЛ-інфікованих дітей та молоді.

2. Центр може утворюватися місцевим органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування за наявності необхідної матеріально-технічної бази (зокрема приміщень, що відповідають санітарно-гігієнічним вимогам, вимогам пожежної безпеки) та не має на меті одержання прибутку.

Центр може бути ліквідований або реорганізований за рішенням органу, який його утворив, у порядку, передбаченому законодавством.

Діяльність центру повинна відповідати критеріям діяльності суб’єктів, що надають соціальні послуги.

3. Центр у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, рішеннями центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, Конвенцією про права дитини від 20 листопада 1989 р., Конвенцією про права осіб з інвалідністю від 13 грудня 2006 р., а також положенням про центр.

4. Утримання центру здійснюється за рахунок коштів, передбачених у відповідних місцевих бюджетах, а також за рахунок інших джерел, не заборонених законодавством.

5. Основним завданням центру є надання послуги соціальної адаптації ВІЛ-інфікованим дітям та молоді, які в ньому перебувають (далі - особи, які перебувають у центрі).

Інформація отримувачам послуги з інтелектуальними та сенсорними порушеннями надається в доступний спосіб, зокрема шляхом застосування жестової мови, простої мови, шрифту Брайля тощо.

6. Центр відповідно до покладених на нього завдань:

1) забезпечує особам, які перебувають у центрі, допомогу в формуванні, розвитку та підтримці соціальних навичок, умінь і соціальної компетенції;

2) надає особам, які перебувають у центрі, психологічну допомогу, допомогу в аналізі життєвих ситуацій, визначенні основних проблем і шляхів їх розв’язання, залученні осіб до вирішення складних життєвих ситуацій, що склалися у їх житті, у зміцненні (відновленні) родинних і суспільно корисних зв’язків, оформленні документів, організації денної зайнятості, дозвілля, клубів за інтересами, проведенні конкурсів, а також інформацію з питань соціального захисту населення;

3) організовує роботу груп взаємодопомоги для осіб, які перебувають у центрі, та їх батьків або осіб, які їх замінюють;

4) залучає батьків або осіб, які їх замінюють, до здійснення заходів соціальної адаптації, дає їм методичні поради;

5) у разі потреби організовує надання особам, які перебувають у центрі, екстреної медичної допомоги;

6) у разі потреби забезпечує харчуванням осіб, які перебувають у центрі, відповідно до нормативів, визначених Мінсоцполітики за погодженням з МОЗ;

7) співпрацює із закладами охорони здоров’я, навчальними закладами та іншими організаціями, які надають допомогу ВІЛ-інфікованим дітям та молоді;

8) направляє у разі потреби осіб, які перебувають у центрі, до закладів та установ, що можуть забезпечити задоволення їх потреб.

7. Для забезпечення ефективності роботи з особами, які перебувають у центрі, у ньому в разі потреби утворюються відповідні відділення (окремо для дітей та молоді).

8. Центр має право:

1) самостійно визначати форми та методи роботи;

2) залучати на договірних засадах для надання соціальних послуг підприємства, установи, організації та фізичних осіб, зокрема волонтерів, перекладачів жестової мови тощо;

3) використовувати для провадження своєї діяльності кошти з джерел, не заборонених законодавством (у тому числі міжнародна фінансова, технічна допомога та міжнародні гранти).

9. Центр провадить діяльність за принципами захисту прав людини, гуманності, законності, доступності послуг, конфіденційності, поваги до особистості, дотримання правил етики спілкування з особами з інвалідністю та представниками інших соціальних груп, нетерпимості до дискримінації, зокрема за ознаками віку, статі, інвалідності, стану здоров’я тощо.

Центр надає соціальні послуги безоплатно в обсягах, визначених державними стандартами, та може надавати платні соціальні послуги в установленому законодавством порядку.

10. Центр є підконтрольним і підзвітним органу, який його утворив.

Координацію та аналітичне забезпечення діяльності центру здійснює Мінсоцполітики. Методичне та інформаційне забезпечення діяльності центру здійснює відповідний центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді.

11. Центр у своїй діяльності взаємодіє з відповідними структурними підрозділами місцевого органу виконавчої влади та органу місцевого самоврядування, центром соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, підприємствами, установами та організаціями незалежно від їх підпорядкування та форми власності, громадськими об’єднаннями і благодійними організаціями.

