Про схвалення Концепції Державної цільової економічної програми розвитку автомобільних доріг загального користування на 2013-2018 роки

1. Схвалити Концепцію Державної цільової економічної програми розвитку автомобільних доріг загального користування на 2013-2018 роки , що додається.

Визначити Міністерство інфраструктури державним замовником Програми.

2. Міністерству інфраструктури разом із заінтересованими центральними органами виконавчої влади протягом місяця розробити та подати Кабінетові Міністрів України проект Державної цільової економічної програми розвитку автомобільних доріг загального користування на 2013-2018 роки.

Протяжність мережі автомобільних доріг загального користування (далі - автомобільні дороги) становить 169,5 тис. кілометрів. Транспортно-експлуатаційний стан переважної більшості автомобільних доріг не відповідає сучасним вимогам і потребує поліпшення з урахуванням соціально-економічних потреб держави.

Основна проблема полягає в тому, що автомобільні дороги, мости та інженерні споруди на них перебувають у такому транспортно-експлуатаційному стані, за якого не можуть бути повною мірою забезпечені швидке, комфортне, економічне та безпечне перевезення пасажирів і вантажів, розвиток транзитних перевезень, подальший соціально-економічний розвиток держави та її інтеграція до європейської спільноти.

Гострою залишається проблема, пов'язана із станом мостів та шляхопроводів, що є невід'ємною складовою мережі автомобільних доріг, більшість з яких (близько 65 відсотків) побудовано до 1970 року за діючими на той час нормативами. На сьогодні понад 9500 мостів та шляхопроводів з 16172 не відповідають за технічними параметрами вимогам сучасних норм і фактичному навантаженню, а 702 - потребують термінового ремонту.

Основними причинами виникнення проблеми є:

низький рівень фінансування дорожніх робіт, який за останні 10 років становив 14-34 відсотки мінімально необхідної потреби в ремонті та утриманні мережі автомобільних доріг. Через недостатнє фінансування порушувалися нормативні міжремонтні строки, не було можливості здійснити технічне переоснащення дорожньої галузі, широко запровадити нові технології, машини, механізми, матеріали і конструкції;

швидке руйнування дорожніх конструкцій, спричинене збільшенням вагових навантажень від транспортних засобів, інтенсивністю руху, на які існуюча мережа доріг не розрахована.

Зазначені проблеми можуть бути розв'язані системними методами шляхом надання державної підтримки, здійснення комплексу заходів з використанням бюджетних та інших джерел фінансування дорожнього господарства, проведення реформи управління автомобільними дорогами.

Результати аналізу показників виконання Державної програми розвитку автомобільних доріг загального користування на 2007-2011 роки свідчать про планомірний та послідовний розвиток дорожнього господарства. Однак, обмеженість фінансових ресурсів, передбачених цією Програмою, не дала змоги кардинально покращити загальний стан мережі автомобільних доріг загального користування. Крім того, у зв'язку з невиконанням запланованих прогнозних показників надходження коштів від концесіонерів не здійснено ряд визначених такою Програмою заходів з розвитку автомобільних доріг загального користування.

Для вирішення зазначених питань з урахуванням досвіду провідних держав світу щодо забезпечення розвитку автомобільних доріг необхідно розробити Державну цільову програму розвитку автомобільних доріг загального користування на 2013-2018 роки.

Метою Програми є забезпечення ефективного функціонування та розвитку мережі автомобільних доріг загального користування.

Можливі три варіанти розв'язання проблеми:

Перший варіант передбачає фінансування дорожнього господарства за рахунок бюджетних коштів, кредитних коштів та коштів концесіонерів.

Перевагою такого варіанта є зменшення навантаження на державний бюджет за рахунок запровадження механізму державно-приватного партнерства (концесії). При цьому є великий ризик недостатнього державного фінансування.

Другий варіант передбачає фінансування дорожнього господарства за рахунок переважно приватних інвестицій.

