Про затвердження Положення про порядок визначення наукових об’єктів, що становлять національне надбання, та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України

Відповідно до частини другої статті 16 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" Кабінет Міністрів України

1. Затвердити Положення про порядок визначення наукових об’єктів, що становлять національне надбання, що додається.

2. Визнати такими, що втратили чинність, постанови Кабінету Міністрів України згідно з переліком, що додається.

1. Це Положення встановлює порядок визначення наукових об’єктів, що становлять національне надбання, та вирішення пов’язаних з цим організаційних, фінансових і матеріально-технічних питань.

2. У цьому Положенні поняття "науковий об’єкт, що становить національне надбання" вживається у значенні, наведеному в статті 16 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність".

3. До наукових об’єктів, що становлять національне надбання, можуть бути віднесені:

1) унікальні об’єкти музейних, архівних фондів, колекції, особливо цінні та рідкісні видання, інші пам’ятки історії та культури;

2) інформаційні фонди;

3) дослідні установки, обладнання, полігони;

4) природні та біосферні заповідники, національні природні парки, заказники, пам’ятки природи, ботанічні сади, дендрологічні парки, інші природні території та об’єкти, штучно створені об’єкти природно-заповідного фонду, що потребують підтримки, не передбаченої Законом України "Про природно-заповідний фонд України", або їх окремі частини, зокрема ботанічні, зоологічні, мікробіологічні та інші колекції;

5) інші унікальні наукові об’єкти.

4. МОН:

1) готує та подає в установленому порядку Кабінетові Міністрів України проекти актів про надання науковому об’єкту статусу такого, що становить національне надбання, або про позбавлення наукового об’єкта такого статусу;

2) затверджує порядок ведення Державного реєстру наукових об’єктів, що становлять національне надбання (далі - Реєстр);

3) забезпечує вільний і безкоштовний доступ до Реєстру через свій офіційний веб-сайт;

4) видає свідоцтва про включення наукових об’єктів, яким надано статус таких, що становлять національне надбання, до Реєстру;

5) затверджує порядки вирішення організаційних, фінансових і матеріально-технічних питань, пов’язаних з:

наданням науковому об’єкту статусу такого, що становить національне надбання;

позбавленням наукового об’єкта статусу такого, що становить національне надбання;

утриманням, збереженням та розвитком об’єктів, що становлять національне надбання.

5. Ініціатором надання науковому об’єкту статусу такого, що становить національне надбання, або позбавлення наукового об’єкта такого статусу (далі - ініціатор) може бути орган державної влади, орган місцевого самоврядування, Національна академія наук та національні галузеві академії наук, громадське об’єднання, інша юридична особа.

Ініціатор подає МОН у порядку, визначеному зазначеним Міністерством, обґрунтування необхідності надання науковому об’єкту статусу такого, що становить національне надбання, в якому, зокрема, зазначаються:

результати первинної науково-технічної експертизи щодо унікальності та складу наукового об’єкта, що претендує на отримання статусу такого, що становить національне надбання;

заходи, необхідні для утримання, збереження та розвитку наукового об’єкта, що претендує на отримання статусу такого, що становить національне надбання;

фінансово-економічні розрахунки відповідних обсягів фінансування з державного бюджету та інших джерел, не заборонених законодавством, на плановий та два наступні за ним бюджетні періоди та інших ресурсів, необхідних для утримання, збереження та розвитку наукового об’єкта, що претендує на отримання статусу такого, що становить національне надбання;

інформація про унікальність та важливість наукового об’єкта, що претендує на отримання статусу такого, що становить національне надбання, необхідність і доцільність забезпечення його утримання, збереження та розвитку;

пропозиція (у разі потреби) щодо юридичної особи, яка може забезпечити утримання, збереження та розвиток наукового об’єкта, що претендує на отримання статусу такого, що становить національне надбання (далі - відповідальна установа), за її згодою.

Ініціатор у встановленому МОН порядку подає до Міністерства обґрунтування необхідності позбавлення наукових об’єктів статусу таких, що становлять національне надбання.

6. МОН у визначеному ним порядку розглядає подані ініціатором обґрунтування та за результатами розгляду готує та подає Кабінетові Міністрів України проект акта про надання науковому об’єкту статусу такого, що становить національне надбання, або про позбавлення наукового об’єкта такого статусу.