12. Прийняття ВІЛ-інфікованих дітей та молоді до центру здійснюється за наказом директора центру на підставі:

1) відповідної письмової заяви одного з батьків дитини або особи, яка їх замінює, чи повнолітньої дієздатної особи або повнолітньої особи, цивільна дієздатність якої обмежена (її піклувальника, представника органу опіки та піклування), за наявності документа, що її посвідчує, та медичної довідки (лікарського консультаційного висновку) ( облікова форма № 086/о);

2) письмового направлення структурного підрозділу місцевої держадміністрації або виконавчого органу сільської, селищної, міської ради з питань сім’ї і дітей за місцем проживання (перебування) особи.

На кожну особу, яка перебуває у центрі, заповнюється реєстраційна картка.

Працівник, відповідальний за організацію роботи з відвідувачами центру, ознайомлює їх з правилами внутрішнього розпорядку центру, затвердженими директором центру, правами та обов’язками відвідувачів центру.

13. Центр може надавати соціальні послуги ВІЛ-інфікованим дітям і їх батькам або особам, які їх замінюють (у тому числі дітям з невизначеним статусом, народженим ВІЛ-інфікованими матерями), ВІЛ-інфікованій молоді.

14. До центру не приймаються особи із симптомами хвороби в період загострення або в період загострення хронічних захворювань (у тому числі психічних), хронічного захворювання у стадії декомпенсації, активного туберкульозу, корости, педикульозу, в разі перебування дитини чи молодої людини в контакті з інфекційним хворим.

15. Вибуття з центру особи, яка перебуває у центрі, здійснюється за наказом директора в разі:

1) подання відповідної заяви одним із батьків дитини або особою, яка їх замінює, чи повнолітньою дієздатною особою або повнолітньою особою, цивільна дієздатність якої обмежена (її піклувальником, представником органу опіки та піклування);

2) завершення особою індивідуальної програми соціальної та психологічної адаптації;

3) коли особа не відвідує центр протягом тривалого часу без поважних причин.

16. Центр працює в режимі денного стаціонару. Строк перебування особи в центрі не може перевищувати шести годин на добу.

У разі потреби та наявності можливості центр може приймати ВІЛ-інфікованих дітей та молодь і надавати їм необхідну допомогу цілодобово.

17. Центр очолює директор, який призначається на посаду та звільняється з посади керівником органу, що його утворив.

18. Директор центру:

1) організовує роботу центру, персонально відповідає за виконання покладених на центр завдань, визначає ступінь відповідальності працівників;

2) здійснює контроль за повнотою та якістю надання соціальних послуг особам, які перебувають у центрі, відповідно до державних стандартів і нормативів;

3) призначає в установленому законодавством порядку на посади та звільняє з посад працівників центру;

4) затверджує посадові інструкції працівників центру;

5) затверджує правила внутрішнього розпорядку центру, контролює їх виконання;

6) видає відповідно до компетенції накази, організовує та контролює їх виконання;

7) укладає договори, діє від імені центру та представляє його інтереси;

8) розпоряджається коштами центру в межах затвердженого кошторису;

9) забезпечує фінансово-господарську діяльність центру, створення та розвиток матеріально-технічної бази для здійснення комплексу заходів (надання соціальних послуг) особам, які перебувають у центрі;

10) забезпечує проведення атестації працівників центру в порядку, визначеному законодавством, та організовує підвищення їх кваліфікації;

11) забезпечує своєчасне подання звітності про роботу центру до органу, який його утворив;

12) вживає заходів до поліпшення умов праці, дотримання правил охорони праці, внутрішнього трудового розпорядку, санітарної та пожежної безпеки;

13) здійснює інші повноваження, передбачені законодавством.

19. Положення про центр, кошторис і штатний розпис центру затверджуються відповідно до законодавства.

20. Центр володіє та користується майном, переданим йому органом, який його утворив, юридичними та фізичними особами, а також майном, придбаним за рахунок коштів місцевих бюджетів та інших джерел, не заборонених законодавством.

Центр має право на придбання та оренду обладнання, необхідного для забезпечення його функціонування.

21. Для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення в установленому порядку забезпечується доступ до будівлі і приміщень центру, а також на прилеглу до нього територію.

Вхідна група будівлі центру (якщо вона сконструйована на рівні з підлогою (тротуаром) чи має сходи) повинна бути облаштована пандусом і звуковим маячком типу "метроном".