Перевагами цього варіанта є зменшення бюджетних видатків на покращення транспортно-експлуатаційного стану автомобільних доріг, стрімкий розвиток ринкових відносин у дорожній галузі.

Розвиток і утримання автомобільних доріг за другим варіантом здійснюються переважно у таких розвинутих країнах, як Франція та Італія. Так, у Франції за рахунок приватних інвестицій було побудовано мережу автомобільних доріг протяжністю більше ніж 7 тис. кілометрів, утримання яких відбувається за рахунок плати за користування.

Однак, в Україні стан автомобільних доріг характеризується низькими транспортно-експлуатаційними показниками порівняно з європейськими країнами. Так, дороги першої категорії становлять лише 1 відсоток загальної протяжності автомобільних доріг, другої - 8 відсотків, третьої - 17 відсотків. Найбільша частка в мережі автомобільних доріг належить дорогам четвертої категорії - 63 відсотки. Прогнозна інтенсивність руху автотранспортних засобів платними дорогами недостатня для залучення приватних інвестицій без державних гарантій, що створює ризики перевитрат бюджетних коштів на компенсацію інвесторам.

Зазначене свідчить про низький рівень конкурентоспроможності вітчизняних автомобільних шляхів, що може призвести до зменшення обсягу приватних інвестицій.

Третій, оптимальний варіант, передбачає фінансування дорожнього господарства переважно за рахунок коштів державного бюджету, залучених коштів міжнародних фінансових організацій та кредитів під державну гарантію.

Перевагами третього варіанта є формування стабільних джерел фінансування дорожнього господарства, покращення транспортно-експлуатаційного стану автомобільних доріг під контролем держави.

Проблему передбачається розв'язати шляхом:

формування стабільної системи фінансування дорожнього господарства;

реформування державного управління автомобільними дорогами, включаючи реорганізацію публічного акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", з метою розвитку конкуренції на ринку робіт з експлуатаційного утримання автомобільних доріг;

розроблення та затвердження нормативів витрат на експлуатаційне утримання автомобільних доріг;

удосконалення матеріально-технічної бази дорожнього господарства;

переходу на інноваційний шлях розвитку, технічне переоснащення, запровадження нових технологій будівництва та реконструкції автомобільних доріг, зменшення енергоємності робіт, недопущення шкідливого впливу дорожнього будівництва на навколишнє природне середовище (встановлення протишумових споруд, збереження шляхів міграції тварин, режиму охорони територій і об'єктів природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення);

запровадження інформаційно-аналітичної системи управління дорожнім господарством.

Виконання Програми дасть змогу забезпечити:

приведення 169,5 тис. кілометрів автомобільних доріг до такого транспортно-експлуатаційного стану, який дасть змогу ефективно функціонувати існуючій мережі;

ремонт 30,7 тис. кілометрів автомобільних доріг, насамперед на підходах до великих міст та на дорогах з найвищою інтенсивністю руху;

будівництво та реконструкцію 2,2 тис. кілометрів автомобільних доріг згідно із сучасними європейськими стандартами з відповідною дорожньою інфраструктурою і розвитком автотранспортних коридорів;

будівництво під'їздів з твердим покриттям до сільських населених пунктів;

підвищення рівня безпеки руху, швидкості, комфортності та економічності перевезень пасажирів і вантажів автотранспортними засобами;

надходження додаткових коштів від транзитних автомобільних перевезень та розвитку автомобільного туризму.

Виконання Програми сприятиме підвищенню рівня зайнятості населення. Розрахункова потреба у трудових ресурсах на виконання Програми становить близько 71 тис. робочих місць в дорожній галузі, будівельній індустрії, дорожньому машинобудуванні та сфері обслуговування об'єктів придорожньої інфраструктури.

Фінансування Програми передбачається здійснити за рахунок коштів державного бюджету, міжнародних фінансових організацій та інших джерел.

Орієнтовний обсяг фінансування, необхідний для виконання Програми, становить 264553 млн. гривень, з них кошти державного бюджету - 242206 млн. гривень.