В акті Кабінету Міністрів України про надання науковому об’єкту статусу такого, що становить національне надбання, зазначаються відповідальна установа та з урахуванням її підпорядкування один з головних розпорядників бюджетних коштів, якому передбачатимуться видатки на утримання, збереження та розвиток наукового об’єкта, якому надано статус такого, що становить національне надбання (далі - відповідальний орган).

У разі коли відповідальна установа не підпорядкована одному з головних розпорядників бюджетних коштів, у акті Кабінету Міністрів України про надання науковому об’єкту статусу такого, що становить національне надбання, визначається за поданням МОН відповідальний орган.

7. У разі реорганізації, ліквідації або приватизації відповідальної установи та/або реорганізації (ліквідації) відповідального органу рішення щодо подальшого збереження їх об’єкта (об’єктів), що становить національне надбання, для забезпечення належного функціонування об’єкта (об’єктів) приймає Кабінет Міністрів України за поданням МОН.

8. Утримання, збереження та розвиток наукових об’єктів, що становлять національне надбання, здійснюються за рахунок коштів державного бюджету та інших джерел, не заборонених законодавством.

Відповідальні органи подають щороку в установленому порядку Мінекономіки та Мінфіну пропозиції з детальними розрахунками та обґрунтуваннями про обсяги фінансування на плановий та два наступні за ним бюджетні періоди за рахунок коштів державного бюджету та інформують МОН про наявні та/чи можливі обсяги фінансування за рахунок інших джерел, не заборонених законодавством, необхідні для утримання, збереження та розвитку наукових об’єктів, що становлять національне надбання.

Кошти державного бюджету, передбачені для утримання, збереження та розвитку об’єктів, що становлять національне надбання, є цільовими асигнуваннями і не можуть бути використані відповідальними установами на будь-яку іншу мету.

9. Відповідальна установа подає щороку до 1 березня МОН акт про склад і стан наукового об’єкта, що становить національне надбання, звіт про наукові результати його використання за звітний період, погоджений з відповідальним органом.

На підставі поданих матеріалів у разі виявлення втрати науковим об’єктом, що становить національне надбання, ознак унікальності або неналежного забезпечення відповідальною установою його утримання, збереження та розвитку МОН може ініціювати позбавлення цього об’єкта статусу такого, що становить національне надбання, або передачу його іншій відповідальній установі.

1. Постанова Кабінету Міністрів України від 18 лютого 1997 р. № 174 "Про затвердження Положення про порядок визначення наукових об’єктів, що становлять національне надбання" (Офіційний вісник України, 1997 р., число 8, с. 140).

2. Постанова Кабінету Міністрів України від 28 вересня 1998 р. № 1541 "Про внесення змін і доповнень до Положення про порядок визначення наукових об’єктів, що становлять національне надбання" (Офіційний вісник України, 1998 р., № 39, ст. 1439).

3. Постанова Кабінету Міністрів України від 1 квітня 1999 р. № 527 "Про віднесення наукових об’єктів до таких, що становлять національне надбання" (Офіційний вісник України, 1999 р., № 14, ст. 562).

4. Пункти 2 і 3 постанови Кабінету Міністрів України від 19 грудня 2001 р. № 1709 "Про затвердження переліку наукових об’єктів, що становлять національне надбання, та внесення змін до Положення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 1997 р. № 174" (Офіційний вісник України, 2001 р., № 51, ст. 2305).

5. Постанова Кабінету Міністрів України від 5 грудня 2007 р. № 1394 "Про доповнення пункту 4 Положення про порядок визначення наукових об’єктів, що становлять національне надбання" (Офіційний вісник України, 2007 р., № 94, ст. 3439).

6. Постанова Кабінету Міністрів України від 28 листопада 2012 р. № 1097 "Про внесення змін до Положення про порядок визначення наукових об’єктів, що становлять національне надбання" (Офіційний вісник України, 2012 р., № 91, ст. 3690).

7. Пункт 8 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України , затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 7 серпня 2013 р. № 538 (Офіційний вісник України, 2013 р., № 63, ст. 2283).

8. Постанова Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 р. № 415 "Про внесення змін до Положення про порядок визначення наукових об’єктів, що становлять національне надбання" (Офіційний вісник України, 2015 р., № 50, ст. 1614).