Ширина та конструкція дверей і турнікетів повинна бути такою, щоб можна було проїхати кріслу колісному тощо. Туалетна кімната повинна бути доступною для осіб, які пересуваються на кріслах колісних.

Вхідна група приміщень центру (у тому числі ребра першої та останньої сходинок сходового маршу), шляхи руху відвідувачів, зони очікування та робочі зони повинні бути без бар’єрів (бордюрів, порогів, перепадів, щіток для витирання ніг тощо) та мати маркування засобами тактильного орієнтування, тактильними інформаційними покажчиками шрифтом Брайля, тактильними мнемосхемами приміщень тощо.

Сходи та пандус повинні мати поручні з обох боків.

За наявності облаштованих стоянок для автотранспортних засобів на прилеглій території передбачаються відповідно позначені місця для безоплатної стоянки автотранспортних засобів, якими керують (перевозяться) особи з інвалідністю, у кількості, визначеній Законом України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні".

Будівлі, приміщення та стоянки облаштовуються з урахуванням потреб осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення згідно з вимогами відповідних державних будівельних норм, стандартів і правил:

ДБН В.2.2-17:2006 "Доступність будинків і споруд для маломобільних груп населення", ДСТУ-Н Б В.2.2-31:2011 "Настанова з облаштування будинків і споруд цивільного призначення елементами доступності для осіб з вадами зору та слуху", ДСТУ Б ISO 21542:2013 "Будинки і споруди. Доступність і зручність використання побудованого життєвого середовища", а також правилами дорожнього руху із залученням до всіх етапів робіт з облаштування представників громадських організацій, які спеціалізуються на вирішенні питань щодо забезпечення доступності інфраструктури для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення.

У разі коли діючі об’єкти неможливо повністю пристосувати для потреб осіб з інвалідністю, відповідно до частини другої статті 27 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" за погодженням з громадськими об’єднаннями осіб з інвалідністю здійснюється їх розумне пристосування.

22. Типові нормативи оснащення центру затверджуються Мінсоцполітики за погодженням з Мінфіном.

23. Центр є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки в органах Казначейства, печатку із своїм найменуванням, штампи та бланки.

1. Постанова Кабінету Міністрів України від 12 травня 2004 р. № 608 "Про затвердження Типового положення про центр соціально-психологічної допомоги" (Офіційний вісник України, 2004 р., № 19, ст. 1325).

2. Пункт 21 змін, що вносяться до актів Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2004 р. № 1757 (Офіційний вісник України, 2004 р., № 52, ст. 3451).

3. Постанова Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2005 р. № 878 "Про затвердження Типового положення про соціальний гуртожиток для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування" (Офіційний вісник України, 2005 р., № 37, ст. 2276).

4. Постанова Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2005 р. № 879 "Про затвердження Типового положення про соціальний центр матері та дитини" (Офіційний вісник України, 2005 р., № 37, ст. 2277).

5. Постанова Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2005 р. № 962 "Про внесення змін до Типового положення про центр соціально-психологічної допомоги" (Офіційний вісник України, 2005 р., № 39, ст. 2474).

6. Постанова Кабінету Міністрів України від 15 лютого 2006 р. № 148 "Про затвердження Типового положення про центр для ВІЛ-інфікованих дітей та молоді" (Офіційний вісник України, 2006 р., № 7, ст. 361).

7. Пункти 1, 5-7 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України з питань діяльності центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2006 р. № 1620 (Офіційний вісник України, 2006 р., № 47, ст. 3128).

8. Постанова Кабінету Міністрів України від 15 серпня 2007 р. № 1047 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2005 р. № 878" (Офіційний вісник України, 2007 р., № 61, ст. 2419).

9. Постанова Кабінету Міністрів України від 22 жовтня 2008 р. № 930 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2005 р. № 879" (Офіційний вісник України, 2008 р., № 81, ст. 2736).

10. Постанова Кабінету Міністрів України від 3 червня 2009 р. № 541 "Про внесення змін до Типового положення про центр соціально-психологічної допомоги" (Офіційний вісник України, 2009 р., № 41, ст. 1376).

11. Постанова Кабінету Міністрів України від 16 вересня 2009 р. № 979 "Про затвердження Типового положення про центр ресоціалізації наркозалежної молоді" (Офіційний вісник України, 2009 р., № 72, ст. 2476).